Постанова № 22240640, 15.03.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2012 р. Справа № 5023/8902/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Пушай В.І. , суддя Плужник О.В.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача за первісним позовом Білик І.А.

третьої особи не зявився

1-го відповідача за первісним позовом не зявився

2-го відповідача за первісним позовом не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Елекстер" (Elecster OYJ) (вх. № 199 Х/3-9) та апеляційну скаргу Приватного підприємства "Едікула", м. Харків (вх. № 200 Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 22.12.2011 р. по справі № 5023/8902/11

за позовом Акціонерного товариства "Елекстер" (Elecster OYJ), м. Тояла, Фінляндія

третя особа яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача

Приватне підприємство "Гешефт Плюс", м. Купянськ

до 1. Акціонерного товариства закритого типу "Борівський молокозавод", смт. Борова,

2. Приватного підприємства "Едікула", м. Харків

про витребування майна із чужого незаконного володіння та зобовязання здійснити поставку

та за зустрічним позовом Акціонерного товариства закритого типу "Борівський молокозавод", смт. Борова

до Акціонерного товариства "Елекстер" (Elecster OYJ), м. Тояла, Фінляндія)

про визнання Мирової угоди недійсною, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач за первісним позовом Акціонерне товариство "Елекстер", м. Трояла, Фінляндія (Elecster OYJ) звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про витребування із незаконного володіння у 1-го відповідача за первісним позовом - Акціонерного товариства закритого типу "Борівський молокозавод", сел. Борова та 2-го відповідача за первісним позовом - Приватного підприємства "Едікула", м. Харків рухомого майна: установку "Елекстер" 2100 л/год. ультра високотемпературної обробки, стерилізатор "Елекстер" 2100 з балансуючим пристроєм - 1 шт.; обладнання безперебійної мийки "СІР" - 1шт.; комплект запасних частин та частин, що зношуються - 1 комплект; гомогенізатор Model SLOW 2000 л/год (б/в) - 1шт.; асептичну пакувальну машину (б/у), асептичну пакувальну машину ЕА-5000 LL. - 1шт.; конвеєр для приймання пакетів - 2 шт.; елекстимер - 1 шт.; фотоелемент для зареєстрованої печатної плівки - 2 шт.; приналежності - 1 комплект; комплект запасних частин та частин, що зношуються - 1 комплект; та про зобовязання Акціонерного товариства закритого типу "Борівський молокозавод" виконати зобовязання, визначене пунктом 2 Мирової угоди від 06 травня 2011 року, що є додатком до договору № 090908 від 25 вересня 2008 року, а саме: здійснити поставку предмету договору за адресою: Сонтулантіє 382, 37800 Тояла, Фінляндія. Крім того, позивачем також були заявлені до стягнення судові витрати, зокрема державне мито у розмірі 25585,00 грн., 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення та витрати на послуги адвоката у розмірі 16000 доларів США.

Судом до участі у справі в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Приватне підприємство "Гешефт Плюс", м. Купянськ (далі за текстом третя особа).

Розпорядник майна Акціонерного товариства закритого типу "Борівський молокозавод", смт. Борова звернувся до господарського суду з зустрічною позовною заявою про визнання недійсною мирової угоди від 06.05.2011 року, укладеної між Акціонерним товариством закритого типу "Борівський молокозавод" та Акціонерним товариством "Елекстер", м. Трояла, Фінляндія.

Рішенням господарського суду Харківської області (суддя Хотенець П.В.) від 22.12.2011 р. по справі № 5023/8902/11 в задоволенні первісного позову відмовлено повністю, зустрічний позов залишено без розгляду, визнано недійсною Мирову угоду від 06 травня 2011 року, укладену між Акціонерним товариством закритого типу "Борівський молокозавод" та Акціонерним товариством "Елекстер".

Позивач за первісним позовом з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його незаконним та необґрунтованим, подав апеляційну скаргу (вх. № 199 Х/3-9), в якій просить рішення скасувати повністю та прийняти нове, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з відповідачів судові витрати, повязані з розглядом даної справи.

