Постанова № 22240487, 19.03.2012, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 березня 2012 року Справа № 5002-19/3632-2011 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого суддіКотлярової О.Л.,

суддівАнтонової І.В.,

Євдокімова І.В.,

за участю представників сторін:

прокурор Шульга Антон Миколайович, посвідчення № 574 від 18 листопада 2008 року (старший прокурор відділу прокуратури міста Севастополя);

позивача не з`явився (Мисовська сільська рада);

відповідача ОСОБА_1, довіреність № б/н від 03 січня 2011 року (приватне підприємство "Еллада-Плюс");

відповідача не з`явився (Відділ Державного комітету по земельних ресурсах у Ленінському районі Автономної Республіки Крим);

розглянувши апеляційну скаргу Керченського міжрайонного природоохоронного прокурора на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Мокрушин В.І.) від 20 жовтня 2011 року у справі №5002-19/3632-2011

за позовом Керченського міжрайонного природоохоронного прокурора (вул. К. Маркса, 28, м. Керч, 98300)

в інтересах держави в особі Мисовської сільської ради (вул. Анджієвського, 37, с. Мисове, Ленінський р-н, 98210)

до приватного підприємства "Еллада-Плюс" (вул. Луговська, 74, с. Лугове, Ленінський р-н, 98206)

Відділу Державного комітету земельних ресурсів у Ленінському районі Автономної Республіки Крим (вул. Пушкіна, 22, смт. Леніне, 98200)

про визнання недійсним державного акту на право постійного користування земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2011 року Керченський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Мисовської сільської ради Ленінського району Автономної Республіки Крим з позовом до приватного підприємства „Еллада-Плюс” про визнання недійсним державного акту серії І-КМ №000463 від 10 травня 2001 року на право постійного користування земельною ділянкою площею 2,09 га, який видано відповідачу під базу відпочинку „Рига”.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно рішення місцевої ради відповідачу надавалась земельна ділянка розміром 2 га, проте у державному акті зазначено розмір земельної ділянки 2,09 га.

Прокурор у позовній заяві зазначає, що в результаті неналежного виконання Головою Мисовської сільської ради ОСОБА_2 службових обовязків, не були перевірені відомості, наявні у державному акті серії 1-КМ № 000463 від 10 травня 2001 року на право постійного користування Приватним підприємством „Еллада плюс” земельною ділянкою, наданої рішенням сесії Мисовської сільської ради від 21 лютого 2001 року.

У відношенні ОСОБА_2, який видав спірний державний акт, було порушено кримінальну справу та Постановою Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 15 вересня 2010 року ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за здійснені ним злочини, передбачені статті 364 частини 2, статті 366 частини 2, статті 367 частини 2 Кримінального кодексу України, у звязку зі спливу строків давності. Кримінальна справа припинена.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 жовтня 2011 року у справі №5002-19/3632-2011 позов задоволено частково. Визнано недійсним державний акт серії I-KM № 000463 від 10 травня 2001 року на право користування землею на земельну ділянку площею 2,09 га, який видано Приватному підприємству "Еллада плюс" під базу відпочинку "Рига" в частині визначення площі земельної ділянки, а саме: 0,09 га. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат та видачі наказів.

Рішення обґрунтоване наявністю підстав для часткового задоволення позовних вимог, що підтверджується доказами наявними у матеріалах справи, з урахуванням вироку суду з кримінальної справи, щодо особи яка підписала державний акт на право постійного користування землею ОСОБА_2

Не погодившись з рішенням суду, Керченський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить відновити строк на подання апеляційної скарги, рішення суду скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що господарським судом рішення винесено незаконно та необґрунтовано, та має бути скасовано у звязку з порушенням норм матеріального права, та невідповідністю висновків, що мають значення для справи з наступних підстав.

На думку прокурора, вирішення питання про визнання спірного державного акту в частині є необґрунтованим, без посилань на конкретні норми законодавства, враховуючи, що позивач та прокурор наполягали на визнання недійсним державного акту повністю.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 29 листопада 2011 року апеляційну скаргу Керченського міжрайонного природоохоронного прокурора прийнято до провадження.

На підставі Положення про управління (відділи) Держкомзему в районі, затвердженого Наказом Держкомзему від 17 червня 2008 року №123, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 липня 2008 за № 625/15316 управління (відділ) Держкомзему в районі (далі - управління (відділ)) є територіальним органом Держкомзему, підзвітним та підконтрольним Держкомзему та відповідно Республіканському комітету із земельних ресурсів Автономної Республіки Крим, головному управлінню Держкомзему в області та є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Відповідно до пункту 3 Положення, основними завданнями управління (відділу) є, у тому числі здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.

Ухвалою апеляційної інстанції від 13 лютого 2012 року залучено до участі у справі у якості іншого відповідача Відділ Державного комітету по земельних ресурсах у Ленінському районі Автономної Республіки Крим.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" та на підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із залученням до участі у справі іншого відповідача розгляд справи починається заново, а отже, спочатку починається і перебіг строку вирішення спору.

