Рішення № 22257494, 09.12.2011, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/2-436/2011 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

09 грудня 2011 рокум. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої-суддіГорейко М.Д.

секретаря Карпенко І.В.,

з участю представника позивача по договору про надання юридичних послуг від 28.03.2011 року ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк”, третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог ТДВС СК “Альфа Гарант” про відшкодування матеріальних збитків завданих невиконанням умов кредитного договору в сумі 145 620 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася в суд з наведеним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк”, визначивши третьою особою на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог ТДВС СК “Альфа Гарант”, мотивуючи тим, що між відповідачем та нею 21.12.2007 року укладено два кредитні договори., відповідно до кредитного договору №469/ФКВ-07 їй надано кредит у розмірі 28836 доларів США на придбання автомобіля марки Тоуоtа Avensis, реєстраційний номер НОМЕР_2. За умовами кредитного договору №469/ФК-07 відповідач зобов'язувався надавати їй кредит на страхування автомобіля, купленого за кредитні кошти, протягом усього терміну сплати кредиту за вказаний автомобіль. В забезпечення виконання зазначених вище кредитних договорів між ними цього ж дня укладено договір застави транспортного засобу. Обов'язковою умовою надання кредиту за кредитним договором №469/ФКВ-07 від 21.12.2007 р. та умов Договору застави було здійснення нею страхування автомобіля марки Тоуоtа Avensis акредитованою банком страховою компанією, а саме Івано-Франківською філією ТДВ СК “Альфа-Гарант”. На виконання вимог зазначених вище кредитних договорів, договору застави, а також умови видачі відповідачем кредиту на автомобіль Тоуоtа Avensis,

між нею та Івано-Франківською ТДВ СК “Альфа-Гарант” 20.12.2007 року укладено договір №06-UZ/16-139-00331 добровільного страхування наземного транспортного засобу, що є предметом застави. Згідно умов розділу 8 страхового договору нею за перший рік страхування в період з 21.12.2007 р. по 20.12.2008 р. було сплачено страховий платіж в сумі 9060,00 грн., саме тому у вказаний період страховий договір діяв. В наступні роки після першого року кредитування - надання кожного наступного траншу на оплату страхових платежів повинно було здійснюватися відповідачам без будь-яких додаткових її заяв шляхом безготівкового перерахування страховій компанії чергових траншів. Проте, всупереч зобов'язанням передбаченим кредитним договором №469/ФК-07 від 21.12.2007 р. відповідач свої зобов'язання щодо видачі кредиту позивачу шляхом перерахування траншів страховій компанії не виконав, що спричинило припинення дії страхового договору. 02 квітня 2009 року автомобіль марки Тоуоtа Avensis, реєстраційний номер НОМЕР_2, рухаючись по автодорозі Івано-Франківськ Галич потрапив в дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої автомобіль фактично було знищено. Відповідно до умов страхового договору у випадку знищення автомобіля страховик відповідає перед страхувальником в розмірі страхової суми, а саме в період дії страхового договору з 21.12.2008 р. по 20.12.2009 р. розмір такої страхової суми складав 145 620,00 грн. У звязку з невиконанням відповідачем вказаних умов кредитного договору саме в такому розмірі відповідач повинен відшкодувати їй спричинену шкоду.

Представник третьої особи на стороні відповідача в судовому засіданні 22.12.2010 року своєї думки щодо підставності позовних вимог не висловив, вважаючи, що спірні правовідносини взагалі не стосуються третьої особи, оскільки позивачка з страховою компанією перебувала в договірних стосунках в період з 21.12.2007 р. по 20.12.2008 року. Оскільки 20.12.2008 року нею не оплачено страховий платіж в сумі 8154 грн.72 коп. відповідно до пунктів 8.4. та 8.5. страхового договору, то дія цього договору за умовами п. 8.7. договору припинилась 20.12.2008 року. Дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки Тоуоtа Avensis, який був предметом страхування, сталась 02.04.2009 року, тобто після припинення дії договору страхування, укладеного 20.12.2007 року між Страховою компанією “Альфа-Гарант” та позивачкою. Тому після настання ДТП ніяких обовязків у страхової компанії перед позивачкою не виникло і не може виникнути після вирішення даного спору.

В наступні судові засідання представник третьої особи не зявився, про час та день розгляду справи повідомлений належним чином. Причину неявки суду не повідомив.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про час та день розгляду справи повідомлений належним чином. Причину неявки суду не повідомив.

З урахуванням думки представника позивача, який не заперечив проти заочного розгляду справи та положень ст. 224 ЦПК України суд ухвалив про заочний розгляд справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу відшкодування шкоди, завданої невиконанням умов кредитного договору.

Згідно кредитного договору №469/ФКВ-07 від 21.12.2007 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк” та ОСОБА_3 (а.с. 12-15), банком надано позивачці ОСОБА_3 кредит у розмірі 28836 доларів США на придбання автомобіля марки Тоуоtа Avensis, реєстраційний номер НОМЕР_2. Крім того, цього ж дня між відповідачем та позивачкою укладено кредитний договір №469/ФК-07 (а.с. 7-11), за умовами якого відповідач зобов'язався надати позивачці кредит на страхування автомобіля протягом усього терміну сплати кредиту за вказаний автомобіль.

