Постанова № 22255227, 20.12.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

Іменем України

м.Київ

20 грудня 2011 року 18:12 год.№ 2а-16336/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А.,

при секретарі судового засідання Палійчук Л.Д.,

за участю представників: позивача Зюнькіної В.В., відповідача Кагарлика Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіапартнерство" (далі ТОВ "Медіапартнерство") до Державної подат кової інспекції у Солом'янському районі м.Києва (далі ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.10.2011р. №0004562302, №0004572302, №0004552302,

в с т а н о в и в:

ТОВ "Медіапартнерство" просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ від 27.10.2011р. №0004562302, №0004572302, №0004552302.

Під час розгляду справи представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав, на ведених у позовній заяві. Позив обґрунтовано помилковістю тверджень відповідача щодо неналежності витрат з господарською діяльністю позивача та безпідставністю висновку про заниження своїх податкових зобовязань з податку на прибуток підприємства; відсутністю порушень Закону України від 28.12.1994р. №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку під приємств" (даліЗакон №334/94) при формуванні своїх валових витрат. Крім цього, позивач вказує про своєчасне подання декларацій з податку на прибуток за ІІІ кв. 2010р. та 2010р.

Представник відповідача не визнала позов. Відповідач заперечує проти задоволення позову, посилаючись на обставини і висновки проведеної перевірки, на підставі якої відповідачем прийнято оскаржувані повідомлення-рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріал справи, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову, виходячи з такого.

27.10.2011р. відповідачем згідно з пп. 54.3.1 і пп.54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК та на підставі акта документальної планової виїзної перевірки від 12.10.2011р. №10793/23-02/36629926 прийнято подат кові повідомлення-рішення (а.с. 17-19):

-№0004552302, яким за порушення пп. "б" пп. 4.14 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181 позива чу збільшено суму грошового зобовязання зі сплати штрафних санкцій на 340 грн.;

-№0004562302, яким за порушення п. 5.1 ст. 5 Закону №334/94 та п. 138.4 ст. 138 ПК позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства на 106959 грн. (у т.ч.: 92682 грн. основний платіж, 14277 грн. штраф);

-№0004572302, яким за порушення пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 та п. 198.3 ст. 198 ПК позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 52006 грн. (у т.ч.: 44000 грн. основний платіж, 8006 грн. штраф).

Згідно з актом перевірки (а.с. 37, 38) порушення пп. "б" пп. 4.14 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181 полягає у тому, що позивачем несвоєчасно подано податкові декларації з податку на прибуток підприємства за ІІІ кв. 2010р. та 2010р.

Згідно з актом перевірки зміст порушень п. 5.1 ст. 5 Закону №334/94 по лягає у безпід ставному включенні до валових витрат вартості прид баних у нерезидента EGTA (Бельгія) послуг з організації участі в конференціях на тему "Нові медіа технології", що проходили у м. Брюсселі в 2010р. згідно з договором від 01.03.2010р. №01/03/2010 в сумі 68390,10 грн. та у м.Стокгольмі у 2011р. згідно з договором від 07.01.2011р. №31/030 в сумі 84738,44 грн., а разом на суму 153129 грн. (а.с. 25, 26). Даний висновок обґрунтований тим, що позивач виступав виключно посередником при розміщенні реклами на телеканалах "Україна" та "Футбол"; акти виконаних робіт (наданих послуг) не містять інформації щодо проблематики питань, які обговорювалися на конференції; визначити зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю неможливо.

Згідно з актом перевірки зміст порушень п. 5.1 ст. 5 Закону №334/94 і п. 138.4 ст. 138 ПК по лягає у безпідставному включенні позивачем до валових витрат за IV кв. 2009р. ІІ кв. 2011р. вартості придбаних у ЗАТ "Телерадіокомпанія Україна" згідно з договором від 01.09.2009р. №091738 послуг з отримання інформації з дослідження глядацької аудиторії на загальну суму 220000 грн. (без ПДВ), що не повязано з господарською діяльністю підприємства, оскільки надані для перевірки акти виконаних робіт не несуть інформації щодо переліку телевізійних каналів, каналів цифро вого телебачення, глядацька аудиторія яких досліджувалася, та інформації щодо переліку кількості домогосподарств, залучених до соціологічних досліджень, а також результатів досліджень (а.с. 28-31).

