Постанова № 22240669, 19.03.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2012 року Справа № 9/341-5023/363/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя С.В. Барбашова, суддя Л.М. Бабакова, суддя А.М. Білецька,

при секретарі Колесніковій С.В.

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1 дов. б/н від 12.11.2010р.

відповідача не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №196Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 17.11.11 р. у справі № 9/341-5023/363/11

за позовом ВАТ "Київмедпрепарат", м. Київ

до ПП "Компанія Глобал Косметік", м. Харків

про заборону використання позначення

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про зобов'язання відповідача припинити порушення прав власника свідоцтва на знак для товарів і послуг «Акнестоп», про заборону відповідачу використовувати без дозволу ВАТ «Київмедпрепарат»позначення «Акнестоп»стосовно наведених у свідоцтві № 111375 товарів і послуг та забороні відповідачу використовувати без дозволу ВАТ «Київмедпрепарат»позначення p»стосовно наведених у свідоцтві № 111375 товарів і послуг.

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.11.2011 р. (суддя Жельне С.Ч.) в позові відмовлено.

Позивач, ВАТ "Київмедпрепарат", з рішенням суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 17.11.2011 р. скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги апелянт посилається на те, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції помилково виходив з наявності у ПП "Компанія Глобал Косметік" права попереднього користувача позначенням Акнестоп/Aknestop, оскільки судом взагалі не досліджено та не встановлено обсягу попереднього користування відповідачем позначенням Акнестоп/Aknestop. Також, апелянт вважає, що докази, на які посилається суд першої інстанції, як на такі, що підтверджують наявність у відповідача права попереднього користувача, жодним чином не підтверджують таке право, а навпаки деякі з них підтверджують саме порушення прав позивача.

Відповідач, ПП "Компанія Глобал Косметік", відзиву на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання не зявився, про причини неявки Харківський апеляційний господарський суд не сповістив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про судові засідання та те, що норми ст. 38 ГПК України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, судова колегія вважає, що судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, вислухавши доводи представника позивача, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, - ВАТ «Київмедпрепарат»є власником Свідоцтва № 111375 на знак для товарів і послуг, об'єктом якого є словесне позначення «Акнестоп». Вказаний товарний знак зареєстровано в Державному департаменті інтелектуальної власності в 3 класі згідно з Міжнародною класифікацією товарів та послуг відносно товарів, зазначених в свідоцтві, зокрема, косметика; косметика для тварин; косметична пудра; косметичні маски; косметичні набори; косметичні препарати для надавання витонченого вигляду; креми косметичні; косметичні засоби для засмаги; препарати для змивання фарб; фарби косметичні; чистильні розчини; шампуні; вибілювальні креми для шкіри; косметичні препарати до ванн; солі для ванн; лосьйони косметичні; косметичні препарати для догляду шкіри. Заявку на отримання вказаного свідоцтва було подано позивачем до Держпатенту 27.03.2008 р., а 25.08.2009 р. в Бюлетені № 16 Держпатенту було зроблено відповідну публікацію про отримання позивачем свідоцтва.

27.05.2010 р. позивачем було виявлено факт продажу товару - гелевої маски-плівки з позначенням на одному боці товару », на іншому - «Акнестоп», виробництва компанії RYOR»(Чеська республіка), ексклюзивним представником якої в Україні є «КОМПАНІЯ ГЛОБАЛ КОСМЕТІК». Також позивачем було виявлено розміщення на сайті «КОМПАНІЯ ГЛОБАЛ КОСМЕТІК»інформації про реалізацію та рекламу такого товару відповідачем на території України.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг»свідоцтво надає його власнику право використовувати знак за своїм розсудом.

Згідно Свідоцтва № 111375 позивач отримав права на знак для товарів і послуг, об'єктом якого є словесне позначення «Акнестоп», з дати подання заявки - 27.03.2008 р., а тому з 27.03.2008 р. по 27.03.2018 р. на території України він є носієм прав, встановлених вищевказаною нормою, зокрема: наносити його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, етикетку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігати такий товар із нанесенням зазначеного знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення), застосовувати його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет, у тому числі в доменних іменах.

Частиною 5 статті 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг»передбачено, що свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом, зокрема, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, коли знак використовується до споріднених до зазначених у свідоцтві товарів та послуг, якщо внаслідок такого використання може ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги, позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати, у випадку, коли позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги, або ці позначення і знак можна сплутати.

Згідно висновку судової експертизи обєктів інтелектуальної власності № 3656 від 30.09.2011 р., словесне позначення товарів одного класу «Акнестоп» є схожим до ступені змішування споживачем зі словесним позначенням ».

За приписами п. 4 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг»використанням знака визнається: нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано; застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет. Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмінності знака.

Водночас частиною 1 статті 500 ЦК України встановлено, що будь-яка особа, яка до дати подання заявки на торговельну марку або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки в інтересах своєї діяльності добросовісно використала торговельну марку в Україні або здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, має право на безоплатне продовження такого використання або використання, яке передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього користувача).

Тобто, чинне законодавство не містить обмежень стосовно суб'єкта права попереднього користувача, наявність якого, в свою чергу, виключає необхідність отримання дозволу на використання відповідної торговельної марки від власника свідоцтва та унеможливлює заборону власником свідоцтва цій особі вчиняти дії, які охоплюються правом попереднього користувача. При цьому різновиди фактичної реалізації суб'єктами господарювання прав попереднього користувача співпадають з визначенням форм використання торговельної марки, наведеним у частині другій ст. 157 ГК України та пункті 4 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг».

