Постанова № 22255712, 15.02.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2012 року 15:55 справа № 2а-387/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., при секретарі судового засідання Крушеніцьколму В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна»

доКиївської регіональної митниці

проВизнання недійсними податкових повідомлень-рішень «Р»від 28.10.2009 № 88 та № 89

за участю представників:

позивача - Волошин О.І.

відповідача Маньковська К.Е.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна»звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Київської регіональної митниці про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень форми «Р» від 28.10.2009 № 88 та № 89.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про відсутність повноважень у відповідача на предмет проведення камеральної перевірки ТОВ «Аскоп-Україна», необґрунтованість рішення відповідача щодо визначення іншого коду імпортованого ТОВ «Аскоп-Україна»товару, безпідставність та протиправність винесених відповідачем податкових повідомлень-рішень.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі та просив суд скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Представник відповідача позов не визнав та надав суду письмові заперечення на позовну заяву зі змісту яких вбачається необґрунтованість позовних вимог.

18.02.2010 представником позивача подано до суду клопотання про зупинення провадження у справі до моменту набрання законної сили рішеннями по справах № 10/380 та 2а-3276/09/2670 щодо оскарження рішення Київської регіональної митниці № КТ-100-0002-08 від 12.08.2008 та КТ-100-0542-08 від 14.08.2008, якими відповідачем визначено код товару.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.02.2010 зупинено провадження у справі.

На підставі клопотання Київської регіональної митниці, Окружним адміністративним судом міста Києва винесено ухвалу від 25.01.2012 про поновлення провадження у справі.

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено.

На підставі наказу № 896 від 24.09.2009, Київською регіональною митницею (далі митний орган), відповідно до підпункту «в»пункту 4.2.2 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі - Закону № 2181-ІІІ), ст. 69 Митного кодексу України, проведено камеральну перевірку щодо дотримання ТОВ «Аскоп-Україна»законодавства України з питань митної справи.

За результатами зазначеної перевірки, митним органом складено акт № к/20/9/100000000/30579869 від 30.09.2009, яким встановлено, що через методологічну помилку невірне декларування Товариством коду УКТ ЗЕД товару Shortening RBD Palm oil 36/39, Malaysia», Shortening RBD Palm oil 36/39 Premium Quality, Malaysia», Shortening MRF RBD Palm oil Premium Quality, Malaysia», Товариством порушено вимоги щодо класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД, що призвело до порушення Закону України «Про митний тариф України»та заниження суми податкового зобовязання по сплаті мита на суму 282754,30 грн.

Крім того, митним органом встановлено порушення ТОВ «Аскоп-Україна»вимог Закону України «Про податок на додану вартість», в частині визначення бази оподаткування ПДВ для товарів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України, що розраховується відповідно до п. 4.3 Закону та п. 2.1. «б»Порядку справляння податку на додану вартість під час митного оформлення товарів, імпортованих на митну територію України, що спричинило заниження податкового зобовязання з ПДВ на суму 56550,86 грн.

Не погоджуючись з актом перевірки, ТОВ «Аскоп-України»подано заперечення. За результатом розгляду заперечень митним органом, акт перевірки залишено без змін.

На підставі вищезазначеного акту, митним органом винесено податкові повідомлення-рішення форми «Р»від 28.10.2009 № 88 та № 89, яким ТОВ «Аскоп-Україна»визначено податкові зобовязання:

- за платежем митний тариф у розмірі 296892,02 грн., з яких 282754,30 грн основний платіж, 14137,72 грн штрафні санкції;

- за платежем ПДВ у розмірі 59378,40 грн, з яких 56550,86 грн основний платіж та 2827,54 грн штрафні санкції.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна», оскаржив в апеляційному порядку вищезазначені податкові повідомлення-рішення, проте скарги позивача залишено без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення без змін.

Позивач оскаржив до суду винесені митним органом рішення, а саме: рішення від 12.02.2008 № КТ-100-0002-08, яким митний орган змінив код імпортованого позивачем товару на митну територію України (адміністративна справа 10/380) та податкові повідомлення-рішення від 28.10.2009 № 88 та № 89.

Предметом судового розгляду по даній адміністративній справі є податкові повідомлення-рішення від 28.10.2009 № 88 та № 89.

При розгляді зазначеної справи, суд застосовує законодавство чинне на момент виникнення спірних правовідносин.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2008 по справі № 10/380 за позовом ТОВ «Аскоп-Україна»до Київської регіональної митниці про визнання протиправним та скасування рішення відділу номенклатури та класифікації товарів Митниці від 12.02.2008 № КТ-100-0002-08 про визначення коду товару, відмовлено ТОВ «Аскоп-Україна»у задоволені позову у повному обсязі. Зазначене рішення залишено без змін за результатами перегляду в порядку апеляційного, касаційного провадження та перегляду Верховним судом України.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди виходили з того, що митним органом розглянуто документи, надані позивачем для митного оформлення товару з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товару за УКТЗЕД, відібрали зразки товару та направили їх до Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи. За результатами проведених лабораторних досліджень зроблено відповідні висновки, що дали підставу для зміни коду товару.

Враховуючи вищезазначене та відповідно до положень ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, судом встановлено, що викладені у позовній заяві обставини щодо неправомірності визначення митним органом коду ввезеного на митну територію України товару, а саме Shortening RBD Palm oil 36/39, Malaysia», Shortening RBD Palm oil 36/39 Premium Quality, Malaysia», Shortening MRF RBD Palm oil Premium Quality, Malaysia»є безпідставними та необґрунтованими.

Стосовно наявності повноважень у митного органу на проведення камеральної перевірки позивача та винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, судом встановлено наступне.

Відповідно до вимог п. 15 ст. 1 Митного Кодексу України, митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 40 Митного Кодексу України, митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Відповідно до п. 19 ст. 1 Митного Кодексу України, митні процедури - це операції, пов'язані із здійсненням: митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

Частиною 2 ст. 40 Митного Кодексу України передбачено, що обсяг таких процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до цього Кодексу, інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Так, згідно з ч. 1 ст. 41 Митного Кодексу України , митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом: перевірки документів та відомостей, необхідних для такого контролю;митного огляду (огляду та переогляду товарів і транспортних засобів, особистого огляду громадян);обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України; усного опитування громадян та посадових осіб підприємств; перевірки системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України; огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних ліцензійних складів, спеціальних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи законом; використання інших форм, передбачених цим Кодексом та іншими законами України з питань митної справи.

Відповідно до положень ст. 72 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 78 Митного Кодексу України, митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі цього Кодексу відповідно до заявленого митного режиму.

Положеннями ст. 82 Митного кодексу України встановлено, що якщо декларант з поважних причин, перелік яких визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи, не може здійснити у повному обсязі декларування товарів і транспортних засобів, які ввозяться на митну територію України, безпосередньо під час переміщення їх через митний кордон України (крім товарів, які переміщуються транзитом через територію України), такі товари можуть бути випущені у вільний обіг у спрощеному порядку після подання митному органу тимчасової чи неповної декларації та під зобов'язання про подання митної декларації, заповненої у звичайному порядку не пізніше ніж через 30 днів з дня випуску товарів у вільний обіг.

З вищезазначених положень Митного кодексу України вбачається, що митне оформлення вважається завершеним після вчинення митним органом усіх процедур необхідних для опрацювання поданої митної декларації, заповненої у звичайному порядку. При цьому суд звертає увагу, що подання тимчасової декларації зобовязує декларанта протягом 30 днів подати митну декларацію, заповнену у звичайному порядку.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем ввезено на підставі тимчасових митних декларацій № 100000006/8/241204, № 100000006/8/241207, № 100000006/8/241208 від 10.01.2008, № 100000006/8/270681 від 12.01.2008, № 100000006/8/270682 від 14.01.2008, № 100000006/8/270700, № 100000006/8/270701 від 26.01.2008, № 100000006/8/270743 від 29.02.2008 товар, а саме рафіновану пальмову олію oma Shortening RBD Palm oil 36/39, Malaysia», Shortening RBD Palm oil 36/39 Premium Quality, Malaysia», Shortening MRF RBD Palm oil Premium Quality, Malaysia».

Відповідно до заяв позивача щодо оформлення вищезазначених тимчасових декларацій, позивач зобовязувався протягом 30 днів з дня випуску товарів у вільний обіг надати митному органу вантажні митні декларації, заповнені у звичайному порядку і передбачені законодавством документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення вищезазначених товарів, а також зобовязувався сплатити податки і збори , установлені законодавством України.

З наявного в матеріалах справи акту перевірки вбачається, що станом на 30.09.2009 позивачем не подано до митного органу вантажні митні декларації, заповнені у звичайному порядку.

На підставі вищезазначеного, суд встановив, що на момент перевірки митним органом, митне оформлення ввезеного на митну територію України товару на підставі тимчасових митних декларацій не завершено.

Відповідно до преамбули Закону № 2181-ІІІ, цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Згідно з підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 ст.2 Закону № 2181-ІІІ контролюючими органами є : митні органи стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обовязок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів ( обовязкових платежів ), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.

Згідно пункту 10.4 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість»(далі Закон № 168 ) контроль за правильністю нарахування сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом, а при імпорті товарів із сплатою податку при його митному оформленні - відповідним митним органом за правилами, встановленими спільним рішенням центральним податкового та митного органів.

Відповідно до абзацу 2 п.п. 2.2.1 п. 2.2 ст. 2 Закону № 2181-ІІІ порядок контролю з боку митних органів за сплатою платниками податку на додану вартість та акцизного збору встановлюється спільними рішенням центрального податкового органу та центрального митного органу.

Спільним рішенням є Порядок здійснення митними органами контролю за сплатою платниками податків ПДВ та акцизного збору, які справляються при ввезенні (пересиланні) товарів та інших предметів на митну територію України, затверджений спільним наказом ДПА України та Державної митної служби України за № 109/188 від 16.03.2001 року та зареєстрований в Міністерстві Юстиції України 22.03.2001 року за № 261/5452.

Відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 даного Порядку, контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою визначення податкових зобовязань та за сплатою платниками податків, які справляються при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України, здійснюється митними органами.

Відповідно до п. 4.2.2 ст. 4 зазначеного закону, контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобовязання платника податку у разі, коли контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобовязання.

Відповідно до п. 1.11. ст. 1 Закону № 2181-ІІІ, податкова декларація, розрахунок документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки. Встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обовязкового платежу). Вантажна митна декларація письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів, інших платежів. Відповідно до п.п. 7.3.6. п. 7.3 ст. Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення податкових зобовязань при імпорті є дата подання митної декларації із зазначенням у ній сум податку, що підлягає сплаті. Таким чином, вантажна митна декларація є одночасно і податковою декларацією.

А підставі вищезазначеного, судом встановлено, що митним органом правомірно проведено камеральну перевірку позивача на предмет дотримання законодавства України з питань митної справи, правомірно та обґрунтовано винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

За таких обставин, суд дійшов висновку про безпідставність та необгрунтованість позовних вимог, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд дійшов висновку про обґрунтованість заперечень митного органу.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 163, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України.

Суддя Н.М. Клименчук