Постанова № 22255665, 27.02.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 лютого 2012 року 12:53 № 2а-18903/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т. при секретарі судового засідання Олійник Ю.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "К.А.П."

до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва

проскасування податкового повідомлення - рішення

за участю представників сторін:

від позивача, ОСОБА_1, довіреність № б/н, від 20.01.12,

від відповідача, ОСОБА_2, довіреність № 12, від 10.01.12,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «К.А.П.», (далі - позивач), звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва, (далі - відповідач), про скасування податкового повідомлення-рішення № 0003682305/66787 від 06 грудня 2011 р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.12.2011 р. відкрито провадження у справі № 2а-18903/11/2670 та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що при проведенні перевірки відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог п.198.1, п. 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та щодо заниження податку на додану вартість за період з 01.05.2011 року по 31.05.2011 року на загальну суму 71059,28 грн., а також п.1., п.5. ст.203, п.1, п.2 ст.215, п. 1. ст. 216, ст.228, ст.626, ст. 629, ст. 650, ст. 655, ст. 658, ст. 662 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків із контрагентом ТОВ «КПТ МІГ».

Представник позивача зазначила, що висновки, викладені в Акті перевірки, є необґрунтованими та такими, що не підтверджуються допустимими доказами у справі, оскільки позивачем, у повній відповідності до вимог чинного законодавства, було включено до складу податкового кредиту за травень 2011 року суму ПДВ за податковими накладними належним чином виписаними ТОВ «КПТ МІГ», оскільки на час здійснення таких правовідносин та складання відповідних первинних документів обидва контрагенти були у відповідності до вимог чинного законодавства зареєстровані платниками податку на додану вартість, установчі документи ТОВ «КПТ МІГ»не були визнані в судовому порядку недійсними, відсутній вирок суду щодо посадових осіб ТОВ «КПТ МІГ», правовідносини відбувалися на підставі договорів, виконання яких та сплата коштів за якими підтверджується відповідними видатковими та податковими накладними, та виписками з банку по особових рахунках, ТОВ «КПТ МІГ»позивачу були виписані податкові накладні, сума ПДВ за якими була включена позивачем до податкового кредиту за відповідний період, та крім того, сума ПДВ по правовідносинах із позивачем в розмірі 71059,28 грн. була належним чином визначена ТОВ «К.А.П.»в податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2011p., що була без зауважень прийнята податковим органом, просила позов задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав, зазначив, що позивачем було порушено вимоги п.198.1, п. 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», внаслідок чого занижено податок на додану вартість за період з 01.05.2011р. по 31.05.2011р. на загальну суму 71059,28 грн., оскільки в момент вчинення правочинів між позивачем та ТОВ «КПТ МІГ»сторонами не було додержано вимог ч. 1.п.5. ст.203, п.1, п.2 ст.215, п. 1. ст. 216, ст.228, ст.626, ст. 629, ст. 650, ст. 655, ст. 658, ст. 662 Цивільного кодексу України, а отже такі правочини не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, просив у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши подані сторонами докази, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «К.А.П.»(код за ЄДРПОУ 35617731) з питань взаєморозрахунків із Товариством з обмеженою відповідальністю «КПТ МІГ»(код за ЄДРПОУ 37270370) за травень 2011 р.

За результатами проведеної перевірки було складено Акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «К.А.П.»(код за ЄДРПОУ 35617731) з питань взаєморозрахунків із Товариством з обмеженою відповідальністю «КПТ МІГ»(код за ЄДРПОУ 37270370) за травень 2011 р. № 7751/2305/35617731 від 14.11.2011 p., яким встановлено порушення позивачем вимог п. 198.1, п.198.2, 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого занижено суму податку на додану вартість за травень 2011 року на загальну суму 71059,28 грн., п. 1., п.5. ст.203, п.1, п.2 ст.215, п. 1. ст. 216, ст.228, ст.626, ст. 629, ст. 650, ст. 655, ст. 658, ст. 662 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах із контрагентом ТОВ «КПТ МІГ».

На підставі вказаного Акту перевірки, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003682305/66787 від 06 грудня 2011 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах (або послугах) на загальну суму 71059,28 грн., в тому числі штрафні санкції в розмірі 1 грн.

В обґрунтування правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення 0003682305/66787 від 06.12.2011 p. відповідач посилається на те, що фінансово-господарські відносини між ТОВ «КПТ МІГ»та позивачем є фіктивними правочинами та такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цими правочинами, оскільки в ТОВ «КПТ МІГ»відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, та на висновок спеціаліста № 229 від 18.07.2011 р. про проведення почеркознавчого дослідження копій документів звітної частини справи ТОВ «КПТ МІГ»(37270370) щодо встановлення невідповідності підписів директора, засновника товариства ОСОБА_3 (декларації з ПДВ за лютий травень 2011 року (включно), уточнюючого розрахунку, декларацій з податку на прибуток).

