Постанова № 2224622, 22.09.2008, Харківський апеляційний адміністративний суд

       ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                               61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

                                                                                                        Головуючий 1 інстанції:

                                                                                                         суддя Спірідонов М.О.

Категорія: 41                                                                                   Доповідач 2 інстанції:                                                                                                            

                                                                                                          суддя Григоров А.М.

                                                   ПОСТАНОВА

                                            ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

  22 вересня 2008 року          №22-а-2988/08

          Колегія суддів  Харківського апеляційного адміністративного суду  у складі:

           Головуючого судді -  Мельнікова Л.В.

           Суддів  -  Григоров А.М., Подобайло З.Г.

при секретарі: Холодна Д.С.

за участю:

представник позивача – Гончаров С.І.

представник відповідача – Єсіна О.В., Єрьоміна В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ «Брокерська контора «Аякс» на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2008 року по справі№ 2а-658/08

за позовом   ТОВ «Брокерська контора «Аякс»           

до                  ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова  

         про                  визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

                                                         ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ «Брокерська контора «Аякс», звернувся до суду з позовом до ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0000082210/0 від 12.04.2007 року, № 0000082210/1 від 11.05.2007 року, № 0000082210/2 від 27.07.2007р. та № 0000082210/3 від 03.10.2007р. згідно яких позивачу донараховано податок на прибуток у сумі 25 000,00 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 7500,00 грн..

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2008 року у задоволенні позову ТОВ «Брокерська контора «Аякс» до ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень відмовлено.

ТОВ «Брокерська контора «Аякс» не погоджується з вказаною постановою, подало апеляційну скаргу, вважає, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, недоведені відповідачем обставини, які суд вважає встановленими, висновки суду не відповідають обставинам справи та судом порушені при винесенні постанови норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи наведене, ТОВ «Брокерська контора «Аякс», просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 5 лютого 2008 року та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ТОВ «Брокерська контора «Аякс» до ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень за № 0000082210/0 від 12.04.2007 року, № 0000082210/1 від 11.05.2007 року, № 0000082210/2 від 27.07.2007 року, № 0000082210/3 від 03.10.2007 року про донарахування податку на прибуток у сумі 25000,00 грн., та застосування штрафних санкцій у розмірі 7500,00 грн. задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги.

Представники відповідача проти апеляційної скарги заперечували.  

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

Позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова в якому просив суд визнати нечинним податкові повідомлення-рішення ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Харкова про застосування штрафних (фінансових) санкцій за № 0000082210/0 від 12.04.2007 року, № 0000082210/1 від 11.05.2007 року, № 00000822100/2 від 27.07.2007 року, № 0000082210/3 від 03.10.2007 року згідно яких на ТОВ «Брокерська контора «Аякс»» донараховано податок на прибуток у сумі 25000,00 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 7500,00 грн.

Встановлено, що 12.03.2007р. по 23.03.2007р. службовими особами ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харків було проведено планову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокерська контора "АЯКС" за період з 01.01.2005р. по 31.12.2006р.

За результатами зазначеної перевірки було складено Акт від 28.03.2007 року №519/22-23914889. На підставі Акту перевірки винесено Податкове повідомлення-рішення від 12.04.2007 року №0000082210/0, яким встановлено порушення з боку Платника податків пп.. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 р. №283/97-ВР із змінами та доповненнями. У зв'язку із зазначеними порушеннями Закону податковим органом було донараховано Платнику податків податок на прибуток у сумі 25000,00 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 7500,00 грн.

В Акті перевірки 28.03.2007 року №519/22-23914889, податковий орган посилається на те, що позивачем не було надано документів, якими підтверджується факт розподілу ліквідаційною комісією коштів чи майна платника податків - емітента цінних паперів. Таким чином позивач включив у III кварталі 2006 року до складу валових витрат балансову вартість простих іменних акцій у сумі 100 000,00 грн. без наявності підтверджуючих документів, чим порушив пп.. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств".

