Постанова № 22240233, 20.03.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.12 Справа № 5015/6531/11

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Марко Р.І.,

при секретарі судового засідання Томкевич Н.,

з участю представників:

від скаржника (відповідача) зявився,

позивача зявився,

розглянув апеляційну скаргу дочірнього підприємства «ДУМБ»відкритого акціонерного товариства «Прикарпатбуд», м.Дрогобич

на рішення господарського суду Львівської області від 06.12.2011 року, суддя Т.Костів, у справі № 5015/6531/11

за позовом: приватного підприємця ОСОБА_2, м.Трускавець

до відповідача дочірнього підприємства «ДУМБ»відкритого акціонерного товариства «Прикарпатбуд», м.Дрогобич

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Львівської області від 06.12.2011 року задоволено позовні вимоги приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення з дочірнього підприємства «ДУМБ»відкритого акціонерного товариства «Прикарпатбуд» 6649,58 грн. 3% річних та 43447,81 грн. індексу інфляції, нарахованих за прострочення сплати боргу за договором поставки товару від 02.01.2008 року.

Рішення суду мотивоване тим, що матеріалами справи підтверджується факт погашення відповідачем заборгованості за договором поставки товару від 02.01.2008 року з порушенням термінів оплати, а тому позовні вимоги про стягнення нарахувань згідно ст.625 ЦК України за такі порушення підлягають до задоволення.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, апелюючи тим, що позивачем безпідставно заявлено, а судом стягнуто нарахування згідно ст.625 ЦК України за порушення термінів сплати боргу за договором поставки товару від 02.01.2008 року, оскільки доказів в підтвердження факту здійснення прострочення платежу позивачем не подано.

Скаржник покликається на невідповідність визначених згідно розрахунку термінів прострочення фактичним даним такого прострочення, в підтвердження чого покликається на дати поставки товару та дати здійснення їх проплат.

Скаржник також покликається на порушення місцевим судом норм процесуального права, апелюючи тим, що судом безпідставно розглянуто справу без участі представників відповідача та за наявності його письмового клопотання про відкладення розгляду справи з обґрунтуванням поважності причин такого відкладення, що позбавило можливості скаржника належним чином представити докази в спростування позовних вимог та порушує право відповідача на захист законних інтересів.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить в її задоволенні відмовити, мотивуючи тим, що розрахунок заявлених до стягнення нарахувань позивачем здійснено виходячи із суми заборгованості, яка підтверджується відповідними первинними документами та підписаними сторонами актами звірки взаємних розрахунків станом на 18.11.2008 року, а тому вважає доводи апелянта безпідставними.

Позивач також зазначає, що сума заборгованості згідно акту звірки взаємних розрахунків станом на 18.11.2008 року в розмірі 335761,76 грн. виникла на підставі спірного договору та з врахуванням перехідного залишку по заборгованостях попереднього періоду.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, які підтримали свої позиції, пояснення дали аналогічні, викладені в письмових поясненнях та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що рішення суду підлягає частковому скасуванню.

Судом встановлено, що 02 січня 2008 р. між приватним підприємцем ОСОБА_2 (постачальник) та ДП “ДУМБ”ВАТ “Прикарпатбуд”(покупець) укладено договір поставки товару, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити покупцю товар у вигляді будівельних матеріалів, а покупець зобов'язується його прийняти та своєчасно здійснити оплату за нього (п.1.1 договору).

