Постанова № 22240775, 27.03.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2012 року Справа № 18/2766/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя О.А. Істоміна, суддя Л.М. Бабакова, суддя А.М. Білецька,

при секретарі Колесніковій С.В.

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1 дов. б/н від 04.01.2012р.

відповідача ОСОБА_2 дов. б/н, б/д

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №605П/3) на рішення господарського суду Полтавської області від 26.01.2012 р. у справі № 18/2766/11

за позовом ТОВ "Міжгосподарський комбікормовий завод", м. Миргород, Полтавська обл.

до Фермерського господарства "Татарчук А.П.", с. В. Сорочинці, Полтавська обл.

про стягнення 224239,48 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом, в якому з урахуванням уточнень до нього, просив стягнути з відповідача заборгованості в сумі 224239,48 грн., у т. ч. за послуги (роботи) - 73213,72 грн., за зерно на посів та за відходи - 25122,40 грн., за зернові культури (аванси) - 128903,36 грн.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 26.01.2012 р. (суддя Солодюк О.В.) в позові відмовлено.

Позивач, ТОВ "Міжгосподарський комбікормовий завод", з рішенням суду першої інстанції не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 26.01.2012р., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги апелянт посилається на те, що операції, які здійснені в 2008-2011 роках між ним та Фермерським господарством "Татарчук А.П." по придбанню та/або реалізації товарів (зернових культур, продуктів переробки), а також отриманню чи наданню послуг (виконанню робіт) класифікуються як господарські операції, здійснені в рамках чинного законодавства України. Апелянт зазначив, що аудиторський висновок, складений за результатами аудиту товариства, є доказом наявної заборгованості в розмірі 224239,48 грн.

Відповідач, ФГ "Татарчук А.П.", у поясненнях на апеляційну скаргу просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції законним та таким, що прийняте у відповідності з нормами чинного законодавства. Також, відповідач просить розгляд справи проводити без участі його представника.

Відповідач зазначив, що позивач в обґрунтування позовних вимог не надав суду жодного письмового договору, укладеного між ТОВ "Міжгосподарський комбікормовий завод" та ФГ "Татарчук А.П.". Відповідач вважає, що аудиторський висновок, на який посилається позивач, є безпідставним, оскільки він не є доказом в розумінні ст. ст. 32-34 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, вислухавши доводи представників сторін, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до платіжних доручень, копії які маються в матеріалах справи, ТОВ "Міжгосподарський комбікормовий завод" перерахував ФГ "Татарчук А.П." грошові кошти на загальну суму 329220,43 грн., згідно виставлених рахунків позивач надав послуги з приймання, сушки, збереження зерна на загальну суму 99758,15 грн. та відвантажив товар за накладними на суму 25122,30 грн.

Згідно матеріалів справи, відповідач здійснив за накладними поставку товару позивачу на суму 344024,71 грн. та перерахував грошові кошти на оплату отриманих послуг в сумі 20230,48 грн.

Згідно ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

25.08.2011р. позивачем було направлено на адресу відповідача претензію № 290, в якій позивач посилався на те, що у відповідача станом на 25.08.2011р. існує заборгованість перед позивачем в сумі 234239,49 грн. та вимагав у відповідача виконати це грошове зобов'язання. Однак, відповідач не здійснив ніяких дій, направлених на погашення заборгованості.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 29.11.2011р. відповідача було зобовязано взяти участь у проведенні звірки та підписання акту за її результатами. Позивач посилається на те, що на виконання зазначеної ухвали позивачем на адресу відповідача неодноразово надсилався лист-пропозиція зявитись до підприємства позивача в будь-який час для проведення звірки взаємних розрахунків та складення відповідного акту. Однак, відповідач не виконав вимоги ухвали суду першої інстанції та не допустив позивача для звірки взаєморозрахунків.

Позивач в підтвердження своїх вимог посилається на висновок незалежного аудитора № 58 від 30.12.2011р. з надання впевненості щодо господарських операцій між сторонами за 2008-2011 роки.

