Постанова № 22240727, 22.03.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2012 року           Справа № 5023/10287/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя О.А. Істоміна, суддя Л.М. Бабакова, суддя А.М. Білецька,

при секретарі Колесніковій С.В.

за участю представників сторін:

позивача –не з’явився           

відповідача –не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №614Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 01.02.12 р. у справі № 5023/10287/11

за позовом ТОВ "Центр розвитку спеціальної техніки "Спектр-Скан", м. Миколаїв

до Приватного підприємства "Компанія "Арко", м. Харків

про стягнення 5051,28 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з ПП "Компанія "Арко" на свою користь заборгованість за поставлений товар по накладних в розмірі 5051,28 грн., з яких 4400,80 грн. - основний борг, 498,56 грн. - інфляційні, 151,92 грн. - 3% річних.

Рішенням господарського суду Харківської області від 01.02.2012 р. (суддя Сальнікова Г.І.) позов задоволено частково. Стягнуто з ПП "Компанія "Арко" на користь ТОВ "Центр розвитку спеціальної техніки "Спектр-Скан" заборгованості у розмірі 4100,80 грн., суму інфляційних у розмірі 453,42 грн., суму 3% річних у розмірі 151,55 грн. та судовий збір в сумі 1411,50 грн. В частині стягнення 300,00 грн. провадження у справі припинити. В частині стягнення з відповідача 45,11 грн. інфляційних відмовлено. В частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 0,37 грн. відмовлено.

Відповідач, ПП "Компанія "Арко", з рішенням суду першої інстанції не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 01.02.2012р., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги позивач посилається на те, що ні рахунок № 839 від 25.09.2009р., ні накладна № 839 від 26.09.2009р. не містять у собі всіх істотних умов договору поставки. Таким чином, на думку апелянта, договір між ТОВ "ЦРСТ "Спектр-Скан" та ПП "Компанія "Арко" укладено не було.

Апелянт в судове засідання не з’явився та про причини неявки Харківський апеляційний господарський суд не сповістив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 21.02.2012р., яке мається в матеріалах справи.

Позивач, ТОВ "ЦРСТ "Спектр-Скан", в судове засідання не з’явився, у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції законним та таким, що прийняте у відповідності з нормами чинного законодавства.

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про судове засідання та те, що норми ст. 38 ГПК України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, судова колегія вважає, що судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Центр розвитку спеціальної техніки «Спектр-Скан»виставив ПП «Компанія «Арко»рахунок № 839 від 25.09.2009р. на загальну суму з ПДВ 5090,40 грн., в т.ч. лічильник банкнот Speed LD 701 М (1 шт., вартість без ПДВ 2445,00 грн.), спектр 5/19 (4 шт., загальна вартість без ПДВ 638,00 грн.), спектр 5А4 (5 шт., загальна вартість без ПДВ 385,00 грн.), спектр 5М (8 шт., загальна вартість без ПДВ 604,00 грн.), спектр 5 (3 шт., загальна вартість без ПДВ 270,00 грн.).

Відповідно до звітів по дебетових та кредитових операціях по рахунку позивача №26006054204333 з 25.09.2009р. по 25.09.2009р. та № 26006054204333 з 07.05.2010р. по 07.05.2010р., відповідач на підставі рахунку № 839 від 25.09.2009р. перерахував на поточний рахунок позивача передплату у розмірі 689,60 грн. за товар, що поставляється позивачем.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Позивач свої зобов'язання виконав належним чином, поставивши відповідачу товар на загальну суму 5090,40 грн., що підтверджується накладною №839 від 26.09.2009р. (арк. справи 12).

Відповідач, в свою чергу, свої зобов’язання не виконав належним чином, у зв’язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем, з урахуванням передоплати у розмірі 689,60 грн., на суму 4400,80 грн., що також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 01.09.10 р., підписаним обома сторонами та скріпленими печатками підприємств.

Згідно ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

21.09.2010р. та 21.10.2011р. позивачем було направлено на адресу відповідача вимоги про виконання грошового зобов'язання перед позивачем, що підтверджується поштовими описами, фіскальними чеками та повідомленнями про вручення рекомендованого поштового відправлення (арк. справи 19-22). Однак, відповідач не здійснив ніяких дій, направлених на погашення заборгованості.

Судом першої інстанції зроблено правомірний висновок про те, що оскільки відповідач згідно звіту по дебетових та кредитових операціях по рахунку позивача №26006054204333 з 13.12.2011 р. по 13.12.2011 р. сплатив позивачу частково борг в сумі 300,00 грн., тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 статті 80 ГПК України, а в частині стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 4100,80 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 151,55 грн. та інфляційних у розмірі 453,42 грн.

Посилання апелянта на те, що ні рахунок № 839 від 25.09.2009р., ні накладна № 839 від 26.09.2009р. не містять у собі всіх істотних умов договору, є необґрунтованими, оскільки прийняття відповідачем (покупцем) товару по накладній №839 від 26.09.2009р. та по рахунку №839 від 25.09.2009р. в кількості та асортименті, є підтвердженням узгодження конкретної кількості, ціни та асортименту товару.

На підставі вищевикладеного, доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в матеріалах справи.

Судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає, що оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції прийняте при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, викладені в рішенні висновки відповідають обставинам справи, а тому рішення господарського суду Харківської області від 01.02.2012 р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення

Рішення господарського суду Харківської області від 01.02.2012 р. у справі № 5023/10287/11 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя           О.А. Істоміна

Суддя           Л.М. Бабакова

Суддя А.М. Білецька

Повний текст постанови підписаний 22.03.2012р.