Ухвала суду № 22279316, 24.02.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Смагар С.В.

Суддя-доповідач - Юрко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2012 року справа №2а/0570/21829/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Юрко І.В., суддів Міронової Г.М., Компанієць І.Д.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Харцизьку на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2011 року у справі № 2а/0570/21829/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Армлит-Донбасс» до Державної податкової інспекції у м.Харцизьку, Головного управління державного казначейства України у Донецькій області про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 252953 грн.,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 15.11.2011 року звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку, Головного управління державного казначейства України у Донецькій області про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 252953 грн.. В обґрунтування позовних вимог посилається на норми Закону України «Про податок на додану вартість», факт наявності заборгованості з бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у звязку із надмірною сплатою податку на додану вартість, а також визнання судом недійсними податкових повідомлень-рішень, якими податковий орган зменшив бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в загальній сумі 252953 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2011 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнено з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Армлит-Донбасс» заборгованість з бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальному розмірі 252953 грн..

Відповідач - Державна податкова інспекція у м. Харцизьку не погодився з таким рішенням суду, подав апеляційну скаргу, якою просив рішення суду першої інстанції скасувати та в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що постанови Донецького окружного адміністративного суду та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду, якими були визнані недійсними податкові повідомлення-рішення про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в загальній сумі 252953 грн., були оскаржені відповідачем до Вищого адміністративного суду України, тобто на теперішній час відсутні остаточні рішення судового оскарження. З огляду на зазначене, апелянт посилається на відсутність підстав для відшкодування позивачу заборгованості з податку на додану вартість.

Сторони у судове засідання не зявились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Колегія суддів розглядає дану справу відповідно вимогам ст. 197 КАС України у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Армлит-Донбасс» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 31649644, є платником податку на додану вартість та знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Харцизьку.

Відповідач Державна податкова інспекція у м.Харцизьку є субєктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та Податковим кодексом України повноваження.

Порядок перевірки першим відповідачем задекларованого платником податків бюджетного відшкодування передбачений підпунктами 7.7.5 та 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР. Підпунктом «в» підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 даного Закону передбачені дії податкового органу, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) перевірки податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, у разі зясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

За наслідками перевірок позивача податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення : від 20 липня 2010 року № 0000032330/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень, квітень, червень, вересень 2009 року у загальному розмірі 62876 грн.; від 27 жовтня 2010 року № 0000052330/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2010 року у розмірі 73392 грн.; від 19 грудня 2007 року № 0000282340/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2007 року у розмірі 34212 грн.; від 5 травня 2008 року № 0000062340/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2007 року у розмірі 28370 грн.; від 16 квітня 2009 року № 0000062330/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2008 року у розмірі 54103 грн.

Вказані податкові повідомлення - рішення оскаржувались підприємством в судовому порядку.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2011 року скасовано податкове повідомлення-рішення від 27 жовтня 2010 року № 0000052330/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2010 року у розмірі 73392 грн. Постановою суду було встановлено, що позивачем обґрунтовано в декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року визначена сума 73392 грн. як сума бюджетного відшкодування. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2011 року постанова суду першої інстанції від 28 лютого 2011 року залишена без змін. (а.с. 17-22, 24-28).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2010 року визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 20 липня 2010 року № 0000032330/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень, квітень, червень, вересень 2009 року у загальному розмірі 62876 грн.. Постановою суду було встановлено, що позивачем обґрунтовано в деклараціях з податку на додану вартість за березень, квітень, червень, вересень 2009 року визначена сума у загальному розмірі 62876 грн. як сума бюджетного відшкодування. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2010 року постанова суду першої інстанції від 30 вересня 2010 року залишена без змін (а.с.29-31, 32-33).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06 березня 2008 року було визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 19 грудня 2007 року № 0000282340/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2007 року у розмірі 34212 грн.. Постановою суду було встановлено, що позивачем обґрунтовано в декларації з податку на додану вартість за серпень 2007 року визначена сума 34212 грн. як сума бюджетного відшкодування. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2009 року постанова суду першої інстанції від 06 березня 2008 року була залишена без змін (а.с 34-35, 36-38).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2008 року визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 05 травня 2008 року № 0000062340/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2007 року у розмірі 28370 грн. Постановою суду було встановлено, що позивачем обґрунтовано в декларації з податку на додану вартість за грудень 2007 року визначена сума 28370 грн. як сума бюджетного відшкодування. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2009 року апеляційна скарга ДПІ у м.Харцизьку була залишена без розгляду, не оскаржувалась та набрала законної сили. (а.с.39-41, 42).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01 липня 2009 року було визнано протиправним податкове повідомлення-рішення від 16 квітня 2009 року № 0000062330/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2008 року у розмірі 54103 грн.. Постановою суду було встановлено, що позивачем обґрунтовано в декларації з податку на додану вартість за липень 2008 року визначена сума 54103 грн. як сума бюджетного відшкодування. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2009 року постанова суду першої інстанції від 1 липня 2009 року залишена без змін (а.с. 43-44, 45 -46).

Відповідно до підпункту 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ, чинного на час виникнення спірних правовідносин, заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обовязкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. У спірних правовідносинах у позивача право на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість виникло після набрання законної сили судовими рішеннями, якими були визнані недійсними податкові повідомлення-рішення про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Позивачем заявлена до стягнення заборгованість з бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 252953 грн. з урахуванням вищенаведених обставин у звязку із не надісланням податковим органом до органу державного казначейства висновків на відшкодування податку на додану вартість після набрання законної сили судовими рішеннями, якими визнані недійсними податкові повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Колегія суддів зазначає, що у разі, коли податковий орган не надає належним чином оформлений відповідний висновок органу державного казначейства, платник податків вправі скористатись свої правом на судове оскарження бездіяльності шляхом звернення з позовом про стягнення суми коштів з Державного бюджету України.

Доказів відшкодування позивачу суми бюджетної заборгованості відповідачами суду не надано.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на відсутність остаточних рішень судового оскарження у зв'язку із поданням ним касаційних скарг на вищенаведені постанови суду до Вищого адміністративного суду України з огляду на те, що відповідно до статті 254 КАС України судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Постанова або ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Частини 2 та 3 статті 14 КАС України передбачають, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обовязковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У звязку із набранням законної сили вищенаведеними постановами Донецького окружного адміністративного суду, якими було встановлено обґрунтованість визначення позивачем в деклараціях з податку на додану вартість суми у загальному розмірі252953 грн. як суми бюджетного відшкодування, у позивача виникло право на відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Харцизьку на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2011 року у справі № 2а/0570/21829/2011 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2011 року у справі № 2а/0570/21829/2011 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції, постановлена у порядку письмового провадження, набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддяІ.В. Юрко

СуддіГ.М.Міронова

І.Д.Компанієць