Постанова № 22240066, 20.02.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.12 Справа № 5008/1435/2011

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Процика Т.С.

суддівДанко Л.С.

Скрипчук О.С.

при секретарі судового засіданняЮрчук О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ”Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Ужгороді” № 07-04/1527 від 30.11.2011р.

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 18.11.2011р. (повний текст рішення виготовлено та підписано 25.11.2011р.)

у справі № 5008/1435/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Ованго”, Закарпатська область,

м. Тячів

до відповідача Публічного акціонерного товариства ”Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, в особі Тячівського безбалансового відділення філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Ужгороді”, Закарпатська область, м. Тячів

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1.Приватний нотаріус Тячівського районного нотаріального округу ОСОБА_1, Закарпатська область, м. Тячів

2.Відділ державної виконавчої служби Тячівського районного управління юстиції, Закарпатська область, м. Тячів

про визнання недійсними кредитного договору та договору іпотеки

за участю представників:

від позивача - Деяк В.Ю. представник;

від відповідача - Орос В.Ю. представник;

від третьої особи 1 не зявився;

від третьої особи 2 - не зявився.

Розпорядженням В.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 03.02.2012р. у справі № 5008/1435/2011 у звязку із зайнятістю судді Дубник О.П. у складі іншої колегії, керуючись п. 3.1.7 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, введено у склад колегії по розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства ”Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Ужгороді” замість судді Дубник О.П. суддю Скрипчук О.С.

Представникам позивача та відповідача права і обовязки, передбачені ст.ст.20, 22, 28, Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), розяснено, заяв про відвід суддів не поступало, клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу не надходило.

Учасники судового процесу належним чином повідомлялися про час, дату і місце судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення та поштовий реєстр (рекомендованої кореспонденції листів, якими надіслано копії ухвал апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення справи до розгляду у судовому засіданні, а також про відкладення розгляду справи), які є в матеріалах справи.

Враховуючи ті обставини, що учасники судового процесу про розгляд справи у судовому засіданні були повідомлені належним чином, явка учасників судового процесу у засідання апеляційного господарського суду обовязковою не визнавалась; клопотань (заяв) про відкладення розгляду справи від третьої особи 1 та третьої особи 2 суду апеляційної інстанції не поступало, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватного нотаріуса Тячівського районного нотаріального округу Бондар Еріки Шандорівни та Відділу державної виконавчої служби Тячівського районного управління юстиції.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 18.11.2011 року у цій справі, суддя Васьковський О.В., позов задоволено повністю; визнано недійсними кредитний договір №34/2007 від 19.02.07 та договір іпотеки №1733 від 19.02.07, укладені між акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (Закрите акціонерне товариство), філією „Відділення Промінвестбанку в м. Тячів Закарпатської області” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ованго”; стягнуто з Публічного акціонерного товариства ”Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Ужгороді” Тячівського безбалансового відділення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Ованго” суму 85,00 грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 236,00 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство ”Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Ужгороді” подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 18.11.2011р. у цій справі та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Скаржник вважає, що рішення суду є необґрунтованим, винесеним внаслідок неповного дослідження обставин справи та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обгрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що судом першої інстанції зокрема не надано належної оцінки тому факту, що на час укладення Кредитного договору та Договору іпотеки (19.02.2007р.), директор ТОВ «Ованго»ОСОБА_2 діяв також на підставі довіреності виданої йому засновниками ТОВ «Ованго»ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та посвідченої 01.06.2006р. приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу ОСОБА_5 по реєстру за№3986. Вказана довіреність була дійсна на час укладення Кредитного договору та Договору іпотеки -строк дії довіреності до 01.06.2009р. Копію дублікату довіреності було надано відповідачем до суду разом з відзивом на позовну заяву від 26.10.2011р. за вих. № 07-04/1263. Згідно вищевказаної довіреності засновники ТОВ «Ованго»ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надали повноваження ОСОБА_2 розпоряджатися майном ТОВ «Ованго», а також діяти від їх імені як засновників ТОВ «Ованго». Таким чином відповідач вважає, що на час укладення оспорюваних правочинів ОСОБА_2 мав належний обсяг повноважень вчинення таких дій.

