Постанова № 22258115, 14.03.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2012 р. Справа № 5019/2230/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Бригинець Л.М.

суддів Демидюк О.О. суддів Савченко Г.І. при секретарі судового засідання Риштун О.М.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Консюмерс-Скло-Зоря" на рішення господарського суду Рівненської області від 20.12.11 р.

у справі № 5019/2230/11 (суддя Качур А.М. )

позивач Приватне акціонерне товариство "Консюмерс-Скло-Зоря"

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю відповідальністю "Рейтингбудпроект"

про стягнення в сумі 67 462 грн. 66 коп.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність №б\н від 19.10.11р.)

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 20.12.2011р. (суддя Качур А.М.) у справі №5019/2230/11 позов Приватного акціонерного товариства "Консюмерс-Скло-Зоря" задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейтингбудпроект" на користь Приватного акціонерного товариства "Консюмерс-Скло-Зоря" пеню в сумі 534,30грн., 5,39грн. державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 1,88грн. В задоволенні вимог про стягнення 66220,80грн. авансового платежу як безпідставно набутого майна, 201,38грн. відсотків річних та 506,18 грн. пені відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що отримання Відповідачем коштів, перерахованих Позивачем, не може вважатись безпідставним набуттям майна, оскільки вони були перераховані на виконання умов договору укладеного між Позивачем та Відповідачем, зокрема, відповідно п.2.4. Договору, який передбачає можливість, при необхідності, перерахунку Замовником Підряднику авансів, для придбання матеріалів. Також, відповідно до п.2 Додаткової угоди, Підрядник зобов'язується закінчити виконання робіт протягом сорока п'яти робочих днів саме після отримання авансу на матеріали. Отримання Відповідачем коштів та їх розмір не суперечить умовам договору.

Суд першої інстанції зазначив, що п.7.1. Договору сторони визначили, що Договір діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань, але в будь-якому випадку не пізніше 9 вересня 2011 року, що тлумачиться судом таким чином. Починаючи з 10 вересня 2011 року сторони не виконують умови Договору для виникнення нових взаємних прав і обов'язків, проте, зобов'язання, що виникли на підставі цього договору до 09.09.2011 продовжують діяти до їх виконання або іншого припинення на підставах передбачених законом.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що договірні зобов'язання між сторонами продовжували існувати, а тому правова підстава оплати Позивачем авансу Відповідачу не може вважатись такою, що відпала.

Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав отримання Відповідачем спірних грошових коштів. На думку місцевого господарського суду Позивач не довів, що за його рахунок Відповідач безпідставно набув та зберіг зазначені кошти, а також того, що правова підстава на якій Відповідачем отримано спірні кошти відпала, а відтак не довів що йому, як потерпілому, ці кошти підлягають поверненню.

Суд дійшов висновку, що вимоги Позивача про стягнення авансу в сумі 66220,80грн. є безпідставними, а тому в їх задоволенні відмовив.

Суд також відмовив у задоволенні вимог про стягнення 201,38грн. відсотків річних за користування чужими грошовими коштами, які Позивач обгрунтовував з посиланням на приписи ч.3 ст.1214 ЦК України, в зв'язку з недоведенням Позивачем безпідставного одержання чи збережнення Відповідачем спірних коштів в сумі 66220,80грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням в частині відмови у задоволені позовних вимог про стягнення 66 220,80 грн. авансового платежу та 201,38 грн. відсотків річних, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення Господарського суду Рівненської області від 20 грудня 2012 р. у справі № 5019/2230/11 та задовольнити повністю позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Консюмерс-Скло-Зоря" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейтингбудпроект" про стягнення 66 220,80 грн. авансового платежу та 201,38 грн. відсотків річних за користування чужими грошовими коштами.

Обгрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, що підставою для володіння Відповідачем коштами авансу в сумі 66220,80грн. було б належне виконання ним своїх зобов'язань за Договором, зокрема в частині закупівлі матеріалів необхідних для виконання робіт за Договором. Інших підстав для одержання цих коштів у Відповідача не було, оскільки про це прямо вказується у п. 2 Додаткової угоди № 2, Рахунку-фактурі № 7 від 18 травня 2011р. та Платіжному дорученні № 9180002365 від 07 липня 2011р., які були досліджені судом першої інстанції та копії яких містяться в матеріалах справи. Таким чином невиконання Відповідачем вказаних зобов'язань вказує на те, що підстава для утримання ним вказаних коштів відпала, оскільки матеріали закуплені ним не були, що було встановлено судом першої інстанції. Таким чином володіння Відповідачем вказаними коштами є безпідставним, саме внаслідок того, що зобов'язання Відповідача по виконанню робіт за договором не виконано.

На думку апелянта, судом першої інстанції неправильно тлумачиться п. 7.1. Договору, в якому вказується, що Договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, але в будь-якому випадку не пізніше 09 вересня 2011 р. Судом першої інстанції вказується, що це положення слід тлумачити лише щодо виникнення нових взаємних прав та обов'язків починаючи з 10 вересня 2011 р., проте зобов'язання, що виникли на його підставі до 09 вересня 2011 р. продовжують діяти до їх припинення на визначених законом підставах. Разом із тим, строк дії договору відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України є часом, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Апелянт вважає, що зобов'язання Відповідача за Договором дійсно не припинились, а в силу приписів ч. 3 ст. 631, ч. 1 та п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України полягають у зобов'язанні повернути отримані грошові кошти, які є такими, що утримуються Відповідачем безпідставно, оскільки виконати обов'язки передбачені Договором та Додатковою угодою № 2 (в тому числі, закупити необхідні матеріали) Відповідач не може в силу припинення строку дії Договору.

Наводяться інші обгрунтування апеляційної скарги.

Всі учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги. Відповідач не скористався правом на участь у судовому засіданні.

Згідно ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Звертаючись з позовною заявою, позивач - Приватне акціонерне товариство "Консюмерс-Скло-Зоря" просив стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейтингбудпроект" 66220,80грн. - авансовий платіж, перерахований на будівельні матеріали за додатковою угодою № 2 від 25.05.2011р. до договору будівельного підряду №216 від 14.03.2011р., пеню за невиконання зобов"язань за вказаним договором від 14.03.2011р. в сумі 1040,48 грн., а також 3% річних в сумі 201,38грн.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що 14.03.2011 між Приватним акціонерним товариством "Консюмерс-Скло-Зоря" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рейтингбудпроект" укладено Договір будівельного підряду №216, відповідно до якого Замовник (Позивач) доручає, а Підрядник (Відповідач) зобов'язується виконати будівельні та ремонтні роботи на виробничих та допоміжних підрозділах ПАТ "Консюмерс-Скло-Зоря" по вул. Промисловій,1, в с.Зоря, Рівненського району Рівненської області, згідно додаткових угод, які є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно п. 1.2. договору №216 роботи Підрядником здійснюються власними силами з використанням власних матеріалів. Оплата за виконанні Підрядником роботи здійснюється Замовником на підставі поданої Довідки про вартість виконаних робіт (форма №КБ-3) та Акту виконаних робіт (форма №КБ-2), підписаної замовником (п.2.3 Договору).

Строк виконання робіт встановлено п.5 Договору.

Відповідно до п.5.1. Договору Підрядник зобов'язується виконати всі роботи в повному об'ємі згідно проектно-кошторисної документації. Терміни виконання робіт встановлюються узгодженим Сторонами графіком, який прив'язаний до виробничого процесу та є невід'ємною частиною договору.

За порушення строку виконання робіт, передбаченого цим договором, Підрядник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми договору за кожен день прострочення. (п.8.3.).

Даний Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань, але в будь-якому випадку не пізніше 9 вересня 2011 року (п.7.1.). Вид, обсяг та вартість виконання робіт договіром №216 від 14.03.2011р. не врегульовано.