З цих же мотивів відповідач вважає порушенням пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97 і п. 198.3 ст. 198 ПК включення позивачем до податкового кредиту за жовтень 2009р. червень 2011р. сплаченого у складі варто сті придба них у ЗАТ "Телерадіокомпанія Україна" згідно з договором від 01.09.2009р. №091738 послуг ПДВ у розмірі 44000 грн. (а.с.42-45).

Як зазначено в акті перевірки дані порушення призвели до заниження податкового зобовязання з податку на прибуток на суму 85782 грн. та з ПДВ на суму 44000 грн.

Позивачем були подані письмові заперечення від 17.10.2011р. №1710/01 на акт, доводи яких аналогічні доводам, наведеним у позовній заяві (а.с. 59-63). За результатом розгляду заперечень відповідач залишив без змін висновки акта перевірки, про що повідомив позивача листом від 24.10.2011р. №31884/10/23-0209 (а.с. 64-74).

Спірні правовідносини стосуються правомірності прийнятих відповідачем рішень про донарахування податкових зобов'язань з ПДВ, податку на прибуток і пов'язані з порядком формування позивачем валових витрат і податкового кредиту, а також своєчасністю подання декларацій з податку на прибуток за ІІІ кв. 2010р. та 2010р.

Згідно з пп. "б" пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181 податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю, протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, ігри квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Для цілей пп. 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.

Таким чином, граничним днем подання позивачем податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІІ кв. 2010р. було 09.11.2010р., а за 2010р. 09.02.2011р.

Подані позивачем касовий чек від 23.10.2010р. №0425 про направлення цінного листа №02064344, опис вкладення у цінний лист №02064344 та пові домлення про вручення пош тового відправлення № 02064344 (а.с. 205) підтверджують факт подання декларації з податку на прибуток за ІІІ кв. 2010р. 27.10.2010р., а касовий чек від 27.01.2011р. №5799 про направ лення цінного листа №28110748, опис вкладення у цінний лист №28110748 та пові домлення про вручення пош тового відправлення №28110748 (а.с. 207) підтверджують факт подання декларації з податку на прибуток за 2010р. 01.02.2011р.

Дані докази в ході розгляду справи відповідачем не спростову валися і беззаперечно вказують на своєчасне подання декларацій з податку на прибуток за ІІІ кв. 2010р. та 2010р.

Відповідачем не надано жодних доказів, які б достовірно підтверджували його твердження про несвоєчасне подання позивачем вказаних декларацій, а зважаючи на відсут ність в акті пере вірки та письмових запереченнях чіткого викладу фактичних обставин пору шення і відсутність будь-яких аргументо ваних пояснень з цього приводу представ ника відпо відача в ході розгляду справи, висновок відповідача про порушення пп. "б" пп. 4.1.4 п. 4.1 ст.4 Закону №2181 не відповідає дійсності та спростовується наданими позивачем доказами.

За таких обставин застосування штрафних санкцій у сумі 340 грн. є необґрунтованим, що є підставою для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ від 27.10.2011р. №0004552302.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону №334/94 валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Як беззаперечно встановлено судом позивачем у 2010р. та І кв. 2011р. здійснено вит рати на загальну суму 153129 грн. на придбання у нерезидента EGTA (Асоціація компаній, які продають рекламний час для телебачення і радіо) (Бельгія) послуг з організації участі двох співробітників в конференціях на тему "Нові медіа техно логії", що проходили в м.Брюссе ль (Бельгія) у 2010р. згідно з договором від 01.03.2010р. №01/03/2010 (а.с.75-78) та в м.Стокгольм (Швеція) у 2011р. згідно з договором від 07.01.2011р. №31/030 (а.с.95-99). Дані витрати позивачем включено до складу валових витрат відповідного звітного періоду згідно з актами про надані послуги від 25.03.2010р. та від 27.03.2011р. (а.с. 79, 100).