ТОВ "Брокерська контора "АЯКС" в порядку адміністративного оскарження надав 25.04.2007 р. до ДПІ у Орджонікідзевському районі Скаргу на податкове повідомлення-рішення №0000082210/0 від 1104.2007 року.

Рішенням ДПІ у Орджонікідзевському районі за результатами розгляду скарги (№2844/10/25-011 від 11.05.2007р.) податкове повідомлення-рішення №0000082210/0 від 12.04.2007 року було залишене без змін, а Скарга Платника податків — без задоволення. Відповідно до Рішення за результатами розгляду скарги ДПІ у Орджонікідзевському районі було винесено податкове повідомлення-рішення №0000082210/1 від 11.05.2007 р.

24.05.2007 року ТОВ "Брокерська контора "АЯКС" оскаржив до Державної податкової адміністрації у Харківській області податкові повідомлення-рішення №0000082210/0 від 12.04.2007 року та №0000082210/1 від 11.05.2007 р., винесені ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова (скарга вих. №271 від 24.05.2007 р.).

Державна податкова адміністрація у Харківській області своїм Рішенням за результатами розгляду повторної скарги від 12.07.2007 р. за номером 2605/10/25-103 (рішення отримано Платником податків 17.07.2007 р.) залишила повторну скаргу ТОВ "Брокерська контора "АЯКС" без задоволення.

26.07.2007 року ТОВ "Брокерська контора "АЯКС" оскаржив до Державної податкової адміністрації України податкові повідомлення-рішення №0000082210/0 від 12.04.2007 року та №0000082210/1 від 11.05.2007 р., винесені ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова (скарга вих. №279 від 26.07.2007 р.). Державна податкова адміністрація України своїм Рішенням про результати розгляду скарги № 9303/6/25-0115 від 26.09.2007р. (рішення отримано Платником податків 01.10.2007 р.) залишила повторну скаргу ТОВ "Брокерська контора "АЯКС" без задоволення.

ТОВ "БК"Аякс" придбало цінні папери (акції) у ТОВ "Аквізіт-Інвест" (30592351) згідно договору купівлі-продажу №Т254/05, Т444 від 29.03.2005р. (на купівлю простих іменних акцій ВАТ «Укрпромвуглезбагачення» (33099481) номінальною вартістю - 0,25грн., у кількості 134000 шт.) балансовою вартістю -100000,00грн.

Згідно довідки ЄДРПОУ запис про рішення вищого органу товариства загальних зборів ВАТ «Укрпромвуглезбагачення» щодо припинення було внесено до ЄДРПОУ 07.09.2004р. за №10651100001000409.

Запис про судове рішення щодо визнання юридичної особи ВАТ «Укрпромвуглезбагачення» банкрутом внесено до ЄДРПОУ 17.03.2006р. за №10651170002001251.

Суд першої інстанції вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

П.п 5.2.8. п. 5.2 ст. 5 вищевказаного передбачає, що суми безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до валових витрат, у разі коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не привели до позитивного наслідку. Для банків та інших небанківських фінансових установ норми цього пункту діють з урахуванням норм статті 12 цього Закону.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон), у випадках, передбачених цим Законом, суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Відповідно до ст. 24 вищевказаного Закону у постанові про визнання боржника банкрутом суд відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, передбаченому для призначення керуючого санацією (шляхом винесення ухвали, п. 3 ст. 17 Закону). За клопотанням ліквідатора, погодженим з комітетом кредиторів, суд призначає членів ліквідаційної комісії.

З дня призначення ліквідатора (винесення про це ухвали судом) саме до нього переходять повноваження по управлінню, розпорядженню майном банкрута.

Законом встановлений особливий порядок заявлення та погашення майнових претензій до підприємства, щодо якого порушена справа про банкротство.

