Ухвала суду № 22278772, 27.02.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Каюда А.М.

Суддя-доповідач - Гайдар А.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2012 року справа №2а-3403/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією в складі

головуючого судді Гайдара А.В.,

суддів Бадахової Т.П.,

Яковенка М.М.,

розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 січня 2012 р. у справі № 2а-3403/11/1270 (головуючий І інстанції Каюда А.М.) за позовом Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу в розмірі 1069127,86грн,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу в розмірі 1069127,86 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11 січня 2012 р. у справі № 2а-3403/11/1270 позовні вимоги задоволені, а саме: стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 кошти в погашення податкового боргу в сумі 1069127 грн. 86 коп. в т.ч.: з податку на додану вартість в сумі 821040,00 грн. (вісімсот двадцять одна тисяча сорок гривень 00 коп.) на користь державного бюджету на розрахунковий рахунок №31111029700080, код платежу 14010100, отримувач УДК в м. Сєвєродонецьку, код отримувача 24046627, банк ГУДК Луганській області, МФО - 804013; з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 248087,86 грн. (двісті сорок вісім тисяч вісімдесят сім гривень 86 коп.) на користь місцевого бюджету на розрахунковий рахунок № 33218801700080, код платежу 11010200, отримувач УДК в м. Сєвєродонецьку, код отримувача 24046627,банк ГУДК Луганській області, МФО - 804013. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова першої інстанції є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального права, у звязку з чим підлягає скасуванню та просив прийняти нове рішення, яким скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційний розгляд справи здійснювався у порядку письмового провадження з врахуванням приписів частини 6 статті 128, пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України з огляду на те, що жодна з осіб, яки беруть участь у справі не прибула у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового засідання. За правилами частини першої статті 195 КАС України перегляд судового рішення суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційних скарг.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Позивач ОСОБА_3 зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради (а.с. 8).

27.01.2011 р. у відношенні відповідача позивачем було прийнято два податкових повідомлення-рішення №0000091702 про збільшення суми грошового зобовязання з ПДВ на суму 821040 грн. та №0000101702 про збільшення суми податкового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб на суму 248087,86 грн. (а.с. 6, 7).

Відповідач у справі оскаржив зазначені податкові повідомлення-рішення у судовому порядку. За наслідками розгляду адміністративної справи №2а-3854/11/1270 постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22.06.2011 р. у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено, зазначена постанова залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.10.2011 р. та набрала законної сили відповідно до приписів статті 254 КАС України (а.с. 52-54).

Відповідно до статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, правомірність прийняття ДПІ у м. Сєвєродонецьку податкових повідомлень-рішень на підставі яких заявлено вимоги про стягнення у цій справі, доведена судовими рішеннями у справі №2а-3854/11/1270.

Статтею 14 Податкового кодексу України надані визначення основних понять, які застосовуються в даному кодексі, так, зокрема:

14.1.175. податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідачем не надано будь-яких доказів добровільної сплати наявного податкового боргу.

За таких обставин колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про обґрунтованість вимог податкового органу про стягнення з відповідача наявної суми податкового боргу у розмірі 1069127,86грн. за податковими повідомленнями-рішеннями від 27.01.2011 №0000091702 на суму 821040 грн. та №0000101702 на суму 248087,86 грн.

Щодо вимоги позивача стягнути податковий борг за рахунок активів відповідача суд зазначає наступне.

Відповідно до п.95.1 статті 95 ПКУ орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 ПКУ передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Позивачем не надано суду доказів недостатності коштів, які перебувають у власності відповідача для погашення податкового боргу.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо передчасності вимог позивача про стягнення податкового боргу за рахунок активів відповідача (конкретно визначеного майна) та такими, що не відповідають встановленим Податковим кодексом України заходам погашення податкового боргу.

Так, пунктом 95.3 Податкового кодексу передбачено, що орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Відповідно до приписів статей 88, 89 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Відповідно до пункту 95.3 Податкового кодексу України суд лише надає дозвіл, а рішення про реалізацію вже приймається податковим органом.

Норми Податкового кодексу не покладають на суд обов'язку визначати конкретне майно з усієї маси, що перебуває в податковій заставі, за рахунок саме якого повинно здійснюватися погашення податкового боргу.

Таким чином позивач має право за наявності передбачених законом обставин звернутися до суду з позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, а не просити суд стягнути податковий борг за рахунок активів відповідача, тим більш за рахунок конкретно визначеного майна.

Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195-196, п.3 ч.1 ст. 199, ч.4 ст. 202, п.3 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 січня 2012 р. у справі № 2а-3403/11/1270 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 січня 2012 р. у справі № 2а-3403/11/1270 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.В. Гайдар

Судді: Т.П. Бадахова

М.М. Яковенко