На виконання умов договору, постачальником здійснено ряд поставок товару на основі заявок покупця. Представником покупця отримано наперед погоджені об'єми товару, право власності на який перейшло покупцю шляхом підписання видаткових накладних: №РН-0000023 від 29.01.2008 на суму 4 490,14 грн., № РН-0000024 від 06.02.2008 р. на суму 97589,52 грн., № РН-0000071 від 29.02.2008 на суму 22 828,26 грн., № РН-0000084 від. 29.02.2008 на суму 2 751,90 грн., № РН-0000114 від 31.03.2008 р. на суму 36 551,52 грн., № РН-0000126 від 31.03.2008 на суму 742,21 грн. № РН-0000144 від 31.03.2008 на суму 32 859,82 грн., № РН-0000164 від 07.04.2008 р. на суму 550.38 грн., № РН-0000155 від 29.04.2008 на суму 31 821,91 грн., № РН-0000161 віл 29.04.2008 р. на суму 25 661,14 грн., № РН-0000179 від 30.04.2008 р. на суму 100 295,52 грн., № РН-0000184 від 30.04.2008 на суму 4 148,90 грн. № РН-0000226 від 29.05.2008 на суму 799,96 грн. № РН-0000230 від 30.05.2008 на суму 72 661,20 грн., № РН-0000242 від 30.05.2008 р. на суму 15 163,20 грн., № РН-0000243 від 30.05.2008 на суму 3 799,92 грн., № РН-0000262 від 30.05.2008 р. на суму 3037,75 грн., № РН-0000197 від 31.05.2008 р. на суму 67 466,09 грн., № РН-0000323 від 27.06.2008 на суму 22 500,00 грн., № РН-0000233 від 30.06.2008 на суму 37 890,00 грн. № РН-0000312 від 30.06.2008 на суму 136,20 грн., № РН-0000313 від 30.06.2008 р. на суму 43 813,34 грн., № РН-0000322 від 30.06.2008 на суму 11 235,41 грн., № РН-0000398 від 30.07.2008 р. на суму 106 680,10 грн., № РН-0000337 від 31.07.2008 р. на суму 44 805,42 грн., № РН-0000362 від 31.07.2008 на суму 4 915,68 грн. № РН-0000364 від 31.07.2008 на суму 67 524,49 грн., № РН-0000372 від 31.07.2008 на суму 4 084,92 грн. № РН-0000383 від 31.07.2008 на суму 6 930,00 грн. № РН-0000386 від 31.07.2008 на суму 22 803,84 грн.. № РН-0000394 від 31.07.2008 р. на суму 6 724,80 грн., № РН-0000397 від 31.07.2008 на суму 2465,28 грн., № РН-0000380 від 29.08.2008 р. на суму 347,70 грн., № РН-0000446 від 29.08.2008 р. на суму 24 456,67 грн., № РН-0000447 від 29.08.2008 на суму 3І 801,44 грн., № РН-0000448 від 29.08.2008 на суму 7 153,42 грн. № РН-0000449 від 29.08.2008 на суму 744,00 грн., № РН-0000450 від 29.08.2008 р. на суму 6 724,80 грн., № РН-0000460 від 16.09.2008 на суму 7 545,38 грн., № РН-0000445 від 30.09.2008 р. на суму 695,40 грн., № РН-0000499 від 30.09.2008 р. на суму 38 887.32 грн.. № РН-00005 10 від 30.09.2008 на суму 27 347,52 грн. № РН-0000515 від 30.09.2008 на суму 18 170,88 грн., № РН-00005 16 від 30.09.2008 р. на суму 2 241,60грн., № РН-0000505 від 10.10.2008 р. на суму 2 689.92 грн., № РН-0000537 від 31.10.2008 на суму 38 066,38 грн., № РН-0000567 від 31.10.2008 на суму 34 041,00 грн. № РН-0000578 від 31.10.2008 на суму 11122,09грн., № РН-0000579 від 31.10.2008 р. на суму 6 276,48 грн., № РН-0000590 від 31.10.2008 на суму 34 004,16 грн., № РН-0000597 від 27.11.2008 р. на суму 249,98 грн., № РН-0000624 від 27.11.2008 р. на суму 288,00 грн., № РН-0000625 від 27.11.2008 на суму 12 187.44 грн. № РН-0000630 від 28.11.2008 на суму 9 806,40 грн., № РН-0000650 від 31.12.2008 на суму 24 655.15 грн. № РН-0000696 від 31.12.2008 на суму 16 187,45 грн. № РН-0000698 від 31.12.2008 на суму 432.00 грн., № РН-0000699 від 31.12.2008 р. на суму 1 959,84 грн., № РН-0000700 від 31.12.2008 на суму 3527,71 грн., № РН-0000704 від 31.12.2008 р. на суму 2 324,09 грн., № РН-0000706 від 31.12.2008р. на суму 33 624,00 грн., а всього на загальну суму 1 303 287,04 грн.

Згідно положень пункту 5.1 договору, товар підлягає оплаті протягом 3 днів від дати отримання товару.

В рахунок погашення боргу, покупцем здійснено оплату товару на загальну суму 1235000 грн., що підтверджується банківськими виписками: від 16.01.2008 року на суму 45000 грн., від 21.01.2008 року на суму 50000 грн., від 16.04.2008 року на суму 30000 грн., від 17.04.2008 року на суму 95000 грн., від 18.04.2008 року на суму 75000 грн., від 16.05.2008 року на суму 80000 грн., від 26.06.2008 року на суму 100000 грн., від 11.07.2008 року на суму 100000 грн., від 16.07.2008 року на суму 50000 грн., від 17.07.2008 року на суму 35000 грн., від 30.07.2008 року на суму 100000 грн., від 31.07.2008 року на суму 50000 грн., від 29.08.2008 року на суму 50000 грн., від 09.09.2008 року на суму 50000 грн., від 22.10.2008 року на суму 50000 грн., від 07.11.2008 року на суму 50000 грн., від 16.12.2008 року на суму 125000 грн., від 29.12.2008 року на суму 100000 грн. (а.с.114-132, т.1, а.с.43-60,т.2).