Постачальником послуг є Асоціація компаній, які продають рекламний час для телеба чення і радіо (сейлз-хаусів) (EGTA) міжнародна некомерційна асоціація за законодавством Бельгії, що має некомерційні цілі, які становлять міжнародний інтерес (ст.ст. І, ІІІ Статуту EGTA (а.с. 122-138)), намір приєднатися до якої висловлено позивачем у спільному листі-підтвердженні (а.с. 80, 81).

Згідно з поясненнями представника позивача та наявними у справі програмами конфе ренції (а.с. 89-94, 102-115) темати ка кон ференцій та обговорювані на них питання, серед іншого, стосувалися телеві зійної та іншої рекламної діяльності, новітніх практик і актуаль них питань розміщення реклами, обміну досвідом між у сфері продажу рекламного часу на телебаченні тощо.

Зважаючи на те, що позивач здійснює рекламно-інформаційну та телерадіомовну діяльність, а також є ексклюзивним продавцем (сейлз-хаус) рекламного часу, зокрема, на телеканалах "Україна" та "Футбол" згідно з договором від 18.12.2009р. №092493, укладеним з ЗАТ "Телерадіокомпанія "Украї на", що відповідачем не заперечувалося, то те матика вказа них міжнародних конференцій збігається з господарською діяльністю позивача, а відтак дані витрати повязані з його господар ською діяльністю.

Аргументованих доводів і доказів, які б дали можливість суду дійти іншого висновку, відповідач не представив. Посилання відповідача на відсутність в актах виконаних робіт (наданих послуг) інфор мації щодо проблематики питань, які обгово рюва лися на конфе ренції, не свідчить про дефектність цих актів, бо національним законодавством обов'язковість даних вимог не встановлена, водночас зміст актів про надані послуги та подані до перевірки договори і програми конференцій (невід'ємна частина договорів) давали змогу відповідачу обєктивно оцінити зміст витрат і повязаність їх з господарською діяльністю позивача. Незрозумілими з логічної та правової точки зору для суду залишилися посилання відповідача в акті перевірки на посеред ництво в діяльності позивача, адже дана обставина не свідчить про відсутність у позивача господарської діяльності або витрат на її організацію, підготовку чи проведення.

Таким чином, твердження відповідача про неможливість визначення зв'язку витрат на організацію участі в міжнародних конференціях з господарсь кою діяльністю позивача є необєктив ними та формальними і за вказаних обставин не можуть бути належним обґрунту ванням і підставою для висновку про порушення п. 5.1 ст. 5 Закону №334/94 та завищення позивачем своїх валових витрат.

Також суд не може погодитися з обґрунтованістю висновку відповідача про пору шення позивачем п. 5.1 ст. 5 Закону №334/94, п. 138.4 ст. 138 ПК (у ІІ кв. 2011р.) та безпід ставне віднесення до складу валових витрат вартості придба них у ЗАТ "Телерадіокомпанія Україна" згідно з договором від 01.09.2009р. №091738 послуг з отримання інформації з дослідження глядацької аудиторії на загальну суму 220000 грн. (без ПДВ).

Як беззаперечно встановлено судом, на підставі вказаного договору, додатків №№ 1, 2, 3 і додаткових угод №1 від 30.12.2009р. та №2 від 30.12.2010р. до нього (а.с. 139-148) позивачем у період з вересня 2009р. по червень 2011р. придбано у ЗАТ "Телерадіокомпанія "Україна" (Виконавець) на загальну суму 220000 грн. (без ПДВ 44000 грн.) послуг з нада ння на регулярній основі Даних інформації про те, хто з членів Домогосподарств, залуче них до Досліджень дивився яку програму/передачу/рекламу тощо, якого Каналу і в який час, зібрана з ТВ-панелі, та інші дані та інформація, надання яких погоджено сторонами договору.

Згідно з умовами договору (п. 4.2) Виконавець надає доступ до щоденних Даних через мережу Інтернет.