В обґрунтування своїх вимог позивач за первісним позовом вказує, що суд не зазначив підстав для визнання мирової угоди від 06.05.2011 р. недійсною, та неправильно застосував до спірних правовідносин положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Крім того позивач також вказує на те, що господарський суд безпідставно проігнорував факт невиконання 1-м відповідачем як умов укладеного між ним та позивачем зовнішньоекономічного договору № 090908 від 25.09.2009 р. щодо оплати заборгованості за отриманий товар, так і умов мирової угоди від 06.05.2011 р. стосовно повернення отриманого товару, чим грубо порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

Крім того, з апеляційною скаргою (вх. № 200 Х/3-9) на рішення господарського суду також звернувся 2-й відповідач, який з посиланням на порушення господарським судом норм процесуального права, просить суд оскаржуване рішення в частині залишення зустрічного позову без розгляду скасувати, та в цій частині прийняти нове рішення, яким зустрічний позов задовольнити.

В обґрунтування своїх вимог 2-й відповідач вказує на помилковість висновків господарського суду стосовно відсутності у розпорядника майна Акціонерного товариства закритого типу "Борівський молокозавод", смт. Борова права на звернення до суду з позовом від імені боржника, оскільки таке право, на думку 2-го відповідача за первісним позовом, він має на підставі ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

При цьому, 2-й відповідач також вказує про невідповідність закону укладеної між позивачем та 1-м відповідачем мирової угоди від 06.05.2011 р., зазначаючи що вона в звязку з цим підлягає визнання недійсною.

1-й відповідач та третя особа відзиву на апеляційну скаргу з невідомих причин не надали, хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги.

В судовому засіданні представник позивача просить суд задовольнити апеляційну скаргу позивача за первісним позовом з мотивів викладених в цій скарзі, та відмовити 2-му відповідачу в задоволенні його апеляційної скарги.

Відповідачі за первісним позовом та третя особа в судове засідання своїх представників не направили.

Оскільки неявка останніх не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, і вони належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне розглядати апеляційну скаргу за відсутності представників відповідачів за первісним позовом та третьої особи.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення, оцінивши надані суду докази та доводи, встановила наступне:

Як свідчать матеріали справи, 25 вересня 2009 року між Акціонерним товариством "Елекстер" та Акціонерним товариством закритого типу "Борівський молокозавод" укладено Договір № 090908, відповідно до умов якого Продавець (Акціонерне товариство "Елекстер") продає, а Покупець (Акціонерне товариство закритого типу "Борівський молокозавод") купує визначене Договором обладнання, в кількості, за ціною та найменуванням, відповідно до Додатку 1 до Договору.

На виконання умов вказаного Договору, 03 грудня 2009 року обладнання передано позивачем 1-му відповідачеві, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною № 0080 від 03 грудня 2009 року та не спростовується сторонами.

Згідно з вказаною накладною позивачем 1-му відповідачеві було передано наступний товар:

1. Установка “Елекстер”2100 л/год. ультра високотемпературної обробки

1.1.Стерилізатор “Елекстер”2100 с балансуючим пристроєм - 1 шт.;

1.2.Обладнання безперебійної мийки “СІР”- 1 шт.;

1.3.Комплект запасних частин та частин, що зношуються - 1 комплект;

2. Гомогенізатор Model SLOW 2000 л/год. (б/в) - 1 шт.

3. Асептична пакувальна машина (б/у)

3.1. Асептична пакувальна машина ЕА-5000 LL - 1 шт.;

3.2. Конвеєр для приймання пакетів - 2 шт.;

3.3. Елекстимер - 1 шт.;

3.4.Фотоелемент для зареєстрованої печатної плівки - 2 шт.;

3.5. Приналежності - 1 комплект;

3.6. Комплект запасних частин, що зношуються 1 комплект;

Відповідно до п. 2 договору № 090908 вартість товару складає 310000 ЄВРО 00 ЄВРО центів.

Відповідно до пункту 10.7 Договору № 090908, право власності переходить від продавця до покупця з моменту передачі товару за товарно-транспортною накладною.

Відповідно до Міжнародної товарно-транспортної накладної №0080 отримувачем було визначено АТЗК “Борівський молокозавод”, місце розгрузки було визначено: смт. Борова, Харківської області, вул. Підлиманська, буд. 3. Вищевказана адреса є юридичною та фактичною адресою 1-го Відповідача за первісним позовом.