Також, скаржник зазначає, що Кредитний договір було спрямовано на настання реальних правових наслідків, що обумовлені ним та відбувалося фактичне виконання правочину. Як зазначає далі скаржник, відбувалося і фактичне виконання умов Кредитного договору і зі сторони ТОВ «Ованго», що мало вираз у сплаті відсотків за користування кредитом. За період з лютого 2007р. по грудень 2008р. ТОВ «Ованго»щомісячно сплачувало відсотки за користування кредитом. За вказаний період ТОВ «Ованго»сплатило банку процентів за користування кредитом на загальну суму 41 996,79 доларів США (сорок одна тисяча дев'ятсот дев'яносто шість доларів США, 79 центів). Даний факт не заперечується Позивачем. Таким чином внаслідок виконання умов Кредитного договору в частині сплати процентів за користування кредитом відбулося фактичне схвалення правочину. Відповідно до ст.241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює змінює припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину. У відповідності до п.9.2. роз'яснення Вищого Арбітражного суду України за № 02-5/111 від 12.03.1999 року «Про деякі питаний практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними»зазначено, що наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення або вчинення дій, які свідчагь про схвалення угоди, а саме: здійснення платежу другій стороні. Господарський суд Закарпатської області вищевказані факти не дослідив до уваги не взяв та правової оцінки їм не надав.

Крім того, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що Твердження учасників ТОВ «Ованго»ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про те, що про факт укладення Кредитного договору та Договору іпотеки їм стало відомо тільки в серпні 2010р. ніякими доказами, з їхньої сторони, не підтверджені. В той же час наявність клопотання засновників товариства про отримання кредиту №01 від 16.02.2007р., та той факт, що відомості про отриманий кредит зазначалися в балансах ТОВ «Ованго»в розділі III - Довгострокові зобов'язання, код рядка 440 (баланси від 30.06.2007р., 31.03.2008р., 30.09.2008р., 31.12.2008р. та інші), інформація про що є відкритою та доступною для учасників товариства та надасться їм для ознайомлення на загальних зборах засновників що скликаються не рідше двох разів на рік для розгляду річного звіту та балансу товариства, визначення основних напрямків діяльності, розподілу прибутків та інших питань, що віднесені до компетенції зборів учасників (п. 13.8.1. Статуту ТОВ «Ованго»в новій редакції затвердженого загальними зборами засновників ТОВ «Ованго»від 30.05.2006р.) свідчать про те, що про факт отримання кредиту учасникам товариства було відомо з моменту укладення Кредитного договору.

У судових засіданнях 06.02.2012р. та 20.02.2012р. представники позивача та відповідача підтримали свої вимоги, доводи та заперечення, викладені в апеляційних скаргах, а також у поясненнях, наданих у судових засіданнях.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заслухавши пояснення присутніх представників учасників судового процесу у судових засіданнях, суд встановив наступне.

19 лютого 2007 року між Акціонерним комерційним промислово - інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) (Банк), в особі керуючого філією „Відділення Промінвестбанку в м. Тячів Закарпатської області” ОСОБА_6, який діє на підставі Положення та довіреності, та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ованго” (Позичальник), в особі директора ОСОБА_2, який діє на підставі Статуту, посвідченого 01 червня 2006 року Тячівською РДА за №131191050001000660, було укладено Кредитний договір № 34/2007 (надалі Кредитний договір).

Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору Банк надає Позичальнику кредит у вигляді відновлюваної кредитної лінії на суму 195000,00 (Сто девяносто пять тисяч) дол. США на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з п. 2.2. Кредитного договору кінцевий термін повернення кредиту не пізніше 18 лютого 2010 року. У разі несвоєчасної сплати відсотків за користування кредитом відповідно до п. 3.4. цього Договору, датою остаточного повернення всіх коштів за кредитом є шістдесятий календарний день від дня нарахування відсотків, що не сплачені у встановлений цим Договором строк, але не пізніше дати кінцевого терміну повернення кредиту.

