Постанова № 22255252, 26.12.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 грудня 2011 року № 2а-15711/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Каракашьяна С.К., суддів - Григоровича П.О., Смолія І.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України провизнання незаконною (неправомірною) бездіяльність органу державної влади та відшкодування шкоди ОБСТАВИНИ СПРАВИ: 31 жовтня 2011 року ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, в якому просила: визнати протиправною бездіяльність відповідача, що стосується перевірки діяльності фінансової установи кредитної спілки «Акерман - Фінанс»та стягнути з відповідача на користь позивача 52800грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок неналежного контролю та нагляду за діяльністю Кредитної спілки «Акерман - Фінанс»з боку Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, кредитною спілкою не було виконано зобовязання щодо повернення позивачу сум вкладів за депозитними договорами та нарахованих на ці суми процентів. На думку позивача, відповідач неналежно виконував покладене на нього згідно Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2010р. № 157, завдання щодо своєчасного, ефективного та адекватного захисту прав споживачів фінансових послуг шляхом застосування заходів впливу з метою запобігання порушенням законодавства. Позивач наголошує на тому, що, встановивши наявність допущених кредитною спілкою «Акерман - Фінанс»порушень, Державна комісія неправомірно не застосувала такий захід впливу, як відсторонення керівництва від управління спілкою та призначення тимчасової адміністрації. Таким чином, завдана бездіяльністю відповідача шкода має бути відшкодована позивачу на підставі ст. 45 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”та ст. 1166 Цивільного кодексу України.

Відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що відповідачем, в межах наявних повноважень, було вжито заходи впливу до кредитної спілки.

Оскільки позивач просив розглядати справу без його участі, справа, відповідно до положень ч. 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішується в письмовому провадженні на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з наявного в матеріалах справи копії рішення Білгород Дністровського міськрайонного суду від 22 липня 2011 року №2-3481/11, 01.10.2008 року між позивачем та Кредитною спілкою „Акерман-Фінанс" було укладено Договір внеску на депозитний рахунок в гривнях з виплатою процентів-30% річних за користування внеском. Відповідно до п. 1.1. Договору внеску, на депозитний рахунок від 01.10.2008 року ОСОБА_1 було внесено грошові кошти в сумі 53000 гривень в Кредитну спілку „Акерман-Фінанс". Строк дії договору згідно п.2.4, складає 18 місяців, тобто з 01.10.2008 року до 01.04.2010 року. Позивач вказує, що відповідач повернув йому частково кошти в розмірі 200 грн.

З огляду на приписи статтей 526, 611, 1058, 1060, Цивільного кодексу України, статей 2, 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», вказаним судовим рішенням позов було задоволено, стягнуто з Кредитної спілки «Акерман-Фінанс»на користь позивача грошові кошти за договором внеску на депозитний рахунок в сумі 52800.

Вирішуючи справу на підставі наявних матеріалів, суд виходить з наступного.

Законом України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”(надалі Закон) встановлено загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг. В статті 19 Закону визначено, що метою державного регулювання ринків фінансових послуг в Україні є, серед іншого, захист інтересів споживачів фінансових послуг. Такий захист здійснюється в межах повноважень відповідного органу та встановленим способом.

Відповідно до п. 10 ст. 27 Закону, до повноваження національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, належить застосовування заходів впливу та накладення адміністративних стягнень у разі порушення законодавства про фінансові послуги, нормативно-правових актів національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Відповідно до п.п. 11,12 вказаної статті комісія, в межах своїх повноважень, надсилає матеріали в правоохоронні органи стосовно фактів правопорушень, що стали відомі під час проведення перевірок, надсилає фінансовим установам та саморегулівним організаціям обов'язкові до виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про фінансові послуги та вимагає надання необхідних документів та вживає інші заходи, відповідно до закону.

Вичерпний перелік заходів, які може застосовувати Держфінпослуг, визначений статтею 40 Закону. Зокрема, в межах своїх повноважень, комісія може:

1) зобов'язати порушника вжити заходів для усунення порушення;

2) вимагати скликання позачергових зборів учасників фінансової установи;

3) накладати штрафи в розмірах, передбачених статтями 41 і 43 цього Закону;

4) тимчасово зупиняти або анулювати ліцензію на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг;

5) відсторонювати керівництво від управління фінансовою установою та призначати тимчасову адміністрацію;

6) затверджувати план відновлення фінансової стабільності фінансової установи;

7) порушувати питання про ліквідацію установи;

9) виносити рішення про заборону укладати нові пенсійні контракти з учасниками накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Порядок та умови застосування заходів впливу встановлюються законами України та нормативно-правовими актами національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Розпорядженням Держфінпослуг від 13.11.2003 N 125 затверджене Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу.

