Рішення № 22257659, 26.03.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2012 р. Справа № 5023/186/12

вх. № 186/12

Суддя господарського суду Смірнова О.В.

при секретарі судовогозасідання Ямщикова М.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - 1. - не з"явився;

позивача 2. - ОСОБА_2, довіреність № 38-1867 від 28.05.2010 р.;

відповідача - ОСОБА_1, довіреність від 17.02.2012 р.;

за участю представника прокуратури - Гончаренко С.В., посвідчення № 152 від 11.08.2009 р.;

розглянувши справу за позовом Заступника прокурора Дзержинського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків;

Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Харків

про стягнення 4591,35 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Дзержинського району м. Харкова в особі Харківської міської ради, м. Харків; Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Харків, 4591,35 грн. заборгованості, з відшкодуванням судового збору, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 11941 від 01.06.2009 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо оплати теплової енергії.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16 січня 2012 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 26 січня 2012 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 січня 2012 року розгляд справи було відкладено на 27 лютого 2012 року.

27 лютого 2012 року представник відповідача надав додаткові документи, які долучені судом до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 лютого 2012 року було відкладено розгляд справи на 12 березня 2012 року.

12 березня 2012 року представник позивача 1. надав письмові пояснення, в яких зазначив, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить суд стягнути з відповідача 4591,35 грн.

12 березня 2012 року представник позивача 1. надав додаткові документи, які долучені судом до матеріалів справи.

12 березня 2012 року представники сторін та прокуратури звернулись до суду з заявою про продовження строку розгляду спору № 5023/186/12 на 15 днів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 березня 2012 року було задоволено заяву про продовження строку розгляду спору, продовжено строк розгляду спору за межі, передбачені ч. 1 ст. 69 ГПК України, на 15-ть календарних днів до 28 березня 2012 р. та відкладено розгляд справи на 26 березня 2012 року.

26 березня 2012 року представник позивача 1. надав додаткові документи, які долучені судом до матеріалів справи.

26 березня 2012 року представник позивача надав суду письмові пояснення, в яких зазначив, що відповідач на підтвердження того, що система опалення самовільно відключена від централізованої системи опалення та інтереси інших споживачів не постраждали, надає лише фотографії, а не як потребує цього законодавство, дозвіл міжвідомчої комісії, технічні умови відповідних організацій, відокремлення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води.

26 березня 2012 року представник відповідача надав витяг з ЄДРПОУ, який долучений судом до матеріалів справи.

Представник прокуратури у судовому засіданні 26.03.12 р. підтримував позовні вимоги.

Представник позивача 2. у судовому засіданні 26.03.12 р. підтримував позовні вимоги.

Представник позивача 1. у судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що договір припинив свою дію 31 грудня 2010 р., листами та зверненнями відповідач просив позивача вирішити питання про розірвання договору та припинення постачання теплової енергії, попередив позивача про те, що відмовляється від пролонгації договору, тому вважає безпідставним нарахування заборгованості за період з жовтня 2010 р. по листопад 2011 р.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників позивача 2, відповідача, прокуратури, судом встановлено наступне.

01 червня 2009 року між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі", м. Харків, (позивач 2) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4, м. Харків, (відповідач) був укладений договір № 11941, у відповідності до умов якого позивач бере на себе зобов"язання постачати теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач, оплачувати теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором. Пунктом 6.4 договору передбачений порядок розрахунків, а саме відповідач за 3 дні до початку розрахункового періоду самостійно, ініціативним дорученням сплачує позивачу вартість, зазначеної в додатку 1 до договору кількості теплової енергії, з урахуванням залишкової суми розрахунків на початок розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за спожиту електроенергію відповідач здійснює до 28-го числа поточного місяця, при розрахунках за показниками приладів обліку; до 18-го числа місяця, наступного за розрахунковим, при відсутності приладів комерційного обліку.

Пунктом 10.1 договору сторони домовились про строк його дії, а саме договір набирає чинності з дня його підписання та діє до 31 грудня 2010 р.

Пунктом 10.4 договору передбачено, що договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення його дії про припинення дії договору не буде письмово заявлено однією із сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач звернувся до позивача листом від 30.08.2010 р., в якому повідомив про відмову від отримання послуг з теплопостачання та просив вирішити питання щодо розірвання договору № 11941 від 01.06.2009 р.

Також відповідач надіслав на адресу позивача лист від 15.09.2010 р., в якому повторно виражено намір про відмову від отримання послуги з теплопостачання до нежитлового приміщення та запропоновано припинити фактичне постачання теплової енергії в гарячій воді, у зв"язку з чим запрошено компетентних представників позивача 2. для прийняття участі в демонтажі системи опалення, яке призначене на 23.09.2010 р.

Проте, як вказує відповідач, ані прибуття представників позивача 2., ані припинення постачання теплоенергії позивачем 2. не було проведено, у зв"язку з чим демонтаж систем опалення (батареї) було проведено складом комісії за відсутності позивача 2., що підтверджується актом від 23.09.2010 р.

Відповідач звернувся до позивача з заявою від 29.11.2010 р., в якій зазначив, що договір № 11941 від 01.06.2009 р. купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді діє лише до 31.12.2010 р. та є таким, що припиняє свій строк з наступного після 31 грудня 2010 р. з дати із врахуванням вихідних та святкових днів.

