Ухвала суду № 22273756, 16.02.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Абдукадирова К.Е.

Суддя-доповідач - Васильєва І. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2012 року справа №2а/0570/21711/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Васильєвої І.А.

суддів Казначеєва Е.Г. , Яманко В.Г.

секретар Беліков Д.Л.

за участі представник позивача ОСОБА_2 (на підставі довіреності)

представники відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4 (на підставі довіреності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2011 року у справі № 2а/0570/21711/2011 (головуючий І інстанції Абдукадирова К.Е. ) за позовом Приватного акціонерного товариства "Донагроімпекс" до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій ,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач приватне акціонерне товариство «Донагроімпекс» 11 листопада 2011 року звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька № 0002172340 від 30.06.2011р. про зменшення розміру відємного значення суми податку на додану вартість за січень 2011року на 171700,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1,00 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2011 року позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Донагроімпекс» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька задоволені, визнано недійсним податкове повідомлення- рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецькам № 0002172340 від 30.06.2011 року про змншення розміру відємного значення суми податку на додану вартість за січень 2011 року на 171700,00 гривень та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1,00 гривня.

Не погодившись з постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2011 року, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просив постанову суду скасувати внаслідок порушення судом норм матеріального і процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги просив її задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 195 ч.1 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме п. 187 .1 ст. 187, п.198.4, п.201.1, п.201.4, п.201.6, п. 201.10 ст. 201 та п. 15 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового Кодексу України; ст. 159 КАС України. Судом першої інстанції не враховано, що в порушення п. 198.4, ст. 198 ПК України, позивачем до складу податкового кредиту у лютому 2011 року безпідставно віднесено загальну суму ПДВ у розмірі 171 700,00 гривень, що складається з вартості витрат, повязаних з придбанням товару (соняшника, пшениці товарної позиції 1001 та 1206). Судом також не враховано, що згідно пунтку 198.4, ст. 198 Податкового кодексу України, якщо платник податку придбає товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є обєктом оподаткування або звільняються від оподаткувння, то суми податку, сплачені (нараховані) у звязку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила наступне.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції приватне акціонерне товариство «Донагроімпекс» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 21.04.2011р. (змінено найменування юридичної особи), включене до ЄДРПОУ за номером 25333903, є платником ПДВ згідно свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 100337154, виданого ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька 24.05.2011р. (арк. справи 228 230, том 1).

Відповідно до наказу ДПІ у Ворошиловському районі від 07.04.2011р. № 393 (арк. справи 55, том 1), відповідачем на підставі пп. 78.1.8. п. 78.1. ст. 78 ПК України, у звязку із поданням ЗАТ «Донагроімпекс» декларації з ПДВ із відємним значенням, яке становить більше 100 тис. грн., призначено проведення позапланової виїзної перевірки.

Наказ від 07.04.2011р. № 393 вручений позивачу 07.04.2011р. (арк. справи 52, том 1).

Направлення на перевірку від 07.07.2011р. № 136 вручено позивачу 07.04.2011р. під розпис (арк. справи 53, том 1).

У період з 07.04.2011р. по 20.04.2011р. ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька здійснена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок у банку за січень 2011р., яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в листопада, грудні 2010р., наслідки якої викладені в акті перевірки від 26.04.2011р. № 562/23-3/25333903 (арк. справи 5 25, том 1).

За результатами перевірки керівником податкового органу 30.06.2011р. на підставі пп. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54, п. 58.1. ст. 58 ПК України за порушення п. 187.1. ст. 187, п. 188.1. ст. 188, п. 194.4. ст. 194, пп. 201.1., 201.4., 201.6., 201.10. ст. 201, п. 15 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002172340, яким позивачу зменшено суму відємного значення з податку на прибуток у розмірі 171700,00 грн. та нараховано 1,00 грн. штрафних санкцій (арк. справи 26).

Позивачем був укладений договір купівлі-продажу з ПАФ «Колос» № 04-КП від 31.03.2011р. (арк. справи 71, том 1), на придбання сільгосппродукції соняшника у кількості 76,063 тон.