Крім того, відповідно до п. 10.7 Договору №090908 Обладнання є рухомим майном та перебуває в заставі виключно у позивача до моменту виконання повної оплати 1-м відповідачем вартості обладнання.

Таким чином, з 03 грудня 2009 року обладнання перейшло у власність Акціонерного товариства закритого типу "Борівський молокозавод", у якого, відповідно, виникло зобовязання сплатити Акціонерному товариству "Елекстер" грошові кошти, що складають вартість обладнання, відповідно до умов Додатку 2 до Договору, яким встановлено порядок, строки та розмір оплати.

Рішенням господарського суду Харківської області від 24 листопада 2010 року у справі № 29/335-10 задоволено позов ПАТ "АКБ "Базис" до Акціонерного товариства закритого типу "Борівський молокозавод" та звернено стягнення на належне Акціонерному товариству закритого типу "Борівський молокозавод" нерухоме майно за адресою: Харківська область, смт. Борова, вул. Підлиманська, 3.

Позивач стверджує, що обладнання, яке було предметом купівлі-продажу за Договором № 090908, знаходилось саме у приміщенні за зазначеною адресою.

07 квітня 2011 року ПАТ "АКБ "Базис" на підставі вказаного рішення від власного імені продав вказане приміщення Приватному підприємству "Едікула" на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстрованого в реєстрі за № 1145. Отже, за ствердженням позивача обладнання перебуває саме за цією адресою, у приміщеннях, які належать Приватному підприємству "Едікула" за тїєю ж адресою.

17 березня 2011 року господарським судом Харківської області за заявою Акціонерного товариства закритого типу "Борівський молокозавод" порушено провадження у справі № 5023/1742/11 про банкрутство Акціонерного товариства закритого типу "Борівський молокозавод", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Станом на 06 травня 2011 року перший відповідач за первісним позовом свої зобовязання щодо оплати позивачеві вартості обладнання в сумі 310000,00 Євро, яке було придбано ним за договором №090908, не виконав.

Наявність заборгованості а ні на дату порушення провадження у справі про банкрутство, а ні на дату укладення мирової угоди першим відповідачем не заперечується.

06 травня 2011 року між Акціонерним товариством "Елекстер", в особі Голови Ради директорів Юкка Халонен, та Акціонерним товариством закритого типу "Борівський молокозавод", в особі ОСОБА_2, укладено Мирову угоду до Договору № 090908 від 25 вересня 2009 року, відповідно до пункту 1 якої Акціонерне товариство "Елекстер" повертає повне право власності на предмет Договору № 090908 від 25 вересня 2009 року (тобто, на обладнання з обробки молока, яке було придбано Акціонерним товариством закритого типу "Борівський молокозавод" на підставі зазначеного вище Договору купівлі-продажу обладнання).

Відповідно до пункту 2 вказаної Мирової угоди, Акціонерне товариство закритого типу "Борівський молокозавод" зобовязався повернути Акціонерному товариству "Елекстер" у строк не пізніше 31 травня 2011 року усе обладнання, отримане ним раніше за Договором від 25 вересня 2009 року, після чого, відповідно до пункту 3 тієї ж Мирової угоди, сторони більше не будуть мати претензій одна до одної за відносинами, які виникли із Договору № 090908 від 25 вересня 2009 року купівлі-продажу спірного обладнання.

Відповідно до п. 2 Мирової угоди Відповідачі повертає за власний рахунок Обладнання Позивачу, в місце, звідки було здійснено відвантаження, а саме на адресу Сонтулантіє 382, 37800 Тояла, Фінляндія. У випадку невиконання даного зобов'язання будівлі, техніка та обладнання 1-го відповідача за первісним позовом використовуються для зберігання Обладнання.

