Постанова № 22254597, 15.03.2012, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2012 р. м. Чернівці           Справа № 2а/2470/274/12

14:11 год.

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левицького В.К.,

за участю секретаря судового засідання Левчука Д.С.,

сторони в судове засідання не з’явилися,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовомдержавної податкової інспекції у Сторожинецькому районі Чернівецької областідотовариства з обмеженою відповідальністю «Сторожинецький завод продтоварів»про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Сторожинецькому районі Чернівецької області (далі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Сторожинецький завод продтоварів»(далі – відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 19615,87 грн.

Позов мотивовано тим, що за відповідачем обліковується заборгованість на загальну суму 19615,87 грн., а саме по податку з власників транспортних засобів в розмірі 1725,00 грн. та по орендній платі за землю в сумі 17890,87 грн., в.т.: основний платіж -15049,52 грн. та нарахована пеня - 2841,35 грн.

Оскільки, заборгованість в добровільному порядку відповідачем не сплачена позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення вказаної заборгованості.

В судове засідання позивач не з’явився, проте подав до суду клопотання (вх. 3363/12 від 15.03.2012 р.) про розгляд справи за відсутності його представника. Адміністративний позов підтримує в повному обсязі (а.с.35).

Відповідач в судове засідання не з’явився, явку представника в судове засідання не забезпечив, причину неявки не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не направив, однак про дату, час та місце був належним чином повідомлений, про що свідчить відмітка про вручення рекомендованого поштового відправлення 02.03.2012 р. (а.с.34).

У відповідності до вимог ч. 4 ст. 128 КАС України, неприбуттям відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, не є підставою для відкладення розгляду справи, а тому суд вважає, що справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

ТОВ «Сторожинецький завод продтоварів» (59000, м. Сторожинець, вул. Б. Хмельницького, буд. 54, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 00380942) зареєстроване як юридична особа 18.08.1994 р. Сторожинецькою районною державною адміністрацією та взятий на податковий облік в ДПІ у Сторожинецьком районі 18.08.1994 р. за № 3 (а.с. 3, 4, 5).

Судом встановлено, що ТОВ «Сторожинецький завод продтоварів» орендує земельні ділянки в Сторожинецькій міській раді на підставі договору оренди, що підтверджується відомостями з договору оренди землі (а.с. 7).

25.01.2011 р. відповідач подав до Сторожинецької державної податкової інспекції податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 р., яку зареєстровано відповідно за № 574 (а.с. 6).

Відповідно до поданої декларації, відповідач задекларував суму орендної плати, яка підлягає сплаті до бюджету в 2011 р. за договором оренди в розмірі 22574,29 грн., з розбивкою річної суми рівними частинами щомісячно по 1881,19 грн.

Також судовим розглядом встановлено, що 22.02.2010 р. відповідач подав до Сторожинецької державної податкової інспекції розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2010 р., який зареєстрований відповідно за № 3602 (а.с. 8).

Згідно поданого розрахунку, відповідач вказав суми, які підлягають сплаті за транспортні засоби за І квартал 2010 р. – 863,00 грн.; за ІІ квартал 2010 р. – 863,00 грн.; ІІІ квартал 2010 р. – 863,00 грн. та за VІ квартал – 862,00 грн.

Таким чином, відповідачем самостійно нараховано суму податкового зобов’язання по податку з власників транспортних засобів в розмірі 3451,00 грн. (863,00 грн. + 863,00 грн. + 863,00 грн. + 862,00 грн.).

Згідно п. п. 9.10 п. 9.1 ст. 9 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755- IV (далі – ПК України) до загальнодержавних податків та зборів належить плата за землю.

Підпункт 16.1.4. п. 16.1 ст.16 ПК України передбачає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Так, п. п. 14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Пункт 31.1 ст. 31 ПК України визначає, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до п. 287.1, 287.3 ст.287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу (п. 288.7 ст. 288 ПК України).

Пунктом 14.1.175 ст.14 ПК України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 49.1 ст. 49 ПК України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Так, згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що в 2011 р. відповідач податкове зобов’язання самостійно визначене у декларації по орендній платі за землю частково сплатив, у зв’язку з чим утворилася заборгованість в сумі 15049,52 грн.

