Постанова № 22240430, 22.03.2012, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 березня 2012 року Справа № 5002-28/4328-2011 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіГрадової О.Г.,

суддівЛатиніна О.А.,

Маслової З.Д.,

за участю представників сторін:

позивача, ОСОБА_1, довіреність №1498/02-29 від 06.10.11, Виконавчий комітет Євпаторійської міської ради;

відповідача, ОСОБА_2, довіреність № б/н від 27.02.12, товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс-XXII";

третьої особи, не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Тритон-Ікс";

розглянувши апеляційну скаргу Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Лукачов С.О.) від 26 грудня 2011 року у справі №5002-28/4328-2011

за позовом Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради (пр. Леніна, 2, Євпаторія, 97400)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-XXII" (вул. Токарєва, 43, Євпаторія, 97412)

3-тя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Тритон-Ікс" (вул. Шевченко, 22, Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97400)

про спонукання до укладення договору,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням місцевого господарського суду у позові про зобовязання відповідача укласти з позивачем договір про прийняття пайової участі у створенні і розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури міста Євпаторія відмовлено (а.с. 88-94).

Судове рішення мотивовано тим, що на час направлення позивачем відповідачу пропозиції укласти договір Закон України "Про планування і забудову території" (стаття 27-1 якого передбачала зобовязання укладення такого виду договорів) втратив чинність, а стаття 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (яка передбачає перерахування коштів по такому договору) ще не набрала чинність; крім того, обєкт містобудування прийнятий в експлуатацію 06 липня 2009 року; судом не застосована позовна давність тому, що її строк не сплинув - позивач протягом трьох років з моменту отримання відповідачем сертифікату відповідності обєкту містобудування звернувся з позовом про укладення договору.

Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення, позов задовольнити через те, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права (а.с. 102-103).

З відзиву на апеляційну скаргу слідує, що відповідач з доводами апеляційної скарги не згоден тому, що на час набуття відповідачем статусу замовника будівництва законом не було передбачено обовязкової участі забудовників в розвитку інфраструктури населеного пункту (а.с. 125-127).

У судовому засіданні позивач підтримав доводи апеляційної скарги, відповідач - доводи відзиву. Третя особа не скористалася правом на участь в судовому засіданні її представника, про час та місце засідання сповіщена ухвалою суду, копія якої 28 лютого 2012 року направлена на її адресу рекомендованою кореспонденцією (а.с. 118-119), вручено представнику - 01 березня 2012 року (а.с. 122). Заяви про відкладення розгляду справи не надано. У справі достатньо доказів для розгляду спору. Явка третіх осіб не визнана судом обовязковою. Тому судова колегія розглядає справу за відсутністю представника третьої особи.

На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд витребував додаткові докази (а.с. 129, 134-142, 145-154) та встановив наступне.

01 березня 2001 року здійснена державна реєстрація відповідача як юридичної особи ідентифікаційним кодом 31364688, який є правонаступником приєднаного в 2005 році до нього комунального підприємства "Сервіс-ХХІ", що підтверджується реєстраційними документами відповідача, рішенням про реорганізацію, витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Статутом відповідача (а.с. 19-20, 26-29, 75, 134-143).

Відповідач має в оренді земельні ділянки, розташовані в м. Євпаторія, пр. Перемоги, які йому (чи його попередникові) надані на підставі рішень Євпаторійської міської ради та договорів оренди землі для реконструкції та обслуговування ринку:

1) площею 22.072,65 кв.м. за кадастровим №0110900000:01:018:0031, що підтверджується рішенням №4-28/121 від 03 березня 2005 року про поновлення на 9 років договору оренди землі (а.с. 9 чи а.с. 78) та договором оренди землі від 04 квітня 2006 року, державна реєстрація якого здійснена 10 липня 2006 року за №988 в Державному реєстрі земель (а.с. 145-149);

