Постанова № 22240660, 16.03.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2012 р. Справа № 5023/8831/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гончар Т. В. , суддя Шевель О. В.

при секретарі Сіренко К.О.

за участю представників сторін:

позивача не зявився

відповідача - ОСОБА_1. за довіреністю № 607 від 07.06.2011 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 587Х/3-11) на рішення господарського суду Харківської області від 26.12.2011 р. у справі № 5023/8831/11

за позовом ТОВ "Філл-енд-сін", м. Харків

до СТГО "Південна залізниця" м. Харків

про стягнення 71686,87 грн.

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2011 р. товариство з обмеженою відповідальністю "Філл-енд-сін" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить стягнути з статутного територіально-галузевого об'єднання "Південна залізниця" основну заборгованість у сумі 69675,00 грн., пеню у сумі 1449,85 грн., 3% річних у сумі 561,23 грн. та судові витрати по справі, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару за договором поставки від12.04.11 р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.12.2011 р. по справі № 5023/8831/11 (суддя Інте Т.В.) позов задоволено. Стягнуто з СТГО "Південна залізниця" на користь ТОВ "Філл-енд-сін" 3% річних в сумі 561,23 грн., 1449,85 грн. пені, 716,86 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Провадження у справі в частині стягнення з відповідача 69675,00 грн. заборгованості припинено.

Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення в частині задоволення позовних вимог про стягнення пені і 3% річних та в цій частині прийняти нове. В апеляційній скарзі відповідач посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, на неповне зясування обставин, що мають значення для справи та на невідповідність висновків, викладених в рішенні суду обставинам справи. Так, в своїй апеляційній скарзі відповідач зазначає, що задовольняючи позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних та пені, на його думку, суд першої інстанції дійшов невірного висновку щодо настання часу виконання обовязку по оплаті отриманого товару. Так, на думку апелянта, місцевий господарський суд не дав оцінки приписам ст. 610 ЦК України з огляду на невиконання позивачем п. 5.1.4 договору щодо підготовки та надання відповідачу актів прийому-передачі товару, п. 4.2 договору щодо надання рахунків-фактур відповідачу. В свою чергу, відсутність даного акту прийому-передачі товару унеможливлює встановлення дати, з якою пов'язаний початок перебігу строку виконання грошового зобов'язання. Щодо суми основного боргу відповідачем заперечень не надано, оскільки сума основної заборгованості добровільно погашена відповідачем до прийняття рішення по справі, в розмірі 69675,00 грн. у відповідності до платіжних доручень № 2845 від 08.11.11 р. на суму 30000,00 грн. та № 2864 від 09.11.11 р. на суму 39675,00 грн. і в цій частині провадження місцевим господарським судом припинено.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 17.02.2012 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 14.03.2012 р., запропоновано надати до суду апеляційної інстанції: позивачу відзив на апеляційну скаргу з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції по справі та докази на підтвердження своїх заперечень, відповідачу - письмові пояснення з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції по справі та докази на підтвердження фактів, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не надав.

Представник позивача в судове засідання 12.03.2012 року не зявився, хоча у відповідності до вимог чинного законодавства про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином та своєчасно, причину неявки не повідомив, будь-яких письмових клопотань (в т.ч. і про відкладення розгляду справи) не заявлено.

Враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце засідання суду, відсутність будь-яких клопотань і небажання позивача реалізувати своє право на участь у вирішенні спору, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу позивача за відсутності представника позивача.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи відповідача, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 26.12.2011 р. у справі № 5023/8831/11 підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, між сторонами було укладено договір поставки від 12.04.11 р., відповідно до умов якого постачальник (позивач) зобов'язується поставити і передати у зумовлені строки у власність покупцю (відповідачу) товар, відповідно до специфікації №1 (додаток №1), яка є невід'ємною частиною договору, а покупець (відповідач) зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату відповідно до умов даного договору.

Відповідно до п. 3.4 вказаного договору, загальна сума по договору складає 99675,00 грн.

Позивач свої зобов'язання за вказаним договором в частині передання товару виконав та поставив на адресу відповідача подушки перові розміром 60х60 на загальну суму 99675,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № Ф-00000015 від 28.04.11 р. на суму 12015,00 грн., № Ф-00000018 від 10.05.11 р. на суму 17910,00 грн., № Ф-00000022 від 25.05.11 р. на суму 23715,00 грн., № Ф-00000026 від 06.06.11 р. на суму 24120,00 грн., № Ф-00000033 від 07.07.11 р. на суму 21915,00 грн., які були підписані та скріплені печатками сторін.