До вказаного Договору будівельного підряду №216 від 14.03.2011р. сторони уклали дві додаткові угоди, якими визначили вид, обсяг, термін та вартість виконання робіт.

- додаткова угода № 1 від 15.03.2011р. (а.с.44), пункт 1 якої визначає обов"язок Підрядника (відповідача) по виконанню ремонту цеху складових , інв. №11238, очищення покрівлі і ринв від сміття згідно локального кошторису, який є невід"ємною частиною даної додаткової угоди, вартість робіт складає 28417,00грн. без ПДВ. Термін виконання робіт - 29.04.2011р. (До додаткової угоди №1 залучено локальний кошторис №2-1-1 на суму 28417грн.(без ПДВ), акт приймання виконаних робіт форма КБ-2в за березень 2011р. та Довідка форми КБ-3;

- додаткова угода №2 від 25.05.2011р. до Договору будівельного підряду №216 від 14.03.2011р. ( а.с.16), пункт 1 якої зобов"язує Підрядника виконати ремонт внутрішньо-майданчикових мереж тепла, газу, стиснутого повітря, інв. №23060. Вартість робіт згідно локального кошторису, який є невід'ємною частиною Додаткової угоди, складає 107184грн. (з ПДВ).

Пунктом 2 Додаткової угоди №2 до Договору №216 від 14.03.2011р. сторони погодили, що виконавець зобовязався виконати ремонтні роботи, вказані в додатковій угоді протягом 45 робочих днів з моменту перерахування авансового платежу на розрахунковий рахунок виконавця. З такою умовою погодився відповідач (Підрядник) та виставив позивачу рахунок-фактуру №7 від 18.05.2011р. (на придбання матеріалів) згідно вказаної Додаткової угоди. Замовник ПрАТ "Консюмерс-Скло-Зоря" перераховано на розрахунковий рахунок підрядника Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейтингбудпроект" аванс 66220,80грн. платіжним дорученням №9180002365, отримавши який Підрядник не підтвердив придбання матеріалів.

До виконання робіт у термін, визначений сторонами (45 робочих днів), відповідач не приступив. До закінчення загального терміну договору - 09.09.2011р. визначені додатковою угодою № 2 роботи відповідачем не виконувались.

Звертаючись з позовом позивач (апелянт) просив повернути сплачений аванс в сумі 66220,80грн. на придбання будівельних матеріалів по додатковій угоді №2 від 25.05.2011р. до договору №216 від 14.03.2011р.

Як на підставу позовних вимог ПАТ "Консюмерс-Скло-Зоря" посилався на приписи глави 83 Цивільного кодексу України, яка регулює правовідносини у сфері набуття, збереження майна без достатньої правової підстави, зокрема на п. 3 ч. 3 ст.1212 ЦК України, яка застосовується до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні. На думку Позивача, перераховані ним кошти (66220,80грн.) є безпідставно отриманими в силу ст.1212 ЦК України. Посилаючись на ч.3 ст.1214 ЦК України Позивач просив стягнути з Відповідача проценти за користування грошима, які були безпідставно одержані чи збережені.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що такі твердження Позивача є помилковими та необгрунтованими.

З такими висновками місцевого господарського суду, колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з огляду на таке.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства ( ч. 1 ст. 628 ЦК України)

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Отже, Додатковою угодою № 2 до Договору №216 від 14.03.2011р. сторони погодили, що виконавець зобовязався виконати ремонтні роботи, вказані в додатковій угоді протягом 45 робочих днів з моменту перерахування авансового платежу на розрахунковий рахунок виконавця (п. 2). Відповідач (Підрядник) на придбання матеріалів за вказаною додатковою угодою виставив позивачу рахунок-фактуру №7 від 18.05.2011р. Замовником 07.07.2011р. перераховано на розрахунковий рахунок підрядника 66220,80грн. авансу.

В матеріалах справи відсутні докази, що після отримання авансу Підрядник придбав будівельні матеріали, про що мав би повідомити Замовника. В обумовлений додатковою угодою №2 від 25.05.2011р. термін відповідач роботи не виконав, доказів виконання робіт та актів виконаних робіт, як це передбачено п. 2.3. Договору №216 будівельного підряду від 14.03.2011р. не надав. Отже, відповідач безпідставно користувався одержаним авансом на суму 66220,80грн.