Так згідно з п. п. 5, 15 ст. 11 вищевказаного Закону, з метою виявлення всіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, суддя у підготовчому засіданні виносить ухвалу, якою зобов'язує заявника подати до офіційних друкованих органів у десятиденний строк за його рахунок оголошення про порушення справи про банкрутство. Після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі статтею 14 цього Закону.

Відповідно до п.  1 ст.  14 Закону кредитори у місячний строк з дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство подають в суд письмові заяви про грошові вимоги до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Копії зазначених заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику. Боржник разом з розпорядником майна в результаті розгляду цих вимог визнає їх або заперечує, про що розпорядник майна повідомляє письмово  заявників  і  арбітражний  суд.   Визнані  боржником  грошові  вимоги включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додається реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів.

У відповідності до п.п.7.6.1. п. 7.6 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

П.п.7.6.2. вищевказаного закону встановлено, що норми цього пункту поширюються на платників податку - торгівців цінними паперами та деривативами, а також на будь-яких інших платників податку, які здійснюють операції з торгівлі цінними паперами чи деривативами.

Те саме стосується обліку операцій таких платників податку з придбання або продажу корпоративних прав, відмінних від акцій,

П.п.7.6.3. визначено, що під терміном "витрати" слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

У відповідності до вимог п.12.1. ст. 12 вищевказаного Закону який регулює порядок врегулювання сумнівної, безнадійної заборгованості , Згідно п.п.12.1.1. якого платник податку - продавець товарів (робіт, послуг) має право збільшити суму валових витрат звітного періоду на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) у поточному або попередніх звітному податкових періодах у разі коли покупець таких товарів (робіт, послуг) затримує без погодження з таким платником податку оплату їх вартості (надання інших видів компенсацій їх вартості). Таке право на збільшення суми валових витрат виникає, якщо протягом такого звітного періоду відбувається будь-яка з таких подій:

а) платник податку звертається до суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з такого покупця або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна; б) зазначена затримка в оплаті (наданні інших видів компенсацій) перевищує 90 календарних днів та платник податку - продавець отримує від покупця згоду про визнання раніше надісланої йому претензії в порядку досудового врегулювання спору або не отримує відповіді на таку претензію протягом строків, визначених законодавством; в) за поданням продавця нотаріус вчиняє виконавчий напис про стягнення заборгованості з покупця або стягнення заставленого майна (крім податкового боргу). Крім цього згідно вимог п.п. 12. 1.5 вищевказаного Закону заборгованість, попередньо віднесена до складу валових витрат згідно з підпунктом 12.1.1 цього пункту, або відшкодована за рахунок страхового резерву згідно з пунктом 12.3 цієї статті, яка визнається безнадійною внаслідок недостатності активів покупця, визнаного банкрутом у встановленому порядку, або внаслідок її списання згідно з умовами мирової угоди, укладеної відповідно до законодавства з питань банкрутства, не змінює податкові зобов'язання як покупця, так і продавця у зв'язку із таким визнанням. Аналізуючи вище вказані положення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства" суд першої інстанції прийшов до висновку, що ТОВ «Брокерська контора «Аякс» не мала права відносити вартість акцій ВАТ «Укрпромвуглезбагачення» одразу на валові витрати, без попереднього визнання заборгованості безнадійною. Доказів щодо вчинення будь-який дій, з боку позивача, для відшкодування вартості акцій за рахунок активів ВАТ «Укрпромвуглезбагачення» суду надано не було. За таких обставин, судом першої інстанції було відмовлено у задоволенні позову.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважає, що суд прийняв неправильне рішення.

Колегія суддів зазначає, що позивачем з метою подальшого перепродажу були придбані цінні папери (акції) ВАТ «Укрпромвуглезбагачення» у ТОВ «Аквізіт-інвест» згідно договору купівлі-продажу № Т254/05, Т444 від 29.03.2005 р. у кількості 134 000 шт., балансовою вартістю 100 000 грн. 00 коп.

Сума від купівлі зазначених акцій відображена у податковому обліку в додатку КЗ Декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2005 року.

