Постанова № 22255310, 03.02.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 лютого 2012 року № 2а-14140/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Григоровича П.О., секретаря судового засідання Очколяса О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Судафон»

до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення

форми «Р» № 0000612320 від 16.09.2011 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Судафон» (надалі Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва (надалі Відповідач) про визнання незаконним та нечинним податкове повідомлення рішення № 0000612620 від 16.09.2011 р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.10.2011 року відкрито провадження та призначено справу № 2а-14140/10/2670 до розгляду в попередньому судовому засіданні.

За наслідками розгляду даної справи в судовому засіданні 21.11.2011 року проголошено ухвалу про закінчення підготовчого провадження та призначення справи № 2а-14140/11/2670 до розгляду по суті в судовому засіданні.

Через відділ документального обігу та контролю Окружного адміністративного суду м. Києва представником Позивача подано заяву про зміну предмету адміністративного позову (вх. № 03-3/15990 від 18.11.11 р.), якою останній просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення форми «Р» № 0000612320 від 16.09.2011 р.

Представник Відповідача проти вказаної заяви не заперечував.

Розглянувши подану заяву, суд вважає, що вона підлягає задоволенню з посиланням на ч. 1 ст. 51 КАС України.

Таким чином, на розгляді в Окружному адміністративному суді м. Києва знаходиться адміністративний позов з вимогою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення форми «Р» № 0000612320 від 16.09.2011 р.

В судовому засіданні представник Позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та зазначив, що не погоджується з висновками Акту перевірки № 5073/23-6/34750701 від 05.09.2011 року в частині порушення Позивачем пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР.

Позивач зазначає, що висновки відповідача за наслідками проведеної перевірки щодо порушень позивачем вимог вищевказаного Закону при формуванні податкового кредиту базуються виключно на субєктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження доказами. Не погоджуючись з висновками про завищення податкового кредиту, позивач посилається на те, що податковий кредит сформований ним відповідно до вимог Закону, на підставі належним чином оформлених податкових накладних. За наведених обставин, представник Позивача просить суд скасувати спірне податкове повідомлення рішення.

Представник Відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував в повному обсязі та, в свою чергу, зазначив, що не погоджується з позовними вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю «Судафон»з огляду на те, що в ході перевірки було встановлено господарські взаємовідносини Позивача з ТОВ «Бігбудкомпані»та ТОВ «Трім К», що мають ознаки фіктивності. А отже, угоди, укладені між Позивачем та його контрагентами, на думку контролюючого органу, є нікчемними та такими, що не мають на меті настання реальних наслідків, а Позивач, в свою чергу, позбавлений права на формування податкового кредиту по цим операціям.

В судовому засіданні 16.01.2012р. встановлена можливість розглядати справу на підставі ч. 4 ст. 122 КАС України в порядку письмового провадження, з огляду на те, що представниками сторін подано відповідну письмову заяву.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Деснянському районі м. Києва було проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Судафон»(код ЄДРПОУ 34750701) з питань правових відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Бігбудкомпані»(код ЄДРПОУ 35634804) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трім К»(код ЄДРПОУ 35141262) за період квітень, вересень, жовтень місяці 2008 року.

За наслідками вказаної перевірки субєктом владних повноважень складено Акт перевірки № 5073/23-6/34750701 від 05.09.2011 року (надалі - Акт).

Як вбачається з висновків Акту, перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Судафон»(код ЄДРПОУ 34750701) пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями, в результаті чого Позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 14595 грн., в тому числі по періодах:

­за квітень 2008 року на суму 8156 грн.,

­вересень 2008 р. на суму 2508 грн.,

­жовтень 2008 року на суму 3931 грн.

На підставі висновків Акту перевірки, Державною податковою інспекцією у Деснянському районі м. Києва винесено спірне податкове повідомлення рішення № 0000612320 від 16.09.2011 року про збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 8049, 00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 6 439 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1 610, грн.

З огляду на вказані обставини, з метою належного захисту порушеного права Позивач звернувся до суду з метою вирішення даного публічно-правового спору по суті.

Окружний адміністративний суд м. Києва, оцінивши докази, які є у справі, заслухавши пояснення представників сторін, приймає до уваги правову позицію Позивача, тим самим вважаючи, що спірне податкове повідомлення рішення Держаної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

Так, згідно зі ст. 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує наступні питання, зокрема:

1)чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2)чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлюєнаявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі,та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів та висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 5, 6 ст.71 КАС України суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Кваліфікуючи встановлені порушення, Відповідач зазначає, що згідно п.п. 7.4.1. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

­придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

­придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Посилаючись на вказані норми Закону, відповідач зазначає, що перевіркою не було встановлено придбання Позивачем товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а тому ТОВ «Судафон», у відповідності до Закону, не має права на податковий кредит.

