Постанова № 22256065, 16.03.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 березня 2012 року № 2а-17024/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.;

при секретарі Мальчик І.Ю.,

за участю сторін:

представника позивача Беліцької Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО- торгівельна мережа» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що оскаржуване податкове повідомлення рішення прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки здійснені між позивачем та ПП «Кловські Сапфіри»правочини є дійсними та такими, що були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

В позовній заяві позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва №0009332307 від 31.10.11 р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про день, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов наступних висновків:

Судом встановлено, що з 07.10.11 р. по 13.10.11 р. Державною податковою інспекцією у Печерському районі м.Києва проведено документальну невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО- торгівельна мережа» з питань правильності обчислення податкових зобовязань та податкового кредиту по податку на додану вартість за період з 01.06.11 р. по 30.06.11 р. за результатами якої складено акт №1340/23-7/32249009 від 14.10.11 р.

В ході перевірки встановлено порушення п.198.6 ст.198, п.201.6 ст.201 р.V Податкового кодексу України в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за період з 01.06.11 р. по 30.06.11 р. на загальну суму 2743109,00 грн.

На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у Печерському районі м.Києва прийнято податкове повідомлення рішення №0009332307 від 31.10.11 р., податкове зобовязання якого становить за основним платежем 2743109,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 1 грн.

Відповідно до акту перевірки №1340/23-7/32249009 від 14.10.11 р. підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення рішення став акт ДПІ у Печерському р-ні м. Києва від 09.09.2011року №1247/23-7/36843038 про результати документальної невиїзної перевірки ПП "КЛОВСЬКІ САПФІРИ" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.06.2011 по 30.06.2011 року в якому зазначалось, що єдиним постачальником ПП «Кловські сапфіри»є СПФ «Ліра». Основний вид діяльності - оптова торгівля машинами та устаткованням для добувної промисловості та будівництва. Директор - ОСОБА_2. Місцезнаходження - 94217, АДРЕСА_1 Свідоцтво платника податку на додану вартість від 10.05.2009 № 100224998, видане Алчевською було зареєстрований платником ПДВ з 10.05.2009 по 26.08.2011 р. Свідоцтво платника ПДВ анульовано 26.08.2011.

Також в акті перевірки відповідач посилається на те, що згідно інформації Алчевської ОДПІ №28907/231-02 від 07.09.11 р. між СПФ «Ліра»та ПП «Кловські сапфіри»договори купівлі-продажу не укладалися. Товари на адресу ПП «Кловські сапфіри»не постачалися.

Фактично згідно податкової звітності у ПП «КЛОВСЬКІ САПФІРИ»(код ЄДРПОУ 30021564) відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

На час проведення перевірки та прийняття податкового повідомлення-рішення набрав чинності Податковий Кодекс України (далі ПК України), розділ V якого визначає платників податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

П. 200.2 ст. 200 ПК України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3. ст.200 ПК України).

Відповідно до п.201.1. ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Судом встановлено, що правовідносини між ТОВ «АРГО-торгівельна мережа»та ПП «Кловські Сапфіри»виникли на підставі договорів поставки товару №А-16-06 від 16.06.11 р.; №А-21/06 від 21.06.11 р.; №А-24/06 від 24.06.11 р.; №А-10/06 від 10.06.11 р., відповідно до яких останній був зобовязаний поставити покупцеві товар, а покупець зобовязується прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.

На виконання зазначених договорів, ПП «Кловські Сапфіри» поставило ТОВ «АРГО-торгівельна мережа»товар та було виписано податкові накладні.

При цьому, вказані податкові накладні мають всі обовязкові реквізити, визначені у п.201.1. ст.201 ПК України.

Отже, судом встановлено, що на час здійснення господарських операцій між ТОВ «АРГО-торгівельна мережа»та ПП «Кловські Сапфіри»останнє було належним чином зареєстроване як платник податку.

Податковий кредит позивача за період, що перевірявся, сформований на підставі податкових накладних отриманих від контрагента, що містяться в матеріалах справи, які були на момент їх видачі зареєстровані у встановленому податковим законодавством, як платник податку на додану вартість і їм відповідно до законодавства надано право на видачу податкових накладних.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є достовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірним.

Визнання недійсними установчих документів юридичних осіб у ланцюгу господарських операцій, які не мали безпосередніх господарських відносин з позивачем, та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість самі по собі не призвели до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляло правового значення виданих за цими господарськими операціями податкових накладних.

Відповідачем не спростовано доводи позивача про те, що на час здійснення господарських операцій (за якими податкова інспекція не визнала обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість) ПП «Кловські Сапфіри»було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мало свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість. За таких обставин позивач не може нести відповідальність ні за несплату податків контрагентів продавця, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Представник відповідача не надав суду належних доказів, які б підтверджували обґрунтованість висновків перевірки та правомірність винесених податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи те, що Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва не надала доказів правомірності податкового повідомлення-рішення №0009332307 від 31.10.11 р., суд вважає, що вони підлягають скасуванню як протиправні.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва №0009332307 від 31.10.11 р.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 21.03.12 р.

Суддя Є.В. Аблов