Позивачем у судовому засіданні зазначалось, що будівельні роботи, виконання яких встановлювалось додатковою угодою №2 від 25.05.2011р. мали бути виконані до початку опалювального сезону. Тобто, у позивача відпала потреба у виконанні таких робіт відповідачем після встановленого вказаною угодою терміну, про що позивач зазначав у позовній заяві з посиланням на ст. 1212 ЦК України.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки Позивач оплатив аванс 07.07.2011, тому обов'язок Відповідача по виконанню робіт виник 08.07.2011, а строк виконання робіт, з урахуванням сорока п'яти робочих днів, закінчився 08.09.2011, а не 21.08.2011 як вказано в розрахунку Позивача. Проте, така помилка позивача в обрахуванні терміну виконання робіт не вплинула на суть позовних вимог щодо повернення авансового платежу.

Частиною 2 ст. 849 ЦК України передбачено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її в строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитись від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Крім того, положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність таких умов: збільшення або зберігання майна однією стороною з одночасним зменшенням його в іншої сторони, та відсутність правової підстави для придбання.

Відсутність правової підстави для придбання означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого без підстав, встановлених законом чи договором.

Отже, враховуючи те, що дія договору від 14.03.2011р. № 216 припинена 09.09.2011р., а зобов`язання за договором (додатковою угодою №2) відповідачем не виконані та у зв"язку з тим, що у позивача відпала потреба у виконанні робіт, за які було перераховано аванс, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 66220,80грн. авансового платежу.

Колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 201,38грн. не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.1214 ЦК України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

За змістом ч.1 ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Отже, ст. 536 ЦК України не встановлює розмір процентів за користуванням чужими грошовими коштами, а робить посилання на вирішення цього питання в договорі або Законі.

Тобто, у зобов"язанні, що виникають із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави, сторони мають укласти договір, в якому визначити розмір процентів, або керуватись нормами Закону.

В матеріалах справи відсутні докази врегулювання сторонами питання визначення розміру та порядку нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами шляхом укладення відповідного договору.

Також, нормами чинного законодавства не передбачено розмір процентів за користування чужими грошовими коштами без достатньої правової підстави.

Пеня в розмірі 1040,48 грн. задоволенню не підлягає, оскільки позивачем заявлена позовна вимога про повернення авансового платежу, сплаченого відповідно до Додаткової угоди №2 від 25.05.2011р. до договору будівельного підряду №216 від 14.03.2011р., тобто невиконання зобов"язань в цілому по договору підряду №216 від 14.03.2011р. не є предметом цього позову.

В запереченні на позов відповідач (Підрядник) Товариство з обмеженою відповідальністю "Рейтингбудпроект" зазначав, що не приступив до виконання робіт, оскільки позивач (апелянт) не надав проектно-технічну документацію на об"єкт та посилається на п.5.8. договору №216 від 14.03.2011р.

