Постанова № 22255526, 20.02.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 лютого 2012 року № 2а-17232/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

доНачальника Управління Пенсійного Фонду України у Богуславському районі Київської області Великого Володимира Семеновича

Управління Пенсійного фонду України у Богуславському районі Київської області

про визнання незаконним та скасування рішення,

Дочірнє підприємство "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання незаконним та скасування рішення від 03.11.2011 р. №276 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне) перерахування єдиного внеску, прийняте начальником Управління Пенсійного Фонду України у Богуславському районі Київської області Великим Володимиром Семеновичем.

Позов обґрунтований, зокрема тим, що рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені суперечить вимогам статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та вимогам ухвали Господарського суду міста Києва від 09 вересня 2011 року про порушення провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", оскільки штрафні санкції нараховані під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, відповідно рішення є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні 25 січня 2012 року позовні вимоги підтримав, просив задовольнити адміністративний позов з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач участі повноважного представника у судовому засіданні 25 січня 2012року не забезпечив, про час, дату та місце його проведення повідомлявся належним чином.

У попередньому судовому засіданні представник відповідача подав до суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що позивачем помилково визначено відповідачем у справі начальника Управління Пенсійного Фонду України у Богуславському районі Київської області Великого В.С., оскільки рішення про застосування штрафних санкцій застосовано від імені органу, який є субєктом владних повноважень. Також представник зазначив, що оскільки у філії "Богуславське "Богуславське районне дорожнє управління" Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" є заборгованість зі сплати єдиного внеску, то відповідно до статей 6, 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування" відповідачем нараховано відповідні штрафні санкції за несплату єдиного внеску.

Відповідно до частин четвертої, шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України судом ухвалено про розгляд справи без участі представника відповідача за наявними матеріалами та продовження розгляду справи в письмовому провадженні.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Дочірнє підприємство "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", ідентифікаційний код 33096517, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 11-А, зареєстроване Солом'янською районною у місті Києві державною адміністрацією 20.08.2004 р.

Згідно з даними спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №13204494 позивач має відокремлені підрозділи, в тому числі, філію "Богуславське районне дорожнє управління Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", ідентифікаційний код 33144979, місцезнаходження: 09700, Київська область, Богуславський район, місто Богуслав, вул. Івана Франка, 68.

Рішенням Управління Пенсійного Фонду України у Богуславському районі Київської області від 03.11.2011 р. №276 до філії "Богуславське районне дорожнє управління" ДП "Київське обласне дорожнє управління" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску застосовано штраф у розмірі 3591,38грн. та нараховано пеню у розмірі 881,83 грн. за період з 20.09.2011 р. по 20.10.2011 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2011 р. у справі №44/258-б порушено провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника з моменту порушення провадження у справі відповідно до вимог статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (пункт 1 ухвали); зупинено виконання боржником грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів, строк виконання яких настав до введення мораторію) (абзац другий пункту 5 ухвали); зупинено заходи, спрямовані на забезпечення виконання цих зобовязань та зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію (абзац третій пункту 5 ухвали).

Відповідно до даних карток особового рахунку платника єдиного внеску філії "Богуславське районне дорожнє управління " недоїмка по єдиному внеску у філії виникла з 20.09.2011 р.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку встановлені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року №2464-VI (далі Закон №2464-VI).

Відповідно до статті 9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом (абзац перший частини восьмої). Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, календарний рік (абзац третій частини восьмої).

Згідно зі статтею 25 Закону №2464-VI рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами (частина перша). Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (частина третя). Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску (абзац перший частини чотирнадцятої). Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу Пенсійного фонду вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення ( абзац другий частини чотирнадцятої).

Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року №2343-XII (далі Закон №2343-XII) дано визначення мораторію на задоволення вимог кредиторів, за якимцезупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно до частини четвертої статті 12 Закону №2343-XII мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду (абзац перший). Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування,податків і зборів (обов'язкових платежів) (абзац другий).

Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов'язання і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідації з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.