Відповідно до розділу 9 договору, ПАФ «Колос» є платником фіксованого сільськогосподарського податку.

До складу податкового кредиту січня 2011р. позивачем включено суму ПДВ 54131,50 грн. за отриманою від ПАФ «Колос» податковою накладною від 31.01.2011р. № 5/2 (арк. справи 90, том 1), отриманою позивачем 31.01.2011р., що підтверджується реєстром отриманих податкових накладних (арк. справи 82, том 1).

Позивачем був укладений договір купівлі-продажу з ТОВ «Нью-Йорк агро-інвест» № 04-КП від 18.01.2011р. (арк. справи 91, том 1), на придбання сільгосппродукції соняшника у кількості 720 тон.

В розділі 9 договору зазначено, що з ТОВ «Нью-Йорк агро-інвест» є платником податку на прибуток на загальних підставах.

До складу податкового кредиту січня 2011р. позивачем включено суму ПДВ 11544,53 грн. за отриманими від ТОВ «Нью-Йорк агро-інвест» податковими накладними від 18.01.2011р. № 4 та від 21.01.2011р. № 6 (арк. справи 95, 96, том 1), отриманими позивачем 18.01.2011р. та 21.01.2011р., що підтверджується реєстром отриманих податкових накладних (арк. справи 78, 79, том 1).

Згідно із УКТ ЗЕД соняшник відноситься до товарної позиції 1206.

Згідно із п. 209.5. ст. 209 ПК України, платник податку, який придбаває сільськогосподарські товари/послуги в сільськогосподарського підприємства, який обрав спеціальний режим оподаткування, має право збільшити податковий кредит на суму сплаченого (нарахованого) податку в загальному порядку.

Відповідно до п. 209.6 ст. 209 ПК України, для цілей оподаткування податком на додану вартість сільськогосподарським підприємством вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно. Таке сільськогосподарське підприємство реєструється суб'єктом спеціального режиму оподаткування та отримує відповідне свідоцтво в органі державної податкової служби

Враховуючи вищезазначене, якщо операції з постачання соняшника здійснюються сільськогосподарським підприємством, і він є продукцією власного виробництва, такі операції оподатковуються податком на додану вартість за ставкою 20 відсотків.

Позивач зазначив, що соняшник був придбаний ним з метою подальшого експорту. Згідно із п. 198.4 ст. 198 Кодексу визначено, що якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

З наведених норм випливає, що сільськогосподарський товаровиробник, здійснюючи операції з першого постачання соняшника, формує свій податковий кредит за витратами, понесеними у зв'язку з вирощуванням (виробництвом) таких культур, у загальновстановленому порядку.

Платники податку - посередники, які здійснюють придбання соняшника, не мають права на формування податкового кредиту, якщо операції з постачання таких товарів здійснюватимуться ними на митній території України в період з 1 січня 2011 року до 1 січня 2014 року, тобто, в режимі звільнення від оподаткування.

Згідно із п. 15. підрозділу 2 Розділу XX Перехідних положень ПК України, у редакції, що діяла до 04.08.2011р., тимчасово, до 1 січня 2014 року, операції з постачання відходів і брухту чорних і кольорових металів, зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 (крім товарної позиції 1006 та товарної підкатегорії 1008 10 00 00), технічних культур товарних позицій 1205 і 1206, крім їх першого постачання сільськогосподарськими підприємствами - виробниками зазначених товарів, деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД, у тому числі операції з імпорту таких товарів, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

У разі вивезення в митному режимі експорту таких товарів нульова ставка не застосовується, крім експорту операцій з постачання зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206, щодо яких нульова ставка застосовується до 1 липня 2011 року.

Судова колегія зазначеє, що з врахуванням перелічених норм, до операцій з експорту соняшника застосовується нульова ставка, лише до 1 липня 2011 року, а з 1 липня 2011 року до 1 січня 2014 року операції по експорту соняшника звільняються від оподаткування ПДВ.