Матеріали справи також свідчать про те, що 11 травня 2011 року між Акціонерним товариством "Елекстер" та Приватним підприємством "Гешефт Плюс" укладено Договір доручення на транспортно-експедиторське обслуговування перевезення вантажів № 1105-З. Приватному підприємству "Гешефт Плюс" було доручено надати послуги, повязані з поверненням спірного обладнання у власність позивача, проте, як зазначає позивач у своїй позовній заяві, перший та другий відповідачі перешкоджають йому у доступі до обладнання та його вивезенні.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 вересня 2011 року у справі № 5023/1742/11 розпорядником майна Акціонерного товариства закритого типу "Борівський молокозавод" призначено арбітражного керуючого Кот Т.В.

На час звернення позивача до суду з позовом, першим відповідачем умови Мирової угоди від 06 травня 2011 року не виконані. Позивач зазначає, що 1-й відповідач та 2-й відповідач, як новий власник приміщень в яких знаходиться майно, перешкоджають йому в отриманні належного йому майна. Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача з первісним позовом до суду по даній справі в якому останній просить витребувати із незаконного володіння у 1-го відповідача та 2-го відповідача рухоме майно: установку "Елекстер" 2100 л/год. ультра високотемпературної обробки, стерилізатор "Елекстер" 2100 з балансуючим пристроєм - 1 шт.; обладнання безперебійної мийки "СІР" - 1шт.; комплект запасних частин та частин, що зношуються - 1 комплект; гомогенізатор Model SLOW 2000 л/год (б/в) - 1шт.; асептичну пакувальну машину (б/у), асептичну пакувальну машину ЕА-5000 LL. - 1шт.; конвеєр для приймання пакетів - 2 шт.; елекстимер - 1 шт.; фотоелемент для зареєстрованої печатної плівки - 2 шт.; приналежності - 1 комплект; комплект запасних частин та частин, що зношуються - 1 комплект; та про зобовязати 1-го відповідача виконати зобовязання, визначене пунктом 2 Мирової угоди від 06 травня 2011 року, що є додатком до договору № 090908 від 25 вересня 2008 року, а саме: здійснити поставку предмету договору за адресою: Сонтулантіє 382, 37800 Тояла, Фінляндія.

Розпорядник майна Акціонерного товариства закритого типу "Борівський молокозавод", смт. Борова звернувся до господарського суду з зустрічною позовною заявою в якій просив суд визнати недійсною мирову угоду від 06.05.2011 року, укладену між позивачем за первісним позовом та 1-м відповідачем за первісним позовом. В обґрунтування своїх вимог розпорядник майна зазначив, що вказана мирова угода укладена з порушенням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Матеріали справи свідчать про те, що господарський суд приймаючи оскаржуване рішення мотивував його наступним:

Відмовляючи в задоволенні первісного позову та з власної ініціативи визнаючи недійсною мирову угоду від 06.05.2011 р. суд виходив з того, що зазначена мирова угода укладена з порушенням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Залишаючи без розгляду зустрічний позов суд мотивував свої висновки тим, що Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачено права розпорядника майна на звернення до суду з позовом від імені підприємства боржника.

Однак, викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, в певній частині не відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм не надана правильна та належна правова оцінка, в звязку з чим, є підстави для часткового задоволення апеляційної скарги позивача за первісним позовом і скасування прийнятого по справі рішення в певній частині. При цьому, вимоги викладені в апеляційній скарзі 2-го відповідача задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 34, 36 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд при винесенні оскаржуваного рішення правомірно зазначив про відсутність у розпорядника майна Акціонерного товариства закритого типу "Борівський молокозавод", смт. Борова прав на звернення від імені товариства до суду з позовом.

Відповідно до частини 1 статті 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.

Відповідно до частини 8 статті 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", розпорядник майна має право звертатися до господарського суду у випадках, передбачених цим Законом.

Нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника", правом на звернення до суду із позовом про визнання недійсними угод боржника наділено лише керуючого санацією боржника (частини 11 статті 17 Закону) та ліквідатора (частина 1 статті 25 Закону). З приписів закону прямо не випливає повноваження розпорядника майна звертатися до суду в інтересах боржника з такими позовами.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу, України господарський суд залишає позов без розгляду, зокрема, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати.

Отже, якщо під час розгляду справи господарським судом буде встановлено, що позовну заяву подано неповноважною особою, така позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Господарський суд правомірно зазначив, що розпорядником майна 1-го відповідача за первісним позовом не доведено права на подання зустрічного позову від імені боржника про визнання угоди недійсною.