З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов'язання. З огляду на наведене можна зробити висновок про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями, згідно із загальними правилами, нараховуються неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

За своєю правовою природою фінансові та економічні санкції є додатковими зобов'язаннями, які забезпечують належне виконання основного зобов'язання і є похідними від нього.

Тому, за висновком суду, мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобовязань, які виникли після введення мораторію, а зупиняє виконання тих грошових зобовязань, що виникли до моменту введення мораторію та припиняє заходи, спрямовані на забезпечення виконання цих зобов'язань.

Відповідна правова позиція висловлена верховним Судом України в постанові від 25 червня 2011року в справі за позовом Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс "Фотоприлад" до Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі міста Черкаси про визнання протиправним та скасування рішення.

Матеріалами справи підтверджується, що рішення прийняте відповідачем 03.11.2011р. щодо заборгованості філії "Богуславське РайДУ" зі сплати єдиного внеску за період з 20.09.2011 р. по 20.10.2011 р., строк виконання (сплати) якої розпочався з 01.10.2011р., тобто після дня введення мораторію 09.09.2011р.

Разом з тим, з наявних у матеріалах справи карток особового рахунку платника єдиного внеску філії "Богуславське РайДУ" (3,6%, 2%, 38,52%, 33,2%, 8,4%) вбачається, що позивачем сплачувались внески в період після введення мораторію 09.09.2011 р. до винесення рішення від 03.11.2011 р., які відповідачем були перерозподілені відповідно до календарної черговості виникнення недоїмки та зараховані в рахунок погашення заборгованості, в тому числі, за серпень 2011 року.

За висновком суду, оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобовязань, які виникли після введення мораторію, а зупиняє виконання тих грошових зобовязань, що виникли до моменту введення мораторію, заборгованість позивача зі сплати єдиного внеску за серпень 2011 року, яка виникла до введення мораторію, та не була ним сплачена, повинна погашатися в порядку процедури банкрутства. Тому, відповідачем помилково перерозподілено сплачені позивачем після введення мораторію кошти в рахунок погашення обов'язкових платежів, термін виконання яких настав до дня введення мораторію, тобто за серпень 2011 року. Сплачені після введення мораторію кошти, враховуючи положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" повинні зараховуватись в рахунок погашення зобовязань поточних кредиторів.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем помилково винесено рішення від 03.11.2011 р. №276 про застосування до філії "Богуславське районне дорожнє управління" ДП "Київське обласне дорожнє управління" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, оскільки сплачені позивачем після введення мораторію кошти повинні бути зараховані в рахунок погашення поточних зобовязань, а сплачені позивачем суми є достатніми для погашення, в тому числі, заборгованості по єдиному внеску за вересень 2011 року в разі дотримання відповідачем порядку виконання зобовязань конкурсних та поточних кредиторів в межах процедури банкрутства, що виключає виникнення за вказаний у рішенні період недоїмки зі сплати єдиного внеску та відповідно нарахування за вказаний період суми штрафних санкцій та пені. За таких обставин рішення від 03.11.2011 р. №276 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені слід скасувати.

Щодо визнання вказаного рішення незаконним, то суд зазначає, що позивачем не надано суду доказів, щодо доведення до відома Управлінню Пенсійного фонду України у Богуславському районі Київської області вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 09.09.2011 р. у справі №44/258-б про порушення відносно позивача провадження у справі про банкрутство. Інших доказів незаконності рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені позивачем суду не надано. За таких обставин, суд приходить до висновку про необґрунтованість вимоги позивача про визнання рішення від 03.11.2011 р. №276 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені незаконним, відтак в її задоволенні слід відмовити.

Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено судовий збір в розмірі 28,23грн. (платіжне доручення від 07.11.2011р. №576). Оскільки позов задоволено частково, на користь позивача слід присудити 14,11грн.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати рішення від 03.11.2011 р. №276 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне) перерахування єдиного внеску, прийняте начальником Управління Пенсійного Фонду України у Богуславському районі Київської області Великим Володимиром Семеновичем.

Судові витрати в сумі 14,11грн. присудити на користь Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на Державну казначейську службу України (відповідний підрозділ Державної казначейської служби України) виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань

У задоволенні решти адміністративного позову відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.А. Донець