В забезпечення виконання зазначених вище кредитних договорів 21.12.2007 року між відповідачем та позивачкою укладено договір застави транспортного засобу (а.с.16-18).

Обов'язковою умовою надання кредиту за кредитним договором №469/ФКВ-07 від 21.12.2007 року та умов Договору застави було здійснення позивачкою страхування автомобіля марки Тоуоtа Avensis, реєстраційний номер НОМЕР_2.

20.12.2007 року між позивачкою та Івано-Франківською ТДВ СК “Альфа-Гарант” було укладено договір №06-UZ/16-139-00331 добровільного страхування наземного транспортного засобу, що є предметом застави (а.с.19-21). Згідно п.3 договору страхування у випадку настання страхового випадку вигодонабувачем визначено відповідача. Умовами підпунктів 8.2. 8.6. п.8 страхового договору встановлено розмір страхових сум, страховий тариф, страховий платіж та порядок його сплати, строк дії Договору.

На виконання умов страхового договору позивачкою за перший рік страхування в період з 21.12.2007 року по 20.12.2008 року було сплачено страховий платіж в сумі 9060,00 грн., розмір якого визначений п.п.8.4. договору, і тому страховий договір діяв в період з 20.12.2007 року по 21.12.2008 року. Наведене сторонами визнано і в силу ч.1 ст. 61 ЦПК України не підлягає доказуванню в судовому засіданні.

Наступний страховий платіж згідно п.8.4. страхового договору в розмірі 8154 грн. 72 коп. підлягав оплаті відповідно до п. 8.5. договору 20.12.2008 року на строк дії договору з 21 грудня 2008 року по 20 грудня 2009 року.

За умовами кредитного договору №469/ФК-07 від 21.12.2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк” зобов'язалося надати позичальнику відкличну відновлювальну кредитну лінію та в її межах надати кредитні кошти на наступних умовах: ліміт кредитування 9060,80 грн., строком дії кредитної лінії 48 місяців, дата повернення кредиту 19.12.2013 року, мета кредитування - оплата витрат позичальника на страхування предмета забезпечення за цим Договором, процентна ставка за користування Кредитом 17,00 % річних.

Відповідно до п.2.1. розділу 2 кредитного договору №469/ФК-07 від 21.12.2007 року видача кредиту повинна здійснюватися окремими частинами (траншами), у сумі, що не перевищує встановлений ліміт кредитування. Днем надання Кредиту є день перерахування кожного з траншів з позичкового рахунку на рахунок страховика ІФФ ТДВ СК “Альфа-Гарант”, який значиться в Договорі №06-UZ/16-139-00331 добровільного страхування (а.с.19), за реквізитами: п/р 2650001301913 в ТОВ “Український промисловий банк” м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 33940701, код банку 321228. Звідси слідує, що в такий спосіб відповідач забезпечував перерахування коштів за страхування предмету застави безпосередньо Страховій компанії без видачі кредитних коштів самій позичальниці.

Умовами п. 2.2. кредитного договору №469/ФК-07 від 21.12.2007 року визначено порядок надання кредитних коштів. Так, в перший рік кредитування - за заявою позичальника, шляхом безготівкового перерахування траншу за вказаними вище реквізитами. В наступні роки після першого року кредитування - надання кожного наступного траншу здійснюється банком без будь-яких додаткових заяв позичальника шляхом безготівкового перерахування чергових траншів за тими ж реквізитами. Також п.п. 3.4.2.2. кредитного договору №469/ФК-07 від 21.12.2007 року передбачено, що у разі не надання позичальником-позивачем документів відповідачу-банку, які б підтверджували сплату страхових платежів за Страховим договором, банк в останній робочий день фактичного надання страхових послуг за Страховим договором, повинен здійснити надання чергового траншу за цим Договором.

Таким чином, відповідач зобов'язаний був 20.12.2008 року надати позивачці транш кредиту в розмірі 8 154,72 грн. шляхом їх перерахування третій особі на стороні відповідача як страховий платіж за реквізитами визначеними в страховому договорі та кредитному договорі №469/ФК-07 від 21.12.2007 року.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, всупереч наведених зобов'язань за кредитним договором №469/ФК-07 від 21.12.2007 року та наведених норм Кодексу такі зобов'язання відповідачем не виконані.

Згідно п. 8 7. Договору №06-UZ/16-139-00331 добровільного страхування наземного транспортного засобу Договір набирає чинності з 00:00 годин дня, наступного за датою сплати відповідного страхового платежу за перший рік страхування в повному обсязі в касу або на рахунок Страховика, але не раніше дати початку строку дії Договору, за який сплачено відповідний страховий платіж, та діє до 24:00 годин дати закінчення строку дії Договору, за який сплачено відповідний страховий платіж. Отож страховий договір припинив свою дію 20.12.2008 року та в період з 21.12.2008 року по 20.12.2009 року не вступив в силу з причин не видачі банком чергового траншу кредиту позивачці.