У ІІІ кварталі 2006 році позивач вирішив продати зазначені цінні папери, але зберігач акцій АКІБ «УкрСиббанк» повідомив, що здійснити продаж не є можливим у зв'язку з тим, що емітент акцій ліквідований. На підставі довідки з Єдиного державного реєстру, виданої 07.09.2006 року, платник податків дізнався, що ВАТ "Укрпромвуглезбагачення" (33099481) ліквідовано 17.03.2006р. за судовим рішенням у зв'язку з визнанням його банкрутом.

На підставі даних ЄДРПОУ про припинення державної реєстрації за судовим рішенням про визнання ВАТ «Укрпромвуглезбагачення» банкрутом, позивачем було зменшено витрати від операцій з акціями у сумі 100 000 грн. 00 коп. та включено цю суму до валових витрат на підставі п.п. 7.8.9, п. 7.8, ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до пп. 7.8.9 п.7.8 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у разі коли під час розподілу ліквідаційною комісією коштів чи майна платника податку, що ліквідується, власник корпоративних прав отримує кошти або майно, сума (для майна - звичайна вартість) яких відрізняється від суми витрат, понесених таким платником на придбання таких корпоративних прав, то сума такого перевищення включається до складу валових доходів такого платника податку, а від'ємна сума включається до складу його валових витрат. При цьому такий розподіл не вважається виплатою дивідендів.

Відповідно до ч.2 статті 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали направляється органу, який здійснив державну реєстрацію юридичної особи - банкрута, та органам державної статистики для виключення юридичної особи з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а також власнику (органу, уповноваженому управляти майном), органам державної податкової служби за місцезнаходженням банкрута.

Ухвалою Господарського суду міста Києва №44/581-6 від 02.03.2006 р. встановлено, що 14.02.2006 від ліквідатора надійшов звіт і ліквідаційний баланс на затвердження, з якого вбачається, що вимоги ініціюючого кредитора, які визнані судом та включені ліквідатором до реєстру вимог кредиторів, не задоволені у зв'язку з тим, що ліквідатором не виявлено достатньо майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси для погашення кредиторських вимог.

Факт відсутності майна юридичної особи-банкрута встановлено Господарським судом міста Києва на підставі звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, а відповідний судовий акт у вигляді ухвали став підставою для вчинення реєстраційної дії щодо припинення юридичної особи органом, що здійснив її реєстрацію.

Позивач правомірно посилається на довідку з Єдиного державного реєстру, видану 07.09.2006 року, та на ухвалу Господарського суду №44/581-6 від 02.03.06, як на документи, що свідчать про відсутність у емітента цінних паперів - Відкритого акціонерного товариства "Укрпромвуглезбагачення" будь-якого майна чи грошових коштів, що залишились після проведення ліквідаційної процедури.

Щодо розподілу майна (коштів) між акціонерами Відкритого акціонерного товариства "Укрпромвуглезбагачення", то відповідно до ч.4 ст. 111 Цивільного кодексу України майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, передається її учасникам.

Отже, розподілу коштів (майна) ліквідатором Відкритого акціонерного товариства "Укрпромвуглезбагачення" не було по причині відсутності коштів чи майна що залишились після проведення ліквідаційної процедурі.

Зважаючи на вищевикладене, позивач правомірно відповідно до пп. 7.8.9 п.7.8 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", включив до складу валових витрат у 3 кварталі 2006 року балансову вартість іменних акцій у сумі 100000,00 грн. та не порушив пп.5.3.9.,п,5.3,ст..5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Відповідно до абз. 4 пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції  у рішенні неправомірно посилається на порушення позивачем ст.11,п.п.5,15, ст.,14, п.1. ст..17,п.3. ст..24 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» де йде річ про кредиторів. Позивач не є кредитором ВАТ «Укрпромвуглезбагачення».

Ст. 1 вищевказаного Закону встановлює чітке визначення терміну кредитор. Так, «кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника...» «Грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються ... зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника — юридичної особи, що виникли з такої участі.».

