Постанова № 22240096, 20.03.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

20.03.12 Справа № 5010/1089/2011-Б-13/43

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Михалюк О.В.

суддів Новосад Д.Ф.

Мельник Г.І.

розглянув апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»

на ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 27.12.2011р.

у справі № 5010/1089/2011-Б-13/43

за заявою Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі, м.Тисмениця

до товариства з обмеженою відповідальністю «Нолт», с.Братківці Тименицького району Івано-Франківської області

про визнання банкрутом,

з участю представників :

від скаржника Павляк А.В. - представник

від боржника Мельник О.Г. - представник

арбітражний керуючий Хлібейчук М.І.

В ході судового засідання сторонам права і обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України роз”яснені, заперечень щодо складу суду не поступало.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 27.12.2011р. у справі № 5010/1089/2011-Б-13/43 (суддя Шкіндер П.А.) про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Нолт», с.Братківці Тисменицького району Івано-Франківської області затверджено реєстр вимог кредиторів, до якого не включено вимоги публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», м.Київ в сумі 2691651,31 грн. як такі, що забезпечені заставою та іпотекою майна боржника.

Не погоджуючись з даною ухвалою скаржник публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадану ухвалу, посилаючись, зокрема, на те, що в порушення статті 43 ГПК України господарський суд не вжив заходів, спрямованих на всебічне, повне і об»єктивне встановлення всіх обставин справи, оскільки судом першої інстанції безпідставно не визнано грошові вимоги кредитора ПАТ «Дельта Банк»в сумі 2691651,31 грн. як вимоги першої черги, що забезпечені заставою, оскільки суду було надані усі необхідні документи, що підтверджують вказану заборгованість.

Наводить скаржник і інші доводи, що є на його думку підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на наступне.

В провадженні господарського суду Івано-Франківської області знаходиться справа № 5010/1089/2011-Б-13/43 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Нолт», с.Братківці Тименицького району Івано-Франківської області, порушена за заявою Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі, м.Тисмениця в порядку статті 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(надалі Закон).

Постановою від 29.06.2011р. визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Нолт" банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру щодо боржника та призначено його ліквідатором - арбітражного керуючого Хлібейчука Михайла Івановича, наділивши його всіма повноваженнями ліквідатора, передбаченими ст.ст.24-25 Закону, визначено строк ліквідаційної процедури три місяці та призначено судове засідання по затвердженню ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора на 29.09.2011р.

Ухвалою суду від 29.09.2011р. припинено ліквідаційну процедуру по справі № 5010/1089/2011-Б-13/43 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Нолт"; ініціюючого кредитора Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі зобов'язано у десятиденний строк подати до офіційних друкованих органів оголошення про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Нолт" та повідомити суд про дату надрукування оголошення; введено процедуру розпорядження майном ТзОВ "Нолт" та призначено розпорядником майна Хлібейчука Михайла Івановича, якого зобов'язано скласти реєстр вимог кредиторів та подати його на затвердження господарського суду.

Відповідно до ст.14 Закону конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

29.11.2011р. розпорядником майна Хлібейчуком М.І. подано клопотання про затвердження реєстру вимог кредиторів боржника ТзОВ "Нолт".

Відповідно до поданого реєстру до боржника з майновими вимогами у встановлений законодавство строк звернулося 6 кредиторів, а саме:

1. Управління ПФУ в Тисменицькому районі на суму 82 981грн.29коп. - основний борг;

2. ВВД ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Івано-Франківську на суму 9 887 грн. 81 коп. - основний борг;

3. Івано-Франківський обласний центр зайнятості на суму 1359,50 грн. - основний борг;

4. ДПІ в Тисменицькому районі на суму 38 977, 27 грн. - основний борг;

5. ОСОБА_4 на суму 921,331,20 грн. - основний борг;

6. ПАТ "Дельта Банк" на суму 2 691 651, 31 грн., проте розпорядником майна та боржником дана грошова вимога не визнана та не включена до реєстру вимог кредиторів.

Положеннями статті 1 Закону передбачено, що конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника.

У відповідності до статті 14 Закону розпорядник майна боржника зобов»язаний внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відовості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Відповідно до п.2 статті 15 Закону у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів та призначається дата проведення зборів кредиторів. Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів.

Як вбачається із матеріалів справи, 04 листопада 2011 року ПАТ «Дельта Банк»направив на адресу суду, боржника та арбітражного керуючого заяви з кредиторськими вимогами до боржника на загальну суму 2 691 651 гривню 31 копійку, які випливають з умов Кредитного договору №134/К-07 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 05 грудня 2007 року, надалі за текстом, - «Кредитний договір 1», та Кредитного договору №150/К-078 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 31 січня 2008 року, надалі за текстом, - «Кредитний договір 2».

Вказані вимоги забезпеченні заставою та іпотекою майна боржника у відповідності до умов Договору застави рухомого майна (обладнання) №134/2к-07 від 05 грудня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за №2409. надалі за текстом, - «Договір застави», та Іпотечного договору №150/2кіп-08 від 01 лютого 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Тисменицького районного нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за №395. надалі за текстом, - «Іпотечний договір».

Первісним кредитором за вказаними зобов'язаннями боржника було Товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк».

