Головуючий у 1 інстанції - Петросян К.Є.
Суддя-доповідач - Гайдар А.В.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2012 року справа №2а-12024/11/1270
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд колегією в складі
головуючого судді Гайдара А.В.
суддівБадахової Т.П.
Яковенка М.М.
за участю секретаря судового засідання Манаєва М.В.,
за участю
представника позивачаОСОБА_3 (за довіреністю)
представника відповідачаОСОБА_4 (за довіреністю)
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державного підприємства «Луганський авіаційний ремонтний завод» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 січня 2012 року у справі №2а-12024/11/1270 за позовом державного підприємства «Луганський авіаційний ремонтний завод» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську про визнання протиправним та скасування акту перевірки та податкового повідомлення-рішення від 13.12.2011 р. №0001698013, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач - державне підприємство «Луганський авіаційний ремонтний завод», звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську про визнання протиправним та скасування акту перевірки та податкового повідомлення-рішення від 13.12.2011 р. №000169801.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13 січня 2012 року у справі №2а-12024/11/1270 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права у звязку з чим просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги (а.с. 71-73).
Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення. яким задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.
За правилами частини першої статті 195 КАС України перегляд судового рішення суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційних скарг.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, підтверджено матеріалами справи, що встановлено, що державне підприємство «Луганський авіаційний ремонтний завод» зареєстровано в якості субєкта господарювання юридичної особи 21.04.1998 р. виконавчим комітетом Луганської міської ради за №1382105 0001 004170 (а.с.18, 27).
Відповідно до повідомлення №62 від 14.11.2011 р. та наказу СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську №520 від 11.11.2011 р., а також згідно п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України, СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську 25.11.2011 р. проведено позапланову невиїзну перевірку ДП «ЛАРЗ» з питань повноти нарахування та сплати земельного податку за період січень 2011 року - вересень 2011 року, за результатами якої складено акт за №500/08-3/08215600 від 25.11.2011 р. (а.с.10-13).
Не погодившись із висновками акту перевірки від 25.11.2011 р., ДП «ЛАРЗ» на адресу відповідача направлені заперечення від 30.11.2011 р. за вих. № 3944/юр (а.с.14-15).
08.12.2011 р. за вих. № 21754/10/08-3109 СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську направлено лист про розгляд заперечень, яким у задоволенні заперечень ДП «ЛАРЗ» відмовлено (а.с.16-17).
13.12.2011 р. відповідачем за результатами невиїзної перевірки ДП «ЛАРЗ» від 25.11.2011 р., оформленої актом №500/08-3/08215600, винесено податкове повідомлення рішення форми «Р» за № 0001698013, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 717222,78 грн., з яких за основним платежем 614757,24 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 102465,54 грн. (а.с.9).
Відповідно до п.30.1 ст.30 Податкового кодексу України, податкова пільга це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.
Згідно з п.30.2 ст. 30 Податкового кодексу України підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, обєкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.
Законом України від 12 липня 2001 року № 2660-ІІІ «Про розвиток літакобудівної промисловості» (далі - Закон №2660) запроваджено умови для розвитку літакобудівної промисловості, забезпечення конкурентоспроможності літаків, двигунів для них та авіаційного обладнання вітчизняного виробництва, а також збереження та збільшення робочих місць на підприємствах суміжних галузей.
Положення Закону №2660 застосовуються до юридичних осіб - резидентів України, які здійснюють діяльність у галузі літакобудівної промисловості та згідно із законом мають відповідні ліцензії, а також відповідні сертифікати на право розробки або виробництва, або ремонту, або переобладнання, або модифікації, або технічного обслуговування авіаційної техніки та авіаційних двигунів та відповідають хоча б двом з таких критеріїв:
а)здійснюють розробку авіаційної техніки та авіаційних двигунів, виробництво авіаційної техніки та авіаційних двигунів, ремонт авіаційної техніки та авіаційних двигунів; б)виконують державне або оборонне замовлення на розробку авіаційної техніки та авіаційних двигунів, виробництво авіаційної техніки та авіаційних двигунів, ремонт авіаційної техніки та авіаційних двигунів; в)забезпечують виконання Україною міжнародних зобов'язань з реалізації міжнародних контрактів з розробки авіаційної техніки та авіаційних двигунів, постачання авіаційної техніки та авіаційних двигунів, виробництва авіаційної техніки та авіаційних двигунів, ремонту авіаційної техніки та авіаційних двигунів. Перелік субєктів літакобудування, щодо яких запроваджено тимчасові заходи державної підтримки, формує Міністерство промисловості політики України та затверджує Кабінет Міністрів України. Такий Перелік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 2010 року № 405. Відповідно до статті 3 Закону № 2660 до 1 січня 2016 року до субєктів літакобудування, що підпадають під дію норм статті 2 цього Закону, застосовуються, зокрема, особливості сплати земельного податку, встановлені відповідними податковими законами. Згідно з пунктом 2 підрозділу 6 розділу XX Податкового кодексу України, звільняються від сплати земельного податку субєкти літакобудування, що підпадають під дію норм статті 2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості», земельні ділянки яких безпосередньо використовуються для цілей виробництва кінцевої продукції, а саме: літальних апаратів, їх корпусів, двигунів, включаючи місця, призначені для їх зберігання (склади, ангари, місця для відстоювання), посадково-злітні смуги, а також місця, в яких розташовані пункти заправки (дозаправки) моторних літальних апаратів та контролю над польотами. Таким чином, податковий кодекс України обмежує пільгове оподаткування субєктів літакобудування, що включені до Переліку, затвердженого постановою КМУ № 405 і чітко встановлює, що від земельного податку звільняються лише земельні ділянки таких субєктів літакобудування, які безпосередньо використовуються для цілей виробництва кінцевої продукції, тобто підприємства, які виготовляють кінцеву продукцію. Як вбачається з матеріалів справи, ДП «ЛАРЗ» відповідно до постанови КМУ від 09.06.2010 №405, віднесено до субєктів літакобудування. Позивач має відповідну ліцензію серії АВ №419946 Міністерства промислової політики України на реалізацію, ремонт і утилізацію військової техніки (а.с.58). Зазначений факт сторонами не оспроюється.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції помилково вважав, що ДП «ЛАРЗ» здійснює діяльність лише з ремонту, переобладнання, модифікації і таке інше, авіаційних двигунів і не є виробником кінцевої продукції, в розумінні діючого ПК України, з огляду на наступне.
