Рішення № 22257489, 29.03.2012, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/2-181/2011 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2011 рокум. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої суддіГорейко М.Д.

секретаря Карпенко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про звернення стягнення заборгованості за кредитним договором №IFI0GA00000011 від 08.09.2006 року в сумі 5580,80 доларів США, що відповідно до службового розпорядження НБУ №417/31 від 27.01.2009 року становить 42972 грн. 16 коп. на предмет іпотеки згідно договору іпотеки від 08.09.2006 року.

В процесі розгляду справи представник позивача змінила позовні вимоги та просила стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором №IFI0GA00000011 від 08.09.2006 року в сумі 1760,53 доларів США, що відповідно до службового розпорядження НБУ від 20.12.2010 року становить 14019 грн. 98 коп., мотивуючи тим, що 08.09.2006 року відповідачка ОСОБА_3 відповідно до укладеного договору №IFI0GA00000011 від 08.09.2006 року отримала в позивача кредит в розмірі 10440 доларів США з строком погашення до 08.09.2010 року зі сплатою 1% на місяць за час фактичного користування кредитом та зобовязалася виконати кредитні зобов'язання відповідно до умов кредитного договору. Внаслідок порушення графіку сплати коштів станом на 20.12.2010 року за відповідачкою ОСОБА_3 наявна заборгованість за кредитними зобов'язаннями в сумі 1760,53 доларів США, що відповідно до службового розпорядження НБУ від 20.12.2010 року становить 14019 грн. 98 коп., а саме прострочене тіло кредиту в розмірі 1725,54 доларів США, що еквівалентно 13741 грн. 34 коп., прострочені відсотки в розмірі 34,52 долари США, що еквівалентно 274 грн. 90 коп., пеня в розмірі 0,47 доларів США, що еквівалентно 03 грн. 74 коп. ОСОБА_2, як майновий поручитель згідно договору іпотеки, відповідає по зобов'язаннях за вищезазначеним кредитним договором перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник.

Представник позивача Рокетська С.В. в судове засідання не зявилася, подала суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с. 88-89). Причину неявки суд не повідомили.

Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушення належне виконання умов кредитного договору внаслідок чого банк позивається про його відновлення шляхом стягнення в солідарному порядку з позичальника та поручителя заборгованості за кредитним договором.

Статтею 1054 Цивільного Кодексу України визначено зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.

08 вересня 2006 року між Закритим акціонерним товариством комерційний банк “ПриватБанк”, в подальшому назву якого змінено на Публічне акціонерне товариство комерційний банк “ПриватБанк”, та відповідачкою ОСОБА_3 укладено кредитний договір №IFI0GA00000011 (а.с. 4-5), за яким банк надав, а позичальник (відповідачка) отримала кредит в сумі 10440 доларів США та зобовязалася повернути кредит до 08.09.2010 року. Умовами п. 1.1. кредитного договору (а.с. 4) встановлено розмір відсотків за користування кредитними коштами, який становить 1% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом. При порушенні позичальником зобов'язань по погашенню кредиту пунктом 3.2. договору визначено, що позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 2,66% на місяць. Згідно п. 1.1. кредитного договору (а.с. 4) відповідачка зобов'язалася повертати кредитні кошти, відсотки за користування коштами щомісячно з 15 по 20 число кожного місяця у сумі 284,16 долари США.

Не зважаючи на взяті на себе за кредитним договором зобов'язання, відповідачка систематично порушувала строки сплати кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором №IFI0GA00000011 від 08.09.2006 року (а.с. 72).

За змістом ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у встановлений договором строк.

Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов'язання, за змістом якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка.

Згідно п. 4.1. кредитного договору при порушенні позичальником будь-якого із зобовязань по сплаті відсотків за користування кредитом, позичальник сплачує банку за кожний випадок порушення пеню у розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожний день прострочення.

Згідно п. 2.3.3. договору банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати процентів за час фактичного користування кредитом, пені і штрафних санкцій при виникненні простроченої заборгованості за кредитом та/або процентами чи іншими зобов'язаннями за цим договором.