Відповідно до вказаного висновку, операції, які здійснені в 2008-2011 роках між ним та Фермерським господарством "Татарчук А.П." по придбанню та/або реалізації товарів (зернових культур, продуктів переробки), а також отриманню чи наданню послуг (виконанню робіт) класифікуються як господарські операції, здійснені в рамках чинного законодавства України. Станом на 30.12.2011р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 224239,48 грн. (ПДВ 37373,25 грн.), в тому числі: за послуги (роботи) 73213,72 грн. (ПДВ 12202,29 грн.); за зерно на посів та за відходи 25122,40 грн. (ПДВ 4187,07 грн.); за зернові культури (аванси) 125903,36 грн. (ПДВ 20983,90 грн.).

Згідно зі ст. 363 ГК України та ст. 4 Закону України «Про аудиторську діяльність»від 22.04.1993р. № 3125-ХІІ, аудитом є перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності субєктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам.

У відповідності до Закону України «Про аудиторську діяльність»за наслідками проведеної аудиторської перевірки повинен бути наданий аудиторський висновок або інший офіційний документ, який повинен складений з дотриманням відповідних норм та стандартів і повинен містити підтвердження або аргументовану відмову від підтвердження достовірності, повноти та відповідності законодавству бухгалтерської звітності замовника. Разом з цим, згідно ст. ст. 25, 26, 27 Закону України «Про аудиторську діяльність»за неналежне виконання своїх зобовязань аудитор (аудиторська фірма) несе майнову та іншу відповідальність.

Отже, аудиторський висновок № 58 від 30.12.2011р. є належним доказом в підтвердження наявної у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 224239,48 грн. та оскільки відповідач не оскаржив цей висновок, тому, неправомірними є посилання відповідача на те, що аудиторський висновок є безпідставним та не є доказом в розумінні ст. ст. 32-34 ГПК України.

Враховуючи, що відповідач не надав суду доказів оплати заборгованості в сумі 224239,48 грн., а позивач у відповідності до ст. 33 ГПК України надав суду всі документи в підтвердження своїх вимог, суд першої інстанції неправомірно відмовив позивачу в позові.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги знайшли підтвердження в матеріалах справи, а тому, рішення господарського суду Полтавської області від 26.01.2012р. по справі № 18/2766/11 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Під час апеляційного провадження судовою колегією було встановлено, що позивач сплатив судовий збір за розгляд апеляційної скарги в сумі 2342,93 грн., тобто в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством. Оскільки ціна позову складає 224239,48 грн., позивач повинен був сплатити 2242,39 грн. судового збору, тому, позивачу слід повернути зайво сплачений судовий збір в розмірі 100,54 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Полтавської області від 26.01.2012р. у справі № 18/2766/11 скасувати та прийняти нове рішення.

Позов задовольнити.

Стягнути з Фермерського господарства "Татарчук А.П." (37645, Полтавська обл., Миргородський р-н, с. Великі Сорочинці, Ідентифікаційний код юридичної особи 35206827) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжгосподарський комбікормовий завод (37600, Полтавська область, м. Миргород, вул. Хорольська, буд. 44, р/р 26000054604231 в Полтавському ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» м. Полтава, МФО 331401, код 00687310, свід. платника податку 100223310 інд. податковий № 006873116200) 224239,48 грн. заборгованості, 2242,39 грн. державного мита за розгляд в суді першої інстанції, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 2242,39 судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідний наказ.

Повернути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжгосподарський комбікормовий завод (37600, Полтавська область, м. Миргород, вул. Хорольська, буд. 44, р/р 26000054604231 в Полтавському ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» м. Полтава, МФО 331401, код 00687310, свід. платника податку 100223310 інд. податковий № 006873116200) 100,54 зайво сплаченого судового збору, про що винести відповідну ухвалу.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя О.А. Істоміна

суддя Л.М. Бабакова

суддя А.М. Білецька

Повний текст постанови підписаний 26.03.2012р.