В процесі розгляду справи, судом встановлено, що підставою для формування Позивачем власних податкових зобовязань, в тому числі податкового кредиту по податку на додану вартість стали господарсько договірні правовідносини, в рамках яких між Позивачем та контрагентами було укладено ряд договорів, а саме:

Договір №, датаПредмет договоруЗамовникПідрядник (виконавець)

ПТ_СБ-1/08 від 01.08.2008 р.Виконання робітТОВ «Судафон»ТОВ «Бігбудкомпані»

ТП_СБ-1/08 від 22.08.2008 р.Надання послугТОВ «Судафон»ТОВ «Бігбудкомпані»

ПК_ТК-1/08 від 08.04.2008 р.Надання послугТОВ «Судафон»ТОВ «Трім К»

За Договором № ПТ-СБ - 1/08 від 01.08.2008 року Підрядник бере на себе зобовязання по виконанню земельних робіт при підготовці траси для прокладки оптичного кабелю в м. Борисполі Київської області. Згідно даного Договору, порядок оплати встановлений шляхом 100 % перерахування коштів на розрахунковий рахунок Підрядника протягом пяти банківських днів з моменту підписання Акту виконаних робіт.

За наслідками виконання Договору № ПТ-СБ - 1/08 від 01.08.2008 між Позивачем та ТОВ «Бігбудкомпані»підписано Акт виконаних робіт від 29.08.2008 року, що в свою чергу став підставою для проведення розрахунків між субєктами господарювання.

Як наслідок, на користь Позивача ТОВ «Бігбудкомпані»було виписано податкову накладну від 27.08.08 р. № 2708.1 на загальну суму 15050, 60 грн., в т.ч. ПДВ 2508 грн.

У відповідності до Договору № ТП_СБ-1/08 від 22.08.2008 р. Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобовязання з надання замовникові послуг та виконання робіт, повязаних з господарсько виробничою діяльністю Замовника, а Замовник зобовязується прийняти такі послуги та оплатити їх вартість.

Згідно пп. 1.2 даного Договору, послуги та роботи, що є предметом Договору вказуються в Додаткових угодах до вказаного Договору. На виконання пп. 1.2. Договору між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 від 01.10.2008р. та Додаткову угоду № 2 від 01.10.2008 р. за якими між сторонами досягнуто згоди про ціну та види робіт, що зазначені у вищевказаних додаткових угодах.

За наслідками даного Договору, між сторонами підписано Акт виконаних робіт від 30.10.2008 р. та, в свою чергу, з боку ТОВ «Бігбудкомпані»на користь Позивача було виписано Податкову накладну № 3010.2 від 30.10.2008 р. на загальну суму 23583, 22 грн, в тому числі ПДВ 3930, 54 грн.

Відповідно до Договору ПК_ТК-1/08 від 08.04.2008 р. Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобовязання виконання на користь Замовника комплексу робіт по перед проектним дослідженням для замовника «Procter and Gamdle”.

По результатам виконання Договору ПК_ТК-1/08 від 08.04.2008 р. сторонами підписано Протокол договірної ціни щодо перед проектних досліджень, складено Акт виконаних робіт від 31.04.2008 р. та зі сторони ТОВ «Трім К»на користь Позивача виписано Податкову накладну від 30.04.2008/ р. № 30-04/02 на загальну суму 48936, 17 грн., в т.ч ПДВ 8156, 03 грн.

Вказані в податкових накладних суми податку на додану вартість по зазначеним договірним правовідносинам і стали підставою для формування позивачем податкового кредиту з даного податку.

Належним чином завірені копії вищевказаних Договорів та первинних документів Позивачем долучено до матеріалів справи.

В ході розгляду справи правова позиція Відповідача ґрунтувалась на твердженнях, з посиланням на які контролюючий орган вважає податковий кредит Позивача таким, що був сформований неправомірно, а саме:

­посилання на Базу даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобовязань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»

­доводи щодо безтоварності угоди між Позивачем та контрагентами внаслідок відсутності господарської можливості останніх на фактичну реалізацію умов договорів;

­наявність кримінальних справ по посадовим особам ТОВ «Судафон»та посадовим особам контрагентів Позивача

Таким чином, доведення/спростування вказаних тверджень відповідача і являє собою причинно наслідковий зв'язок щодо виникнення права або відсутність такого у Позивача на формування податкового кредиту.

