Постанова № 22240234, 20.03.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.12 Справа № 5008/1542/2011

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Марко Р.І.,

при секретарі судового засідання Томкевич Н.Г.,

з участю представників:

від скаржника (відповідача) зявився,

позивача зявився,

розглянув апеляційну скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м.Виноградів

на рішення господарського суду Закарпатської області від 12.01.2012 року, суддя Г.Й.Бобрик, в справі за №5008/1542/2011

за позовом: публічного акціонерного товариства «Єнні Фудз», м.Одеса

до відповідача: фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м.Виноградів

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Закарпатської області від 12.01.2012 року задоволено позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Єнні Фудз»про стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 25 508,76 грн. основного боргу, 1 960,68 грн. пені, 1 265,56 грн. інфляційних витрат, 448,48 грн. 3 % річних, що складає заборгованість за договором №55/09-д від 16.12.2009 року про діяльність в якості дистрибютера, укладеного відкритим акціонерним товариством „Одесахарчокомбінат” та відповідачем по справі - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2.

Рішення суду мотивоване тим, що доказів оплати поставленого товару відповідач суду не надав, а тому позовні вимоги про її стягнення та нарахованих за прострочення виконання зобов'язань за договором нарахувань згідно ст.625 ЦК України та пені підлягають до задоволення.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким стягнути з позивача на користь скаржника суму несплаченого бонусу у розмірі 18336,62 грн. та зобов'язати забрати товар на суму 33437,12 грн., що залишився на складі, в зв'язку з неповним з'ясуванням місцевим судом обставин, що мають значення для справи та порушенням норм матеріального права, апелюючи тим, що спірна заборгованість скаржника перед позивачем виникла внаслідок неналежного виконання позивачем своїх зобов'язань за договором, зокрема, п.6.2 договору щодо обов'язку забрати у відповідача нереалізований товар зі складу та виплатити бонус у розмірі 7% від вартості викупленої продукції.

Скаржник покликається на те, що вказані вимоги випливають з договірних зобов'язань між сторонами, а тому мають бути враховані при вирішенні спору по суті. При цьому, вважає безпідставною відмову місцевого суду у прийнятті зустрічних позовних вимог щодо стягнення суми несплаченого бонусу у розмірі 18336,62 грн. та зобов'язання забрати товар на суму 33437,12 грн., оскільки дані вимоги пов'язані між собою, в зв'язку з чим просить стягнути їх в апеляційному провадженні.

Скаржник також покликається на безпідставність стягнення з нього нарахувань згідно ст.625 ЦК України та пені за прострочення виконання зобов'язань за договором, оскільки в спірному випадку здійснена заміна первісного кредитора у зобов'язанні новим згідно ст.518 ЦК України, а тому строк на виконання зобов'язання за договором слід обчислювати з часу повідомлення боржника про заміну кредитора та висунення до нього вимоги, яким в спірному випадку є судове засідання 07.12.2011 року, в якому скаржник довідався про правонаступництво ПАТ «Енні Фудз»прав та обов'язків ВАТ «Одесахарчокомбінат».

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить в її задоволенні відмовити, мотивуючи тим, що матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем, а тому така підлягає стягненню в судовому порядку.

Позивач вважає безпідставними доводи апелянта щодо заявлених зустрічних вимог, оскільки ухвалою господарського суду Закарпатської області від 16.12.2011 року (по справі №05/1-08/14174/2011) зустрічний позов фізичної особи підприємця ОСОБА_2 повернуто без розгляду на підставі п.5 ч.2 ст.54 ГПК України.

Позивач також зазначає про те, що ВАТ «Одесахарчокомбінат»не було реорганізовано у ПАТ «Єнні Фудз», а лише змінено тип акціонерного товариства на виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства», що свідчить про відсутність підстав для висновку про заміну первісного кредитора у зобов'язанні новим згідно ст.518 ЦК України та відповідно зміну настання для відповідача строку виконання зобов'язання за договором.

В судовому засіданні 20.03.2012 року скаржником заявлено клопотання про відстрочку сплати боргу, мотивуючи здійсненням часткової проплати в сумі 2000 грн.. В задоволенні такого клопотання судом відмовлено, оскільки заявником не подано доказів наявності в спірному випадку встановлених ст.121 ГПК України підстав для здійснення відстрочки, зокрема, доказів перебування товариства у важкому фінансовому стані.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, які підтримали свої позиції, пояснення дали аналогічні, викладені в письмових поясненнях та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що між відкритим акціонерним товариством „Одесахарчокомбінат”, правонаступником якого є приватне акціонерне товариство „Єнні Фудз”, та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено договір №55/09-д від 16.12.2009 року про діяльність в якості дистрибютора (а.с.9-15, т.1), за умовами п.3.3.1 якого відповідач зобовязаний прийняти та оплатити на умовах визначених даним договором товар на суму і в кількості згідно товаросупровідних документів.

Додатком №1 до договору №55/09-д від 16.12.2009 року в п.2 сторонами погоджено оплату товару з відстроченням платежу упродовж 30 календарних днів.

На виконання умов договору №55/09-д від 16.12.2009 року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 25508, 76 грн., що підтверджується видатковою накладною №7345 від 27.12.2010 року (а.с.16-18, т.1).

Проте, свої зобов'язання по оплаті поставленого товару відповідач не виконав, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у розмірі 25508,76 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача направлялися претензії №22-10/144 від 27.04.2011 року(а.с.19-21, т.1) та №22-10/182 від 05.08.2011 року (а.с.22-23, т.1) про оплату спірної заборгованості, проте, такі залишені без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку, а згідно ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 712 ЦК України).