Термін «продукція» відповідно до національного класифікатора України: класифікація видів економічної діяльності, ДК009:2005 (п.3.1), затвердженого Державним комітетом статистики України, означає результат виробничого процесу. Це загальний термін, який використовується як для позначення товарів так і послуг.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про підтвердження відповідності» від 17.05.2001 №2406, продукція це будь-який виріб, процес чи послуга, що виготовляється, здійснюється чи надається для задоволення суспільних потреб.
При цьому, відповідно до Податкового кодексу України, пільга на сплату земельного податку стосується земельних ділянок, які безпосередньо використовуються для цілей виробництва кінцевої продукції, а не лише для виробництва авіаційної техніки.
Відповідно до довідки АА №286383 з ЄДРПОУ, виданої головним Управлінням статистики у Луганській області, основним видом діяльності ДП «ЛАРЗ» за КВЕД є «35.30.0 виробництво літальних апаратів, включаючи космічні» (аркуш справи 27).
Згідно Національного Класифікатора України видів економічної діяльності, прийнятого наказом Держспоживстандарту України від 26 грудня 2005 року №375 код класифікатора 35.30.0 підклас «Виробництво літальних апаратів, включаючи космічні» включає в собі, поміж іншого технічне обслуговування, капітальний ремонт та переобладнання повітряних літальних апаратів, включаючи космічні.
Тобто, колегія суддів зазначає, що на позивача розповсюджуються пільги зі сплати земельного податку, передбачені пунктом 2 підрозділу 6 розділу XX Податкового кодексу України.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач при прийнятті податкове повідомлення рішення форми «Р» за № 0001698013, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 717222,78 грн., з яких за основним платежем 614757,24 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 102465,54 грн., діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Однак, колегія суддів зазначає, що позивачем обраний невірний спосіб захисту свої прав з огляду на те, що акт перевірки за №500/08-3/08215600 від 25.11.2011 р. не є рішенням у розумінні частини 1 статті 17 КАС України, а тому не може бути предметом оскарження у судовому порядку.
Згідно статті 17 КАС України передбачено, що предметом розгляду в адміністративній справі можуть лише такі рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, з якими пов'язується виникнення прав та обов'язків у інших осіб.
Правовий акт - це офіційний письмовий документ, що породжує певні правові наслідки, створює юридичний стан і спрямований на регулювання суспільних відносин. Правові акти поділяються на нормативні акти, які встановлюють норми права, що регулюють певну сферу суспільних відносин, та індивідуальні акти, що породжують конкретні права та обов'язки для конкретних суб'єктів права.
Оскарження самого акта (як і дій по його складанню), який не встановлює для позивача будь-яких обов'язків, не передбачено діючим законодавством як спосіб захисту прав. Крім того, позивач не довів наявність порушеного права, яке обумовило звернення з даним позовом. Саме зазначена помилка призвела до хибного висновку щодо наявності обєкту судового захисту, та неіснуючого способу відновлення порушеного права.
Колегія суддів вважає, що складений відповідачем акт не порушує конкретних прав платника податків, не породжує правові наслідки, не спрямований на регулювання тих чи інших відносин та не має обов'язкового характеру для позивача.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Під час апеляційного провадження, колегія суддів встановила порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи по суті.
Таким чином, судова колегія вважає, що апеляційна скарга є частково обґрунтованою і постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Керуючись ч.ч.1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу державного підприємства «Луганський авіаційний ремонтний завод» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 січня 2012 року у справі №2а-12024/11/1270 задовольнити частково.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 січня 2012 року у справі №2а-12024/11/1270 скасувати.
Прийняти нову постанову.
Адміністративний позов державного підприємства «Луганський авіаційний ремонтний завод» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську про визнання протиправним та скасування акту перевірки та податкового повідомлення-рішення від 13.12.2011 р. №0001698013 задовольнити частково.
Скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» за № 0001698013, прийняте спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Луганську від 13 грудня 2011 року, яким державному підприємству «Луганський авіаційний ремонтний завод» збільшено суму грошового зобовязання з земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 717222,78 грн., з яких за основним платежем 614757,24 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 102465,54 грн.
В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний колегією суддів 24 лютого 2012 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: А.В.Гайдар
Судді: Т.А. Бадахова
М.М. Яковенко
Судове рішення № 22278683, Донецький апеляційний адміністративний суд було прийнято 22.02.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-12024/11/1270. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: