Ухвала суду № 22262633, 19.01.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ушенко С.В.

Суддя-доповідач - Ляшенко Д.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2012 року справа №2а/0570/10755/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі суддів Ляшенка Д.В., Ястребової Л.В., Чумака С.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2011 р. у справі № 2а/0570/10755/2011, за позовом Приватного підприємства “Контакт” до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Донецька про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень ,-

ВСТАНОВИВ:

В червні 2011р. Приватне підприємство "Контакт" звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Донецька про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.06.2011р. №0000842341 та №0000852341.

В обґрунтування своїх вимог підприємство зазначило, що в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "ВКФ "Укрпромснаб" з податку на додану вартість за лютий 2011 року та податку на прибуток за І квартал 2011 року податковим органом були встановлені порушення п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України та п. 5.1, п.п.5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

За результатами зазначеної перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 10.06.2011р. № 0000852341. яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 4650 грн.. з яких 3720, 00 грн. - сума основного платежу та 930,00 грн. - сума штрафних санкцій, та №0000842341. яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 5813,00 грн., з яких 4650,00 грн. - сума основного платежу та 1163,00 грн. - сума штрафних санкцій.

Але викладені в Акті перевірки від 27.05.2011р. № 1275/23-1/30847676 висновки щодо нікчемності укладеного між ПП "Контакт" та ТОВ "ВКФ "Укрпромснаб" правочину та відсутності реального виконання цієї угоди спростовуються первинними документами.

Постановою суду 1 інстанції позов задоволений частково і спірні рішення визнані недійсними.

Відповідач вважаючи, що це судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив постанову суду скасувати і прийняти нову постанову, якою у позові відмовити повністю.

Представники сторін за викликом до суду не прибули.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Судом встановлено наступне.

Приватне підприємство "Контакт" є юридичною особою, зареєстровано 22.03.2000 року Виконавчим комітетом Донецької міської ради, як платник податків з 29.03.2000р. знаходиться на обліку в ДШ у Ленінському районі м.Донецька за № 3462 та є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 11.05.2005р. № 08172388.

На підставі направлень на перевірку, згідно з пп. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20, п. 75.1. ст. 75, пп.78.1.1. п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України та відповідно до наказу від 16.05.2011р. № 350 відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства "Контакт" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "ВКФ "Укрпромснаб" з податку на додану вартість за лютий 2011 року та податку на прибуток за І квартал 2011року, за результатами якої складено відповідний акт від 27.05.2011р. № 1275/23-1/30847676.

Як вбачається з Акту документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Контакт" №1275/23-1/30847676 від 27.05.201 1р., відповідачем з посиланням на акт документальної невиїзної перевірки ТОВ "ВКФ "Укрпромснаб" з питань взаємовідносин з контрагентами, яким сформовані податкові зобов'язання за лютий 2011 року (в тому числі по взаємовідносинам з ПП "Контакт") зазначено, що позивачем неправомірно включено до складу валових витрат у 1 кварталі 2011 року витрати з придбання товарів (продукції, послуг) у сумі 4650,00 грн., оскільки продукцію було придбано у ТОВ "ВКФ "Укрпромснаб" при здійсненні нікчемного правочинну.

До такого висновку податковий орган прийшов у зв'язку з тим, що контрагент позивача - ТОВ "ВКФ "Укрпромснаб" не має трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення будь-якого виду діяльності, до податкової інспекції декларацію з ПДВ за лютий 2011 року та декларацію з податку на прибуток за IV квартал 2010 року не надавав. Отже, в силу пунктів 1, 5 ст. 203, пунктів 1. 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, такий правочин є нікчемним. З огляду на встановлені при проведенні перевірки обставини та із посиланням на висновки про нікчемність укладеної між позивачем та ТОВ "ВКФ "Укрпромснаб" бізнес пропозиції, ПП "Контакт" не сплачено податок на прибуток унаслідок порушення встановленого порядку формування валових витрат.

Що стосується суми податку на додану вартість, то за змістом викладеного в Акті перевірки, позивачем порушено п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, у сумі 3720, 00 грн., в тому числі за лютий 2011 року у сумі 3720,00 грн., в результаті допущених порушень податкового законодавства.

Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за І квартал 2011 року в порушення п. 5.1, п.п. 5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" відповідачем встановлено його заниження у сумі 4650,00 грн.

За результатами перевірки ДШ у Ленінському районі м.Донецька у зв'язку із встановленням порушень п. 5.1., пп. 5.2.1. п. 5.2., пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України прийняті податкові повідомлення-рішення від 10.06.2011р. № 0000842341, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 5813,00 грн., з яких 4650, 00 грн. - сума основного платежу та 1163, 00 грн. - сума штрафних санкцій, і податкове повідомлення-рішення № 0000852341, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 4650 грн., з яких 3720,00 грн. - сума основного платежу та 930,00 грн. - сума штрафних санкцій.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ "ВКФ "Укрпромснаб" укладено бізнес пропозицію (аферту) від 16.02.2011р., згідно з яким постачальник (ТОВ "ВКФ "Укрпромснаб") зобов'язується поставити, а покупець (позивач) прийняти та оплатити товар, а саме: блок вимірювання БІ-07 та тензодатчик УВ15А-35Мра.

Виконання умов укладеного між позивачем та ТОВ "ВКФ "Укрпромснаб" договору знайшло своє відображення в податковому та бухгалтерському обліку позивача, а саме: рахунку-фактурі від 16.02.2011р. № УП-16021130, видатковій накладній від 18.02.2011р. № УП-180211009, податковій накладній від 18.02.2011р. № 521 на загальну суму 22320,00 грн. (ПДВ 3720,00 грн.). Розрахунки між суб'єктами господарювання за відвантажений товар проводилися у безготівковій формі, здійсненні в повному обсязі. Даний факт не є спірним між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем з ТОВ "ВКФ "Укрпромснаб" в періоді, в якому податковим органом встановлені порушення, на виконання умов бізнес пропозиції від 16.02.2011р. складено видаткову накладну від 18.02.2011р. № УП-180211009 та податкову накладну від 18.02.2011р. № 521 на суму з податком на додану вартість 22320,00 грн., з яких ПДВ 3720,00 грн. Відповідно до зазначеної видаткової накладної від 18.02.2011р. № УП-180211009 ТОВ "ВКФ "Укрпромснаб" відпустив, а ПП "Контакт" отримав блок вимірювання БІ-07 в кількості 2 штук на суму без податку на додану вартість 13080,00 грн. та тензодатчик УВ15А-35Мра в кількості 1 штуки на суму без податку на додану вартість 5520,00 грн., на загальну суму 22 320, 00 грн., з яких ПДВ - 3720,00 грн. Отримані товарно-матеріальні цінності оприбутковані позивачем, що відображено в рахунку бухгалтерського обліку 202 "Придбані напівфабрикати та комплектуючі".

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено надання позивачем до податкової інспекції податкової звітності з податку на прибуток за І квартал 2011 року та відповідність даних, що міститься в наданій податковій звітності даним первинного бухгалтерського обліку. Будь-яких зауважень щодо невідповідності даних бухгалтерського обліку та даних податкового обліку з податку на прибуток відповідач не зазначив ані в Акті перевірки, ані в судовому засіданні.

Як встановлено судом позивачем були сформовані валові витрати за фактом отримання товарно-матеріальних цінностей в порядку, визначеному Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 198.3. статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1. статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до розділу V Податкового кодексу України, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів або встановлено факти недостачі (крадіжки), то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

З аналізу положень розділу V (податок на додану вартість) Податкового кодексу України та Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", якими визначені правила формування податкового кредиту та валових витрат, вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Згідно пункту 1.32. статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Таким чином, визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи -платника податку.

Судом встановлено, що між ПП "Контакт" (підрядник) та ВАТ "Донецькгірмаш" (замовник) укладено договір на виконання робіт з модернізації випробувальних машин РР2-100/1 з 2В-10 від 13.12.2010р. №371.

Згідно умов даного договору підрядник зобов'язується на свій ризик, своїми силами та механізмами, із своїх матеріалів виконати роботи по заміні силовимірювальної системи, установці датчика переміщення, спеціального програмного забезпечення на персональний компьютер для автоматичного розрахунку результатів випробування на обладнанні замовника і т. ін.

На виконання умов зазначеного договору позивачем було встановлено на персональний компьютер замовника блок вимірювання, про що між ПП "Контакт" та ВАТ "Донецькгірмаш" складено і підписано відповідний акт приймання виконаних робіт від 14.03.2011р. та податкові накладні від 29.12.2010р. № 379 та від 28,03.2011р. № 57 на суму з ПДВ 53040,00 грн. кожна.

Також між ПП "Контакт" (підрядник) та ВАТ "Дружківський машинобудівельний завод" (замовник) укладено договір підряда від 14.12.2010р. № 255.

Згідно умов даного договору підрядник зобов'язується на свій ризик, своїми силами та механізмами, із своїх матеріалів виконати роботи по заміні силовимірювальної системи на розривній машині, установці датчика переміщення, спеціального програмного забезпечення на персональний компьютер для автоматичного розрахунку результатів випробувань і метрологічну атестацію випробувальних машин, відповідно до специфікації.

Додатком до зазначеного договору підряда є специфікація № 1, відповідно до якої на виконання умов даного договору позивачем повинно бути використано, зокрема, блок вимірювання та датчик зусилля з вимірювальним приладом.

Як встановлено в судовому засіданні з пояснень представника позивача, на виконання умов зазначеного договору позивачем було встановлено на персональний компьютер замовника блок вимірювання та датчик зусилля з вимірювальним приладом (тензодатчик), про що між ПП "Контакт" та ВАТ "Дружківський машинобудівельний завод" складено і підписано відповідний акт приймання виконаних робіт від 21.04.2011р. та податкові накладні від 15.02.2011р. № 26 на суму з ПДВ 28908,00 грн. та від 27.04.2011р. № 87 на суму з ПДВ 19272,00 грн.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11. ст. 201 цього Кодексу).