Відповідно до зазначеного, відповідачем в Акті перевірки було зроблено висновок, що позивач не мав правових підстав для включення до складу податкового кредиту за травень 2011 р. суми ПДВ в розмірі 71059,28 грн. за податковими накладними, виписаними ТОВ «КПТ МІГ».

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «КПТ МІГ»було укладено Договір купівлі-продажу № 290411 від 29.04.2011 року, за умовами якого ТОВ «КПТ МІГ» (у договорі - постачальник), зобов'язувалось поставити у власність ТОВ «К.А.П.», (у договорі - покупець), замовлення, згідно специфікацій, що є невід'ємною частиною Договору, a TOB «К.А.П.»зобов'язувалось прийняти та оплатити товар.

На виконання умов вищезазначеного Договору, вказаними сторонами було визначено специфікації продукції, що поставляється згідно договору, що оформлені, відповідно, додатком № 1 до договору № 290411 від 29.04.2011 р. та додатком № 2 до договору № 290411 від 29.04.2011 р.

На виконання умов вказаного договору та додатків до нього, ТОВ «КПТ МІГ»здійснило поставку товару, а саме:

1.Проводу ASXSn 2x25 в кількості 0,050 км.

2.Проводу ASXSn 2x16 в кількості 13,808 км.

3.Проводу ASXSn 4x16 в кількості 9,925 км.

4.Проводу ASXSn 4x25 в кількості 0,160 км.

5.Проводу ASXSn 4x35 в кількості 1,263 км.

6.Проводу ASXSn 4x50 в кількості 3,223 км.

7.Проводу ASXSn 4x70 в кількості 0,100 км.

8.Проводу ASXSn 4x95 в кількості 0,347 км.

9.Проводу ASXSn 2x16 в кількості 2,300 км., що підтверджується:

-видатковими накладними № 25 від 20.05.2011р., на загальну суму 426355,69 грн. в т.ч. ПДВ 71059,28 грн., № 73 від 08.06.2011р. на загальну суму 20779,35 в т.ч. ПДВ 3 463,22 грн.;

-податковими накладними № 25 від 20.05.2011р. на загальну суму 426355,69 грн. в т.ч. ПДВ 71059,28 грн., № 73 від 08.06.2011р. на загальну суму 20779,35 в т.ч. ПДВ 3 463,22 грн.

-товарно-транспортними накладними № 200511/02 від 20.05.2011р., № 200511/01 від 20.05.2011р., № 080611/02 від 08.06.2011р.

Судом встановлено, що ТОВ «К.А.П.»було укладено Договір № 0101 від 04.01.2011 року про поставку товару ТОВ «Комплектенергопоставка».

Згідно умов цього Договору на підставі замовлень, узгоджених у специфікаціях, ТОВ «К.А.П.»зобовязувалось поставити у власність ТОВ «Комплектенергопоставка»продукцію а саме:

1.Провід ASXSn 2x25 в кількості 0.050 км.

2.Провід ASXSn 2x16 в кількості 13.810 км.

3.Провід ASXSn 4x16 в кількості 2.900 км.

4.Провід ASXSn 4x25 в кількості 0.160 км.

5.Провід ASXSn 4x35 в кількості 1.263 км.

6.Провід ASXSn 4x50 в кількості 2.773 км.

7.Провід ASXSn 4x70 в кількості 0.100 км.

8.Провід ASXSn 4x95 в кількості 0.347 км.

Всього товару поставлено на загальну суму 450078,34 гривні.

Здійснення поставки продукції ТОВ «К.А.П.»за Договором 0101 від 04.01.2011 року, підтверджується наступними документами:

-видатковою накладною № РН-0000038 від 27.05.2011р., на загальну суму 53632,32 грн. в т.ч. ПДВ 8 938,72 грн.,

-видатковою накладною РН-0000030 від 20.05.2011р., на загальну суму 396005,02 грн. в т.ч. ПДВ 66 000,84 грн.,

-видатковою РН-0000031 від 20.05.2011р. на загальну суму 441,00 грн. в т.ч. ПДВ 73,50 грн.

-податковою накладною № 23 від 27.05.2011р., на загальну суму 53632,32 грн. в т.ч. ПДВ 8 938,72 грн..

-податковою накладною № 8 від 20.05.2011р., на загальну суму 396005,02 грн. в т.ч. ПДВ 66 000,84 грн. .

-податковою накладною № 9 від 20.05.2011р., на загальну суму 441,00 грн. в т.ч. ПДВ 73,50 грн.