Пунктом 129.1.1 ст. 129 ПК України, встановлено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом.

Також судом встановлено, що за відповідачем обліковується нарахована пеня в сумі 2841,35 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки (а.с. 26-31). Доказів оскарження дій державної податкової служби щодо нарахування пені відповідач не надав суду.

Податок з власників деяких наземних і водних транспортних засобів, самохідних машин і механізмів як джерело фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних шляхів загального користування та проведення природоохоронних заходів на водоймищах встановлюється Законом України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» від 11.12.1991 р. № 1963-XII (далі – Закон № 1963-XII, в редакції, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин).

Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується: юридичними особами - щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом. За придбані протягом року юридичними особами транспортні засоби, крім тих, що вперше реєструються в Україні, податок сплачується перед їх реєстрацією за місяці, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу. За транспортні засоби, які вперше реєструються в Україні, податок сплачується перед їх першою реєстрацією. Розрахунок суми податку за такі транспортні засоби в 10-денний термін після їх реєстрації подається до відповідного податкового органу (ст.5 Закон № 1963-XII).

Відповідно до ст. 6 Закону № 1963-XII податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року. Обчислення податку з власників наземних транспортних засобів провадиться виходячи з об'єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів, а податку з власників водних транспортних засобів - виходячи з довжини транспортного засобу за ставками, зазначеними у статті 3 цього Закону. Юридичні особи на основі бухгалтерського звіту (балансу) у строки, визначені законом для річного звітного періоду, подають відповідному органу державної податкової служби за місцем реєстрації транспортних засобів розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на поточний рік за формою, затвердженою центральним податковим органом України. Сума податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що сплачується фізичними особами, обчислюється за ставками, визначеними у статті 3 цього Закону. За транспортні засоби, придбані протягом року, крім тих, що вперше реєструються в Україні, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу. У разі виявлення юридичних чи фізичних осіб, які не сплачували податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вони зобов'язані сплатити податок не більш як за три попередні роки.

Судом встановлено, що визначену у розрахунку суму податку з власників транспортних засобів відповідач сплатив частково, у зв’язку з чим утворилась заборгованість в сумі 1725,00 грн.

Таким чином, самостійно визначена сума грошового зобов’язання позивачем сплачена частково, у зв’язку з чим утворилась заборгованість в сумі 19615,87 грн., а саме по податку з власників транспортних засобів в розмірі 1725,00 грн., з орендної плати за землю в сумі 17890,87 грн. (основний платіж - 15049,52 грн. та нарахована пеня - 2841,35 грн.).

Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми платником податків на день розгляду справи або ж спростовували доводи позивача, суду відповідачем не подано.

У відповідності до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 20.1.18 п. 20.1 ст.20 ПК України передбачено, що органи податкової служби України мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

За наведених обставин, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими в частині стягнення суми 19615,87 грн. та підлягають задоволенню. При цьому суд виходить із зазначеного конституційного принципу обов’язковості сплати податків і зборів, а також з того, що заборгованість відповідача узгоджена та підтверджується матеріалами справи.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Відповідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не довів належними та допустимими доказами відсутності або погашення ним в добровільному порядку заборгованості в сумі 19615,87 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про порушення відповідачем вимог податкового законодавства, що є підставою для стягнення заборгованості та вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судом не вирішується питання про судові витрати.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 183-2, 160, 256 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Сторожинецький завод продтоварів» (59000, м. Сторожинець, вул. Б. Хмельницького, буд. 54, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 00380942) заборгованість в сумі 19615,87 грн. (податок з власників транспортних засобів - 1725,00 грн., орендна плата за землю - 17890,87 грн.).

3.Постанову звернути до негайного виконання.

Порядок та строки набрання постановою законної сили та оскарження.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 254 КАС України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі поданняапеляційної скаргисудове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриттіапеляційного провадженняабо набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова, згідно ст. 186 КАС України, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано судом 20 березня 2012 р.

Суддя В.К. Левицький