Ухвала суду № 22279844, 01.03.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Смагар С.В.

Суддя-доповідач - Яманко В.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2012 року справа №2а/0570/22742/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді Яманко В. Г., суддів Казначеєва Е. Г., Васильєвої І. А.,

секретар судового засідання Беліков Д. Л.

за участі представників від:

позивача не зявився,

відповідача ОСОБА_2 за дов. від 18.07.11 р.,

ОСОБА_3 за дов. від 21.12.2011 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Словважмаш»

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 19 січня 2012 року у справі № 2а/0570/22742/2011 (суддя Смагар С. В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Словважмаш»

до Словянської обєднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство «Словважмаш» звернулося 6 грудня 2011 року до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом (т. 1 арк. спр. 3-7) до Словянської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000212240 від 13 липня 2011 року та № 0000352240 від 21 вересня 2011 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 січня 2012 року (т. 2 арк. спр. 189-191) в задоволенні позовних вимог ПАТ «Словважмаш» було відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі (т. 2 арк. спр. 194-195) позивач зазначив, що постанова прийнята судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, виходячи з того, що прибутки від міжнародних перевезень, отримані російською фірмою, згідно з положеннями Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків, повинні оподатковуватися у Російській Федерації, тому відповідно до вимог статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та вказаної Угоди у ПАТ «Словважмаш» були відсутні право та обовязок утримувати податок з доходів ТОВ «ТрансЛайт». Позивач вказує, що податковий орган визначив податкове зобовязання, виходячи в тому числі з Постанови Кабінету Міністрів України № 470 від 6 травня 2001 року, яка втратила чинність згідно Постанови КМУ № 1236 від 27 грудня 2010 року з 1 січня 2011 року.

Позивач надіслав уточнення вимог апеляційної скарги (т. 2 арк. спр. 204), просив скасувати постанову суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Також позивач надав клопотання про відкладення судового засідання, у звязку з неможливістю явки представника. Вказане клопотання колегією суддів було відхилено, оскільки не містило поважних причин неможливості явки, до нього не було додано докази в підтвердження наявності підстав для відкладення. Про дату та час слухання позивач судом був повідомлений своєчасно.

Представники відповідача проти апеляційної скарги заперечували та просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися на судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, встановила наступне.

ПАТ «Словважмаш» є юридичною особою, внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, що підтверджено випискою (т. 1 арк. спр. 118).

На підставі направлень, наказу від 22 квітня 2011 року № 747/23-3, плану-графіку перевірок, посадовими особами Словянської обєднаної державної податкової інспекції була проведена планова виїзна перевірка ПАТ «Словважмаш» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 квітня 2010 року по 31 березня 2011 року, за наслідками якої був складений акт № 3429/23-3-00210594 від 30 червня 2011 року (т. 1 арк. спр. 10-81).

Пунктом 7 висновків акту перевірки (т. 1 арк. спр. 80-81) було передбачено, що ПАТ «Словважмаш» в порушення пункту 13.5 статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» при виплаті доходу нерезиденту - ТОВ «ТрансЛайт» за надання транспортно-експедиційних послуг згідно з договорами № 47 від 22 грудня 2009 року та № 1 від 1 січня 2011 року податок на доходи нерезидента від надання даних послуг за ставкою у розмірі 6 відсотків від їх суми не був утриманий та не сплачений до бюджету під час такої виплати. Наведене порушення призвело до заниження податку на доходи нерезидента в розмірі 72741 грн. 66 коп., у тому числі за: 2 квартал 2010 року у сумі 8127 грн. 29 коп., за 3 квартал 2010 року у сумі 17481 грн. 60 коп., за 4 квартал 2010 року у сумі 30969 грн. 96 коп., за 1 квартал 2011 року у сумі 16162 грн. 81 коп.

13 липня 2011 року на підставі акту перевірки № 3429/23-3-00210594 від 30 червня 2011 року Словянською ОДПІ було прийнято згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, абзацом 2 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України за порушення вимог пункту 13.5 статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» податкове повідомлення-рішення № 0000212240 (т. 1 арк. спр. 82) про збільшення грошового зобовязання на суму 90927 грн. 08 коп., з якої основного платежу -72741 грн. 66 коп., штрафних (фінансових) санкцій 18185 грн. 42 коп.

