Рішення № 22257499, 29.03.2012, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/2-801/2011 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2011 рокум. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої суддіГорейко М.Д.

секретаряКарпенко І.В.,

з участю позивачки ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Івано-Франківської міської ради про визнання права власності на земельні ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась в суд з позовом до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Івано-Франківської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку площею 0,0752 га, розташовану по вул. Крихівецькій,56 та земельну ділянку площею 0,1961 га, розташовану в масиві “Горішній Лан” села Крихівці Івано-Франківської міської ради, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

В процесі розгляду справи позивачка уточнила позов в частині субєктного складу сторін, визначивши відповідачем Управління Держкомзему в м. Івано-Франківську, а також в частині позовних вимог та просила визнати за нею право власності на ? частини земельної ділянки №1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,0752 га, розташованої по АДРЕСА_1 та на ? частину земельної ділянки №2 для ведення особистого селянського господарства, площею 0,1961 га, розташованої в масиві “Горішній Лан” села Крихівці Івано-Франківської міської ради і зобовязати Управління Держкомзему в м. Івано-Франківську видати державні акти на право власності на вказані земельні ділянки.

Позов обґрунтувала тим, що після смерті батька ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, спадщину фактично прийняли мама ОСОБА_8 та їхній син, а позивачки брат ОСОБА_2, які проживали в одному будинковолодінні АДРЕСА_1. Прийняття спадщини оформили в нотаріальній конторі, отримавши свідоцтво про право на спадщину за законом. Проте, своє право власності на земельні ділянки відповідно до вказаного свідоцтва про право на спадщину не зареєстрували, так як їхня мама ОСОБА_8 була похилого віку і стан її здоровя був поганий. Після смерті мами, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, спадщину, яка складається з 3/4 частин домоволодіння АДРЕСА_1 прийняла вона за заповітом, оформивши в нотаріуса свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Однак, в оформленні свідоцтва про право на спадщину на належні їй частки вказаних вище земельних ділянок їй відмовлено у звязку з відсутністю правовстановлюючого документу на ці земельні ділянки.

Ухвалою суду від 08 грудня 2011 року позов ОСОБА_1 до Управління Держкомзему в м. Івано-Франківську про зобовязання видати державні акти на право власності на вище вказані земельні ділянки закрито.

Відповідачі в судове засідання не зявились, про час та день розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали суду письмові заяви, в яких позов визнали та просили розгляд справи провести за їх відсутності. Представник відповідача Івано-Франківської міської ради не повідомив суд про причину неявки в судове засідання.

З урахуванням положень ст. 169 ЦПК України суд ухвалив про розгляд справи за відсутності відповідачів.

Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування.

Згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_1, виданого виконкомом Крихівецької сільської ради 14.06.2005 року (а.с. 12) ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

За змістом ч. 1 та 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи. Часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Відповідно до приписів ст.ст. 1222, 1261 ЦК України спадкоємцями першої черги за законом спадкового майна померлого ОСОБА_6 були його дружина ОСОБА_8 та діти ОСОБА_1 позивачка в справі і відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, що підтверджується їх свідоцтвами про народження (а.с. 93,97,101).

Однак, фактично прийняли спадщину в силу ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємці, які постійно проживали із спадкодавцем на час відкриття спадщини, дружина ОСОБА_8 та син ОСОБА_2. Інші спадкоємці не претендували на спадщину, так як заяв про прийняття спадщини в нотаріальну контору у визначений законом строк не подали.

За даними свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.02.2006 року, зареєстрованого в реєстрі за №2-166 (спадкова справа №1638/2005) (а.с.10) до складу спадкового майна спадкодавця ОСОБА_6 входило: ? частина домоволодіння АДРЕСА_1, ? частина земельної ділянки №1 для будівництва та обслуговування вказаного жилого будинку і господарських будівель, площею 0,0752 га та земельна ділянка №2 для ведення особистого селянського господарства площею 0,1961 га, розташована на території Крихівецької сільської ради. ОСОБА_2 та ОСОБА_8 прийняли спадщину по 1/4 частині житлового будинку та земельної ділянки №1 і по 1/2 частині земельної ділянки №2, розташованих на території Крихівецької сільської ради.

Таким чином, після смерті ОСОБА_6 домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом перейшло у власність ОСОБА_8 та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності, а саме, ОСОБА_8 ? частин домоволодіння, а ОСОБА_2 ? частина домоволодіння. Відповідно в таких частках перейшло право власності на земельну ділянку №1 площею 0,0752 га для обслуговування цього будинку та господарських споруд і право власності на земельну ділянку №2 площею 0,1961 га, розташовану в масиві “Горішній Лан” села Крихівці Івано-Франківської міської ради, для ведення особистого селянського господарства по ? частці.

Однак, вони зареєстрували своє право спільної часткової власності тільки на домоволодіння АДРЕСА_1.

Відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно за №10404133 від 14.04.2006 року (а.с.11) за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом зареєстровано право власності на ? частку домоволодіння АДРЕСА_1.

Згідно копії заповіту від 16.03.2006 року (а.с.7) ОСОБА_8 все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що їй буде належати і на що за законом вона матиме право заповіла ОСОБА_1.

За даними свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 29.10.2008 року, зареєстрованого в реєстрі за №6-1215 (спадкова справа №1435) (а.с.8) ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_8, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, успадкувала майно, яке складається з ? частин домоволодіння АДРЕСА_1.

Право спільної часткової власності на вище вказані земельні ділянки ОСОБА_8 та ОСОБА_2 не зареєстрували.

За інформацією Управління Держкомзему у м. Івано-Франківську в листі від 31.07.2009 року (а.с. 22) на ОСОБА_8, померлу ІНФОРМАЦІЯ_2 не було оформлено право власності на дані земельні ділянки.

За змістом статей 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цих прав та посвідчується державним актом.

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування" зазначено, що відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до п. 23 вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Оскільки державним нотаріусом Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори 29.10.2008 року видано ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 3/4 частки домоволодіння АДРЕСА_1, а на 3/4 частки земельної ділянки №1 для обслуговування цього домоволодіння і ? частку земельної ділянки №2 в масиві “Горіщній Лан” відмовлено у звязку з необхідністю надати Державний акт на право власності ОСОБА_8 на вказані земельні ділянки, то відповідно до ст. 16 ЦК України та п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" позивачка вправі звернутися до суду за захистом.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, відповідно до ст. ст. 3-10, 16, 1216-1218, 1225, 1235 Цивільного кодексу України, п. 10, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", керуючись ст. ст. 213-215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задоволити.

Визнати право власності ОСОБА_1 на 3/4 частини земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель по АДРЕСА_1, загальною площею 0,0752 га та 1/2 частину земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в с. Крихівці Івано-Франківської міської ради, масив “Горішній Лан”, площею 0, 1961 га, в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_8, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, Державний акт на право приватної власності на землю, виданий ОСОБА_6 та зареєстрований в книзі записів державних актів на право власності на землю за ІФ №150501-001857.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Івано-Франківський міський суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

СуддяГорейко М.Д.