Оскільки більшість з проведених оплат відповідачем здійснено із порушенням термінів, позивач просить стягнути з відповідача згідно ст.625 ЦК України 6649,58грн. 3% річних та 43447,81грн. індексу інфляції за прострочення виконання грошових зобов'язань по договору від 02.01.2008 року, що є предметом даного спору.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку, а згідно ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 712 ЦК України).

До договору поставки, в силу ч.2 ст.712 ЦК України, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає товар у власність другої сторони (покупця), а покупець зобовязується прийняти та оплатити товар (ст.655 ЦК України).

Згідно із ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Приписи ст.692 ЦК України, передбачають можливість продажу товару із розстроченням оплати.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з поданого позивачем розрахунку позивачем нараховано до стягнення 6649,58грн. 3% річних та 43447,81грн. індексу інфляції за період з 04.10.2008 року по 01.07.2009 року (а.с.5-6). Такий розрахунок позивачем здійснено, виходячи з встановленого актом звірки взаємних розрахунків станом на 18.11.2008 року розміру заборгованості на суму 335761,76 грн., а також, враховуючи дати поставки товару по кожній окремій видатковій накладній та дати здійснення відповідачем погашення спірної заборгованості, факт чого підтверджується відповідними банківськими виписками.

Проте, перевіривши вказаний розрахунок, апеляційним судом встановлено невідповідність такого розрахунку фактичним обставинам по справі, оскільки сума заборгованості станом на 18.11.2008 року в розмірі 335761,76 грн. виникла не лише на підставі спірного договору, а й з врахуванням перехідного залишку по заборгованостях попереднього періоду, що не є предметом даного спору.

Крім цього, зі змісту банківських виписок за 2008 рік(а.с.43-60,т.2) призначенням платежу вказано погашення заборгованості за поставки, здійснені у 2008 році. Інших доказів в підтвердження зміни сторонами порядку розрахунків чи зарахування цих оплат в погашення попередньої заборгованості позивачем не подано, а судом не встановлено.

Позивачем також не подано інших первинних документів в підтвердження виникнення заборгованості станом на 18.11.2008 року в розмірі 335761,76 грн., а поданий позивачем акт звірки взаємних розрахунків не може бути належним доказом в підтвердження факту заборгованості, оскільки іншими доказами не підтверджено. Акти звірки підлягають оцінці та перевірці нарівні із іншими доказами по справі. Окрім того, акт звірки взаєморозрахунків є зведеним обліковим документом і не належить до первинних документів бухгалтерської звітності. Такий акт є, документом, що містить зведені відомості про бухгалтерський облік здійснених операцій на підприємствах, однак не може вважатись належним доказом проведення цих операцій та наявності заборгованості у субєкта господарювання (аналогічної позиції притримується Вищий господарський суд України у постановах від 16.12.2010р. по справі № 17/717 та від 28.02.2006р. по справі № 14/158).

Судом також встановлено, що в поданому позивачем розрахунку (а.с.5-6, т.1) не співпадають визначені по датах здійснені відповідачем проплати, докази яких наявні в матеріалах справи, в зв'язку з чим судом зобов'язано сторін провести взаємозвірку по строках виникнення заборгованості відповідача перед позивачем та датах здійснення відповідачем оплати цієї заборгованості, що сторонами так і не виконано. З цих підстав апеляційним судом здійснено самостійний розрахунок належних до стягнення з відповідача інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних, виходячи з наявних в матеріалах справи первинних документів по поставленому товару згідно договору від 02.01.2008 року та його оплаті в межах заявленого позивачем строку, який ґрунтується на наступному.

З поданого відповідачем розрахунку (а.с.41-42, т.2) вбачається порядок та розміри здійснених інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних за несвоєчасне погашення заборгованості в період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів поставки товару та здійснених оплат відповідачем за цей період, зокрема, розмір інфляційних втрат становить 10109,23 грн., а розмір трьох відсотків річних - 1794,36 грн.