2) площею 2.900 кв.м. за кадастровим №0110900000:01:043:0022, що підтверджується рішенням №4-36/116 від 22 грудня 2005 року про додаткове надання землі на 9 років 4 місяців (а.с. 10) та договором оренди землі від 04 квітня 2006 року, державна реєстрація якого здійснена 10 липня 2006 року за №988 в Державному реєстрі земель (а.с. 145-149);

3) площею 0,4438 га за кадастровим №0110900000:01:043:0039, що підтверджується рішенням №5-48/84 від 26 серпня 2009 року про додаткове надання землі на строк до 03 березня 2015 року (а.с. 8) та договором оренди землі від 25 лютого 2010 року, державна реєстрація якого здійснена 06 жовтня 2010 року за №041000200084 в Державному реєстрі земель (а.с. 146-154).

З жовтня 2006 року по травень 2008 року відповідач на підставі рішення Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради №384/12 від 22 липня 2005 року про дозвіл на реконструкцію (а.с. 76), затвердженого проекту та дозволу на виконання будівельних робіт від 13 жовтня 2006 року (а.с. 129) через генерального підрядника - товариство з обмеженою відповідальністю "Антал", на земельній ділянці площею 22.072,65 кв.м. здійснив будівництво - 3 чергу реконструкції ринку "Універсам" на торгово-сервісний комплекс - рибний павільйон. 06 липня 2009 року державною комісією ця реконструкція прийнята в експлуатацію. 16 липня 2009 року відповідачу наданий сертифікат відповідності здійсненої реконструкції проектної документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, який підтверджує його готовність до експлуатації. Такі обставини сторони не оспорюють та це підтверджується поясненнями сторін, актом приймання в експлуатацію, сертифікатом відповідності (а.с. 11-12, 73-74, 82).

При цьому, вказану реконструкцію відповідач здійснював в межах договору про дольову участь в реконструкції, який укладений 18 вересня 2006 року в простій письмовій формі з товариством з обмеженою відповідальністю "Тритон-Ікс" (а.с. 45-49).

10 листопада 2010 року Виконкомом Євпаторійської міської ради товариству з обмеженою відповідальністю "Тритон-Ікс" надано свідоцтво на право власності на нежитлову будівлю загальною площею 820,6 кв.м., літера "А" - рибний павільйон, 3 черга торгово-сервісного комплексу "Універсам", розташованої в м. Євпаторія, пр. Перемоги, 59-г (а.с. 83). 16 листопада 2010 року здійснена державна реєстрація цього права (а.с. 84).

19 серпня 2011 року позивач направив відповідачу проект договору про дольову участь в розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Євпаторії (а.с. 13-16).

09 вересня 2011 року відповідач письмово відмовився від укладення такого договору тому, що придбав обєкт нерухомості без боргів перед територіальною громадою, відповідач оформлює своє право на земельну ділянку для обслуговування реконструйованого обєкту (а.с. 17-18).

Частина 4 статті 179 Господарського кодексу України та стаття 627 Цивільного кодексу України передбачають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

З цього загального правила про свободу договору є виключення, а саме, частина 3 статті 179 Господарського кодексу України встановлює, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів місцевого самоврядування.

Вперше законом був встановлений обовязок певних забудовників приймати участь у створенні і розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту з 14 жовтня 2008 року, коли Закон України "Про планування і забудову територій" №1699-III від 20 квітня 2000 року доповнений статтею 27-1, до частини 2 якої замовник, який має намір здійснити будівництво об'єкта містобудування у населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Частина 3 цієї статті передбачала, що пайова участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту полягає у відрахуванні замовником після прийняття об'єкта в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для забезпечення створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Частина 5 статті 27-1 Закону України "Про планування і забудову територій" передбачала, що договір про пайову участь (внесок) у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту укладається між органом місцевого самоврядування та замовником будівництва.

12 березня 2011 року був опублікований в газеті "Голос України" (2011, 03, №45) Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" №3038-VI від 17 лютого 2011 року, відповідно до пунктів 1 та 10 розділу V "Прикінцеві положення" якого з дня опублікування цього Закону України №3038-VI втратив чинність Закон України "Про планування і забудову територій" №280/97-ВР від 21 травня 1997 року (із наступними змінами).