На вказане колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 3 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Постановою КМУ від 1 серпня 2005 р. № 668 проектна документація - текстові та графічні матеріали, затверджені в установленому порядку, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, а також кошториси об'єкта будівництва. Аналогічне визначення міститься в п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Відповідно до п. 5.8. Договору № 216 будівельного підряду від 14.03.2011 р. Позивач зобов'язувався передати Відповідачу затверджену необхідну проектно-кошторисну документацію. Однак, 17 червня 2011 р. набув чинності Порядок розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 травня 2011 р. № 45 на виконання вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Відповідно до п.п. 1, 2 вказаного Порядку проектна документація розробляється у встановленому законодавством порядку лише для нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, реставрації та капітального ремонту об'єктів будівництва. Роботи, які зобов'язувався виконати Відповідач відповідно до п. 1 Додаткової угоди №2 до Договору №216 від 14.03.2011 р. є ремонтними, отже не потребують розробки проектної документації, яка б підлягала обов'язковому затвердженню. Таким чином проектна документація, яка мала б бути передана Відповідачу Позивачем відповідно до норм п. 3 Загальних умов та п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" могла включати лише кошториси об'єкта будівництва, які були передані Відповідачу, про що свідчить відтиск печатки та підпис директора Відповідача на Кошторисі із договірною ціною на заміну трубопроводу гарячої води ПрАТ "Консюмерс-Скло-Зоря" від 05 травня 2011р. який відповідно до п. 1 вищевказаної Додаткової угоди № 2 від 25.05.2011р. є її невід'ємною частиною. Крім того, з абз.2 п. 5.8 Договору № 216 вбачається, що проект виконання робіт, при необхідності, Підрядник виконує своїми силами та погоджує його із Замовником". Отже, обов'язок по розробленню проекту відповідно до умов Договору № 216 покладено на відповідача, що відповідає змісту ч. 1 ст. 875 та ч. 2 ст. 877 ЦК України.

Крім того, відповідач не підтвердив належними на допустимими доказами, що повідомляв позивача про збільшення ціни на будівельні матеріали.

Залучений до матеріалів справи лист ТОВ "Рейтингбудпроект" про збільшення цін на матеріали за №31 датовано 02.08.2011р., в той час як рахунок-фактуру на сплату авансу відповідач виставив позивачу 18.05.2011р.

Аванс на матеріали згідно додаткової угоди №2 до Договору №216 від 14.03.2011р. позивач перерахував 07.07.2011р. (а.с.18). Тобто вищевказаний лист відповідач підготував майже через місяць від дня отримання авансу. Докази відправки листа позивачу в матеріалах справи відсутні.

Отже, твердження відповідача про те, що позивачем порушувались умови договору №216 від 14.03.2011р. щодо ненадання проектно-кошторисної документації є необгрунтованими. Докази звернення відповідача з листами до позивача про внесення змін до кошторису в матеріалах справи відсутні. Виконання відповідачем умов договору підряду № 216 від 14.03.2011р. в цілому позивачем не оспорюється, оскільки заявлена ним позовна вимога стосується лише повернення авансового платежу, сплаченого на придбання будівельних матеріалів для проведення робіт згідно додаткової угоди № 2 від 25.05.2011р.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Позивачем підтверджено належними та допустимими доказами, що відповідач передбачені додатковою угодою № 2 від 25.05.2011р. до договору будівельного підряду №216 від 14.03.2011р. роботи у встановлений строк не виконав. (Термін виконання робіт - до 08.09.2011р., термін дії основного договору до 09.09.2011р.). Доказів придбання будівельних матеріалів чи доказів повідомлення позивача про зміну ціни на будівельні матеріали відповідач не надав, отриманий аванс на придбання будівельних матеріалів позивачу не повернув, у зв"язку з чим безпідставно користувався коштами в сумі 66220,80грн.

А тому колегія суддів вважає, що до спірних правовідносин мають бути застосовані положення п.3 ч. 3 ст.1212 ЦК України. Кошти у сумі 66220грн., сплачених позивачем як аванс на придбання будівельних матеріалів підлягають поверненню відповідачем.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 99,101,103-105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Рівненської області від 20.12.2011р. у справі № 5019/2330/11 скасувати. Прийняти нове рішення:

" Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейтингбудпроект" (33000, м.Рівне, вул.Біла, 11, код ЄДРПОУ 34388110) на користь Приватного акціонерного товариства "Консюмерс-Скло-Зоря" (35314, Рівненська обл., Рівненський р-н, с.Зоря, вул.Промислова, 1, код ЄДРПОУ 22555135) суму авансового платежу в розмірі 66220,80грн., 662,20грн. державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 231,28грн.

В решті вимог відмовити."

3. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на відповідача.

4. Видачу відповідних наказів доручити місцевому господарському суду.

5. Матеріали справи повернути до господарського суду Рівненської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Бригинець Л.М.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Савченко Г.І.