Також позивачем було укладено договір поставки № 04/137 від 12.04.2011 р., згідно умов якого, ТОВ «К.А.П.»зобовязувалось поставити ТОВ «Крименерго»самонесучий ізольований провід AsXSn 2х16 в кількості 24,3 км. на загальну суму 231093 грн. в т.ч. ПДВ, 38515,50 грн.

Здійснення поставки продукції ТОВ «К.А.П.»за вказаним договором підтверджується наступними документами:

-видатковою накладною № РН-0000045 від 08.06.2011р., на загальну суму 9510,00 грн. в т.ч. ПДВ 1585 грн.,

-видатковою накладною РН-0000046 від 08.06.2011р., на загальну суму 9510,00 грн. в т.ч. ПДВ 1585 грн.

-видатковою РН-0000047 від 08.06.2011р. на загальну суму 2853,00 грн. в т.ч. ПДВ.

-податковою накладною № 14 від 24.05.2011р., на загальну суму 9510,00 грн. в т.ч. ПДВ 1585 грн.

-податковою накладною № 16 від 24.05.2011р., на загальну суму 9510,00 грн. в т.ч. ПДВ 1585 грн.

-податковою накладною № 15 від 24.05.2011р., на загальну суму 2853,00 грн. в т.ч. ПДВ 475,50 грн.

Суд також звертає увагу, що у вказаних вище товарно-транспортних накладних № 200511/02 від 20.05.2011р., № 200511/01 від 20.05.2011р., пунктом розвантаження вказано склад ВАТ "Севастопільенерго, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44 з переадресуванням ТОВ "Комплектенергопоставка", а у товарно-транспортній накладній № 080611/02 від 08.06.2011р. пунктом розвантаження вказано склад ВАТ "Крименерго", м. Симферополь, вул. Г.Васильєва,26.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, висновок відповідача про укладення сторонами (позивачем та ТОВ «КПТ МІГ») договорів без створення правових наслідків та безтоварності проведеної операції є необгрунтованим, оскільки реальність настання правових наслідків за вказаним Договором № 290411 від 29 квітня 2011 року та наявність товару підтверджується фактом подальшої реалізації позивачем вказаного товару наступним контрагентам, придбаного у ТОВ «КПТ МІГ», та наявністю відповідних документів, підтверджуючих факт здійснення реалізації товару, що наявні в матеріалах справи.

В підтвердження реальності господарських операцій представником позивача суду було також надано виписки з банку по особових рахунках позивача щодо оплати зазначеного товару.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування своїх висновків, викладених в Акті перевірки, відповідач посилається на те, що згідно висновку спеціаліста № 229 від 18.07.2011 року щодо проведення почеркознавчого дослідження копій документів звітної частини справи ТОВ «КПТ МІГ»встановлено невідповідність підпису директора вказаного підприємства. А отже, відповідач вважає, що ТОВ «КПТ МІГ»має ознаки фіктивності у зв'язку з тим, що місцезнаходження ТОВ «КПТ МІГ»чи його посадових осіб не встановлено, та створено з метою надання послуг з формування штучного податкового кредиту реально діючим підприємствам, а тому взаємовідносини між ТОВ «КПТ МІГ»та ТОВ «К.А.П.»не тягнуть за собою настання реальних правових наслідків та вважаються нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

Суд вважає помилковим такий висновок контролюючого органу, зважаючи зокрема на відсутність достатніх правових підстав (допустимих доказів) при формулюванні такого висновку щодо фіктивної діяльності ТОВ «КПТ МІГ»та створення даного підприємства з метою надання послуг з формування штучного податкового кредиту реально діючим підприємствам.

Як вбачається з матеріалів справи, а також не було спростовано представником відповідача в судовому засіданні, - на момент здійснення правовідносин із ТОВ «КПТ МІГ», позивач та контрагент були у відповідності до вимог чинного законодавства зареєстровані платниками податку на додану вартість, установчі документи ТОВ «КПТ МІГ»не були визнані в судовому порядку недійсними, відсутній вирок суду щодо посадових осіб ТОВ «КПТ МІГ», правовідносини відбувалися на підставі договору, виконання якого та сплата коштів за яким підтверджується відповідними накладними, виписками з банку пo особових рахунках, ТОВ «КПТ МІГ» позивачу були виписані податкові накладні, сума ПДВ за якими була включена позивачем до податкового кредиту за відповідний період.

Крім того, що також підтверджується наявними матеріалами справи (податковою декларацією з ПДВ за травень 2011 р. із додатком № 5 (визначення податкових зобов'язань в розрізі контрагентів), сума ПДВ по правовідносинах із позивачем в розмірі 71059,00 грн. була належним чином визначена ТОВ «К.А.П.»для сплати до Державного бюджету, та дана податкова декларація була без зауважень прийнята податковим органом.

Відповідачем не заперечувався факт того, що позивач задекларував і сплатив податок на додану вартість за наслідками спірної господарської операції, а також відповідачем не надано доказів несплати ТОВ «КПТ МІГ»податку на додану вартість в результаті продажу товару.