Разом з тим, Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" №3038-VI від 17 лютого 2011 року передбачена стаття 40, яка регулює питання пайової участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Ця норма передбачає, що порядок залучення коштів на такі витрати встановлює орган місцевого самоврядування (що Євпаторійська міська рада і зробила - затвердила рішенням №6-12/12 від 26 серпня 2011 року певний Порядок (а.с. 66-69); зобовязання певних замовників забудови взяти участь у створенні інфраструктури населеного пункту шляхом перерахування до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів; встановлений порядок та визначення величини пайової участі; строк укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту; істотні умови договору; строк сплати.

При цьому, підпункт 2 пункту 1 розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" №3038-VI від 17 лютого 2011 року передбачає, що набирають чинності з 1 січня 2013 року:

- частина третя статті 40, це: "пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури";

- абзац сьомий частини дев'ятої статті 40, це: "кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором".

Таким чином, станом на 22 липня 2005 року та 13 жовтня 2006 року (дати отримання попередником відповідача дозволу на реконструкцію та отримання відповідачем дозволу на виконання будівельних робіт) законами України не було передбачено зобовязання забудовника приймати участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, а відтак обовязку укладати договір.

Такий обовязок вперше був передбачений з 14 жовтня 2008 року, коли Закон України "Про планування і забудову територій" №280/97-ВР був доповнений статтею 27-1. Строк виконання такого зобовязання закон повязував з вводом обєкта будівництва в експлуатацію - кошти слідувало сплатити до місцевого бюджету після вводу обєкта в експлуатацію.

Однак позивач та відповідач після прийняття 06 липня 2009 року в експлуатацію обєкту будівництва (реконструкції), здійсненого за замовленням відповідача, договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не уклали.

За укладенням такого договору позивач в судовому порядку звернувся лише 06 жовтня 2011 року (а.с. 4-5, 23).

На момент звернення позивача з таким позовом закон щодо зобовязання прийняти участь у розвитку інфраструктури населеного пункту змінився. З 12 березня 2011 року втратила законну силу стаття 27-1 Закону України "Про планування і забудову територій" №280/97-ВР, але і з 12 березня 2011 року набула чинності стаття 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" №3038-VI (окрім частини 3 та абзацу 7 частини 9, які набирають чинність з 01 січня 2013 року та регулюють питання строку сплати - до початку будівництва), яка також передбачає обовязок замовника будівництва прийняти участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Тобто на час виникнення спору (09 вересня 2011 року, коли відповідач відмовився від укладення договору) та на час звернення з позовом, розгляду цього спору судом першої інстанції існувала пряма вказівка закону (стаття 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" №3038-VI) щодо обов'язковості укладення договору для замовників будівництва про прийняття участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Однак відповідно до частини 9 (окрім абзацу 7, який не набрав чинності) договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Цей строк позивачем втрачений. Можливості поновлення чи зміни такого строку закон не передбачає.

А тому апеляційний господарський суд вважає, що позовні вимоги та апеляційна скарга задоволенню не підлягають.

Щодо застосування строку позовної давності, на чому наполягав відповідач (а.с. 64), апеляційний господарський суд вважає, що такий строк не може бути застосований, оскільки відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, а цивільні права позивача відповідач не порушив, тому такий строк не застосовується.

На підставі вказаного апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає, рішення місцевого господарського суду з урахуванням викладених вище підстав скасуванню не підлягає.

Керуючись статтями 101, 102, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 грудня 2011 року у справі №5002-28/4328-2011 залишити без змін.

Головуючий суддяО.Г. Градова

СуддіО.А.Латинін

З.Д. Маслова

Розсилка: 1. Виконавчий комітет Євпаторійської міської ради (пр. Леніна, 2, Євпаторія, 97400) 2. товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс-XXII" (вул. Токарєва, 43, Євпаторія, 97412) 3. товариство з обмеженою відповідальністю "Тритон-Ікс" (вул. Шевченко, 22, Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97400)