Постанова № 22240435, 20.03.2012, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 березня 2012 року Справа № 5002-8/3946-2011

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЗаплава Л.М.,

суддівЛатиніна О.А.,

М.І. Ткаченко,

за участю представників сторін:

представник позивача, ОСОБА_2, довіреність № ГО -11/363 від 19.12.11, приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС";

представник відповідача, не з'явився, відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" в особі Кримської Республіканської дирекції Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта";

третя особа, не з'явився, ОСОБА_3;

третя особа, не з'явився, ОСОБА_4;

третя особа, не з'явився, ОСОБА_5;розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чумаченко С.А.) від 27.10.2011 у справі №5002-8/3946-2011

за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (проспект Перемоги, 65,Київ 62,03062)

до відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (вул. Жилянська, 75,Київ,01032)

в особі Кримської Республіканської дирекції Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" (вул. Р. Люксембург, 17, Сімферополь, Республіки Крим, 95000)

за участю 3-х осіб: ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)

ОСОБА_4 (АДРЕСА_2)

ОСОБА_5

(АДРЕСА_4)

про стягнення 7487,74 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариства "Страхова група "ТАС" звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" в особі Кримської Республіканської дирекції ВАТ НАСК "Оранта", про стягнення 7487,74 грн.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 27 жовтня 2011 року у справі № 5002-8/3946-2011 (суддя Чумаченко С.А.) позов приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" задоволено. Стягнуто з відкритого акціонерного товариства національної акціонерної страхової компанії “Оранта" на користь приватного акціонерного товариства “Страхова група “ТАС” грошові кошти за виплату страхового відшкодування в порядку регресу у сумі 7487,74 грн, витрати по сплаті державного мита у сумі 102,00грн та 236,00грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду мотивовано тим, що позивач згідно приписів статті 27 Закону України „Про страхування” та статті 993 Цивільного кодексу України отримав право на відшкодування йому в порядку регресу суми виплаченого страхувальнику страхового відшкодування.

Не погодившись з рішенням суду, відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, у позові відмовити. Доводи апеляційної скарги мотивовані неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зокрема, представник відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" вказує, що позивач не звертався до нього відносно страхового випадку, не надав документи необхідні при виплаті страхового відшкодування. Обовязок по відшкодуванню шкоди покладається на ОСОБА_3, з вини якого було скоєно ДТП. Позивач запропонував прийняти участь у дослідженні (огляді) пошкодженого автотранспортного засобу лише ОСОБА_3, знаючи при цьому, що можуть бути заціплені і інтереси відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта". Також господарський суд при прийнятті оскаржуємого рішення, не застосував строки позовної давності.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.02.2012 залучено до участі у справи у якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_5, якій на праві власності належить Москвич 2140, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, за участю якого під керуванням третьої особи ОСОБА_3 відбулася дорожньо-транспортна подія.

У судове засідання 20.03.2012 представники відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" в особі Кримської Республіканської дирекції Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта", ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 не зявилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Від ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на адресу суду надійшли клопотання про розгляд справи у їх відсутність.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 № 2-7/10608-2008.

Оскільки явка учасників процесу обовязковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність незявившихся сторін.

На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України, повторно розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

03 червня 2008 року між закритим акціонерним товариством “Страхова група «ТАС»(перейменоване на приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС") та громадянкою ОСОБА_4 (страхувальник за договором) був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту №ДСНТ/-21 №169382601, об'єктом страхування якого були майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з володінням, використанням і розпорядженням автомобілем Кіа Cerato, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

Пунктом 5.1.1.зазначеного договору передбачено, що серед страхових випадків за даним договором є пошкодження або знищення транспортного засобу унаслідок дорожньо-транспортної події.

Як вбачається з постанови Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 07.07.2008 по адміністративній справі № 3-3127/08, 03.07.2008 у м. Євпаторія на вул. Інтернаціональна відбулася дорожньо-транспортна подія з участю автомобіля Москвич 2140, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, який належить на праві власності ОСОБА_5 та автомобіля Кіа Cerato, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, якій належить їй на праві власності.

Зазначеною постановою суду ОСОБА_3 визнано винним в скоєні ДТП 03.07.2008 та притягнуто до адміністративної відповідальності по статті 124 КУпАП у вигляді штрафу.

В наслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Кіа Cerato, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 отримав пошкодження.

Згідно звіту про оцінку матеріальної шкоди завданої власнику транспортного засобу від 18 липня 2008 року, проведеної незалежним експертом - оцінювачем, розмір матеріальної шкоди, завданої власнику транспортного засобу Кіа Cerato, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, склав 9563,92 грн.

Страховим актом страховика № 6087/26 від 28.08.2008, позивача по справі, дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Москвич 2140, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, який належить на праві власності ОСОБА_5, та автомобіля Кіа Cerato, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4 визнана страховим випадком та визначений розмір страхового відшкодування в сумі 9563,92 грн. з врахуванням безусловної франшизи, яка складає 0,25% - 204,25грн., а всього сума страхового відшкодування складає: 9563,92 - 204,25 = 9359,67грн.

Відповідно до п. 14.7 договору від 03 червня 2008 року страховик виплачує першу частину страхового відшкодування у строк не пізніше п'ятнадцяти робочих днів після складання страхового акту в розмірі 80% суми страхового відшкодування зазначеного в страховому акті у розмірі 7487,74грн. 20% від страхового відшкодування (9359, 67 * 0,2 = 1 871, 93 грн.) виплачується страховиком тільки за умови документального підтвердження страхувальником оплати вартості відновлювального ремонту транспортного засобу.

Згідно платіжного доручення №5785 від 09 вересня 2008 року позивачем перераховано ОСОБА_4 страхове відшкодування в розмірі 7487, 74 грн. Відповідно до статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховик, після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду (п.38.1.1.) - якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Тобто, зазначена стаття передбачає наявність права у страховика на пред'явлення регресного позову, а не відсутність такого права.

Як встановлено господарським судом, згідно полісу № ВА/6397024 від 30.12.2007 відкрите акціонерне товариство Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" застрахувала цивільно-правову відповідальність ОСОБА_3, забезпечений транспортний засіб автомобіль Москвич 2140, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, яким він керував на підставі довіреності. Відповідач, уклавши із громадянином ОСОБА_3 договір обовязково страхування від 30 грудня 2007 року №ВА/6397024, взяв на себе зобовязання з виплати за ОСОБА_3 за рахунок внесених ним страхових внесків страхового відшкодування у разі настання страхового випадку.

Отже, відповідальність за відшкодування збитків, завданих скоєним ОСОБА_3 правопорушенням, відповідно до договору обовязкового страхування від 30 грудня 2007 року №ВА/6397024 покладена саме на відповідача.

18 серпня 2011 року відповідачу була направлена претензія за вих. №570-04/09 в порядку регресу рекомендованим листом з повідомленням, однак лист про визнання регресної вимоги на адресу позивача не надходив.

Ці обставини стали підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до статті 27 Закону України “Про страхування” та статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Пунктом 37.4 статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Статтею 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», передбачений обов'язок учасників ДТП терміново повідомити відповідні органи МВС України (п.п. 33.1.1.), і вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (ст.ст. 33.1.2.).Однак, не повідомлення страховика не позбавляє права на позов страховика після виплати ним страхового відшкодування.

Вказана норма не містить підстав для відмови у задоволенні вимоги страховика, який виплатив страхове відшкодування згідно договору майнового страхування, до особи, відповідальної за завдані збитки, про відшкодування виплачених ним фактичних сум в межах передбачених договором обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Даної правової позиції також дотримується Верховний Суд України в постанові від 07.11.2011 по справі № 48/562.

Таким чином, особою відповідальною за завдані у даному випадку збитки, відповідно до положень Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, в межах передбачених договором обовязкового страхування цивільної відповідальності є саме відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія "Оранта".

Відповідач, який є страховиком відповідальності винної особи, не здійснював виплати страхового відшкодування безпосередньо потерпілому. Натомість, як вже було зазначено, позивач сплатив потерпілому у ДТП страхове відшкодування за договором страхування, у звязку з чим до нього перейшло право зворотної вимоги (регресу) до відповідача.