Указом Президента України від 04.04. 2003 року N 292/2003 затверджено Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України. Вказаним Положенням визначено, що Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України (Комісія) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом. Комісія є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством.

В п. 3 Положення серед основних завдань Комісії визначено, зокрема, здійснення державного регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг і додержанням законодавства в цій сфері; захист прав споживачів фінансових послуг шляхом застосування заходів впливу з метою запобігання порушенням законодавства на ринках фінансових послуг та їх припинення.

Комісія здійснює захист прав споживачів фінансових послуг в межах наданих їй повноважень та способами, передбаченими законодавством.

В п. 4 Положення визначені функції, які виконує Комісія відповідно до покладених на неї завдань та у межах своєї компетенції, зокрема: здійснює згідно із законами України державне регулювання і нагляд за діяльністю кредитних спілок, здійснює реєстрацію фінансових установ та веде Державний реєстр фінансових установ (п.п. 3, 4 п. 4 Положення); установлює порядок та умови застосування заходів впливу згідно з законом (п.п. 45 п. 4 Положення); надсилає фінансовим установам і саморегулівним організаціям обов'язкові до виконання розпорядження щодо усунення порушень законодавства про фінансові послуги та вимагає надання необхідних документів (п.п. 46 п. 4 Положення); надсилає матеріали в правоохоронні органи стосовно фактів правопорушень, які стали відомі під час проведення перевірок (п.п. 47 п. 4 Положення) та виконує інші функції відповідно до покладених на неї завдань.

Відповідно до п.п. 12 п. 5 Положення, Комісія має право в межах своїх повноважень застосовувати до фінансових установ, які не додержуються законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, такі заходи впливу:

-зобов'язати порушника вжити заходів до усунення порушення;

-вимагати скликання позачергових зборів учасників фінансової установи;

-накладати штрафи відповідно до закону;

-тимчасово зупиняти дію або анулювати ліцензію на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг;

-відсторонювати керівництво від управління фінансовою установою та призначати її тимчасову адміністрацію;

-затверджувати план відновлення фінансової стабільності фінансової установи;

-порушувати питання про ліквідацію фінансової установи;

Згідно п. 6 Положення, до виключної компетенції Комісії як колегіального органу належить, зокрема:

- прийняття рішень про відсторонення керівництва від управління фінансовою установою у разі недодержання законів та інших нормативно-правових актів України, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, призначення тимчасової адміністрації та її керівника належить до виключної компетенції Комісії як колегіального органу (п.п. 6 п. 6 Положення).

- схвалення рішень директорів департаментів Комісії про включення фінансових установ до Державного реєстру фінансових установ або виключення з нього, а також видачу, зупинення або анулювання ліцензій на надання фінансових послуг (п.п. 8 п. 6 Положення);

-здійснення функції, визначеної підпунктом 45 пункту 4 Положення, а саме встановлення порядку та умов застосування заходів впливу згідно з чинним законодавством (п.п. 17 п. 6 Положення).

Під час виконання покладених на неї завдань Комісія колегіально приймає рішення, взаємодіє з центральними органами виконавчої влади та іншими органами. Комісія як колегіальний орган утворюється у складі дев'яти членів: Голова Комісії, три заступники Голови, у тому числі його перший заступник, п'ять членів Комісії - директорів департаментів. Основною формою роботи Комісії є засідання, які проводяться у разі потреби, але не рідше ніж один раз на місяць, та є правомочними в разі наявності не менше пяти членів (п. 9 Положення).