02 квітня 2009 року предмет страхування за вказаним договором №06-UZ/16-139-00331 - автомобіль марки Тоуоtа Avensis, реєстраційний помер НОМЕР_2, рухаючись по автодорозі Івано-Франківськ Галич потрапив в дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої автомобіль фактично був знищений.

Після настання ДТП позивачка повідомила третю особу на стороні відповідача Івано-Франківську філію ТДВ СК “Альфа-Гарант” про страховий випадок, що стався з предметом страхування автомобілем Тоуоtа Avensis, реєстраційний номер НОМЕР_2, проте на таке телефонне повідомлення позивачку повідомили, що страховий агент на місце ДТП виїзд здійснювати не буде, оскільки по страховому договору не здійснено оплати за період з 21.12.2008 року по 20.12.2009 року, а за таких умов страховий договір протягом цього періоду не діє, тому у них відсутні будь-які підстави для фіксації факту ДТП, ушкодження автомобіля, тим більше виплати страхової суми на підставі страхового договору, що був укладений між позивачкою та третьою особою па стороні відповідача. Наведене представник третьої особи на стороні відповідача в судовому засіданні 22.12.2010 року не заперечив.

На письмове звернення позивачки до відповідача у звязку з чим останнім не виконано умов кредитного договору про перерахування траншу кредиту на рахунок страхової компанії для оплати чергового страхового платежу, вона отримала відповідь керуючого банку від 03.07.2009 року (а.с.22), що згідно п. 6.2 однією з підстав відмови є виникнення обставин, які викликають загрозу своєчасному виконанню позичальником зобовязань за цим Договором (у тому числі погіршення матеріального стану позичальника), а банк дійшов висновку щодо погіршення матеріального стану позичальника через систематичні порушення графіку платежів за кредитом, що наданий для придбання автомобіля. Тобто їй надана відповідь не по суті поставленого нею питання.

За змістом п.1.6.1 договору страхування страховик несе відповідальність за Договором лише в межах обумовленої в ньому страхової суми, але не більше ринкової вартості відповідного транспортного засобу на момент настання страхового випадку.

Згідно висновку №362 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку, складеного 30.10.2009 року (а.с. 39-42) вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки Тоуоtа Avensis, реєстраційний помер НОМЕР_2, пошкодженого в результаті ДТП дорівнює ринковій вартості автомобіля і складає 151237 грн.

Відповідно до умов п.8.2. та 8.6. Страхового договору страхова сума в період дії договору з 21.12.2008 року по 20.12.2009 року визначена в розмірі 145620 грн., що за мінусом 1% франшизи становить 144163 грн.80 коп. Саме таку суму становив би розмір страхового відшкодування, підлягаючий виплаті позивачці, на випадок дії Договору №06-UZ/16-139-00331 добровільного страхування наземного транспортного засобу.

Як встановлено судом, з вини відповідача, який не виконав зобовязання, визначені в п.2.2.2 кредитного договору №470/ФК-07 від 21.12.2007 року, Договір №06-UZ/16-139-00331 добровільного страхування припинив дію 20.12.2008 року, у звязку з чим позивачка позбавлена права на страхове відшкодування.

За приписами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

В силу дії п.4 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Відповідно до п.5.1 кредитного договору №469/ФК-07 від 21.12.2007 р. (а.с.9), сторони несуть відповідальність за невиконання та/або неналежне виконання умов цього договору у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Згідно ч.1 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності вини, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ч. 2 ст. 614 ЦК України визначено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування доводів позивачки про його вину у невиконанні вищевказаного зобовязання, визначеного кредитним договором.

У відповідності частин 1 та 2 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на зазначені положення закону та обставини справи суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відшкодування відповідачем ТзОВ “Український промисловий банк” позивачу матеріальних збитків в розмірі 144163 грн.80 коп., а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню саме в такому розмірі.

Питання судових витрат суд вирішує за правилами ст. 88 ЦПК України, відповідно до ч.1 якої стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 509, 526, 610, 611 ч.1 п.4, 614 ч.1 та 2, 623 ч. 1 та 2 , ст. 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60, 61 ч.1, 88 ч. 1 ЦПК України, керуючись ст. ст. 213-215, 224-226 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк”, третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог ТДВС СК “Альфа Гарант” про відшкодування матеріальних збитків завданих невиконанням умов кредитного договору в сумі 145 620 грн. задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк”, місцезнаходження якого м. Київ, вул. Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 19357325 на користь ОСОБА_3, жительки АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 144 163 грн. 80 коп. (сто сорок чотири тисячі сто шістдесят три грн. 80 коп.) матеріальної шкоди, 1441 грн. 63 коп. витрат по оплаті судового збору і 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В решті вимог в позові відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

СуддяГорейко М.Д