Так, податковий орган, з посиланням на вказану Базу даних, зазначив, що ТОВ «Судафон»в квітні, вересні, жовтні 2008 року неправомірно сформовано податковий кредит в сумі 14 595 грн. за рахунок контрагентів ТОВ «Бігбудкомпані», та ТОВ «Трім К», правочини з якими органами податкової служби визнано нікчемними в силу Закону.

Відповідач зазначає, що до перевірки від ДПА у м. Києві надійшов Лист від 26.04.2011 р. № 2390/7/26-3015, яким направлено матеріали, виділені з кримінальної справи № 69-0094 в частині підприємств, що знаходяться на обліку в ДПІ у Деснянському районі м. Києва, в тому числі ТОВ «Судафон».

Також до перевірки було надано постанови про порушення кримінальних справ від 14.11.2008 року № 70/107-08/3 та 70/107-08/2 за фактом фіктивного підприємництва створення та придбання субєктів підприємницької діяльності ТОВ «Бігбудкомпані»та ТОВ «Трім К»з метою прикриття незаконної діяльності за попередньою змовою невстановленою групою осіб, скоєного повторно за ознаками злочину, передбаченого ст. 28 ч.2, ст. 205 ч. 2 КК України.

З огляду на надані від ДПА у м. Києві документи, однак, не враховуючи факт відсутності вироку по зазначеним кримінальним справам, контролюючий орган і приходить до висновку про нікчемність вищеописаних Договорів та відсутність права у Позивач на податковий кредит.

Окрім того, Відповідач, визначаючи договори між Позивачем та контрагентами як нікчемні угоди, посилається на їх укладення з метою ухиляння від сплати податків, а також, на думку відповідача, укладення угод, що не спрямовані на настання реальних правових наслідків, що суперечить актам законодавства України та не є вільним волевиявленням учасника правочину.

Згідно частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Однак, Відповідачем в ході судового розгляду справи не надано інформацію чи доказів стосовно наявності вироку по кримінальній справі відносно посадових осіб ТОВ «Судафон»або по кримінальним справам стосовно посадових осіб контрагентів Позивача.

За таких обставин, з метою всебічного і повного зясування обставин, на яких ґрунтується позов та заперечення щодо невизнаних обставин, Окружним адміністративним судом м. Києва неодноразово було витребувано у Державної податкової служби України інформацію про хід кримінальної справи № 69-0094 в частині ТОВ «Судафон»та належним чином завірені копії постанов про порушення кримінальних справ відносно посадових осіб контрагентів Позивача за фактами фіктивного підприємництва, відповідно до ч. 2 ст.205 КК України.

Однак, витребуваних судом документів надано не було.

В даному випадку, Окружний адміністративний суд м. Києва з посиланням на ч. 4 ст. 72 КАС України не бере до уваги посилання Відповідача на порушені кримінальні справи по посадовим особам Позивача та його контрагентів, як обставину, що підтверджує нікчемність Договорів.

Що стосується твердження Відповідача про вчинення позивачем правочинів без наміру створення правових наслідків, Окружним адміністративним судом встановлено наступне.

Так, згідно Бази даних Відповідач зазначає, що ТОВ «Трім К»та ТОВ «Бігбудкомпані»не могли фактично виконати роботи (надати послуги) на адресу підприємств замовників, в даному випадку ТОВ «Судафон», мотивуючи це тим, що контрагенти Позивача згідно податкової звітності не мають трудових ресурсів та виробничих можливостей для ведення власної господарської діяльності.

Крім того, ДПІ у Деснянському районі м. Києва зазначила, що вказані контрагенти Позивача до ДПІ у Печерському районі м. Києва не звітують, остання звітність по податку на додану вартість з додатком № 5 (розшифровка в розрізі контрагентів) як ТОВ «Трім К»так і ТОВ «Бігбудкомпані»була подана в 2008 році.

З метою обєктивності встановлення викладених в Акті перевірки обставин щодо звітування контрагентами Позивача по податку на додану вартість, Окружний адміністративний суд м. Києва витребував у ДПІ у Печерському районі м. Києва вказану інформацію.

Проаналізувавши надані ДПІ у Печерському районі м. Києва документи, суд не приймає до уваги доводи Відповідача про недекларування власних податкових зобовязань ТОВ «Трім К»за період квітень 2008 року, адже згідно наданих документів ТОВ «Трім К»подавало до ДПІ у Печерському районі м. Києва уточнюючі розрахунки по декларації з податку на додану вартість за звітний період квітень 2008 року. Згідно витягу облікової картки платника ПДВ ТОВ «Трім К»у останнього відсутня недоїмка по вказаному податку станом як на квітень, так і на жовтень місяці 2008 року.