Позивач оскаржив вказане податкове повідомлення-рішення до ДПА у Донецькій області (т. 1 арк. спр. 84-87). Рішенням ДПА у Донецькій області від 12 вересня 2011 року № 16876/10/25-113-1 (т. 1 арк. спр. 88-90) було скасовано податкове повідомлення-рішення від 13 липня 2011 року № 0000212240 у частині визначення штрафної санкції у сумі 4039 грн. 71 коп., в іншій частині зазначене рішення було залишене без змін, а скарга без задоволення.

21 вересня 2011 року Словянською ОДПІ з врахуванням рішення ДПА у Донецькій області було прийнято нове податкове повідомлення-рішення № 0000352240 (т. 1 арк. спр. 83) про збільшення грошового зобовязання на суму 86887 грн. 37 коп., з якої основного платежу 72741 грн. 66 коп., штрафних (фінансових) санкцій 14145 грн. 71 коп.

Колегія суддів погоджується з відмовою суду першої інстанції в задоволенні позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 13 липня 2011 року № 0000212240, яке було скасовано рішенням ДПА у Донецькій області в частині визначення штрафної санкції у сумі 4039 грн. 71 коп., оскільки за підпунктом 60.1.3 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України таке податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з урахуванням того, що контролюючий орган зменшив нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення.

ДПС України скарга позивача на податкові повідомлення-рішення була залишена без задоволення, а рішення без змін (т. 1 арк. спр. 100-101).

Матеріали справи свідчать про те, що між ПАТ «Словважмаш» та ТОВ «ТрансЛайт» (Росія) були укладені договори від 22 грудня 2009 року № 47, від 1 січня 2011 року № 1. За договорами ТОВ «ТрансЛайт» зобовязувалося здійснювати за винагороду транспортно-експедиційне обслуговування перевезення вантажів, а саме: здійснювати розрахунки за перевезення вантажів; організовувати перевезення та транспортно-експедиційне обслуговування вантажів; перерахування платежів на рахунки залізничних адміністрацій, а також на рахунки третіх осіб. ПАТ «Словважмаш» зобовязувалося за договорами забезпечити своєчасне переведення грошових коштів, необхідних для розрахунків за перевезення замовлених вантажів з залізничними адміністраціями.

На виконання умов договору від 22 грудня 2009 року № 47 ПАТ «Словважмаш» було сплачено ТОВ «ТрансЛайт» за транспортно-експедиційні послуги 3640935,98 рос. рублів або 942980,64 грн.

Податковий орган при визначенні податкових зобовязань виходив з приписів пункту 1.35 частини 1 статті 1 та статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який діяв на час існування спірних правовідносин (далі Закон про прибуток).

Так, згідно підпункту 1.35.1 пункту 1.35 частини 1 статті 1 Закону про прибуток фрахт - винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для цілей: перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами; перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом. Доходи нерезидентів, отримані як фрахт, оподатковуються за правилами, визначеними пунктом 13.5 статті 13 цього Закону (підпункт 1.35.2 вказаної норми). Для цілей цього Закону під терміном "базова ставка фрахту" розуміється сума фрахту, включаючи витрати з навантаження, розвантаження, перевантаження та складування (схову) товарів, збільшена на суму витрат за рейс судна або іншого транспортного засобу, сплачуваних (відшкодовуваних) фрахтувальником згідно з укладеним договором фрахтування (підпункт 1.35.3).

Пунктом 13.5 статті 13 Закону про прибуток передбачено, що сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів. При цьому: базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту; особами, уповноваженими стягувати цей податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи, незалежно від того, чи є він платником цього податку чи ні, а також чи є він суб'єктом спрощеного оподаткування чи ні.

Згідно пункту 16.13 статті 16 Закон про прибуток відповідальність за утримання та перерахування до бюджету податку на доходи громадян, сум внесків на соціальні заходи, податків, зазначених у пункті 7.8, пункті 10.2 та статті 13 цього Закону, несуть платники податку, які провадять відповідні виплати. Перерахування податків, зазначених в пункті 7.8 та статті 13, здійснюється до/або разом із здійсненням таких виплат.