Виходячи із положень вищевказаної норми закону, лише відсутність податкової накладної безспірно позбавляє платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість. І тільки у разі не підтвердження на момент перевірки податкового кредиту податковими накладними платник податку може бути притягнутий до відповідальності.

Згідно п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а)дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б)дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно зі статтею 3 цього ж Закону, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, правильність формування суми спірного податкового кредиту підтверджується, окрім податкових накладних, первинними документами.

Судом встановлено, що контрагент позивача -ТОВ "ВКФ "Укрпромснаб" на момент вчиненення спірної фінансово-господарської операції був юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, знаходився на податковому обліку в Ленінській МДПІ у м.Луганську та був платником податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 201.8. статті 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Таким чином, постачальник позивача ТОВ "ВКФ "Укрпромснаб" на час здійснення господарської операції мав статус юридичної особи, та як наслідок мав право здійснювати господарську діяльність шляхом укладення договорів на поставку товарів та був наділений правом видачі податкових накладних, що обумовлює спеціальну податкову правосуб'єктність.

Статтею 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" визначено, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - Єдиний державний реєстр) - автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Судом досліджено довідку з Єдиного державного реєстру щодо ТОВ "ВКФ "Укрпромснаб", з якої вбачається, що товариство під час укладення та виконання спірного договору було зареєстровано як юридична особа, в наявності є інформація про підтвердження відомостей про юридичну особу і її знаходження за юридичною адресою.

Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Таким чином, постачальник позивача ТОВ "ВКФ "Укрпромснаб" на час здійснення господарської операції мав статус юридичної особи, і, як наслідок, мав право здійснювати господарську діяльність шляхом укладення договорів на поставку товарів.

13.04.2011р. Ленінською МДПІ у м. Луганську складено акт про проведення невиїзної документальної (камеральної) перевірки ТОВ "ВКФ "Укрпромснаб" з питань взаємовідносин з контрагентами, яким сформовані податкові зобов'язання за лютий 2011 року № 515/16-34202109.

В наведеному акті відсутня інформація про те, що правочин від 16.02.2011р., укладений позивачем з ТОВ "ВКФ "Укрпромснаб", є нікчемним. Вказаний правочин, а також первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, податковим органом не досліджувалися.

Таким чином, акт Ленінської МДПІ у м. Луганську про проведення невиїзної документальної (камеральної) перевірки ТОВ "ВКФ "Укрпромснаб" з питань взаємовідносин з контрагентами, яким сформовані податкові зобов'язання за лютий 2011 року від 13.04.2011р. №515/16-34202109 не може вважатися належним доказом, що свідчить про обставину укладення нікчемного правочину позивачем з ТОВ "ВКФ "Укрпромснаб" та відсутність реального виконання спірного договору.

В свою чергу, обставина реального здійснення господарських операцій та правильність їх відображення в податковому обліку доведена в цій адміністративній справі на підставі досліджених доказів.

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно з частиною 1 статті 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Суд бере до уваги, що умовою для кваліфікації правочину як нікчемного через те, що він порушує публічний порядок, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому, визначальне значення має встановлення персоналій посадових осіб, у яких виник умисел на вчинення протиправного правочину, зміст їх умислу, обставини, за яких такий умисел виник.

В процесі розгляду справи відповідачем доказів, крім тих, що містяться у матеріалах справи, до суду не надано, відомостей про наявність інших доказів, які могли б бути витребувані судом, відповідачем не надано.

Водночас позивачем з посиланням на належні докази, що долучені до матеріалів справи, доведено обставину реального здійснення господарської операції.

Кримінальних справ відносно посадових осіб позивача та ТОВ "ВКФ "Укрпромснаб" щодо порушення податкового та іншого законодавства в сфері економічних відносин, зокрема щодо укладення та виконання правочину від 16.02.2011р., не порушувалось, обвинувальні вироки суду з цього приводу відсутні.

З огляду на викладене, судом встановлено, що спірний правочин з ТОВ "ВКФ "Укрпромснаб" спричинив зміну майнового стану позивача, тобто є реальним, спірні суми податкового кредиту та валових витрат сформовані на підставі достовірних первинних документів, які підтверджують рух активів у процесі здійснення господарської операції позивача, у договорі наявна господарська мета, тобто спірний договір пов'язаний з виконанням договору на виконання робіт з модернізації випробувальних машин РР2-100/1 з 2ТЗ-10 від 13.12.2010р. № 371, укладеного між позивачем і ВАТ "Донецькгірмаш", та договору підряда від 14.12.2010р. № 255, укладеного позивачем і ВАТ "Дружківський машинобудівельний завод".

Наведене обумовлює безпідставність висновку відповідача про порушення позивачем п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України та п.5.1, п.п.5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду 1 інстанції.

Таким чином судом правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2011 р. у справі № 2а/0570/10755/2011 залишити без задоволення , а постанову суду без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.