Постанова № 2224616, 08.09.2008, Харківський апеляційний адміністративний суд

       ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                               61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

                                                                                                    Головуючий 1 інстанції:

                                                                                                      суддя Іваницький О.Т.

Категорія: 65                                                                               Доповідач 2 інстанції:                                                                                                            

                                                                                                       суддя Григоров А.М.

                                                   ПОСТАНОВА

                                            ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

  08 вересня 2008 року          №22-а-2058/08

          Колегія суддів  Харківського апеляційного адміністративного суду  у складі:

           Головуючого судді -  Мельнікова Л.В.

           Суддів  -  Григоров А.М., Подобайло З.Г.

при секретарі: Холодна Д.С.

за участю:

представник відповідача – Бобирева А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» в особі Східно-Української геофізичної розвідувальної експедиції на постанову Господарського суду Полтавської області від 21 грудня 2007 року по справі№ 14/457

за позовом    Полтавського обласного відділення Фонду України соціального захисту інвалідів         

до                  Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» в особі Східно-Української геофізичної розвідувальної експедиції

          про                 стягнення 118174,89 грн.,

                                                         ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Полтавське обласне відділення Фонду України соціального захисту інвалідів, звернувся до суду з позовом до Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» в особі Східно-Української геофізичної розвідувальної експедиції про стягнення 118174,89 грн..

Постановою Господарського суду Полтавської області від 21 грудня 2007 року позовні вимоги  Полтавського обласного відділення Фонду України соціального захисту інвалідів до Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» в особі Східно-Української геофізичної розвідувальної експедиції про стягнення 118174,89 грн. задоволено частково.

Державне геофізичне підприємство «Укргеофізика» в особі Східно-Української геофізичної розвідувальної експедиції не погоджується з вказаною постановою, подало апеляційну скаргу, вважає, що постанова господарського суду Полтавської області від 21.12.2007 року по справі №14/457 за позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м.Полтави до Державного геофізичного підприємства "Укргеофізика" в особі Східно-Української геофізичної розвідувальної експедиції про стягнення 94746 грн. 92 коп. прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також судом не враховані та не надана належна оцінка доказам що є в матеріалах справи.

Враховуючи наведене, апелянт, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову господарського суду Полтавської області від 21.12.2007 року по справі №14/457 за позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Полтави до Державного геофізичного підприємства "Укргеофізика" в особі Східно-Української геофізичної розвідувальної експедиції про стягнення 94746 грн.92 коп. та в позові Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Полтави до Державного геофізичного підприємства "Укргеофізика" в особі Східно-Української геофізичної розвідувальної експедиції про стягнення 94746 грн. 92 коп. відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

Позивач, Полтавське обласне відділення Фонду України соціального захисту інвалідів, звернувся до суду з позовом до Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» в особі Східно-Української геофізичної розвідувальної експедиції про стягнення 118174,89 грн..

Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" зі змінами, внесеними згідно Законів від 06.10.2005 р. № 2602-1У, від 23.02.2006 р. № 3483-ІУ, (стаття 19) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю (далі - роботодавці) установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Роботодавці самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою ст. 19 вищевказаного Закону, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою ст. 19 вищевказаного Закону, вважається працевлаштування роботодавцем інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Згідно зі ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", підприємства, установи і організації, в тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 вищевказаного Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для роботодавців, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Згідно з додатково наданим відповідачем Звітом з праці (форма № 1-ПВ) за січень-грудень 2006 року і уточнення середньооблікової чисельності штатних працівників та середньооблікової чисельності штатних працівників, яким згідно чинного законодавства встановлена інвалідність: середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на підприємстві в 2006 році становила - 555 ос. Норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів складає - 22 особи. Фактично в 2006 році на підприємстві середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 15 осіб.

Річний фонд оплати праці штатних працівників відповідача за 2006 рік склав 6989900 грн.

Середньорічна заробітна плата на підприємстві відповідача відповідно до Інструкції щодо заповнення форми № 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 р. №42, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 13.02.2007 р. № 117/13384 обчислюється діленням фонду оплати праці штатних працівників (6989900 грн.) на середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу (555 ос), (6989900 грн. : 555 = 12594,41 грн.) і складає в 2006 році   -  12594,41 грн.

Підприємство згідно з вимогами статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" повинне сплатити адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Відповідач в 2006 році не виконав норматив працевлаштування інвалідів в кількості 7 робочих місць (22 ос-15 ос=7 ос).

Сума адміністративно-господарських санкцій складає 88160,87 грн. (12594,41 грн. х 7 ос = 88160,87 грн.).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами , зазначеними в частині першій ст. 20 Закону самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою ст. 19 цього Закону.

Частиною другою ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що порушення термінів сплати штрафних санкцій тягне за собою нарахування пені в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідач у визначений Законом термін, а саме до 16.04.2007 р. не сплатив добровільно адміністративно-господарських санкції.

