Постанова № 22240095, 20.03.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

20.03.12 Справа № 5015/4081/11

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Михалюк О.В.

суддів Новосад Д.Ф.

Мельник Г.І.

розглянув апеляційну скаргу державної акціонерної компанії «Хліб України»

на ухвалу господарського суду Львівської області від 13.12.2011р.

у справі № 5015/4081/11

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Скіфія», м.Збараж

до дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України»«Стрийський комбінат хлібопродуктів №2, м.Стрий

про визнання банкрутом,

з участю представників :

від скаржника не з»явився

від ініціюючого кредитора Гандяк Т.М.

від боржника Шепітяк Р.С.

арбітражний керуючий Кобельник О.С.

В ході судового засідання сторонам права і обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України роз”яснені, заперечень щодо складу суду не поступало.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Скаржник належним чином був повідомлений про день та час слухання справи, однак повноважних представників в засідання не скерував, в зв”язку з чим колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі доказами.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 13.12.2011р. у справі № 5015/4081/11 (суддя Гутьєва В.В.) про банкрутство дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України»«Стрийський комбінат хлібопродуктів № 2», м.Стрий визнано грошові вимоги кредиторів боржника, в тому числі вимоги Державної акціонерної компанії «Хліб України»частково на суму 80762,44 грн., з яких в першу чергу реєстру вимог кредиторів включено 85,00 грн. витрат на оплату державного мита та 40,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в четверту чергу 76570,35 грн. заборгованості, в шосту чергу 4067,09 грн. штрафних санкцій, у визнанні решти вимог відмовлено.

Не погоджуючись з даною ухвалою кредитор Державна акціонерна компанія «Хліб України»подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадану ухвалу, посилаючись, зокрема, на те, що вона є незаконна, винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, в порушення статті 43 ГПК України господарський суд не вжив заходів, спрямованих на всебічне, повне і об»єктивне встановлення всіх обставин справи, оскільки судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали не враховано те, що вимоги ДАК «Хліб України»є безспірними та не потребують додаткового доведення. Крім того, як зазначає скаржник, закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору і ДАК «Хліб України»має право вимагати належного виконання боржником зобов»язань за договором № 9362 від 03.01.2006р., а враховуючи положення пункту 9.1 Договору до даних правовідносин не застосовується строк позовної давності, передбачений ст.257 ЦК України. Також, на думку скаржника, визначені законом санкції, що застосовуються в разі порушення господарського зобов»язання, не потребують додаткового закріплення в тексті договору, а боржник зобов»язаний сплати ДАК «Хліб України»суму боргу з врахуванням індексу інфляції, 3% річних, пеню, визначену умовами договору та 7% штрафу.

Наводить скаржник і інші доводи, що є, на його думку, підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 21.07.2011 року порушено провадження у справі про банкрутство дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України»«Стрийський комбінат хлібопродуктів № 2», м.Стрий за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Скіфія», м.Збараж в порядку ст. 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Ухвалою господарського суду від 04.10.2011р. введено процедуру розпорядження майна та призначено розпорядника майна арбітражного керуючого Кобельника О.С.

Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство опубліковано в газеті «Урядовий кур»єр»№ 189 від 13.10.2011р.

03.11.2011 р. на адресу господарського суду Львівської області надійшла заява Державної акціонерної компанії “Хліб України” з грошовими вимогами до боржника на суму 170511,31 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, боржник вимоги Державної акціонерної компанії “Хліб України” визнав у повному обсязі на суму 170511,31 грн., розпорядник майна частково на суму 80637,44 грн., з них: 76570,35 грн. основного боргу та 4067,09 грн. штрафних санкцій.

Розглянувши матеріали заяви ДАК “Хліб України” суд встановив, що ДАК “Хліб України” на підставі договору № 9362 від 03.01.2006 р. про надання юридичних та маркетингових послуг на умовах абонентського обслуговування надала боржнику юридичні послуги на загальну суму 57498,00 грн. В обґрунтування надання юридичних та маркетингових послуг до заяви ДАК “Хліб України” додані акти про надання послуг, а саме: акт про надання послуг від 29.06.2006 р. на суму 19166,00 грн., акт про надання послуг від 31.07.2006 р. на суму 19166,00 грн., акт про надання послуг від 31.08.2006 р. на суму 19166,00 грн.

Відповідно до ч.2 ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. У звязку з наведеним кредитором має бути доведено факт надання юридичних послуг боржнику на заявлену суму, зокрема участь представників в судових засіданнях під час винесення рішень у справах за участю останнього, підготовка процесуальних документів, тощо. Таких доказів заявник суду не надав.

Крім того, вимога не може бути обтяженою строком позовної давності. Згідно з ст.256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Норми ст.257 ЦК України загальну позовну давність встановлюють тривалістю у три роки. Частиною першою ст.259 ЦК України передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення строку позовної давності укладається у письмовій формі. Договір № 9362 від 03.01.2006 р. про надання юридичних та маркетингових послуг на умовах абонентського обслуговування не містить положень щодо збільшення строку позовної давності. Відтак, вимога за договором № 9362 від 03.01.2006 р. про надання юридичних та маркетингових послуг на умовах абонентського обслуговування є необґрунтованою та підставно судом не включена в реєстр вимог кредиторів.

Крім того, ДАК “Хліб України” просив стягнути з боржника суму заборгованості на суму 58101,30 грн., яка виникла на підставі договору № 11741 від 02.12.2008 р. купівлі-продажу. Поставка товару підтверджується видатковою накладною № Д-00000327 від 18.12.2008 р. на суму 58101,30 грн. Також ДАК “Хліб України” просив сягнути з боржника 7 % штрафних санкцій 4067,09 грн., 3 % річні 4001,83 грн., втрати від інфляції 14467,22 грн. Вимога за договором № 11741 від 02.12.2008 р. купівлі-продажу є обґрунтованою і підставно визнана та включена у реєстр вимог кредиторів боржника, а саме: 125,00 грн. в першу чергу реєстру вимог кредиторів, 76570,35 грн. - в четверту чергу реєстру вимог кредиторів, 4067,09 грн. - в шосту чергу реєстру вимог кредиторів.

За таких обставин, доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст.91,101-106 ГПК України,-

Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Львівської області від 13.12.2011р. (пункт 2) у справі № 5015/4081/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати покласти на скаржника.

Головуючий суддя Михалюк О.В.

суддя Новосад Д.Ф.

суддя Мельник Г.І.