Надання вказаних послуг оформлено щомісячними актами здачі-прийомки виконаних робіт на суму 12000 грн. (у т.ч. ПДВ 2000 грн.) кожен, згідно з якими Виконавцем надано послуг з надання Даних про дослідження глядацької аудиторії згідно договору від 01.09.2009р. №091738 (а.с. 149-169). Також по кожній поставці послуг ЗАТ "Телерадіоком панія "Україна" виписано на користь позивача податкові накладні на загальну суму ПДВ 44000 грн. (а.с. 170-191).

Зі змісту позовної заяви, пояснень представника позивача, а також зі змісту положень договору від 01.09.2009р. №091738 вбачається, що джерелом отримання Даних (інформа ції), які є предметом вказаного договору, є Іноземне підприємство "ГФК Юкрейн" (далі ГФК Юкрейн), яке проводить піплметричні дослідження глядацької аудиторії в Україні та надає відповідне програмне забезпечення (MARKDATA). ЗАТ "Телерадіокомпанія "Україна" придбаває зазначені Дані (інформа цію) у ГФК Юкрейн згідно з договором від 30.12.2008р. №1509-090022 та згідно з додатковою угодою № 2 від 01.09.2009р. до вказаного договору (а.с. 231) як виключення має право надати доступ до Даних позивачу.

Згідно із ст. 2 договору від 01.09.2009р. №091738 надані Виконавцем (ЗАТ "Телера діокомпанія "Україна") Дані (інформація) про дослідження глядацької аудиторії використо вуються позивачем тільки для власних цілей, у т.ч. у ході надання послуг клієнтам позивача, зокрема, але без обмежень: (а) аналіз, обробка Даних та використання їх для власних потреб та для надання послуг клієнтам позивача; (b) використання Даних для визначення вартості послуг з розповсюдження (розміщення і т.п.) реклами; (c) опублікування Оброблених Даних у засобах масової інформації (з обов'язковим посиланням на ГФК Юкрейн як на джере ло Даних); (d) надання клієнтам (або потенційним клієнтам) позивача звітів на підставі Даних.

Окрім цього, згідно з переконливими доводами позивача, наведеними у позовній заяві та висловленими представником позивача, які в ході розгляду справи не спростовува лися відповідачем, безпосереднє використання отриманих Даних в господарсь кій діяльності обумовлюється також: а) їх безпосереднім впливом на визначення конкурентної вартості рекламних послуг, що надаються рекламодавцям; б) отримані Дані достовірно відображають фактичний вихід реклами в ефірі телеканалів "Україна" та "Футбол", оскільки містять інформацію про кожний вихід кожного окремого рекламного ролику (із зазначенням рекламованого продукту), час початку та закінчення його трансляції, у якій саме програмі або між програмному просторі відбулася трансляція. Переглянути Дані (а також сформувати їх за окремим рекламодавцем, рекламованим продуктом, датою трансляції тощо) можна в програмному забезпеченні MARKDATA, права на використання якого позивач отримує за окремим ліцензійним договором з ГФК Юкрейн. Дані використовуються позивачем також і для підтвердження рекламодавцям факту надання замовлених ними рекламних послуг, що підтверджується, зокрема, оформленими на підставі Даних Ефірними довідками, які надаються рекламодавцям у відповідності до умов їх договорів з позивачем (а.с. 192-202).

Вищенаведені обставини достовірно вказують на повязаність даних витрат з госпо дарською діяльністю позивача.

Відсутність в актах виконаних робіт інформації щодо переліку телевізійних каналів, каналів цифро вого телебачення, глядацька аудиторія яких досліджувалася, та інформації щодо переліку кількості домогосподарств, залучених до соціологічних досліджень, а також результатів досліджень, на що посилається відповідач в акті перевірки та дублює в письмо вих запереченнях, не свідчить про дефектність актів здачі-прийомки виконаних робіт, оскіль ки такі вимоги національним законодавством чи договором не встановлені. Водночас зміст актів про нада ні послуги та подані до перевірки договори давали змогу відповідачу обєктив-но і достовірно оцінити зміст проведених господарських операцій та їх повязаність з госпо-дарською діяльністю позивача. Скорочене формулю вання в актах здачі-прийомки змісту господарської операції (послуги з надання Даних про дослідження глядацької аудиторії) несуперечить умовам договору та чинному законодавству України і суд не вбачає необхід-ності зазначати в актах повне визначення Даних, що наведене в договорі.