Таким чином, за порушення терміну сплати адміністративно-господарських санкцій відповідачу нарахована пеня за період із 16.04.2007 р. по 21.12.2007 р. (249 календарних дні) в сумі 6586,05 грн.

Отже, сума  адміністративно-господарських  санкцій складає 88160 грн. 87 коп., сума  пені - 6586 грн. 05 коп., загальна сума заборгованості становить 94746 грн. 92 коп.

Згідно з пунктом 14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інваліда, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995р. №314 відповідач повинен інформувати державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.

Відповідно до листа Управління праці та соціального захисту населення Полтавської районної державної адміністрації №06-5167 від 17.07.2007 р. відповідач не надавав інформацію про наявність вільних робочих місць створених для працевлаштування інвалідів у 2006 році.

За інформацією Полтавського районного центру зайнятості, викладеною в листі вих.. №883 від 14.06.2007 р. відповідач звітів за формою №3-ПН із зазначенням вакантних посад для інвалідів не подавав.

Тобто, відповідач не вжив передбачених законодавством заходів по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів згідно встановленого нормативу.

Заперечення відповідача, викладені у запереченні на позов, відхиляються судом виходячи з наступного.

У запереченні на позов Східно-Українська геофізична розвідувальна експедиція Державного геофізичного підприємства "Укргеофізика" щодо порушення вимог ст.ст. 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" посилається на відсутність вини в невиконанні нормативу працевлаштування інвалідів обґрунтовуючи тим, що Закон України "Про охорону праці" та Державний нормативний акт затверджений наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 р. № 15 - сейсморозвідка відноситься до робіт з підвищеною небезпекою і працевлаштування інвалідів неможливо, а також, що протягом 2006 року органами, на які Законом покладено обов'язок працевлаштування інвалідів, останні для працевлаштування на підприємство не направлялися.

Але Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 23.02.2006 р. № 3483-ІУ не встановлює розмір нормативу в залежність від умов праці.

В статті 19 зазначеного Закону визначено, що норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, порядок його встановлення визначається виключно цим Законом. Якщо іншими законами встановлюються нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, або порядок їх встановлення, відмінні від зазначених у цьому Законі, застосовуються положення цього Закону.

Порядок працевлаштування інвалідів, передбачений Положенням про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.95 р. № 314 "Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів". Відповідного п. З Положення: робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестовано спеціальною комісією за участю представників МСЕК (медико-соціальної експертної комісії), органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.

Підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів (п.5 Положення).

Підприємства:

визначають види виробництв, цехи та дільниці, де доцільно використовувати працю інвалідів;

інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів; (п.14 Положення).

Пунктом 10 Положення встановлено, що працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.

Аналіз зазначених положень Закону дає підстави для висновку про те, що на відповідача хоч і не покладається обов'язок працевлаштовувати інвалідів, але покладається обов'язок створити та належним чином атестувати робочі місця для працевлаштування інвалідів та інформувати про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування.

Вимоги пунктів 3, 5, 14 Положення, передує дії виконання пункту п.10 Положення.

Тобто, після повідомлення відповідачем органів працевлаштування належним чином (ст. 18 Закону) про вільні місця та вакантні посади на яких може використовуватися праця інвалідів, дані органи займаються працевлаштуванням інвалідів.

Наказом Мінпраці України № 420 від 19.12.2005 року за погодженням з Держкомстатом України затверджена форма статистичної звітності № 3-ПН "Звіт про наявність вакансій", яка щомісячно подається підприємствами на адресу державної служби зайнятості з заповненням графи 15 (окрема категорія громадян у рахунок броні, а також інваліди, пенсіонери, студенти та інші).

Законодавством встановлена обов'язкова форма повідомлення про наявність вільних робочих місць центру зайнятості - форма № 3-ПН, а усі інші форми повідомлення , про вільні робочі місця для забезпечення працевлаштування інвалідів, є допоміжними.

Позивачем до справи надані необхідні докази, що підтверджують бездіяльність відповідача щодо неналежного виконання ним положень Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". Відповідач не інформував належним чином державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів (копії листів у матеріалах справи).

Крім того, як передбачено п. З вищезазначеного Положення, робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів, відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.

Відповідно до статті 218 Господарського Кодексу України підприємства повинні вживати всіх залежних від них заходів для недопущення господарського правопорушення, яким, зокрема, є невиконання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів. Частиною 2 наведеної статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

До числа таких заходів відносяться обов'язки підприємства, визначені у пунктах 3, 5 та 14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів.

Відповідач не надав належних доказів того, що вжив заходів для виконання вимог чинного законодавства щодо працевлаштування інвалідів.