У разі постачання соняшника на експорт в період з 1 січня 2011 року до 1 липня 2011 року із застосуванням нульової ставки податку на додану вартість, суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) при їх придбанні, включаються до складу податкового кредиту, незалежно від дати придбання таких зернових культур.

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовано сторонами, позивачем був укладений контракт № 081010 від 08.10.2010р. з «TSK ENTERPRISES LTD» (Канада) на постачання соняшника. На виконання вищевказаного контракту на адресу TSK ENTERPRISES LTD» було поставлено насіння соняшника, придатного для виробництва олії, що підтверджується вантажною митною декларацією від 03.03.2011р. № 700120904/2011/000564.

Експортна операція була оформлена вантажною митною декларацією від 03.03.2011р. № 700120904/2011/000564 (арк. справи 249, 250, том 1), яка надана до ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька.

В декларації за січень 2011р. (вх. від 17.02.2011) позивач відобразив, що операції з експорту оподатковуються за ставкою 0% (арк. справи 220 227, том 1).

Інші операції здійснювалися позивачем на митній території України (на суму 249430,00 грн.).

Отже суд першої інстанції правомірно зробив висновок, що позивач має право на формування податкового кредиту в сумі 54131,50 грн. по операціям з ПАФ «Колос» та в сумі 11544,53 грн. по операціям з ТОВ «Нью-Йорк агро-інвест», оскільки операції з експорту насіння соняшника підлягають оподаткування за нульовою ставкою.

Щодо порушення вимог п.198 ст. 198 ПК України віднесення до складу податкового кредиту вартості витрат, повязаних з придбанням товару, судова колегія зазначає про безпідставність висновків про завищення податкового кредиту в сумі 105966,13 грн. по операціям по перевалці, перевезенню, придбанню МПП, зберіганню, сертифікації, здійсненим ТОВ «Азовкор», ТОВ «Параллель М ЛТД», ВАТ «Красноармійська реалбаза», Підприємством з іноземними інвестиціями «ЛУКОЙЛ Україна», ТОВ «Нефтяна компанія «Технол», ПАТ «Компанія «Райз», ТОВ «АНП-СХІД», ВАТ «Каракубське хлібоприймальне підприємство», ДП ДАК «Хліб України», ВАТ «Добропільський КХП» та ТОВ «Артемівський КХП», оскільки відповідно до п.15 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України , від оподаткування звільняються лише операції з постачання. Норми ст. 198.4 ст. 168 Податкового Кодексу України обмежують право на формуваня податкового кредиту лише в частині операцій з їх придбання але норма цієї статті не містить обмеження щодо формування податкового кредиту по іншим операціям посередника, зокрема, по витратам на придбання пасивно-мастильних матеріалів для перевезення зернових та олійних культур, витрат на їх зберігання, сертифікацію тощо, які в подальшому формують собівартість товару та валові витрати.

Щодо безпідставного формування податкового кредиту у січні 2011 року за рахунок включення суми ПДВ по податковим накладним, виписаним у попередніх податкових періодах на загальну суму 57,85 грн., а саме № 61, виписану 31.12.2010р. на суму 50,00 грн. ПДВ, № 1244/2, виписану 15.12.2010р. на суму 2,70 грн. ПДВ та № 65200037107, виписану 31.12.2010р. на суму 5,15 грн, судова колегія зазначає, що згідно з пунктом 201.10. ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Фактів порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідачем не встановлено.

Згідно із п. 198.6. ст. 198 ПК України (в редакції що діяла до 04.08.2011р.) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент проведення перевірки, податковий кредит в сумі 57,85 грн. був підтверджений податковими накладними. Позивач включив до складу податкового кредиту зазначену суму в наступному місця (січні 2011р.) в межах 365-денного строку.

На підставі викладеного, судва колегія робить висновок, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до вимог ст. 200КАС України, є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину.

Керуючись ст. ст. 195, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2011 року у справі № 2а/0570/21711/2011 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2011 року у справі № 2а/0570/21711/2011 залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено 20 лютого 2012 року.

Головуючий суддяВасильєва І.А.

СуддіЯманко В.Г.

Казначеєв Е.Г.