Відповідно до п. 4.2 вказаного договору, відповідач оплачує позивачу кожну прийняту партію товару не пізніше 45 банківських днів з дати поставки товару відповідачу, при умові своєчасного надання позивачем рахунку-фактури, податкової накладної, документів якості на поставлений товар.

Згідно з п. 5.1.4 вказаного договору, датою поставки товару вважається день підписання відповідачем або його уповноваженим представником акту прийому-передачі товару, який готується позивачем та надається разом з товаром відповідачу.

В порушення взятих на себе зобовязань за договором, позивач актів приймання-передання не склав і рахунків-фактур відповідачу не направив.

Матеріали справи не містять доказів існування будь-яких обставин, які б утруднювали або перешкоджали б виконанню позивачем приписів п.п. 4.2. договору (направлення відповідачу рахунків-фактур).

Аналогічно матеріали справи не містять даних про те, що позивачем складалися проекти актів приймання-передачі товару, направлялися проекти цих актів відповідачу для узгодження, а також відсутні дані що відповідач будь-коли відмовлявся від підписання таких актів.

У відповідь на претензію позивача, яку було отримано відповідачем 12.10.11 р., останній вимоги претензії відхилив та запропонував позивачу виконати п. 5.1.4. та п. 4.2 договору поставки від 12.04.11 р., тобто скласти акти прийому-передачі товару відповідачу.

Вказані акти на день вирішення спору позивачем не складені, відповідачу для підпису не направлені.

В період часу 13.09.2011 р. 10.10.2011 р. відповідачем добровільно сплачено на користь позивача 30000,00 грн.

В ході вирішення даного спору місцевим господарським судом відповідачем добровільно сплачена повністю сума основного боргу в розмірі 69675, 00 грн.

Вирішуючи спір, колегія суддів опирається на наступні норми законодавства.

Відповідно до ст.. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, взаємні зобовязання сторін договору поставки від 12.04.11 р. повинні виконуватися саме в тому порядку, який встановлений договором.

Відповідно до п. 4.2. договору покупець оплачує кожну прийняту партію товару не пізніше 45 банківських днів з дати поставки товару покупцю, при умові своєчасного надання постачальником рахунку-фактури, податкової накладної, документів якості на постановлений товар.

Згідно п. 5.1.4. договору датою поставки товару вважається день підписання покупцем або його представником акту прийому-передачі товару, який готується Постачальником та надається разом із товаром Покупцю.

Як встановлено колегією суддів, такий акт не складений і не підписаний з вини позивача, в силу чого правові підстави вважати, що почався перебіг строку виконання зобовязання по оплаті отриманого товару відсутні.

Крім того, відповідно до змісту п.4.2. умовою виконання грошового зобовязання є надання рахунків-фактур. Оскільки такі не надані, обовязок оплати отриманого товару не наступив.

Відповідно до положень ст.624, 625 ЦК України підставою нарахування пені та 3% є порушення або невиконання зобовязання.

Оскільки передбачені договором сторін підстави для виконання зобовязання по оплаті отриманого товару не наступили, підстави стягнення пені та 3% річних відсутні.

Колегія суддів не може погодитися із висновком місцевого господарського суду, відповідно до якого строк оплати товару слід рахувати з дня оформлення видаткових накладних, оскільки такий висновок суперечить змісту договору та припису закону щодо виконання зобовязання у відповідності до договору, закріпленому в ст. 526 ЦК України.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги не ґрунтуються на законі та договорі, в силу чого рішення місцевого господарського суду слід скасувати, а в задоволенні позовних вимог відмовити.

Питання про судові витрати колегія суддів вирішує відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 3,4 ст. 104, ст. ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу СТГО "Південна залізниця" м. Харків задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 26.12.2011 року по справі № 5023/8831/11 скасувати в частині стягнення пені та 3% річних та в цій частині прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Філл-енд-сін" (вул. Комсомольське шосе, буд. 73, кв. 6, м. Харків, 61064, код ЄДРПОУ 36224784, п/р 26003002009 в ХОД ВАТ "Райфайзен Банк Аваль", МФО 380805) на користь статутного територіально-галузевого об'єднання "Південна залізниця" (вул. Червоноармійська, 7, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 01072609, п/р 26004000016 в ХФ АКБ "Експрес-банк", МФО 350716) 804,75 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Шевель О. В.

Повний текст постанови складено 16.03.2012 року