Постанова № 22251091, 07.07.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2011 р.                                                                       справа № 2а/0570/8375/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12.20

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді

при секретарі                                                  Климович М.І.

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Олішевська В.В. при секретарі судового засідання Климович М.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні Донецького окружного адміністративного суду справу

за позовом: Державного підприємства “Шахтарськантрацит”, Відокремлений підрозділ ВП «Шахта «Шахтарська - Глибока» м. Шахтарськ

до відповідача: Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську у Донецькій області

про: визнання недійсним та скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області № 37 від 17.03.2011 р. «Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску органом Пенсійного фонду»

за участю:

представників сторін

від позивача: ОСОБА_1 – за довір.

від відповідача: не з’явився

Позивач, Державне підприємство “Шахтарськантрацит”, Відокремлений підрозділ ВП «Шахта «Шахтарська - Глибока» м. Шахтарськ, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську у Донецькій області про визнання недійсним та скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області № 37 від 17.03.2011 р. «Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску органом Пенсійного фонду».

В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що відповідачем в порушення вимог законодавства неправомірно прийнято рішення про застосування до ВП «Шахта «Шахтарська - Глибока» фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 37 від 17.03.2011 р., яким нараховано штраф у розмірі 313,21 грн. та пеня в розмірі 25,06 грн.

Позивач зазначає, що відповідно до вимог п. 14 розділу ХV Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 р. № 1058-IV, страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше як через 28 календарних днів з дня закінчення цього періоду. З огляду на наведене зазначив, що при нарахуванні штрафу та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску із розрахунку повинні бути виключені суми, які припадають на долю внеску до Пенсійного фонду.

В зв’язку з чим просить суд визнати недійсними рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області № 37 від 17.03.2011 р. «Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску органом Пенсійного фонду»

Відповідач до судового засідання не з'явився, заперечення до позовної заяви не надав, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, суд ВСТАНОВИВ

Відокремлений підрозділ ВП «Шахта «Шахтарська - Глибока» Державного підприємства “Шахтарськантрацит”, зареєстровано в якості відокремленого підрозділу без права юридичної особи, включено до ЄДРПОУ за № 33136569, є платником єдиного внеску.

Державне підприємство “Шахтарськантрацит”, зареєстровано в якості юридичної особи 30.04.2003 р. рішенням Шахтарської міської ради, включено до ЄДРПОУ за № 32299510.

Відповідач, управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області, є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього п. 12 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011.

Згідно п.п. 1, 3 “Положення про Пенсійний фонд України”, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011 (далі - Положення), Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

17.03.2011 року Управлінням Пенсійного фонду в м. Шахтарську Донецької області прийнято рішення № 37 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 21.02.2011 року по 01.03.2011 року, згідно якого застосовані штрафні санкції у розмірі 313,21 грн. та нарахована пеня у розмірі 25,06 грн. у відношенні Відокремленого підрозділу ВП «Шахта «Шахтарська - Глибока» Державного підприємства “Шахтарськантрацит” м. Шахтарськ.

Зазначене рішення отримано позивачем 17.03.2011 р.

Преамбулою Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 № 2464-VI (далі – Закон № 2464) визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Статтею 2 Закону України передбачено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність.

Пункту 2 частини 1 статті 1 Закону № 2464 визначено поняття єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок), а саме це –консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Статтею 4 Закону України № 2464 визначено платників єдиного внеску, а саме роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Статтею 9 Закону України № 2464 передбачено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць. У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону України № 2464 встановлено, що орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Частині 10 статті 25 Закону № 2464 передбачено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу та за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Також частинами 13 та 14 статті 25 Закону визначено, що нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно. Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з розрахунку фінансової санкції та пені по особовому рахунку Відокремленого підрозділу ВП «Шахта «Шахтарська - Глибока», сума боргу за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску позивача перед відповідачем за січень 2011 року склала 3132,12 грн., у зв’язку з чим Управлінням Пенсійного фонду України у м. Харцизьку за період з 21.02.2011 р. по 01.03.2011 р. була нарахована фінансова санкція у розмірі 313,21 грн. та пеня у розмірі 25,06 грн. Відповідно до Реєстру платежів сплачених у бюджет ПФУ за 1 квартал 2011 року по Відокремленому підрозділу ВП «Шахта «Шахтарська – Глибока» Державного підприємства “Шахтарськантрацит”, позивачем сплачений єдиний внесок платіжним дорученням № 242 від 28.02.2011 р. на суму 3132,12 грн. за січень 2011 р. Тобто, позивачем єдиний внесок за січень 2011 р. сплачено лише платіжним дорученням № 242 від 28.02.2011 р..

З цього вбачається, що 17.03.2011 р. Управлінням Пенсійного фонду України в м. Шахтарську правомірно прийнято рішення № 37 «Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску органом Пенсійного фонду»

Суд не приймає до уваги надану позивачем копію платіжного доручення про сплату єдиного внеску в сумі 3864,92 грн. № 316 від 25.03.11 р., яке прийнято банком 28.03.11 р., оскільки даним платіжним дорученням позивачем сплачено єдиний внесок за лютий 2011р.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначені завдання адміністративного судочинства, а саме у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суб’єкт владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.

Суд не приймає посилання позивача на те, що п. 14 розділу ХV Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058 передбачено, що платники єдиного внеску зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше як через 28 календарних днів з дня закінчення цього періоду, зважаючи на наступне.

Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

А єдиний внесок, є консолідованим внеском, збір який здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування, є відмінним від страхового внеску у розумінні Закону України №1058.

Порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску визначається виключно Законом України № 2464, єдиний внесок нарахований за відповідний базовий звітний період, повинен бути сплачений не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, як визначено ч. 8 ст. 9 цього ж Закону.

Отже, при визначенні строку сплати єдиного внеску застосуванню підлягають норми саме Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” № 2464, а не норми Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги Державного підприємства “Шахтарськантрацит”, Відокремлений підрозділ ВП «Шахта «Шахтарська - Глибока» м. Шахтарськ до Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську у Донецькій області про визнання недійсним та скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області № 37 від 17.03.2011 р. «Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску органом Пенсійного фонду» не підлягають задоволенню.

Згідно із вимогами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, що понесла сторона, не на користь якої ухвалено судове рішення, їй не компенсуються.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Державного підприємства “Шахтарськантрацит”, Відокремлений підрозділ ВП «Шахта «Шахтарська - Глибока» м. Шахтарськ до Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську у Донецькій області про визнання недійсним та скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області № 37 від 17.03.2011 р. «Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску органом Пенсійного фонду» – відмовити.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 07 липня 2011 року в присутності представника позивача.

Повний текст постанови складено та підписано 11 липня 2011 р.

Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з моменту отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                                 Олішевська B.В.