Позивач не має заборгованості відносно ВАТ «Укрпромвуглезбагачення», не є кредитором ВАТ «Укрпромвуглезбагачення» і не може бути включений в реєстр кредиторів та не має права подавати до нього грошові вимоги.

               ТОВ «Брокерська контора «АЯКС» є акціонером (учасником) ВАТ «Укрпромвуглезбагачення». Тобто, згідно ст. 167 Господарського кодексу України позивач є власником корпоративних прав відносно ВАТ «Укрпромвуглезбагачення». Корпоративне право - це право особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

П. 7 ст.. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлює, що у разі якщо господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута, майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, передається власникові, це також встановлює ч.4 ст. 111 Цивільного кодексу України, де вказано, що майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, передається її учасникам.

Виходячи з викладеного ніяких інших дій ніж передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» позивач вчинити не мав права, і все що він міг зробити, це чекати ухвалення судом ліквідаційного балансу і у разі якщо після задоволення вимог кредиторів у ВАТ «Укрпромвуглезбагачення» залишиться якесь майно воно судом буде передано власнику, тобто акціонерам вищевказаного ВАТ.

Такої передачі не відбулося бо як зазначено в ухвалі Господарського суду м. Києва від 02.03.2006 року по справі № 44/581-6, що 14.02.2006 року від ліквідатора ВАТ «Укрпромвуглезбагачення» надійшов ліквідаційний звіт і ліквідаційний баланс на затвердження, з якого вбачається, що вимоги існуючого кредитора, які визнані судом та включені ліквідатором до реєстру вимог кредиторів, не задоволені в зв'язку з тим, що ліквідатором не виявлено достатньо майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси для погашення кредиторських вимог. А з цього видно що майнових активів ВАТ «Укрпромвуглезбагачення» не достатньо для погашення вимог кредиторів, а в такому разі не має і майна яке може в наступному бути розподілено між власниками тобто посилання суду першої інстанції на відсутність доказів щодо вчинення будь-який   дії   з   боку   позивача, для відшкодування   вартості   акцій   за   рахунок   активів   ВАТ «Укрпромвуглезбагачення» не відповідають дійсності .

Також суд не приймає посилання відповідача на те, що у 2004 році було внесено запис про рішення власника про припинення ВАТ «Укрпромвуглезбагачення», і відповідно зупинення обігу акцій, оскільки фактично це рішення не було виконане, доказів оприлюднення заборони відчуження акцій не надано. Крім того, вищенаведені обставини на які посилається ДПІ не були підставою прийняття оскарженого рішення, про що свідчить акт перевірки, пояснення представників ДПІ у суді апеляційної інстанції.

Також колегія суддів зазначає, що при прийнятті рішення податковий орган не встановив порушень щодо відображення в податковому обліку придбання акцій, не ставив під сумнів угоду.  Підстави вважати угоду нікчемною з матеріалів справи не вбачаються. Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Судом не встановлено факту визнання правочину недійсним в судовому порядку.

Таким чином, судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що згідно п. 4 ст.202 КАС України є підставою для скасування постанови суду та ухвалення нового рішення по справі.

За таких обставин, постанова суду першої інстанції на підставі п. 4 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову. 

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, п. 4 ст. 202, 205, 207, 254  Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

                                                     ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2008 року по справі№ 2а-658/08 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова за № 0000082210/0 від 12.04.2007 року, № 0000082210/1 від 11.05.2007 року, № 0000082210/2 від 27.07.2007 року, № 0000082210/3 від 03.10.2007 року про донарахування податку на прибуток у сумі 25000,00 грн., та застосування штрафних санкцій у розмірі 7500,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Брокерська контора «Аякс» 5,10грн. витрат на сплату судового збору.   

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено та підписано 29 вересня 2008 року

                   Головуючий                                                         Мельнікова Л.В.       

                               Судді                                                          Григоров А.М.

                                                                                                   Подобайло З.Г.