Від Відділу державного комітету по земельних ресурсах у Ленінському районі Автономної Республіки Крим надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги за відсутності представника з урахуванням письмових пояснень, також представлених судовій колегії.

У своїх поясненнях Відділ Державного комітету по земельних ресурсах у Ленінському районі Автономної Республіки Крим підтримав доводи апеляційної скарги, та вважає, що спірний державний акт підлягає скасуванню повністю, та вказав, що у архіві відділу відсутня документація із землеустрою по спірній земельній ділянці.

У судовому засіданні 19 березня 2012 року прокурор підтримав доводи апеляційної скарги, представник приватного підприємства "Еллада-Плюс" заявив усне клопотання про зупинення провадження у справі у звязку з необхідністю призначити у справі судову експертизу, а також зупинити розгляд справи до розгляду Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим іншої справи за позовом представника приватного підприємства "Еллада-Плюс" до Відділу державного комітету по земельних ресурсах у Ленінському районі Автономної Республіки Крим про визнання дій щодо оформлення державного акту та спонукання до дій.

Представник Мисовської сільської ради у судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, до початку розгляду справи надано клопотання про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника.

Враховуючи, що відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія вважає можливим розглянути скаргу за відсутністю сторін, що не з'явились.

Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши підстави прийняття оскаржуваного рішення суду першої інстанції, заслухавши прокурора та відповідача, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги Керченського міжрайонного природоохоронного прокурора з огляду на наступне.

Статтею 14 Конституції України вказано, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частиною 1 статті 142 Конституції України передбачено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Статтею 144 Конституції України визначено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 14 лютого 2001 року приватне підприємство „Еллада плюс” звернулась до Мисовської сільської ради, з клопотанням про винесення рішення про виділ підприємству у постійне користування земельної ділянки, на якій розташована база відпочинку „Рига”, площею 2,0 га (а.с.10).

Рішенням 14 сесії 23 скликання Мисовської сільської ради б/н від 21 лютого 2001 року „Про надання земельної ділянки приватного підприємства „Еллада плюс” припинено право користування земельною ділянкою Державного акціонерного товариства Рижський радіозавод під базою відпочинку „Рига”, розташованої на території Мисовської сільської ради Ленінського району Автономної Республіки Крим. Затверджено проект відведення земельної ділянки приватного підприємства „Еллада плюс” під існуючу базу відпочинку „Рига” та надано в постійне користування земельну ділянку площею 2,0 га з земель Мисовської сільської ради Автономної Республіки Крим (а.с.6).

Стаття 7 Земельного кодексу України (від 18 грудня 1990 року № 561-XIІ у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) зазначає, що користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку.

Частина 5 статті 19 вищезазначеного Земельного кодексу України встановлює, що надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні, іншому громадянину, підприємству, установі, організації провадиться лише після вилучення (викупу) цієї ділянки в порядку, передбаченому статтями 31 і 32 цього Кодексу.

Порядок та повноваження ради на вилучення земельних ділянок, так вилучення (викуп) земельних ділянок з метою передачі їх у власність або надання у користування громадянам, підприємствам, установам і організаціям провадиться за згодою власників землі і землекористувачів на підставі рішення Верховної Ради України, місцевих Рад народних депутатів. (стаття 31 Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року).

На підставі зазначеного рішення приватному підприємству „Еллада плюс” видано державний акт серії І-КМ № 000463 від 10 травня 2001 року на право постійного користування землею під базу відпочинку „Рига”, де зазначено розмір земельної ділянки пл.2,09 га, (а.с.14-16).

Невідповідність розміру земельної ділянки наданої приватному підприємству „Еллада-Плюс”, зазначеного у рішенні Мисовської сільської ради б/н від 21 лютого 2001 року, державному акті серії І-КМ №000463 від 10 травня 2001 року стали підставою звернення Керченського міжрайонного природоохоронного прокурору до господарського суду в інтересах держави в особі Мисовської сільської ради Ленінського району Автономної Республіки Крим з позовом про визнання недійсним державного акту на право постійного користування земельною ділянкою площею 2,09 га.

Відповідно частини 10 статті 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” № 280/97-ВР від 21 травня 1997 року акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Абзацом 1 пункту 2 розяснень Президії Вищого господарського суду України від 26 січня 2000 року № 02-5/35 зазначено, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Відповідно до пункту 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року № 6 державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.

У спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування.