За таких обставин, зустрічна позовна заява була правомірно залишена господарським судом без розгляду на підставі пункту 1 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, господарський суд безпідставно визначився про визнання недійсною укладеної між позивачем та 1-м відповідачем мирової угоди від 06.05.2011 р.

Дійсно, згідно з п. 1 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право: визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Проте, згідно з вимогами ст. ст. 11-13 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом. Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

При цьому, колегія суддів також враховує, що 1-й відповідач в особі власних керівних органів не був позбавлений можливості на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів, в т.ч. шляхом звернення до суду з позовом про визнання спірної мирової угоди недійсною. Так само жодна зі сторін не звертався до суду з клопотанням про вихід суду за межі позвоних вимог.

Таким чином, висновки господарського суду про визнання недійсною мирової угоди від 06.05.2011 р. з власної ініціативи є передчасними, а відповідне рішення суду у вказаній частині підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

П. 1-2 Ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 697 ЦК України, якщо покупець прострочив оплату товару, продавець має право вимагати від нього повернення товару. Продавець має право вимагати від покупця повернення товару також у разі ненастання обставин, за яких право власності на товар мало перейти до покупця.

Матеріали справи свідчать про те, що 1-й відповідач, всупереч зазначеним положенням Закону, не виконав взятих на себе зобовязань за договором № 090908 щодо оплати отриманого обладнання в сумі 310000,00 Євро.

Наявність заборгованості а ні на дату порушення провадження у справі про банкрутство, а ні на дату укладення мирової угоди першим відповідачем не заперечується.

Як вже було зазначено вище, 06 травня 2011 року між Акціонерним товариством "Елекстер", в особі Голови Ради директорів Юкка Халонен, та Акціонерним товариством закритого типу "Борівський молокозавод", в особі ОСОБА_2, було укладено Мирову угоду до Договору № 090908 від 25 вересня 2009 року, відповідно до пункту 1 якої Акціонерне товариство "Елекстер" повертає повне право власності на предмет Договору № 090908 від 25 вересня 2009 року (тобто, на обладнання з обробки молока, яке було придбано Акціонерним товариством закритого типу "Борівський молокозавод" на підставі зазначеного вище Договору купівлі-продажу обладнання).

Повноваження ОСОБА_2 на укладання від імені Акціонерного товариства закритого типу "Борівський молокозавод" господарських договорів підтверджується протоколом Загальних зборів акціонерів зазначеного товариства від 09.02.2011 р., та довіреністю від 09.02.2011 р., за якою ОСОБА_2 надано право управляти справами Акціонерного товариства закритого типу "Борівський молокозавод", а також здійснювати керівництво його поточною і оперативною діяльністю.

Крім того, матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_2 є акціонером, якому належить 96,63 % акцій Акціонерного товариства закритого типу "Борівський молокозавод".

Відповідно до пункту 2 вищезазначеної Мирової угоди, Акціонерне товариство закритого типу "Борівський молокозавод" зобовязався повернути Акціонерному товариству "Елекстер" в строк не пізніше 31 травня 2011 року усе обладнання, отримане ним раніше за Договором від 25 вересня 2009 року, після чого, відповідно до пункту 3 тієї ж Мирової угоди, сторони більше не будуть мати претензій одна до одної за відносинами, які виникли із Договору № 090908 від 25 вересня 2009 року.

Відповідно до п. 2 Мирової угоди 1-й Відповідач повертає за власний рахунок Обладнання Позивачу, в місце, звідки було здійснено відвантаження, а саме на адресу Сонтулантіє 382, 37800 Тояла, Фінляндія. У випадку невиконання даного зобов'язання будівлі, техніка та обладнання 1-го відповідача за первісним позовом використовуються для зберігання Обладнання.

Докази виконання 1-м відповідачем зазначених положень мирової угоди матеріали справи не містять.