Судом також встановлено, що у відповідача залишилася непогашена заборгованість перед позивачем по договору від 01.02.2008 року на суму 68287,04 грн., факт чого встановлено судовим рішенням по справі №5015/6540/11 господарського суду Львівської області. Зокрема, рішенням господарського суду Львівської області від 16.01.2012 року, залишеного без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.02.2012 року, встановлено, що здійснені відповідачем платежі згідно банківських виписок 20.05.2009 року та 30.06.2009 року стосуються погашення заборгованості по договору від 09.01.2009 року, а тому безпідставно зараховані позивачем в погашення заборгованості по попередньому договору від 02.01.2008 року. Борг відповідача перед позивачем за договором поставки від 02.01.2008 року становить 68287,04 грн. і вимоги щодо його стягнення в судовому порядку позивачем не заявлялися.

З цих підстав апеляційний суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню інфляційні втрати в розмірі 5804.4 грн. та три відсотки річних в розмірі 1133,75 грн., які нараховані на суму неоплаченої відповідачем, але простроченої заборгованості в розмірі 68287,04 грн. за період з 06.01.2009 року по 26.07.2009 року, тобто в межах заявленого позивачем періоду.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Згідно ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.41 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Таким чином, з приватного підприємця ОСОБА_2 підлягає до стягнення з дочірнього підприємства «ДУМБ»відкритого акціонерного товариства «Прикарпатбуд» 2928,11 грн. 3% річних, та 15913,63 грн. інфляційних втрат, нарахованих за прострочення сплати боргу за договором поставки товару від 02.01.2008 року, залишивши рішення місцевого суду в цій частині без змін, оскільки факт прострочення відповідачем погашення своїх зобов'язань за відповідні періоди підтверджується матеріалами справами.

В решті частині позовних вимог приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення з дочірнього підприємства «ДУМБ»відкритого акціонерного товариства «Прикарпатбуд» 3721,47 грн. 3% річних та 27534,18 грн. інфляційних втрат слід відмовити, скасувавши рішення місцевого суду в цій частині, оскільки такі є безпідставним та не підтверджуються жодними доказами.

Покликання скаржника на порушення місцевим судом норм процесуального права в частині розгляду спору без участі відповідача є безпідставним, оскільки не є безумовною підставою для скасування рішення суду при відсутності інших передбачених законом підстав. Крім цього, діючим ГПК України не обмежено представництво особи одним представником, а при відсутності і таких можливостей сторона не позбавлена захищати свої інтереси та представляти суду докази в порядку, встановленому ст.22 ГПК України, зокрема, надавати письмові пояснення.

Згідно ст.104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, що в спірному випадку апеляційним судом не встановлено. Як вбачається з матеріалів справи, відповідача повідомлено про час та місце розгляду справи в суді першої інстанції належним чином, що підтверджується поштовими відправленнями №7901406589172, а також поданим клопотанням б/н від 22.11.2012року (вх.№366) та клопотанням б/н від 06.12.2012року (вх.№28927/11) про відкладення розгляду справи у зв”язку з неможливістю забезпечити явку компетентного представника (а.с.2, 101,108).

Оскільки судом першої інстанції прийнято рішення при неповному з'ясуванні обставин по справі та з порушенням норм матеріального права, а тому воно підлягає частковому скасуванню з цих підстав, а апеляційна скарга відповідача частковому задоволенню.

При скасуванні рішення суду проводиться новий розподіл судових витрат на підставі ст.49 ГПК України, а тому з позивача на користь відповідача належить стягнути 312,55 грн. в повернення судового збору за розгляд справи в апеляційному провадженні за мінусом належних до стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат за розгляд справи в суді першої інстанції в розмірі 188,42 грн. державного мита та 88,76 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд,

постановив:

рішення господарського суду Львівської області від 06.12.2011 року в справі за номером 5015/6531/11 частково скасувати, а апеляційну скаргу дочірнього підприємства «ДУМБ»відкритого акціонерного товариства «Прикарпатбуд»частково задоволити.

В частині позовних вимог приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення з дочірнього підприємства «ДУМБ»відкритого акціонерного товариства «Прикарпатбуд» 3721,47 грн. 3% річних та 27534,18 грн. інфляційних втрат - відмовити.

В решті рішення господарського суду Львівської області від 06.12.2011 року в справі за номером 5015/6531/11 - залишити без змін, а апеляційну скаргу дочірнього підприємства «ДУМБ»відкритого акціонерного товариства «Прикарпатбуд»без задоволення.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь дочірнього підприємства «ДУМБ»відкритого акціонерного товариства «Прикарпатбуд»(м.Дрогобич, вул.Механізаторів,1, код ЄДРПОУ 30084687) 35,37 грн. судових витрат.

Накази видати суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий -суддя: С. М. Бойко

Судді: Т.Б.Бонк

Р.І.Марко

Повний текст постанови

виготовлено 26.03.2012р.