Таким чином, твердження відповідача щодо відсутності зв'язку між витратами на придбання послуг з надання Даних та господарською діяльністю позивача є необґрунтова-ними і за вказаних обставин не можуть підставою для висновку про порушення п. 5.1 ст. 5 Закону №334/94 та завищення позивачем своїх валових витрат.

До того ж, невмотивованість висновків відповідача щодо порушення позивачем п. 5.1 ст. 5 Закону №334/94 (в обох випадках) обумовлюється також і тим, що даний пункт лише надає визначення терміну "валові витрати виробництва та обігу", проте він не встановлює ніяких правил формування витрат платника податку і вочевидь не може бути порушений. Водночас порушень конкрет них приписів ст. 5 Закону №334/94 та правил формування валових витрат, відповідачем встановлено не було.

У той же час віднесення позивачем витрат з придбання послуг з організації участі в міжнародних конференціях та послуг з надання Даних про дослідження глядацької аудиторії не суперечить пп.5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону №334/94, згідно з яким до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п.п. 5.3-5.7 цієї статті.

Щодо стверджуваного відповідачем порушення п. 138.4 ст. 138 ПК, то окрім конста-тації даної норми відповідачем не наведеного жодного його обґрунтування та фактичних обставин, у зв'язку з чим такий висновок є невмотиваним і не може достовірно свідчити про завищення позивачем витрат у ІІ кв. 2011р.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду зокрема у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у т.ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого ви користання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Аналогічне положення визначено в п. 198.3 ст. 198 ПК.

Висновок відповідача про порушення позивачем даних положень і завищення подат-кового кредиту на 44000 грн. по операціям з придбання у ЗАТ "Телерадіокомпанія "Ук раїна" послуг з нада ння Даних ґрунтувався на тому, що придбання вказаних послуг не повязано з господарською діяльністю позивача.

Однак, зважаючи на раніше викладені обставини і мотиви та враховуючи зв'язок даних витрат з господарською діяльністю позивача та використання їх результатів в оподатковуваних ПДВ операціях, висновок відповідача про порушення пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 та п. 198.3 ст. 198 ПК і завищення позивачем свого податкового кредиту є необґрунтованим. Водночас позивачем правомірно включено сплачені суми ПДВ до подат-кового кредиту відповідного звітного періоду на підставі належно оформлених податкових накладних (а.с. 170-191).

Вирішуючи спір, суд виходить з того, що наявні у справі та досліджені судом докази у своїй сукупності і взаємозвязку підтверджують повязаність понесених позивачем витрат з його господарською діяльністю та правомірність їх включення до складу валових, а також вказують на відсутність заниження позивачем своїх податкових зобовязань з податку на прибуток та ПДВ. Крім того, позивачем доведено факт своєчасного подання податкових декларацій з податку на прибуток підприємства за ІІІ кв. 2010р. та 2010р.

Натомість відповідач, на якого КАС покладає тягар доказування правомірності прий нятого рішення, не довів достовірність заниження позивачем своїх податкових зобовязань з податку на прибуток і ПДВ, а висновки і обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи. Також відповідачем не доведено факт порушення позивачем строку подання податкових декларацій з податку на прибуток підприємства за ІІІ кв. 2010р. та 2010р.

Зважаючи на приписи ст. 19 Конституції України та ст. 2 КАС, враховуючи встанов-лені судом факти і наведені мотиви, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є неправо-мірними і виходячи з меж позовних вимог їх слід визнати протиправними та скасувати.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 11, 14, 70, 71, 76, 79, 86, 138, 158163 КАС, суд

п о с т а н о в и в:

1.Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіапартнерство".

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Солом'янському районі м. Києва від 27.10.2011 р. №0004562302, №0004572302 та №0004552302.

3.Стягнути з Державного бюджету через Головне управління Державного казначей ства України у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіапарт нерство" судовий збір у розмірі 28,23 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга на постанову подається до протягом 10 днів з дня отримання копії її повного тексту.

СуддяД.А. Костенко