З наявних матеріалів справи вбачається, що відповідач вживав відповідні заходи в межах наданих йому законом повноважень. Зокрема, Держфінпослуг на підставі акту про порушення від 15.09.09 № 934/42/3 застосовано до Спілки захід впливу у вигляді розпорядження про усунення порушень вимог законодавства про фінансові послуги від 30.09.09 № 54/42/3, яким було зобов'язано Спілку в термін до 30.10.2009 письмово повідомити Держфінпослуг та надати підтверджуючі документи про усунення порушень, зазначених в констатуючій частині цього розпорядження, а саме: статті 5 Закону України «Про кредитні спілки»(надалі - Закон) в частині здійснення діяльності з порушенням вимог: частини сьомої статті 10 Закону в частині невиконання Спілкою зобов'язання перед членами Спілки щодо повернення вкладів не пізніше строку, передбаченого відповідним договором, що є порушенням Спілкою вимог пункту 3.1 розділу 3 Ліцензійних умов провадження діяльності кредитних спілок з надання фінансових послуг, затверджених розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 02.12.03 № 146, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.12.03 за № 1225/8546 (надалі - Ліцензійні умови) щодо зобов'язання Спілки при провадженні зазначеної в ліцензії діяльності дотримуватись вимог законодавства України, зокрема вимог Закону; частини п'ятої статті З та частини другої статті 23 Закону в частині невиконання Спілкою зобов'язання перед своїми членами щодо одержання ними внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки у порядку і строки, які визначені укладеними договорами. Одночасно зазначене є порушенням вимог пункту 3.1 розділу 3 Ліцензійних умов щодо зобов'язання Спілки при провадженні зазначеної в ліцензії діяльності дотримуватись вимог законодавства України, зокрема вимог Закону; пункту 3.14 Ліцензійних умов в частині невиконання Спілкою своїх зобов'язань перед членом в порядку, терміни та протягом строків згідно з укладеними договорами.

Вимоги розпорядження про усунення порушень вимог законодавства про фінансові послуги від 30.09.09 №5 4/42/3 Спілкою не виконано.

Держфінпослуг на підставі акту про порушення кредитною спілкою «АКЕРМАН-ФІНАНС»від 16.09.09 № 942/42/5 застосовано до Спілки захід впливу у вигляді розпорядження про усунення порушень вимог законодавства про фінансові послуги від 05.10.09 № 60/42/3, яким було зобов'язано Спілку в термін до 01.11.09 письмово повідомити Держфінпослуг та надати підтверджуючі документи про усунення порушень, зазначених у констатуючій частині цього розпорядження, а саме: статті 5 Закону в частині здійснення діяльності з порушенням вимог: частини сьомої статті 10 Закону в частині невиконання Спілкою зобов'язання перед членами Спілки щодо повернення вкладів не пізніше строку, передбаченого відповідним договором, що є порушенням Спілкою вимог пункту 3.1 розділу 3 Ліцензійних умов щодо зобов'язання Спілки при провадженні зазначеної в ліцензії діяльності дотримуватись вимог законодавства України, зокрема вимог Закону; частини п'ятої статті 3 та частини другої статті 23 Закону в частині невиконання Спілкою зобов'язання перед своїми членами щодо одержання ними внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки у порядку і строки, які визначені укладеними договорами. Одночасно зазначене є порушенням вимог пункту 3.1 розділу 3 Ліцензійних умов щодо зобов'язання Спілки при провадженні зазначеної в ліцензії діяльності дотримуватись вимог законодавства України, зокрема вимог Закону; пункту 3.14 Ліцензійних умов в частині невиконання Спілкою своїх зобов'язань перед членом в порядку, терміни та протягом строків згідно з укладеними договорами.

Вимоги розпорядження про усунення порушень вимог законодавства про фінансові послуги від 05.10.09 № 60/42/3 Спілкою не виконано.

Держфінпослуг на підставі акту про порушення законодавства у сфері фінансових послуг кредитною спілкою «АКЕРМАН-ФІНАНС»від 01.02.10 № 10/42/3-an та акту про порушення законодавства у сфері фінансових послуг кредитною спілкою «АКЕРМАН-ФІНАНС»від 01.02.10 № 11/42/3-ап застосовано до Спілки захід впливу у вигляді рішення про тимчасове зупинення дії ліцензії на провадження діяльності по залученню внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки кредитній спілці «АКЕРМАН-ФІНАНС»від 12.02.10 № 42/КС, схвалене розпорядженням Держфінпослуг від 18.02.2010 №147, яким було зобов'язано Спілку в термін до 31.03.10 письмово повідомити Держфінпослуг та надати підтверджуючі документи про припинення порушень законодавства про фінансові послуги, а саме: статті 5 Закону в частині здійснення діяльності з порушенням вимог: частини сьомої статті 10 Закону в частині невиконання Спілкою зобов'язання перед членами Спілки щодо повернення вкладів не пізніше строку, передбаченого відповідним договором, що є порушенням Спілкою вимог пункту 3.1 розділу 3 Ліцензійних умов щодо невиконання обов'язку Спілки при провадженні зазначеної в ліцензії діяльності дотримуватись вимог законодавства України, зокрема вимог Закону; частини п'ятої статті З та частини другої статті 23 Закону в частині невиконання Спілкою зобов'язання перед своїми членами щодо одержання ними внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки у порядку і строки, які визначені укладеними договорами. Одночасно зазначене є порушенням вимог пункту 3.1 розділу 3 Ліцензійних умов щодо зобов'язання Спілки при провадженні зазначеної в ліцензії діяльності дотримуватись вимог законодавства України, зокрема вимог Закону; пункту 3.14 Ліцензійних умов в частині невиконання Спілкою своїх зобов'язань перед членами в порядку, терміни та протягом строків згідно з укладеними договорами; пункту 6.12 Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 13.11.03 № 125, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.12.03 за № 1115/8436 в частині невиконання спілкою рішення про застосування заходу впливу після набрання ним чинності, яке є обов'язковим до виконання Спілкою (розпорядження про усунення порушень вимог законодавства про фінансові послуги від 30.09.09 № 54/42/3 та розпорядження про усунення порушень вимог законодавства про фінансові послуги від 05.10.09 № 60/42/3).