Відповідно до п. 3.2. Кредитного договору відсотки за користування кредитом сплачуються Позичальником, виходячи із встановленої Банком відсоткової ставки у розмірі 12 (дванадцять) відсотків річних.

Відповідно до п. 2.3. Кредитного договору кредит надається з наступним цільовим призначенням: на придбання основних фондів та виробничі потреби (закупку сировини, матеріалів).

Відповідно до п. 3.1. Кредитного договору кредит надається Банком Позичальнику шляхом оплати протягом дії цього Договору розрахункових документів (платіжних доручень) Позичальника безпосередньо з позичкового рахунку № 20730331135539, відкритого банком в філії „Відділення Промінвестбанку в м. Тячів Закарпатської області”, код Банку 312215, на рахунки контрагентів Позичальника відповідно до цільового призначення кредиту. У випадку, якщо рахунки контрагентів Позичальника, на які перераховуються кошти з позичкового рахунку, відкриті в інших банках, Позичальник зобовязаний протягом 5 (пяти) банківських днів з дати кожного перерахування сплатити Банку комісійну винагороду за переказ кредитних коштів в інший банк у розмірі 0,1 відсотка від суми перерахування на відкритий Банком рахунок № 61116901020640.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов'язання виконав належним чином, що підтверджується доданими відповідачем до справи меморіальними ордерами № 6 від 21.02.2007 року, № 44770 від 21.02.2007 року, № 10 від 26.02.2007 року, № 44792 від 26.02.2007 року, № 6 від 27.02.2007 року, № 44796 від 27.02.2007 року, № 1 від 05.03.2007 року, № 44828 від 05.03.2007 року, № 13 від 20.03.2007 року, № 44911 від 20.03.2007 року, № 7 від 17.04.2007 року, № 45051 від 17.04.2007 року, № 45432 від 26.06.2007 року, № 7 від 26.06.2007 року ( т. 1 а. с. 80 93).

19 лютого 2007 року для забезпечення виконання позивачем зобовязань за Кредитним договором між Акціонерним комерційним промислово - інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) (Іпотекодержатель) в особі керуючого філією „Відділення Промінвестбанку в м. Тячів Закарпатської області” ОСОБА_6, діючого на підставі довіреності, та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ованго” (Іпотекодавець) в особі директора ОСОБА_2, діючого на підставі Статуту в новій редакції, зареєстрованого Тячівською райдержадміністрацією 01 червня 2006 року за №131191050001000660, було укладено Договір іпотеки № 1733 (надалі Іпотечний договір).

Відповідно до умов Іпотечного договору позивач передав в іпотеку майновий комплекс, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Тячів, вул. Лазівська, 50 та належить позивачу на праві власності, що підтверджується договором купівлі-продажу №11, посвідченого 15.05.2002 року державним нотаріусом Тячівської державної нотаріальної контори Черевко Л.В. за реєстровим № 1-1150.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, у звязку з неналежним невиконанням позивачем зобовязань за кредитним договором по поверненню кредиту та сплаті відсотків за користування кредитними коштами відповідач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки в сумі 204 083,49 доларів США, що в гривневому еквіваленті з розрахунку офіційного курсу НБУ станом на 20.08.2009 року склало 1601647,20 грн. Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 13.10.2009 року у справі № 9/86 позов задоволено частково та звернено стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки для погашення заборгованості позивача за кредитним договором у сумі 204083,49 доларів США, а також з позивача стягнуто судові витрати у сумі 16252,47 грн.

У судових засіданнях у суді першої інстанції та у виступі директора ТОВ «Ованго»ОСОБА_3 у Львівському апеляційному господарському суді від 06.02.2011 р. (т. 2 а.с. 67-68)позивач доводить, що йому не було відомо про наявність вказаного рішення, як і не було відомо про укладення колишнім директором ОСОБА_2 спірних договорів. Як на підставу визнання недійсним кредитного договору та договору іпотеки позивач посилається на те, що колишній директор товариства ОСОБА_2 підробив протокол загальних зборів №7 від 01.02.2007р. і незаконно отримав кредит згідно кредитного договору, та в забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором передав в іпотеку майно товариства, згідно договору іпотеки, про що не повідомив засновників товариства.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Як вбачається з Кредитного договору, від імені позивача його підписав директор ОСОБА_2, що діє на підставі статуту, посвідченого 01.06.2006 року Тячівською РДА за № 131191050001000660.