Незважаючи на те, що судом першої інстанції було зроблено правомірний висновок, що надання спірної земельної ділянки відповідачу проводилось саме у розмірі 2,00 га., а зазначення у акті розміру 2,09 га є помилковим, визнання частково недійсним акту, як основного правовстановлюючого документа на земельну ділянку в частині 0,09 га є безпідставним, оскільки унеможливлює процес виконання рішення суду.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2009 року № 1021 ”Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну Реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право користування земельною ділянкою, договорів оренди, державна реєстрація права власності на підставі цивільно-правового договору або свідоцтва про право на спадщину, земельного сервітуту, емфітевзису, суперфіцію в Поземельній книзі, державна реєстрація права постійного користування земельними ділянками, договорів оренди земельних ділянок в Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі здійснюються до 1 квітня 2012 року.

Таким чином, визнання недійсним спірного державного акту в частині позбавляє можливості реального виконання рішення суду та внесення таких відомостей до Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду підлягає скасуванню, як постановлена з порушенням норм матеріального, процесуального права та приймає нове рішення, яким задовольняє позов у повному обсязі.

Судова колегія відмовляє у клопотанні представника приватного підприємства "Еллада-Плюс" про зупинення провадження у справі щодо призначення судової експертизи, оскільки клопотання не було обґрунтовано належним чином, не викладено до засідання апеляційної інстанції у письмовій формі.

Крім того, судова колегія зазначає, що предметом спору у даній справі є визнання недійсним державного акту, у якому площа зазначена 2,09 га., що підтверджено матеріалами справи.

Також, скаржником було заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду адміністративного позову про визнання дій по оформленню державного акту неправомірним.

Судова колегія відмовляє у задоволенні клопотання на підставі частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено зупинення провадження у справі у разі неможливості розгляду даної справи до вирішення повязаної з нею іншої справи, тому що заявником не було надано доказів прийняття адміністративного позову до розгляду Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим.

Частиною 1 статті 46 Господарського процесуального кодексу України (у редакції яка діяла на момент постановлення рішення) вказано, що державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України (редакції яка діяла на момент постановлення рішення) судові витрати по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Таким чином, з приватного підприємства "Еллада-Плюс" з урахуванням вищезазначених норм, підлягає стягненню державне мито у розмірі - 42,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі -118,00 грн.

Крім того, з урахуванням статті 49 Господарського процесуального кодексу України (у редакції яка діє на момент постановлення рішення суду апеляційної інстанції) з приватного підприємства "Еллада-Плюс" підлягає стягненню судовий збір у дохід Державного бюджету України у розмірі 470, 50 грн.

Керуючись статтями 101, пунктом 2 частини 1 статті 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Керченського міжрайонного природоохоронного прокурора задовольнити.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 жовтня 2011 року у справі №5002-19/3632-2011скасувати.

3.Прийняти нове рішення.

4. Позов задовольнити.

5. Визнати недійсним державний акт серії І-КМ № 000463 від 10 травня 2001 року на право користування землею на земельну ділянку площею 2,09 га, виданий приватному підприємству „Еллада плюс” під базу відпочинку „Рига”.

6. Стягнути з Приватного підприємства „Еллада плюс” (АР Крим, Ленінський район, с.Лугове, вул.Луговська, 74; ідентифікаційний код 22268401) на користь Державного бюджету України (р/р 31115095700002 в банку одержувача ГУ ДКУ в АРК м.Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м.Сімферополя, ідентифікаційний код 34740405, код платежу 22090200) 42,50 грн. державного мита.

7. Стягнути з приватного підприємства „Еллада плюс” (АР Крим, Ленінський район, с. Лугове, вул. Луговська, 74; ідентифікаційний код 22268401) удоход державного бюджету України (р/р 31214264700002 в ГУ ДКУ в АРК м.Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м.Сімферополя, ідентифікаційний код 34740405, код платежу 22050003) 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

8. Стягнути з Приватного підприємства „Еллада плюс” (АР Крим, Ленінський район, с.Лугове, вул.Луговська, 74; ідентифікаційний код 22268401) удоход державного бюджету України (р/р 31210206700001; у банку одержувача: ГУ ГКУ у м. Севастополі; МФО 824509, ЗКПО 23895637, код платежу 22030001 одержувач: Держбюджет м. Севастополь) судовий збір у розмірі 470, 50 грн.

Доручити господарському суду Автономної Республіки Крим видати накази.

Головуючий суддяО.Л. Котлярова

СуддіІ.В. Антонова

І.В. Євдокімов

Розсилка:

1. Керченський міжрайонний природоохоронний прокурор (вул. К. Маркса, 28, м. Керч, 98300)

2. Мисовської сільської ради (вул. Анджієвського, 37, с. Мисове, Ленінський р-н, 98210)

3. Приватного підприємства "Еллада-Плюс" (вул. Луговська, 74,с. Лугове, Ленінський р-н, 98206) 4. Прокуратура міста Севастополя (вул. Павліченко, 1, Севастополь, 99011)

5. Державний комітет по земельних ресурсах у Ленінському районі Автономної Республіки Крим ( вул. Пушкіна, 22, смт. Леніне, 22, 98200 АР Крим)