Вимоги рішення про тимчасове зупинення дії ліцензії на провадження діяльності по залученню внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки кредитній спілці «АКЕРМАН-ФІНАНС»від 12.02.10 № 42/КС, схваленого розпорядженням Держфінпослуг від 18.02.10 № 147, Спілкою не виконано.

Держфінпослуг на підставі акту про порушення законодавства у сфері фінансових послуг кредитною спілкою «АКЕРМАН-ФІНАНС»від 10.02.10 № 45/42/3-ап застосовано до Спілки захід впливу у вигляді розпорядження про усунення порушень вимог законодавства про фінансові послуги від 02.03.10 № 39/42/3-Р, яким було зобов'язано Спілку в термін до 31.03.10 письмово повідомити Держфінпослуг та надати підтверджуючі документи про усунення порушень, зазначених у констатуючій частині цього розпорядження, а саме: статті 5 Закону в частині здійснення діяльності з порушенням вимог: частини сьомої статті 10 Закону в частині невиконання Спілкою зобов'язання перед членом Спілки щодо повернення вкладів не пізніше строку, передбаченого відповідним договором, а саме невиконання Спілкою зобов'язання за договором внеску на депозитний рахунок від 08.08.08 № ДДВ-00000196 (надалі - Договір); частини п'ятої статті 3 та частини другої статті 23 Закону в частині невиконання Спілкою зобов'язання перед своїм членом щодо одержання ними внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки у порядку і строки, який визначений укладеним Договором; пункту 3.1 розділу 3 Ліцензійних умов щодо невиконання обов'язку Спілки при провадженні зазначеної в ліцензії діяльності дотримуватись вимог законодавства України, зокрема вимог Закону; пункту 3.14 розділу 3 Ліцензійних умов в частині невиконання Спілкою своїх зобов'язань перед членами в порядку, терміни та протягом строків згідно з укладеними договорами.

Вимоги розпорядження про усунення порушень вимог законодавства про фінансові послуги від 02.03.10 № 39/42/3-Р Спілкою не виконано.

Держфінпослуг на підставі акту про порушення законодавства у сфері фінансових послуг кредитною спілкою «АКЕРМАН-ФІНАНС»від 02.03.10 № 81/42/3-ап застосовано до Спілки захід впливу у вигляді розпорядження про усунення порушень вимог законодавства про фінансові послуги від 12.03.10 № 63/42/3-Р, яким було зобов'язано Спілку в термін до 15.04.10 письмово повідомити Держфінпослуг та надати підтверджуючі документи про усунення порушень, зазначених у констатуючій частині цього розпорядження, а саме: статті 5 Закону в частині здійснення діяльності з порушенням вимог: частини сьомої статті 10 в частині невиконання Спілкою зобов'язання перед членом Спілки щодо повернення вкладів не пізніше строку, передбаченого договором внеску на депозитний рахунок № ДДВ-00000234 від 15.09.08 (надалі - Договір); частини п'ятої статті 3 та частини другої статті 23 Закону в частині невиконання Спілкою зобов'язання перед своїм членом щодо одержання ними внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки у порядку і строки, який визначений укладеним Договором; пункту 3.1 розділу 3 Ліцензійних умов щодо невиконання обов'язку Спілки при провадженні зазначеної в ліцензії діяльності дотримуватись вимог законодавства України, зокрема вимог Закону; пункту 3.14 розділу 3 Ліцензійних умов в частині невиконання Спілкою своїх зобов'язань перед членами в порядку, терміни та протягом строків згідно з укладеним Договором.