Отже, використання попереднім користувачем незареєстрованого знака, не визнаного добре відомим, до дати подання заявки іншою особою або, якщо було заявлено пріоритет, - до дати пріоритету заявки іншої особи, не дає попередньому користувачеві виключних прав забороняти іншим особам, включаючи тих, що подали заявку або заявили про пріоритет, використовувати без його згоди незареєстрований знак. Проте, попереднього користувача не позбавлено права подати до закладу експертизи мотивоване заперечення проти заявки щодо невідповідності наведеного в ній позначення умовам надання правової охорони відповідно до вимог п. 8 ст. 10 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», так само як і права на звернення до суду з приводу визнання свідоцтва недійсним. Відповідний позов може бути задоволено, а свідоцтво може бути визнано недійсним лише з загальних підстав, визначених законом.

11.09.2003 р. фірма RYOR s.r.o. відповідно до Мадридської угоди та Мадридського протоколу зареєструвало у Всесвітній організації інтелектуальної власності торгівельний знак RYOR (номер реєстрації 808052). Під цією торгівельною маркою компанія RYOR s.r.o. почала випуск косметологічної продукції серії », яка випускається з березня 1997 року.

Таким чином, компанія RYOR s.r.o. є власником торгівельної марки », що підтверджується наявністю Свідоцтва про реєстрацію міжнародних знаків для товарів та послуг Всесвітньої організації інтелектуальної власності від 11.09.2003 р. і під цією маркою випускає косметологічну продукції серії », що транслітується українською як «Акнестоп».

01.12.2006 р. між ПП «Компанія Глобал Косметик»та фірмою RYOR s.r.o. було укладено договір представництва № 1/206.

Відповідно до розділу 1 зазначеного договору завод виробник (фірма RYOR s.r.o.) наділяє ексклюзивного представника - ПП «Компанія Глобал Косметик», ексклюзивними правами представляти свої інтереси на території України щодо продажу усього виробленого їм асортименту не лікарських косметологічних засобів для догляду за шкірою обличчя та тіла.

28.03.2008 р. ПП «Компанія Глобал Косметик»було ввезено на митну територію України та 22.04.2008 р. розмитнено косметичні засобі виробництва фірми RYOR s.r.o., у тому числі серії «Акнестоп», що підтверджується копіями митної декларації № 800000004/8/443852 від 22.04.2008 р. та відвантажувальної специфікації від 21.03.2008 р.

Таким чином, ПП «Компанія Глобал Косметик» не порушило майнових прав інтелектуальної власності та ввозила косметичні засоби виробництва фірми RYOR s.r.o., у тому числі серії », на підставі договору представництва № 1/206 від 01.12.2006 р., тому, посилання апелянта на те, що в матеріалах справи не має доказів факту попереднього користування відповідачем позначення nestop»/ «Акнестоп»на території України, є безпідставними.

На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в матеріалах справи.

Судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає, що оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції прийняте при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, викладені в рішенні висновки відповідають обставинам справи, а тому рішення господарського суду Харківської області від 17.11.2011 р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 18.01.2012р. апеляційну скаргу позивача було прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 31.01.2012р. Дана ухвала була надіслана сторонам у справі, в тому числі і відповідачу у відповідності до ст. 64 ГПК України, що підтверджується штампом канцелярії на зворотній стороні даної ухвали.

31.01.2012р. на адресу суду повернувся лист з вищевказаною ухвалою з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Крім того, дана справа відкладалась судом апеляційної інстанції, а саме ухвалами від 31.01.2012р. та від 28.02.2012р., у звязку з неявкою представника відповідача в судове засідання.

В судовому засіданні 19.03.2012р. представник позивача надав суду витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 15.03.2012р., згідно якого місцезнаходження відповідача: просп. Гагаріна, буд. 49-А, кв. 64, м. Харків, 61001.

Оскільки всі вищевказані ухвали суду були направленій саме на цю адресу, тому судова колегія вважає за необхідним зазначити, що відповідача було повідомлено про судові засідання належним чином у встановленому законом порядку.

Також, представник позивача в судовому засіданні зазначив, що ним було додатково надіслано як на поштову адресу відповідача, так і за місцезнаходженням відповідача, зазначеним в Єдиному державному реєстрі, копію ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 28.02.2012р.

Відповідно до п. 5 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право стягнути в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

На підставі викладеного, судова колегія вважає за необхідним застосувати вказану норму до відповідача та стягнути з нього в доход Державного бюджету України 1700 грн. штрафу.

Керуючись п. 5 ст. 83, ст. ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення

Рішення господарського суду Харківської області від 17.11.2011 р. у справі № 9/341-5023/363/11 залишити без змін.

Стягнути з Приватного підприємства «Компанія Глобал Косметик»(61001, м. Харків, просп. Гагаріна, 49-А, кв. 64, код ЄДРПОУ 34754308, р/р 26008052303549, 26053052301604 в Харківському ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 351533) на користь Державного бюджету України 1700 грн. штрафу.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя С.В. Барбашова

Суддя Л.М. Бабакова

Суддя А.М. Білецька

Повний текст постанови підписаний 19.03.2012р.