За змістом ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідком порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Позивачем станом на 20.12.2010 року проведено розрахунок заборгованості за кредитним договором №IFI0GA00000011 від 08.09.2006 року (а.с. 72), відповідно до якого нараховано всю суму заборгованості відповідачки ОСОБА_3 за кредитними зобов'язаннями в розмірі 1760,53 доларів США, що відповідно до службового розпорядження НБУ від 20.12.2010 року становить 14019 грн. 98 коп., а саме прострочене тіло кредиту в розмірі 1725,54 доларів США, що еквівалентно 13741 грн. 34 коп., прострочені відсотки в розмірі 34,52 долари США, що еквівалентно 274 грн. 90 коп., пеня в розмірі 0,47 доларів США, що еквівалентно 03 грн. 74 коп.

Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_3 за вказаним кредитним договором відповідачами не представлено суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобовязання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Види забезпечення виконання зобов'язання визначені ч. 1 ст. 546 ЦК України і такими є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток.

В забезпечення виконання кредитного договору №IFI0GA00000011 від 08.09.2006 року між ЗАТ КБ “ПриватБанк” та відповідачем ОСОБА_2, який є майновим поручителем ОСОБА_3, 08.09.2006 року укладено іпотечний договір, зареєстрований в реєстрі за №Д0516 (а.с. 6-7).

Згідно ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Статтею 33 ч.ч. 1 та 3 Закону України “Про іпотеку” та ст.ст. 589, 590 ЦК України встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель (заставодержатель) вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (застави). Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Право іпотекодержателя вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки сторони передбачили п. 18.1. іпотечного договору, відповідно до якого іпотекодержатель має право вищого пріоритету на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмету іпотеки.

З урахуванням положення п. 27 іпотечного договору, відповідно до якого у випадку, коли суми, вирученої від продажу предмету іпотеки, недостатньо для повного задоволення вимог іпотекодержателя, останній має право одержати суму, якої не вистачає для повного задоволення своїх вимог з іншого майна іпотекодавця у першу чергу перед іншими кредиторами, ОСОБА_2, як майновий поручитель, повинен відповідати перед кредитором як солідарний боржник.

Положеннями ст.ст. 16, 20 ЦК України передбачено право особи захистити своє порушене право шляхом звернення до суду. При цьому право на захист особа здійснює на свій розсуд. В даному випадку позивач просить про захист його порушеного права шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором з позичальника та поручителя.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

При вирішенні питання в якій саме валюті підлягає поверненню борг за кредитними зобов'язаннями, суд виходить з наступного. Відповідно до вимог розділу 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю, валюта України є законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень оплати будь-яких вимог та зобов'язань. За змістом ст. 524 ЦК України сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті, але зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України гривні. Таким чином стягненню з відповідачів в користь ПАТ КБ “ПриватБанк” підлягає заборгованість за кредитним договором №IFI0GA00000011 від 08.09.2006 року в розмірі 14091 грн. 98 коп., що відповідно до службового розпорядження НБУ становить 1760,53 доларів США.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідачів також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 526, 527 ч. 1, 530, 546 ч. 1, 548 ч. 1, 611, 612, 1050 ч. 2, 1054 ч. 2, 16, 20 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60, 88 ч. 1 ЦПК України, керуючись ст. ст. 213-215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат задоволити.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Лісний Хлібичин Коломийського району Івано-Франківської області, жительки АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2, жителя АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 в користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк”, місцезнаходження якого: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, з зарахуванням на р/р 29092829003111, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570 14091 грн. 98 коп. (чотирнадцять тисяч девяносто одна гривня 98 коп.), що відповідно до службового розпорядження НБУ еквівалентно 1760,53 доларам США, заборгованості за кредитним договором №IFI0GA00000011 від 08.09.2006 року, укладеним між Закритим акціонерним товариством комерційний банк “ПриватБанк”, в подальшому назву якого змінено на Публічне акціонерне товариство комерційний банк “ПриватБанк”, та ОСОБА_3, та з зарахуванням на р/р 64993919400001, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570 - 140 грн. 91 коп. судового збору і 30 грн. витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

СуддяГорейко М.Д.