Що стосується ТОВ «Бігбудкомпані», то подані до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва декларації по ПДВ за звітні періоди вересень жовтень місяці 2008 року, органом державної податкової служби визнані не були. Інша податкова звітність з ПДВ не подавалась.

З огляду на викладене, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає за необхідне звернути увагу на те, що з положень статті 10 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) та статей 1 і 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181) вбачається, що ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому, такий платник несе персональну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Враховуючи зазначене, виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит, на думку суду, не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими субєктами господарювання.

Згідно з п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

З метою зясування всіх фактичних обставин у справі, зокрема, висновку Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва про безтоварність укладених договорів та відсутність наміру сторін на настання реальних наслідків в рамках власної господарської діяльності, Позивачу, з метою реалізації принципу змагальності сторін, було запропоновано надати докази використання товару та послуг, отриманих від Контрагентів, у власній господарській діяльності.

На пропозицію суду щодо надання відповідних додаткових доказів, Позивачем надано документи, що підтверджують використання отриманих товарів та послуг в рамках власної господарської діяльності.

Так, Позивач зазначає, що виникнення господарськоправових відносин з ТОВ «Бігбудкомпані»та ТОВ «Трім К» обумовлено укладеним раніше Договором підряду № FLM-08-001 від 29.01.2008 року. За даним Договором ЗАТ «Український мобільний зв'язок»(Замовник) з одного боку і ТОВ «Судафон»(підрядник) з іншого боку уклали даний Договір, предметом якого є виконання комплексу робіт по будівництву, оформленню документів і здачі робочій та Державній приймальній комісіям волоконнооптичної лінії звязку «Для останньої милі в м. Борисполі під організацію каналів для замовника Procter & Gamble».

Як встановлено судом, пп. 7.6. п. 7 Договору передбачено, що Підрядник (ТОВ «Судафон») може залучати субпідрядні організації для виконання робіт на виконання Договору.

Скориставшись наявним правом на залучення субпідрядних організацій, Позивачем і було укладено Договори з ТОВ «Бігбудкомпані»та ТОВ «Трім К», що, як встановлено вище, в рамках господарських відносин безпосередньо з Позивачем і виконували частину робіт (надання послуг) на забезпечення виконання Позивачем Договору з ЗАТ «Український мобільний зв'язок».

На підтвердження викладених обставин по Договору ТОВ «Судафон» з ТОВ «Український мобільний зв'язок», Позивачем, для долучення до матеріалів справи надано повний пакет первинних документів, що у сукупності підтверджують фактичність виконання даного договору, що Відповідачем не заперечувалось.

Крім того, станом на час розгляду даної справи в Окружному адміністративному суді м. Києва будь яких даних з приводу визнання Договору № FLM-08-001 від 29.01.2008 року недійсним в частині або повністю не надходило.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

З огляду на встановлене, враховуючи той факт, що дійсність господарських взаємовідносин між ТОВ «Судафон» та первинним контрагентом «Український мобільний зв'язок»сторонами не заперечувалась, а виконання зобовязань між даними сторонами було б неможливо за умови безтоварності господарських відносин між Позивачем, ТОВ «Бігбудкомпані»та ТОВ «Трім К», що і є предметом доказування в даній справі, Окружний адміністративний суд м. Києва приходить до висновку про хибність твердження контролюючого органу щодо відсутності наміру сторін на настання реальних наслідків по спірним правочинам.

Мотивуючи висновок щодо неправомірності винесених субєктом влади податкових повідомлень - рішень, Окружний адміністративний суд м. Києва також зазначає, що послуги у формі придбання товарів, отримані Позивачем, не є обмеженими в цивільному обороті, не є отриманими внаслідок вчинення злочину, сама по собі операція з придбання даних товарів також не може бути визначена судом як порушення встановленого порядку.

Частина 1 ст. 91 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Отже, за змістом зазначеної норми державна реєстрація юридичної особи є юридично значимою дією, з якою цивільне та господарське законодавство повязує виникнення цивільної правоздатності.

Як вбачається з пояснень Позивача, та не заперечувалось Відповідачем, на момент вчинення господарських правовідносин між Позивачем та Контрагентами, і на момент фактичного виконання даних господарських відносин, ТОВ «Бігбудкомпані» та ТОВ «Трім К», як юридичні особи були внесені в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України та були зареєстровані платниками податку на додану вартість.

З огляду на викладене, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що Відповідач, в порушення положень ст. 7, Глави 6, ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 72 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги ТОВ «Судафон», в даному випадку, підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення форми «Р»№ 0000612320 від 16.09.2011 р.

3.Судові витрати у розмірі 3,40 грн. присудити на користь Позивача за рахунок Державного бюджету України

Суддя П.О. Григорович

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя П.О. Григорович