Вимоги розпорядження про усунення порушень вимог законодавства про фінансові послуги від 12.03.10 № 63/42/3-Р Спілкою не виконано.

Держфінпослуг на підставі акту про порушення від 30.03.10 № 113/42/3-ап застосовано до Спілки захід впливу у вигляді розпорядження про усунення порушень вимог законодавства про фінансові послуги від 20.04.10 № 112/42/3-Р, яким було зобов'язано Спілку в термін до 15.04.10 письмово повідомити Держфінпослуг та надати підтверджуючі документи про усунення порушень, зазначених у констатуючій частині цього розпорядження, а саме: статті 5 Закону в частині здійснення діяльності з порушенням вимог: частини сьомої статті 10 Закону в частині невиконання Спілкою зобов'язання перед членом Спілки щодо повернення вкладів не пізніше строку, передбаченого відповідним договором, а саме невиконання Спілкою зобов'язання за договором внеску на депозитний рахунок від 19.02.09 № ДДВ-00000019 (надалі - Договір); частини п'ятої статті 3 та частини другої статті 23 Закону в частині невиконання Спілкою зобов'язання перед своїм членом щодо одержання ними внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки у порядку і строки, який визначений укладеним Договором; пункту 3.1 розділу 3 Ліцензійних умов щодо невиконання обов'язку Спілки при провадженні зазначеної в ліцензії діяльності дотримуватись вимог законодавства України, зокрема вимог Закону; пункту 3.14 розділу 3 Ліцензійних умов в частині невиконання Спілкою своїх зобов'язань перед членом в порядку, терміни та протягом строку згідно з укладеним Договором.

Вимоги розпорядження про усунення порушень вимог законодавства про фінансові послуги від 20.04.10 № 112/42/3-Р Спілкою не виконано.

Відповідно до пункту 34 Розділу V Положення про внесення інформації про кредитні спілки до Державного реєстру фінансових установ, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 22.06.04 № 1099, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.07.04 за № 847/9446, систематичне невиконання заходів впливу є підставою для виключення інформації про кредитну спілку з Державного реєстру фінансових установ.

01.06.10 Членом комісії -директором інспекційного департаменту за систематичне невиконання заходів впливу було прийнято рішення про виключення інформації про кредитну спілку «Акерман-Фінанс» з Державного реєстру фінансових установ та анулювання свідоцтва про реєстрацію фінансової установи, яке було схвалено Розпорядженням від 03.06.10 №445.

На підтвердження викладеного, відповідач надав суду копії документів, зокрема розпорядження від 03.06.2010р. та рішення від 01.06.2010р., в яких відображено вищезазначені заходи впливу, які вживалися відповідачем до кредитної спілки.

Отже, відповідач в межах своїх повноважень вживав відповідних заходів з метою припинення порушень законодавства фінансовою установою.

Позивач не заперечує вказані обставини, однак вважає, що вжиті відповідачем заходи були недостатніми, що і призвело до неповернення належних позивачу коштів. На думку позивача, відповідач був зобовязаний відповідно до вимог Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України відсторонювати керівництво спілки від управління та призначати тимчасову адміністрацію.

Проте, суд не може погодитись з такими доводами позивача. Вирішення питання щодо доцільності того чи іншого заходу, виходячи з положень вказаних вище норм, є виключною компетенцією відповідача.

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг як колегіальний, спеціально уповноважений орган виконавчої влади, самостійно в межах наданих їй повноважень обирає засоби реагування з метою захисту прав споживачів фінансових послуг та вирішує питання щодо обрання того чи іншого заходу впливу на порушника. Норм, які б зобовязували Комісію застосовувати конкретно визначений захід впливу у тих чи інших випадках, законодавство не містить.

Враховуючи ч. 2 ст. 19 Конституції України, адміністративний суд не має повноважень вирішувати питання, які законодавством віднесені до компетенції іншого органу. В свою чергу, порушень законодавства, внаслідок незастосування відповідачем такого заходу, як призначення тимчасової адміністрації, судом не встановлено.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до ст. 1173 Цивільного кодексу України, шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні ним своїх повноважень, відшкодовується державою незалежно від вини цих органів.

В ч. 2 ст. 45 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” зазначено, що шкода, заподіяна учасникам ринку фінансових послуг неправомірними діями національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, при здійсненні ним своїх повноважень, підлягає відшкодуванню в повному обсязі за рахунок держави відповідно до закону.