Суд звертає увагу, що в силу принципів персональної податкової відповідальності та добросовісності платника податків, сама по собі несплата податку продавцем суми податку на додану вартість у разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В силу положень ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Доказів щодо порушення кримінальної справи відносно посадових осіб контрагента позивача ТОВ «КПТ МІГ»та наявності вироку суду щодо таких осіб, - відповідачем до матеріалів справи надано не було.

Також суд звертає увагу, що відповідач, приймаючи рішення про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо правомірності включення до податкового кредиту сум ПДВ по господарських відносинах із ТОВ «КПТ МІГ», посилається на висновок почеркознавчого дослідження копій документів звітної частини справи ТОВ «КПТ МІГ»в якому зазначено, що всі досліджені експертом документи за лютий-травень 2011 р. підписані невідомою особою, який зроблений не під час розгляду кримінальної справи, по якій судом винесено вирок.

Згідно з п. 3 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу», державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковим кредитом в розумінні підпункту 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «а»п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу положень п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 та п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, правомірність формування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість безпосередньо залежить від правомірності формування податкового кредиту.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 21 грудня 2010 року № 969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696, (який діяв на момент виписки податкової накладної від 01 лютого 2011 року № 1 контрагентом позивача), (далі - Порядок), податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 4 Порядку встановлено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

В силу п. 5 Порядку, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку.

Податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п. 6.2 Порядку).

Відповідно до ч. 2 ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року № 996 - XIV (в редакції, чинній на момент існування спірних правовідносин), (далі - Закон № 996 - XIV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996 - XIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996 - XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996 -XIV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

В силу п. 2.4 Положення, первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Аналіз викладених норм свідчить про те, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в Листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року №742/11/13-11.

Відповідно до вимог ст. 203 Цивільного Кодексу України (Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину):

-зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам:

-особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

-волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

-правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

-правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків. що обумовлені ним; -правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Як було встановлено судом та не заперечувалось представником відповідача, на момент здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «КПТ МІГ», останнє не було визнано банкрутом, знаходилось в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та було зареєстровано платником податку на додану вартість і подавало податкову звітність до податкового органу.

Також, податковим органом не було надано суду доказів того, що на час укладення зазначених договорів, установчі документи ТОВ «КПТ МІГ»були визнані недійсними, чи було анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, та не заперечувалось представником відповідача, на час здійснення правовідносин між позивачем та вказаним контрагентом, не було вироку суду щодо посадових осіб ТОВ «КПТ МІГ»та такий вирок суду відсутній на час розгляду даної адміністративної справи.

Відповідно до п.п.14.1.179 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Бюджетне відшкодування відшкодування відємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

3 аналізу наведених норм законодавства та матеріалів справи вбачається, що позивачем були виконані вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зазначений правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, товарність операцій також була доведена позивачем згідно наданих до справи документів, та не була допустимими доказами спростована відповідачем, також відповідачем не було доведено факту наявності заборгованості передДержавним бюджетом зі сплати податкових зобов'язань за період, що перевірявся, в контрагента позивача ТОВ «КПТ МІГ», з чого судом вбачається відсутність завдання шкоди державному бюджету України внаслідок правовідносин позивача з ТОВ «КПТ МІГ», оскільки всі передбачені податки були в повному обсязі визначені контрагентом для їх сплати до державного бюджету.

Як було зазначено вище, позивачем було допустимими доказами доведено суду товарність (фактичність здійснення) операцій із контрагентом ТОВ «КПТ МІГ», зокрема фактичне постачання товару, що був в подальшому реалізований іншим контрагентам, повна сплата його вартості, оформлення відповідно до вимог чинного законодавства України податкових накладних.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що позивачем було правомірно включено до суми податкового кредиту суму податку на додану вартість по господарських операціях з контрагентом ТОВ «КПТ МІГ»за травень 2011 р. в загальному розмірі 71059,28 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва № 0003682305/66787 від 06.12.2011 p., яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах (або послугах) на загальну суму 71059,28 грн., - є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідач, як субєкт владних повноважень не довів суду правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення № 0003682305/66787 від 06.12.2011 р.

Представник позивача надала суду обґрунтовані пояснення, підтверджені належними доказами, в обгрунтування позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, та керуючись вимогами ст. ст. 68-71, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "К.А.П." задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва від 06.12.2011 р. № 0003682305/66787.

3. Судові витрати в сумі 28,23 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "К.А.П." (ідентифікаційний номер 35617731) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

З урахуванням положень ч. 3 ст. 160 КАС України, в судовому засіданні 27.02.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 06.03.2012 року.

Суддя Ю.Т. Шрамко