Постанова № 22240707, 20.03.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2012 р. Справа № 5023/9765/11

          Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Бабакова Л.М. , суддя Барбашова С.В.

при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача -Худенко К.В., довіреність б/н від 1 грудня 2011 року

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічне акціонерне товариство “Агрокомбінат “Слобожанщина”” Харківська обл., Чугуївський р-н., смт. Чкаловське (вх. №742 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 26.12.2011 у справі № 5023/9765/11

за позовом Товариство з обмеженою відрлвідальністю “ТЕКРО” м. Київ

до Публічне акціонерне товариство “Агрокомбінат“ Слобожанщина”” Харківська обл., Чугуївський р-н., смт. Чкаловське

про стягнення коштів 395080 грн.

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2011 року ТОВ “ТЕКРО” м. Київ (далі позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з відповідача, ПАТ “Агрокомбінат“ Слобожанщина”” Харківська обл., Чугуївський р-н., смт. Чкаловське заборгованість в сумі 395080,00 грн. та покласти судові витрати на відповідача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 26 грудня 2011 року (суддя Лаврова Л.С. ) у позові відмовлено частково. Стягнуто з Приватного ПАТ “Агрокомбінат“ Слобожанщина”” на користь ТОВ “ТЕКРО” м. Київ заборгованість у розмірі 335 080 грн., судового збору 7901,60 грн.

Відповідач, з рішенням господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення Господарського суду Харківської області по справі № 5023/9765/11 від 26.12.2011 року в частині стягнення суми основного боргу за договором поставки № 1/8-0110/4 від 25.01.2010 року.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду Харківської області по справі № 5023/9765/11 залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги відповідача відмовити.

7.03.2012 року відповідач надав клопотання ( вх. № 2078) про розгляд апеляційної скарги за відсутністю апелянта, у зв’язку з розглядом касаційної скарг, що відбудеться 13.03.2012 року.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, зважаючи на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.01.10 року було укладено договір поставки за № 1/8-0110/4 у відповідності до якого, позивач зобов’язався постачати (передати) товар у власність відповідача, для використання його на розсуд останнього, а відповідач зобов’язався прийняти вказаний товар та сплачувати за нього на умовах даного договору (п.1.1договору).

Матеріали справи свідчать, що предметом поставки за даним договором є наступний товар: кормові добавки, що використовуються у тваринництві та птахівництві ( п.2.1 договору). Постачання товару здійснюється на умовах "Фрахт/перевезення оплачений до (СРТ) відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс" у редакції 2000 року. Пунктом призначення товару за цим договором є склад відповідача, який знаходиться за адресою: Чугуївський район, землі Іванівської сільської ради, сектор 03,№1.( п.3.4 договору). Перехід права власності відбувається в момент поставки відповідної партії товару, що оформляється відповідними видатковими накладними. ( п.3.5. договору).

Відповідно до умов договору п. 4.3. відповідач зобов’язався оплатити товар у наступному порядку : 100 % вартості кожної партії товару в строк не пізніше 3 календарних днів від дати поставки, в безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача.

В обґрунтування позову позивач надав видаткову накладну № ТК-1976 від 02.12.10 року на поставку "СелтекЛ, предстартер для" в кількості 20 тон на загальну суму з ПДВ 178000 грн. ( а.с.12).,товар отримано за довіреність за № 1237 від 06.12.10 року Михайловою О.О. ( а.с.13). 05.04.11 року у відповідності до видаткової накладної № ТК-001869 позивачем було відпущено а відповідачем отримано товар " СелтекЛ, предстартер для" в кількості 20 тон на суму 186000 грн. за довіреністю № 211 від 01.04.11 року Костилєвою О.П. ( а.с.14-15),21.05.11 року у відповідності до видаткової накладної за № ТК-003342 відповідачем було отримано "СелтекЛ, предстартер для" 12 тон на суму 111600 грн.,28.04.11 року відповідачем було отримано товар на суму 93000 грн. у відповідності до видаткової накладної за № ТК-005456 ( а.с.17), 04.05.11 року відповідачем отримано у відповідності до видаткової накладної № ТК-005482 товару на суму 46500 грн. ( а.с.18).