За умовами п. 10.2. договору він припиняє свою дію у випадку закінчення строку, на який він був укладений, якщо сторони виконали свої зобов'язання. Також п. 10.3 договору передбачено, що припинення дії договору не звільняє споживача від обовязку повної оплати за фактично спожиту теплову енергію.

Отже, договір купівлі - продажу теплової енергії № 11941 від 01.06.2009 р. купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді припинив свою дію 31.12.2010 року.

Судом встановлено, що позивач 2. виконав свої зобов'язання за договором, в жовтні 2010 року, листопаді 2010 р. та грудні 2010 року здійснив відпуск теплової енергії в приміщення відповідача, що підтверджується відповідним актом про підключення споживача до джерела теплової енергії № 173/17829 від 07.10.2010 року та про відключення споживача від джерела теплової енергії № 173/18317 від 19.04.2011 року, копії яких додані до матеріалів справи. Але відповідач не виконав належним чином взяті на себе за договором зобовязання, не сплатив у визначені договором строки, порядку та розмірі вартість заявленої та отриманої теплової енергії, внаслідок чого за період з жовтня 2010 року по грудень 2010 року утворилась заборгованість в сумі 1242 грн.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких підстав суд визнає вимогу прокурора про стягнення з відповідача 1242 грн. основного боргу за період з жовтня 2010 року по грудень 2010 року обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Щодо решти заявлених позовних вимог про стягнення заборгованості у розмірі 3349,35 грн. за період з січня 2011 р. по листопад 2011 р., суд зазначає наступне.

За приписами 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, тобто, з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

За статтею 171 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із закону, господарського договору та інших угод передбачених законом.

Згідно ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно ст. 19 Закону України "Про теплопостачання", постачання теплової енергії споживачу здійснюється згідно з договором купівлі-продажу.

Відповідно, п. 4 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 р. N 1198, визначає, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією (далі - договір), крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Ст. 184 Господарського кодексу України обмежено право сторін укладати договір у спрощений спосіб та визначено, що укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Прокурор, звертаючись до суду з вимогою про стягнення 3349,35 грн. визначив підставою виникнення грошового зобовязання відповідача договір купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді № 11941 від 01.06.2009 р.

Стаття 631 ЦК України визначає, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Як було встановлено судом, договір купівлі - продажу теплової енергії № 11941 від 01.06.2009 р. припинив свою дію 31.12.2010 року, у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено.

Згідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює, наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте, в порушення зазначених норм, прокурор та позивач 2. окрім договору купівлі - продажу теплової енергії № 11941 від 01.06.2009 р. , який припинив свою дію 31.12.2010 року, не надали суду доказів, в підтвердження існування між сторонами договірних зобовязань в період з січня 2011 р. по листопад 2011 р., а також щодо наявності інших підстав для виникнення грошового зобовязання відповідача у розмірі 3349,35 грн.

Додатком 3 від 01.06.09 р. до вищевказаного договору сторони домовились про умови припинення постачання теплової енергії. Так, згідно п. 1. та п. 1.2 Додатку теплопостачальна організація припиняє постачання теплової енергії споживачу в разі письмового звернення споживача про припинення теплопостачання у разі його надходження до теплової організації не пізніше як за 3 доби до запланованого відключення при наявності технічної можливості відключення приміщення, а також за умови, що не постраждають інтереси інших споживачів.

Як вже було зазначено вище відповідач неодноразово звертався до позивача 2. з заявами та вимогами про відключення його приміщення від централізованої системи опалення, припинення фактичного постачання теплової енергії в гарячій воді, запрошував компетентних представників позивача 2. для прийняття участі в демонтажі системи опалення, яке було призначене на 23.09.2010 р.

Проте, як вказує відповідач, ані прибуття представників позивача 2., ані припинення постачання теплоенергії позивачем 2., в порушення Додатку 3 від 01.06.09 р. до договору, не було проведено, у зв"язку з чим відповідач був вимушений самостійно здійснити демонтаж систем опалення (батареї) складом комісії за відсутності позивача 2., що підтверджується актом від 23.09.2010 р.

Прокурор та позивач 2. не надали суду належні докази в підтвердження відсутності технічної можливості відключення приміщення відповідача від системи опалення, а також докази того, що за умови від*єднання батареї у приміщенні відповідача постраждають інтереси інших споживачів.

Таким чином, ані прокурор, ані позивач не довели, що відповідач в період з січня 2011 р. по листопад 2011 р. безпідставно отримував майно за рахунок іншої особи, отже підстави для сплати теплової енергії у відповідача відсутні.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги в цій частині необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, ст. 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (61202, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Доброхотова, 11, р/р № 260333012313 у ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119) 1242 грн. основного боргу.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Харків(61202, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь державного бюджету України (одержувач - УДКС у Дзержинському районі м. Харкова, № рахунку 31215206783003, код одержувача 37999654, банк одержувача - ГУДКСУ у Харківській обл., МФО 851011) судовий збір в сумі 435,38 грн.

В стягненні 3349,35 грн. боргу відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Смірнова О.В.

Повний текст Рішення складено 29 березня 2012 року.