Посилання 2-го відповідача, а водночас і суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні на порушення сторонами при укладанні зазначеної мирової вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з огляду на факт порушення по відношенню до 1-го відповідача за первісним позовом провадження у справі провадження у справі про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів судова колегія відхиляє, оскільки вони не спростовують зобовязань 1-го відповідача за первісним позовом стосовно повернення майна, які виникли в нього за дійсною, та неоспореною на даний час Мировою угодою від 06 травня 2011 року.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Таким чином, мораторій, крім іншого, встановлює заборону на виконання грошових зобовязань боржника термін виконання яких настав, та не стосується зобовязань боржника, які повязані з передачею майна.

Сам по собі факт введення мораторію на задоволення вимог кредиторів не зумовлює зупинення господарської діяльності боржника.

Відповідно до ст. 598-599 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 1-2 ст. 604 ЦК України, зобов'язання припиняється за домовленістю сторін. Зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

Умовами мирової угоди від 06 травня 2011 року фактично грошове зобовязання за Договором № 090908 замінено на зобовязання з повернення майна, яке було предметом купівлі-продажу, що, зокрема, не суперечить вимогам п. 2 ст. 697 ЦК України.

Таким чином, позивачем за первісним позовом при укладанні мирової угоди від 06 травня 2011 року фактично було реалізовано право на вимогу повернення отриманого, проте неоплаченого 1-м відповідачем за первісним позовом товару, отриманого за договором № 090908 від 25 вересня 2009 року купівлі-продажу спірного обладнання.

Більше того умовами зазначеного Договору (п.10.7) передбачено, що товар, який є предметом цього Договору, вважається рухомим майном та знаходиться в заставі виключно у продавця до того моменту, як покупець повністю сплатить всю вартість товару, з обовязком покупця також застрахувати його.

Згідно зі ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Як вбачається з умов мирової угоди від 06 травня 2011 р. домовленість сторін свідчить про фактичну зміну Договору № 090908 від 25 вересня 2009 року купівлі-продажу, направлену на поставку Товару, (спірного обладнання), з переходом права власності на нього до Продавця за відповідних обставин та підстав.

Отже, у 1-го відповідача виникло зобовязання з повернення майна, на яке не розповсюджується дія мораторію, оскільки ухвалою господарського суду від 17.03.2011 р., зокрема порушено провадження у справі про банкрутство АТЗТ "Борівський молокозавод" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а саме, заборонено стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства та встановлено, що не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів). Тобто, дана ухвала не містить заборон на розпорядження боржником майном. Матеріали справи свідчать про те, що процедуру розпорядження майном боржника було введено вже після укладання мирової угоди від 06.05.2011 р., тобто ухвалою господарського суду від 26.07.2011 р.

Зазначені обставини при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції враховані не були, що призвело до прийняття неправильного рішення.

Так само, зазначені обставини є підставами для залишення поданої 2-м відповідачем апеляційної скарги без задоволення.

Матеріали справи не містять доказів виконання 1-м відповідачем своїх зобовязань щодо передачі майна позивачеві.

Згідно з вимогами ст. 386-387 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Зазначений засіб захисту права власності застосовується в тому випадку, коли власник фактично позбавлений можливості володіти й користуватися належною йому річчю, тобто коли річ незаконно вибуває з його володіння. Згідно з вказаною нормою, власник має право реалізувати своє право на захист шляхом звернення до суду з вимогою про витребування свого майна з чужого незаконного володіння з дотриманням вимог, передбачених ЦК України.

З правового аналізу ст. 387 ЦК України вбачається, що мова у цій нормі йде про право власника на віндикаційний позов, тобто позов власника, що не володіє, до невласника, що незаконно володіє майном про вилучення цього майна в натурі. Віндикаційним позовом захищається право власності в цілому, оскільки він пред'являється в тих випадках, коли порушені права володіння, користування та розпорядження одночасно. Сторонами у віндикаційному позові виступають власник речі, який не лише позбавлений можливості користуватися і розпоряджатися річчю, але вже й фактично нею не володіє, та незаконний фактичний володілець речі (як добросовісний, так і недобросовісний). Під незаконним володінням розуміється фактичне володіння річчю, якщо воно не має правової підстави (володіння вкраденою річчю) або правова підстава якого відпала (минув термін дії договору найму), або правова підстава якого недійсна (володіння, установлене в результаті недійсного правочину). Позивач просить захистити його право шляхом вилучення у відповідача та передачі на його користь майна.