Відповідно до наведених норм, сума фрахту оподатковується незалежно від території здійснення нерезидентом цієї діяльності. Визначальним для оподаткування у спірній ситуації є власне доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, в розумінні пункту 13.1 статті 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", за яким будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Представники відповідача не застосування у спірних відносинах Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків пояснили тим, що в ході проведення перевірки довідка встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2001 р. N 470 форми (або її нотаріальна засвідчена копія), яка підтверджує, що нерезидент ТОВ «ТрансЛайт» (Росія) є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір надано не було, а виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб від 8 грудня 2008 року № 6509 не є документом, який надає право на звільнення від оподаткування.

Порядок звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування (далі Порядок № 470), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2001 р. N 470.

Порушення позивачем приписів статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» були встановлені податковим органом у 2, 3, 4 кварталах 2010 року та 1 кварталі 2011 року.

Пунктом 4 Порядку № 470 передбачено, що підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором. Довідка видається компетентним органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором, за формою згідно з додатком 1 або згідно із законодавством такої країни. Довідка, яка надається за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України та обов'язково містити таку інформацію: повну назву або прізвище нерезидента; підтвердження, що нерезидент є особою, на яку поширюється дія положення міжнародного договору, тобто відповідно до законодавства відповідної країни підлягає оподаткуванню в цій країні на підставі постійного місцеперебування (місця проживання) або на іншій підставі; назву компетентного органу, прізвище та підпис уповноваженої особи компетентного органу, яка засвідчує підтвердження; дату видачі. Довідка дійсна в межах календарного року, в якому вона видана. У разі необхідності така довідка може бути затребувана у нерезидента особою, яка виплачує йому доходи, або органом державної податкової служби під час розгляду питання про повернення сум надміру сплаченого податку на іншу дату, що передує даті виплати доходів.

Позивач не надав до справи довідку, видану компетентними органами в спірний період, за наведеною в пункті 4 Порядку № 470 формою.

Вказаний Порядок № 470 діяв до 1 січня 2011 року до прийняття Податкового кодексу України, статтею 160 якого передбачені особливості оподаткування нерезидентів. Відповідно до пункту 160.1 статті 160 Податкового кодексу України будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміються , в тому числі фрахт та доходи від інжинірингу (пункт «г»). Згідно пункту 160.5 статті 160 ПКУ сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів. При цьому: базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту; особами, уповноваженими стягувати цей податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи, незалежно від того, є він платником цього податку чи ні, а також є він суб'єктом спрощеного оподаткування чи ні.

В той же час, згідно з пунктом 1 розділу ХІХ Прикінцеві положення Податкового кодексу України розділ III цього Кодексу, до якого віднесена стаття 160, набрав чинності з 1 квітня 2011 року. До цього часу діяв Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» та відповідні йому підзаконні акти.

Згідно пункту 103.4 статті 103 Податкового кодексу України, яка діє з 1 січня 2011 року, підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України. За пунктом 103.5 вказаної норми довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

Таким чином, з 1 січня 2011 року діють правові норми, які також передбачали в якості підстави для звільнення від оподаткування наявність довідки встановленої форми.

Крім того, представники відповідача надали до справи розяснення (т. 1 арк. спр. 184-188), відповідно до яких за наказом Федеральної податкової служби Росії від 18 лютого 2008 року № ШТ-4-3/6дсп функція підтвердження статусу податкового резидента Російської Федерації для цілей застосування угод про уникнення подвійного оподаткування здійснюється Міжрегіональною інспекцією Федеральної податкової служби Росії з централізованої обробки даних, право підпису вказаних документів мають начальник та заступники начальника Міжрегіональною інспекцією Федеральної податкової служби Росії з централізованої обробки даних, форма довідки встановлена наведеним наказом. В справі відсутні довідки Міжрегіональною інспекцією Федеральної податкової служби Росії щодо підтвердження статусу ТОВ «ТрансЛайт».

Надані позивачем до справи виписка з Єдиного державного реєстру та свідоцтво про постановку ТОВ «ТрансЛайт» на податковий облік не є належними доказами наявності у позивача підстав для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, оскільки не відповідають вимогам пунктів 103.4, 103.5 статті 103 Податкового кодексу України, статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пункту 4 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2001 р. N 470.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги позивача, у звязку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Словважмаш» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 січня 2012 року залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 січня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Ухвала складена в повному обсязі та підписана колегією суддів 2 березня 2012 року.

Головуючий суддя В.Г.Яманко

Судді Е.Г.Казначеєв

І.А.Васильєва