Відповідач частково проводив розрахунки, але борг станом на день прийняття рішення судом першої інстанції становить 335080 грн.( з урахуванням уточнених позовних вимог).

Крім того, відповідно до доданих до матеріалів справи актів звірки розрахунків, сторони по справі становили, що борг відповідача становить 578100 грн., із врахуванням здійснених оплат на момент прийняття рішення сума залишку боргу складає 335080,00 грн., яку суд першої інстанції правомірно стягнув.

Інший розмір боргу відповідачем не доведено.

Як вірно встановлено судом першої інстанції припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. На підставі чого, господарський суд вірно припинив провадження на підставі ст. 1.1 ст. 80 відносно стягнення 60 000 грн. основного боргу, який сплачений в процесі перегляду справи.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В апеляційній скарзі відповідач заперечує факт отримання від позивача товару за вказаними та наявними в матеріалах справи видатковими накладними, аргументуючи це тим, що єдиними доказами існування господарського зобов’язання між позивачем і відповідачем, наявними у справі є надані позивачем видаткові накладні.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні бути складені під час здійснення цієї операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Стаття 1 цього Закону передбачає, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Кожною стороною (підприємством), що брала участь у здійсненні господарської операції, мають бути отримані первинні документи для записів у регістрах бухгалтерського обліку, інформація в яких ідентично засвідчує зміст господарської операції. Первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України.

П. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом міністерства фінансів України N 88 від 24.05.95 р. передбачено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Господарський суд при винесенні оскаржуваного рішення правомірно зазначив про те, що спірний договір укладено згідно з вимогами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та підписані уповноваженими представниками юридичних осіб. Первинні документи, які надані сторонами в якості доказу виконання умов зазначеного договору, оформлені сторонами у відповідності до вимог Закону України "Про податок на додану вартість", Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення Міністерства Фінансів України "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".

З урахуванням вказаного, а також відповідних положень Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" обставини щодо передачі товару, а саме в рамках спірного договору повинні засвідчувати виключно первинні документи, складені в порядку визначеному зазначеним законом.

Надані сторонами по даній справі в якості доказів виконання умов договору видаткові накладні (поставка), податкові накладні та виписки з банку (оплата товару) в розумінні статей 32-34 Господарського процесуального кодексу України, відповідних положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку можуть вважатися належними доказами зазначених обставин, оскільки складені відповідно до вимог закону, засвідчують певну бухгалтерську операцію, містять підписи та печатки сторін.

З урахуванням викладеного, суд визнає доводи відповідача позбавленими фактичного та правового обґрунтування, а так само такими, що не відповідають, як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, у зв’язку з ненаданням всупереч вимогам статті 33 Господарського процесуального кодексу України доказів в підтвердження обставин, на існуванні яких наполягає відповідач.

Таким чином, твердження заявника апеляційної скарги про неповне з’ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалам справи, в зв’язку з чим підстав для скасування оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає.

З урахуванням викладеного, відповідач ані під час вирішення спору у господарському суді Харківської області, ані під час розгляду його апеляційної скарги не надав жодного належного матеріального доказу обґрунтованості та правомірності як своїх заперечень проти позову, так і висловлених у своїй апеляційній скарзі тверджень. Наведені ним в апеляційній скарзі доводи про порушення судом норм матеріального та процесуального права нічим не обґрунтовані та не узгоджуються з наявними у справі матеріалами. Його позиція не підтверджена належними та допустимими доказами. Тому, вказані вимоги відповідача, що зазначені в апеляційній скарзі, не підлягають задоволенню, а наведені на їх підтвердження доводи не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів в якості підстав для скасування прийнятого у даній справі рішення господарського суду Харківської області від 26.12.2011.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ПАТ “Агрокомбінат“ Слобожанщина”””, м. Харків залишити без задоволення

Рішення господарського суду Харківської області від 26.12.2011 у справі № 5023/9765/11 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Бабакова Л.М.

Суддя Барбашова С.В.