Факт набуття позивачем за первісним позовом права власності на спірне обладнання підтверджується мировою угодою 06 травня 2011 року.

Згідно з ч. 1 ст. 334 ЦК України, Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 397 ЦК України володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе.

Факт володіння відповідачами майном, що є предметом спору, підтверджується матеріалами справи, а саме 31.10.20011 року представником позивача здійснений адвокатський запит в Державну митну службу України з проханням про надання інформації про місцезнаходження майна, відповідь надійшла 23.12.2011 року. Відповідь на запит підтверджує, що на даний час відповідне майно перебуває в режимі митного ліцензійного складу та вивезене для сертифікації за адресою: смт. Борова, Харківської області, вул. Підлиманська, буд. 3. (право власності цього приміщення належить ПП “Едікула”на підставі договору купівлі-продажу від 07.04.201 року).

Отже, майно, яке є предметом спору знаходиться на території ПП “Едікула”.

Зазначений факт жодним з відповідачів не заперечується.

Таким чином, 2-й відповідач незаконно володіє майном, що є предметом позову.

Відповідно до ст. 400 ЦК України недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов'язку заінтересована особа має право пред'явити позов про витребування цього майна.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про правомірність первісних позовних вимог в частині витребування із незаконного володіння у 1-го відповідача за первісним позовом та 2-го відповідача за первісним позовом - Приватного підприємства "Едікула", м. Харків рухомого майна яке було предметом Договору № 090908 від 25 вересня 2009 року (тобто, обладнання з обробки молока, яке було придбано Акціонерним товариством закритого типу "Борівський молокозавод" на підставі зазначеного вище Договору купівлі-продажу обладнання).

Зазначене зумовлює скасування прийнятого по даній справі рішення в частині відмови в задоволенні первісного позову, прийняття нового рішення про задоволення первісних позовних вимог, та витребування у 1-го та 2-го відповідачів з чужого незаконного володіння рухомого майна, а саме: установку "Елекстер" 2100 л/год. ультра високотемпературної обробки, стерилізатор "Елекстер" 2100 с балансуючим пристроєм - 1 шт.; обладнання безперебійної мийки "СІР" - 1шт.; комплект запасних частин та частин, що зношуються - 1 комплект; гомогенізатор Model SLOW 2000 л/год (б/в) - 1шт.; асептичну пакувальну машину (б/у), асептичну пакувальну машину ЕА-5000 LL. - 1шт.; конвеєр для приймання пакетів - 2 шт.; елекстимер - 1 шт.; фотоелемент для зареєстрованої печатної плівки - 2 шт.; приналежності - 1 комплект; комплект запасних частин та частин, що зношуються - 1 комплект.

Так само правомірними та такими, що підлягають задоволенню є позовні вимоги про зобовязання Акціонерного товариства закритого типу "Борівський молокозавод" здійснити поставку вищезазначеного предмету договору за адресою: Сонтулантіє 382, 37800 Тояла, Фінляндія, оскільки зазначені зобовязання визначені пунктом 2 Мирової угоди від 06 травня 2011 року, що є додатком до договору № 090908 від 25 вересня 2008 року.

З урахуванням вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України, з 1-го та 2-го відповідачів за первісним позовом в рівних частинах на користь позивача за первісним позовом підлягають стягненню 25585 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, та 33263 грн. судового збору.

При цьому, не підлягають задоволенню вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідачів за первісним позовом 16000 доларів США витрат на послуги адвоката, оскільки договір № 181011 від 18.10.2011 р., яким позивач обґрунтовує зазначені вимоги, укладено останнім не безпосередньо з адвокатом, а з ТОВ “Мрія”. Даний договір укладено з метою надання юридичних а не адвокатських послуг. Оплачувати дані послуги позивач зобовязався не на користь адвоката, а на користь ТОВ “Мрія”, до того ж за відсутності доказів здійснення платежів.