Отже, обовязковими умовами відшкодування шкоди з державного бюджету згідно вказаних статей є неправомірність дій органу та наявність причинно-наслідкового звязку між такими діями та завданою шкодою.

Розглянувши матеріали справи, судом не було виявлено в діях відповідача порушень вимог чинного законодавства. Крім того, позивачем не доведено, а судом не встановлено наявності причинно-наслідкового звязку між вжитими (невжитими) відповідачем заходами впливу на фінансову установу та завданими позивачу збитками.

Так, з позовної заяви та пояснень позивача вбачається, що вимога про відшкодування шкоди з державного бюджету обґрунтована порушенням кредитною спілкою взятих на себе договірних зобовязань щодо повернення суми вкладу та нарахованих на неї процентів.

Відповідно до норм Цивільного кодексу України, сторона має виконувати взяті на себе зобовязання належним чином.

В ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Особа, що порушила зобовязання, несе відповідальність, встановлену законом чи договором (ст. 614 Цивільного кодексу України).

На час розгляду адміністративної справи, кредитна спілка “Тринадцята зарплатня”, як юридична особа, не була припинена, а тому в повному обсязі несе відповідальність по своїм зобовязанням, в тому числі, перед вкладниками. Позивач має право в установленому порядку стягнути ці кошти, звернувшись з відповідним позовом до спілки, в тому числі, з використанням механізмів, передбачених Законом України “Про виконавче провадження”.

В свою чергу, за рахунок держави відшкодовується така шкода, яка заподіяна учасникам ринку фінансових послуг безпосередньо діями комісії.

Відповідно до змісту та п. 2.6. Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу таких захід як призначення тимчасової адміністрації застосовується з метою попередження загрози невиконання зобов'язань фінансової установи перед її учасниками у разі неможливості (нездатності) вжити заходів, необхідних для уникнення такої загрози, з боку органів управління фінансової установи. Підстави призначення тимчасової адміністрації визначені в ст. 46 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”.

Позивач не надала доказів того, що на момент порушення спілкою зобовязань (квітень 2010 року) існували підстави для застосування зазначеного вище заходу впливу і саме через незастосування відповідачем такого заходу фінансовою установою було порушено взяте на себе зобовязання за договорами.

Натомість, ще до настання строку виконання зобовязань кредитною спілкою перед позивачем було застосовано тимчасове зупинення дії ліцензії на провадження діяльності по залученню внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки кредитній спілці «АКЕРМАН-ФІНАНС»від 12.02.10 № 42/КС.

Отже, шкода позивачу була завдана не діями /бездіяльністю відповідача, а невиконанням фінансовою установою взятих на себе договірних зобовязань. На сьогоднішній день, законодавством не передбачено можливості та механізму відшкодування за рахунок бюджетних коштів шкоди, завданої вкладникам з вини фінансової установи.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд м. Києва прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Окружний адміністративний суд м. Києва також погоджується з доводами відповідача стосовно того, що ознакою такої фінансової установи, як кредитна спілка, є можливість її членів брати участь в управлінні діяльності спілки, обирати органи управління та визначати напрямки їх діяльності.

Зокрема, відповідно до ст. 1 Закону України “Про кредитні спілки”, кредитна спілка це неприбуткова організація (фінансова установа), заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.

Відповідно до ст. 2 зазначеного Закону, Діяльність кредитної спілки ґрунтується, зокрема, на принципах добровільності вступу та свободи виходу з кредитної спілки; самоврядування. Члени кредитної спілки мають право брати участь в управлінні справами кредитної спілки, обирати та бути обраними до її органів управління, вносити пропозиції на розгляд органів управління кредитної спілки тощо.

Вищим органом управління кредитної спілки є загальні збори членів кредитної спілки, які можуть приймати рішення з будь-яких питань діяльності кредитної спілки. При цьому, обрання та відкликання членів спостережної ради та ревізійної комісії належить до виключної компетенції загальних зборів членів кредитної. Отже, позивач, як член кредитної спілки має можливість брати участь у загальних зборах та вирішувати відповідні питання. В свою чергу, Держфінпослуг не має повноважень втручатись у самоврядування кредитної спілки та перебирати на себе повноваження її вищого органу управління.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищенаведене, Окружний адміністративний суд м. Києва прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 11, 69-71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України.

Головуючий Суддя С.К. Каракашьян

Судді П.О. Григорович І.В. Смолій