У відповідності до п.4 частини третьої ст.129 Конституції України, та ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Як зазначається в частині першій ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Статтею 70 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Згідно ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Поданий позов основується на порушенні відповідачем вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", яким чітко визначений норматив створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середиьооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік. Підприємства, установи, організації самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого даним Законом і забезпечують працевлаштування інвалідів, а не створюють такі робочі місця тільки за рішенням місцевої влади.

Отже, відповідачем - Східно-Українською геофізичною розвідувальною експедицією Державного геофізичного підприємства "Укргеофізика" не були виконані в повному обсязі зобов'язання   покладені  на  підприємство п. 14 Положення "Про  робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів".

Позивач у відповідності до вимог статей 69-71,79 Кодексу адміністративного судочинства України надав належні докази і довів ті обставини, на які він посилався в обґрунтування своїх вимог.

Відповідач у відповідності до вимог статей 69-71,79 Кодексу адміністративного судочинства України не довів правомірності своєї бездіяльності щодо не працевлаштування 7 інвалідів у 2006 році (документи у матеріалах справи) та безпідставність вимог позивача.

Суд першої інстанції на підставі вищенаведеного, оцінивши докази, які є в матеріалах справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані, належним чином доведені, тому підлягають задоволенню частково відповідно до заяви про уточнення позовних вимог, в сумі 94746, 92 грн., а саме: 88160,87 грн. - адміністративно-господарських санкцій, 6586,05 грн. - пені. В іншій частині позову суд прийшов до висновку про необхідність відмовити.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважає що суд прийняв неправильне рішення, неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Колегія суддів зазначає, що позов подано до Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» в особі Східно-Української геофізичної розвідувальної експедиції – відокремленого підрозділу Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика», що не є юридичною особою, а є структурним підрозділом без права юридичної особи.

Згідно ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, встановлено, що для   підприємств   (об'єднань),   установ   і організацій  незалежно  від  форми  власності   і   господарювання встановлюється    норматив    робочих   місць   для   забезпечення працевлаштування  інвалідів, також норматив встановлюється для фізичних осіб, які використовують найману працю.

Таким чином норматив встановлюється підприємству, установі, організації, тобто юридичній особі, а не структурному підрозділу юридичної особи, в даному випадку це Східно-Українська геофізична розвідувальна експедиція.

Норматив Східно-Українській геофізичній розвідувальній експедиції законом не встановлюється.   

А позивач у позові обґрунтовує вимоги, саме невиконанням нормативу встановленого на його думку для відокремленого підрозділу.

Таким чином позивач просить стягнути штрафні санкції за не зайняті робочі місця для працевлаштування інвалідів, згідно нормативу, якій законом не встановлений.

Враховуючи норми ст. 19, ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, норматив встановлюється щодо юридичної особи, і саме за не виконання юридичною особою нормативу, ця особа сплачує санкції. Тому в випадку невиконання нормативу юридичною особою, відповідний орган соціального захисту інвалідів звертається до суду з позовом про стягнення санкцій за невиконання нормативу встановленого юридичній особі, а не її структурному  підрозділу. В даному випадку, оскільки юридична особо знаходиться у м. Києві, то з позовом має право звертатися відповідне відділення фонду соціального захисту інвалідів юрисдикція якого поширюється на м. Київ (підприємства розташовані у м. Києві).

За таких обставин, постанова суду першої інстанції на підставі п. 4 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню. 

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254  Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

                                                     ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Скасувати постанову Господарського суду Полтавської області від 21 грудня 2007 року по справі№ 14/457 в частині стягнення з Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика», м. Київ в особі Східно­української геофізичної розвідувальної експедиції, 38751, Полтавська область, Полтавський район, с. Розсошенці, вул. Леніна, 1 (р/р 26006301220081 в ЦВ ПІБ МФО 331069 код 01432813) на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, (м. Полтава, вул. Зигіна, 1, ідентифікаційний код 13937406, р/р 31215230700395 у ГУДК в Полтавській області, МФО 831019 код 34698254 ) 88160,87 грн. - адміністративно-господарських санкцій, 6586,05 грн. - пені; в доход Державного бюджету України на р/р № 31118095700002 банк ГУДКУ у Полтавській області м. Полтава, отримувач УДК у м. Полтава, МФО 831019, код ЗКПО 34698804, КБК 22090200 - судовий збір у сумі 947,47 грн.. В  частині стягнення на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 88160,87 грн. - адміністративно-господарських санкцій, 6586,05 грн. – пені у позові відмовити. В іншій частині постанову Господарського суду Полтавської області від 21 грудня 2007 року по справі№ 14/457 залишити без змін.   Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено та підписано 15 вересня 2008 року

                   Головуючий                                                         Мельнікова Л.В.       

                               Судді                                                          Григоров А.М.

                                                                                                   Подобайло З.Г.