Однак, на підставі ст.92, ст. 95 та ч.3 та 4 ст.96 Закону України «Про банки і банківську діяльність», а також у відповідності до Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 369 від 28 серпня 2001 року, в межах виконання заходів, передбачених процедурою ліквідації Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», яка була розпочата на підставі постанови Правління Національного банку України № 19 від 21 січня 2010 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»та ПАТ «Дельта Банк»12 березня 2011 року був укладений Договір про передачу активів ТОВ «Укрпромбанк»в рахунок погашення заборгованості, який в цей же день нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 911, надалі, - «Договір про передачу активів».

На умовах, передбачених вказаним Договором про передачу активів, Товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»передало ПАТ «Дельта Банк»права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, укладеними з конкретними позичальниками, детальний перелік яких зазначений в Додатку № 1 до Договору про передачу активів.

До складу цих вимог було включене і право вимоги виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Нолт»зобов'язань за Кредитним договором 1 та Кредитним договором 2, а також за забезпечувальними його угодами: Договорами застави та Іпотечним договором.

Враховуючи вказані обставини, ПАТ «Дельта Банк»став новим кредитором боржника як за Кредитними договорами, так і за Договором застави та Іпотечним договором.

Кредитні відносини, згідно ст.ст. 345, 346 Господарського кодексу України, здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Із матеріалів справи вбачається, що заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю «Нолт»по кредитних договорах на час звернення ПАТ «Дельта Банк»із заявою, становить 2691651,31 грн.

Відповідно до ст.ст. 1047, 1048, 1054 ЦК України за кредитним договором позичальник зобовязаний повернути суму кредиту та сплатити проценти до дня повернення кредиту.

Згідно ст. 1049 ЦК України кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми на банківський рахунок кредитора.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно з ч.1 ст.516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з комплексного аналізу ст.ст. 512, 513, 514. 516 та 517 Цивільного кодексу України можна зробити висновок про те, що заміна кредитора в зобов'язаннях, в тому числі і шляхом відступлення права вимоги, є особливим способом зміни зобов'язання на боці кредитора та окремим інститутом зобов'язального права, який регулюється спеціальними правовими нормами.

Так, зі змісту п.1 ч. 1 ст. 512 та ст. 513 Цивільного кодексу України слідує, що зміна кредитора у зобов'язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому, боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною.

Статтею 514 Цивільного кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Частиною 1 ст. 516 Цивільного кодексу України визначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника. Боржник лише письмово повідомляється про заміну кредитора після укладення договору уступки. Після отримання такого повідомлення боржник повинен виконувати свої зобов'язання вже на користь нового кредитора, і тільки таке виконання буде вважатися належним.

Загальні правові норми, які містяться в ст.ст. 651, 652, 653 та 654 Цивільного кодексу України та якими встановлюються правила про підстави та порядок зміни зобов'язання, не застосовуються до правовідносин із заміни кредитора у зобов'язанні, в тому числі і до випадків укладення договорів про відступлення права вимоги.

Відтак, зробивши порівняльне та системне дослідження вказаних норм, а саме статей 512-517 Цивільного кодексу України та статей 651-654 Цивільного кодексу України, можна дійти висновку, що заміна кредитора у зобов'язанні регулюється не загальними, а спеціальними законодавчими правилами, а отже не потребує від сторін внесення змін чи переукладання договорів, підписаних між первісним кредитором та боржником, у зв'язку зі вступом нового кредитора в якості сторони до правовідносин, що були предметом договору уступки.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ПАТ «Дельта Банк»після набуття статусу нового кредитора за Кредитними договорами та договорами забезпечення не повинен був ініціювати внесення зміни та доповнення до них в письмовій формі шляхом укладання з боржником додаткових договорів.

Окрім того, як вже зазначалось вище, у відповідності до ч.6 статті 14 Закону арбітражний керуючий-розпорядник майна навіть без наявності заяви кредитора-заставодавця зобов»язаний самостійно, за власною ініціативою внести до реєстру вимоги тих кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з даними обліку самого боржника та даними існуючих Державних реєстрів обтяжень рухомого майна та реєстру іпотек.

Беручи до уваги вищевикладене, судом першої інстанції безпідставно не розглянуто та не включено до реєстру вимог кредиторів боржника грошові вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»в сумі 2 691 651, 31 грн.

Згідно зі ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та обєктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст.91,101-106 ГПК України,-

Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу задоволити.

2. Визнати Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», м.Київ кредитором товариства з обмеженою відповідальністю «Нолт», с.Братківці Тименицького району Івано-Франківської області на загальну суму 2691651,31 грн., з яких 2520143,29 грн. як вимоги першої черги та 171508,02 грн. як вимоги шостої черги.

3. Ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 27.12.2011р. у справі № 5010/1089/2011-Б-13/43 змінити, доповнивши частину 1 резолютивної частини пунктом в наступній редакції:

«6. Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», м.Київ на суму 2691651,31 грн., з яких 2520143,29 грн. як вимоги першої черги та 171508,02 грн. як вимоги шостої черги.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Нолт», с.Братківці Тименицького району Івано-Франківської області (ідентифікаційний код 33233335) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», м.Київ, вул.Фрунзе, 39 (ідентифікаційний код 34047020) 470,50 грн. сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Зобов»язати господарський суд Івано-Франківської області видати наказ.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

7. Матеріали справи повернути господарському суду Івано-Франківської області.

Головуючий суддя Михалюк О.В.

суддя Новосад Д.Ф.

суддя Мельник Г.І.