До договору поставки, в силу ч.2 ст.712 ЦК України, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає товар у власність другої сторони (покупця), а покупець зобовязується прийняти та оплатити товар (ст.655 ЦК України).

Згідно із ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Приписи ст.692 ЦК України, передбачають можливість продажу товару із розстроченням оплати.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач доказів погашення основного боргу не подав і на час розгляду справи в суді, а тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 25508,76 грн.

Покликання скаржника на те, що в спірному випадку відбулася заміна кредитора новим згідно ст.518 ЦК України, що позбавляє права на стягнення з відповідача нарахувань згідно ст.625 ЦК України та пені за прострочення виконання зобов'язань за договором, оскільки змінює настання для відповідача строку виконання зобов'язання за договором (скаржник довідався про правонаступництво ПАТ «Енні Фудз»прав та обов'язків ВАТ «Одесахарчокомбінат»лише в судовому засіданні 07.12.2011 року), є безпідставним, оскільки ВАТ «Одесахарчокомбінат»не було реорганізовано у ПАТ «Єнні Фудз», а лише змінено тип акціонерного товариства на виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства»№514-VI від 17.09.2008 р.. Зміна назви позивача ВАТ „Одесахарчокомбінат” на ПАТ „Єнні Фудз” відбулась 20.05.2011 та не перешкоджала погашенню заборгованості відповідачем.

Крім цього, за змістом ст.518 ЦК України передбачено право боржника висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора, а не змінює строк виконання зобов'язання для боржника. Відповідно до ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Покликання скаржника на те, що спірна заборгованість скаржника перед позивачем виникла внаслідок неналежного виконання позивачем своїх зобов'язань за договором, зокрема, п.6.2 договору щодо обов'язку забрати у відповідача нереалізований товар зі складу та виплатити бонус у розмірі 7% від вартості викупленої продукції, є безпідставним, оскільки не звільняє скаржника від обов'язку виконати свої зобов'язання за договором, факт невиконання яких судом встановлено вище.

В свою чергу, існування у позивача інших зобов'язань за даним договором, зокрема, щодо виплати бонусу та забрати нереалізований товар, не позбавляє права скаржника на захист його прав та законних інтересів у спосіб, визначний діючим законодавством, зокрема, звернення до суду в іншому провадженні. Покликання скаржника на те, що такі вимоги скаржником заявлено в даному провадженні шляхом подання зустрічного позову, також не надають права скаржнику на заявлення таких вимог в даному апеляційному провадженні, оскільки ухвалою господарського суду Закарпатської області від 16.12.2011 року (по справі №05/1-08/14174/2011) зустрічний позов фізичної особи підприємця ОСОБА_2 повернуто без розгляду на підставі п.5 ч.2 ст.54 ГПК України і така ухвала суду набрала законної сили згідно ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 20.01.2012 року, що позбавляє права надавати оцінку та розглядати зустрічні вимоги скаржника в даному апеляційному провадженні.

Покликання скаржника на те, що отриманий ним товар згідно накладної №7345 від 27.12.2010 оплачений платіжними дорученнями № 0009 від 18.02.2011, № 0152 від 11.05.2011, квитанцією № 98136 від 24.05.2011 р., квитанцією № 24285 від 15.03.2011р. є безпідставним, оскільки у вищезгаданих платіжних документах в графі " призначення платежу", не зазначено, що кошти перераховані саме за товар отриманий згідно накладної №7345 від 27.12.2010, а тому вказані документи не можуть бути належними доказами в підтвердження факту погашення спірної заборгованості. Крім цього, зі змісту акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.12.2009 по 31.12 .2011, в якому відображені всі партії поставленого товару та платежі відповідача, вбачається, що сплачені відповідачем кошти згідно платіжних доручень № 0009 від 18.02.2011, № 0152 від 11.05.2011, квитанції № 98136 від 24.05.2011 р., квитанції № 24285 від 15.03.2011р., отримані та зараховані позивачем в оплату заборгованості відповідача за попередні поставки партій товару.

Згідно ст.610 Цивільного Кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Ст.611 ЦК передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч.1, ч.3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки (штрафу, пені) є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно до ч.1 ст.216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором, а згідно ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов»язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов»язання.

Відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається подвійною обліковою ставкою НБУ від суми простроченої заборгованості, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно п.8.2 договору №55/09-д від 16.12.2009 року, відповідач за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті ціни товару, при умові відстрочки платежу, сплачує на користь позивача пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочки. Відтак, з врахуванням вищенаведених обставин позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню в розмірі 1960, 68 грн. за період прострочення з 26 січня по 30 червня 2011 року, тобто за 181 день (а.с.39-40, т.1), про що правильного висновку дійшов суд першої інстанції.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, а тому місцевим судом також правомірно задоволено позовні вимоги і в частині стягнення 448,48 грн. 3% річних, нарахованих за період прострочення з 26 січня по 26 серпня 2011 року (а.с.40, т.1) та втрат від інфляції в сумі 1265,56грн, які нараховані за період прострочення з 26 січня по 30 червня 2011 року (а.с.40, т.1).

З вищенаведеного доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд,

постановив:

рішення господарського суду Закарпатської області від 12.01.2012 року в справі за номером 5008/1542/2011 - залишити без змін, а апеляційну скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_2 без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий -суддя: С. М. Бойко

Судді: Т.Б.Бонк

Р.І.Марко

Повний текст постанови

виготовлено 26.03.2012р.