При цьому, матеріали даної справи не містять доказів представництва інтересів позивача по даній справі саме ТОВ “Мрія”.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду частково відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, мотиви позивача за первісним позовом, з яких він оспорює вказане рішення, можуть бути підставами для його часткового скасування, тоді як вимоги, викладені в апеляційній скарзі за первісним позовом є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, судова колегія -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Елекстер" (Elecster OYJ), м. Тояла, Фінляндія задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 22.12.2011 р. по справі № 5023/8902/11 в частині визнання недійсною мирової угоди від 06.05.2011 року та в частині відмови в первісному позові про витребування майна та зобов'язання здійснення поставки скасувати та прийняти в цій частині нове рішення яким позов задовольнити частково.

Витребувати із незаконного володіння Акціонерного товариства закритого типу "Борівський молокозавод" (Адреса: 63801, Харківська область, Борівський район, смт. Борова, вул. Підлиманська, буд. № 3; код. 23007186) та Приватного підприємства "Едікула" (адреса: 61000, м. Харків, майдан Свободи, 8; код 33067800) рухоме майно, що є предметом договору № 090908 від 25.09.2008 року, а саме:

1. Установку «Елекстер»2100 л/год. ультра високотемпературної обробки

1.1.Стерилізатор «Елекстер»2100 с балансуючим пристроєм - 1 шт.;

1.2.Обладнання безперебійної мийки «СІР»- 1 шт.;

1.3.Комплект запасних частин та частин, що зношуються - 1 комплект;

2. Гомогенізатор Model SLOW 2000 л/год. (б/в) - 1 шт.

3. Асептична пакувальна машина (б/у)

3.1. .Асептична пакувальна машина ЕА-5000 LL - 1 шт.;

3.2. Конвеєр для приймання пакетів - 2 шт.;

3.3. Елекстимер - 1 шт.;

3.4.Фотоелемент для зареєстрованої печатної плівки - 2 шт.;

3.5. Приналежності - 1 комплект;

3.6. Комплект запасних частин, що зношуються 1 комплект;

Зобов'язати Акціонерне товариство закритого типу "Борівський молокозавод" (Адреса: 63801, Харківська область, Борівський район, смт. Борова, вул. Підлиманська, буд. № 3; код. 23007186) виконати зобов'язання, визначене пунктом 2 мирової угоди від 06.05.2011 року, що є додатком до договору № 090908 від 25.09.2008 року, а саме, здійснити поставку Акціонерному товариству "Елекстер" (Elecster OYJ) за адресою: Сонтулантіє 382, 37800 Тояла, Фінляндія предмет договору № 090908 від 25.09.2008 року, а саме:

1. Установку «Елекстер»2100 л/год. ультра високотемпературної обробки

1.1. Стерилізатор «Елекстер»2100 с балансуючим пристроєм - 1 шт.;

1.2. Обладнання безперебійної мийки «СІР»- 1 шт.;

1.3. Комплект запасних частин та частин, що зношуються - 1 комплект;

2. Гомогенізатор Model SLOW 2000 л/год. (б/в) - 1 шт.

3. Асептична пакувальна машина (б/у)

3.1. .Асептична пакувальна машина ЕА-5000 LL - 1 шт.;

3.2. Конвеєр для приймання пакетів - 2 шт.;

3.3. Елекстимер - 1 шт.;

3.4.Фотоелемент для зареєстрованої печатної плівки - 2 шт.;

3.5. Приналежності - 1 комплект;

3.6. Комплект запасних частин, що зношуються 1 комплект;

Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу "Борівський молокозавод" (Адреса: 63801, Харківська область, Борівський район, смт. Борова, вул. Підлиманська, буд. № 3; код. 23007186) та Приватного підприємства "Едікула" (адреса: 61000, м. Харків, майдан Свободи, 8; код 33067800) на користь Акціонерного товариства "Елекстер" (Elecster OYJ) (адреса: Фінляндія, м. Тояла, вул. Сонтуланіє 382, а/с 39; адреса для кореспонденції: 03057, м. Київ вул. Олександра Довженко, буд. 2, кв. 41) 25585 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, та 33263 грн. судового збору в рівних частинах.

Наказ доручити видати господарському суду Харківської області.

В іншій частині позову відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Елекстер" (Elecster OYJ), м. Тояла, Фінляндія без задоволення.

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Едікула", м. Харків залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Плужник О.В.

Повний текст постанови підписано 12.03.2012 р.