Оскільки позивачем здійснено страхове відшкодування за пошкодження транспортного засобу Кіа Cerato, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 у сумі 7487,74грн, відповідач, як особа яка несе відповідальність за настання страхових випадків з вини громадянина ОСОБА_3, має в порядку регресу відшкодувати позивачу здійснене останнім страхове відшкодування на ремонт транспортного засобу Кіа Cerato, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 у сумі 7487,74грн, в наслідок чого вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

У разі неповідомлення страховика у строки і за умов, певних п.п. 33.1.2. п. 33.1 ст. 33 цього закону, у страховика виникає право регресу до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу після виплати ним страхового відшкодування.

Не приймаються до уваги доводи відповідача про пропущення позивачем загального строку позовної давності з огляду на наступне.

Статтею 257 Цивільного кодексу передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до глави 18 статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Частиною 6 статті 261 Цивільного кодексу України передбачено, що за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Згідно пункту 5 статті 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Приватне акціонерне товариства "Страхова група "ТАС" 09 вересня 2008 року виплатило страхове відшкодування в розмірі 7487,74грн згідно платіжного доручення №5785.

Таким чином, трьох літний строк позовної давності, при розгляді даної справи, починається 10 вересня 2008 року та закінчується 10 вересня 2011 року. Оскільки 10.09.2011 була субота - вихідний день, то строк закінчується 12.09.2011. Позовна заява була подана згідно календарного штемпелю на поштовому конверті 12.09.2011, тобто позивач звернувся до суду в межах загального строку позовної давності встановленого статтею 257 Цивільного кодексу України.

За таких обставин судова колегія вважає, що господарський суд Автономної Республіки Крим правомірно задовольнив позов приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" та стягнув з відкритого акціонерного товариства національної акціонерної страхової компанії “Оранта на користь приватного акціонерного товариства “Страхова група “ТАС” грошові кошти за виплату страхового відшкодування в порядку регресу у сумі 7487,74 грн.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.02.2012 залучено до участі у справи у якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_5, якій на праві власності належить Москвич 2140, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, за участю якого під керуванням третьої особи ОСОБА_3 відбулася дорожньо-транспортна подія.

Судовою колегією встановлено, що прийняте місцевим господарським судом рішення стосується осіб, які не були залучені до участі у справі, тому відповідно до пункту 3 частини 3 статті 104 Господарського процесуального кодексу України рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню.

Пунктом 12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 „Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України” передбачено, що порушення норм процесуального права, зазначені у пунктах 1-7 частини третьої статті 104 ГПК, є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, у тому числі й тоді, коли суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. У такому випадку апеляційний суд скасовує рішення місцевого господарського суду повністю і згідно з пунктом 2 статті 103 ГПК приймає нове рішення.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, яким позов підлягає задоволенню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 3 частини 3 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 27 жовтня 2011 року у справі № 5002-8/3946-2011 скасувати.

3.Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства національної акціонерної страхової компанії “Оранта” (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75; ідентифікаційний код 00034186) на користь приватного акціонерного товариства “Страхова група “ТАС” (03062, м. Київ, проспект Перемоги, 65; код ЄДРПОУ 30115243; р/р 26500422 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335; поштова адреса: м. Сімферополь, вул. Октябрська, 12, офіс 202) грошові кошти за виплату страхового відшкодування в порядку регресу у сумі 7487,74грн, витрати по сплаті державного мита у сумі 102,00грн та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Зобов'язати господарський суд Автономної Республіки Крим видати наказ.

Головуючий суддяЛ.М. Заплава

СуддіО.А.Латинін

М.І. Ткаченко

РОЗСИЛКА:

приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС"

(проспект Перемоги, 65,Київ 62,03062)

(вул.Октябрьська,12,офіс 202,Сімферополь,95000)

ВАТ Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"

(вул. Жилянська, 75,Київ,01032)

Кримська Республіканська дирекція Відкритого акціонерного товариства

Національної акціонерної страхової компанії "Оранта"

(вул. Р. Люксембург, 17,Сімферополь,АР Крим,95000)

ОСОБА_3

(АДРЕСА_1)

ОСОБА_4

(АДРЕСА_2)

ОСОБА_8

(АДРЕСА_3)

ОСОБА_9

(АДРЕСА_4)