Відповідно до довіреності від 01.06.2006 року, посвідченої приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу ОСОБА_5(т.1 а.с. 103), ТзОВ «Ованго»в особі засновників ОСОБА_3 та громадянина Чеської Республіки ОСОБА_4 уповноважено ОСОБА_2 представляти інтереси ТзОВ «Ованго»в будь-яких установах, підприємствах, організаціях незалежно від їх підпорядкування та місцезнаходження. Цією довіреністю ОСОБА_2., зокрема, надано право робити від імені ТзОВ «Ованго», заяви як усні, так і письмові; підписувати документи (в тому числі протоколи, довідки, установчі документи чи зміни до установчих документів тощо); здійснювати належні розрахунки, вносити обовязкові платежі, оплачувати державне мито та збори; одержувати належні засновникам в результаті діяльності ТзОВ «Ованго», засновниками якого вони є, грошові суми, майно, розпоряджатися ними; розписуватися за них, одержувати довідки або інші документи про наявність грошових сум, відсотків (нарахувань) до них чи руху зазначених сум, поповнювати рахунки, в тому числі з метою зарахування належних їм від виробничої діяльності ТзОВ «Ованго»грошових сум.

Згідно з клопотанням власника господарського товариства на одержання кредиту (гарантії) № 1 від 16.02.2007 року (т. 1 а.с. 104) учасники ТзОВ «Ованго» просили надати кредит в сумі до 195 000,00 (сто девяносто пять тисяч) доларів США та уповноважили директора ТОВ «Ованго»ОСОБА_2 підписати з Промінвестбанком кредитний договір, договір в забезпечення виконання зобовязань по кредитному договору, а також вчиняти інші дії, необхідні для отримання вищевказаного кредиту.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 145 Цивільного кодексу України у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників. Виконавчий орган товариства може бути обраний також і не зі складу учасників товариства. Компетенція виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюються цим Кодексом, іншим законом і статутом товариства.

Частинами 1, 4 Закону України „Про господарські товариства” передбачено, що у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства. Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами.

За приписами ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільної дієздатності через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Відповідно до п. 12.1. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „Ованго” (в редакції 2006 року) органамм управління та контролю Товариством є: Збори Учасників; Директор.

Відповідно до п. 14.4. Статуту Директор в межах своєї компетенції, має право без довіреності вчинювати від імені Товариства будь-які юридичні акти, в тому числі угоди на суму, що не перевищує 40000,00 грн. Виконавчо-розпорядчі функції Директор може виконувати самостійно або призначити заступників та визначити їх компетенцію. Заступники директора здійснюють діяльність межах своєї компетенції та несуть відповідальність за стан роботи на відповідних ділянках діяльності Товариства незалежно від персональної відповідальності Директора за діяльність Товариства в цілому.

Відповідно до п. 14.5.2. Статуту Директор не має права розпоряджати майном та активами Товариства без належно оформленої у письмовому вигляді (протокол зборів) згоди учасників Товариства.

Відповідно до п. 1.2. Статуту учасниками Товариства є громадяни ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для укладення спірних договорів став протокол загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „Ованго” №7 від 01.02.2007 року, згідно якого учасники прийняли рішення уповноважити директора ТзОВ „Ованго” ОСОБА_2 підписати з Акціонерним комерційним промислово інвестиційним банком (ЗАТ) в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Тячів Закарпатської області” кредитний договір в сумі до 200000 доларів США строком на три роки та договір іпотеки майнового комплексу колишньої фабрики „Карпати”, що належить ТзОВ „Ованго” та розміщений за адресою м. Тячів Закарпатської області вул. Лазівська, 50 (т. 1 а. с. 26).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, відповідно до вироку Тячівського районного суду Закарпатської області від 07.10.2011р. у справі №1-437/11, яким ОСОБА_2 визнано винним у вчинені злочинів, передбачених ст. 358 ч.1 і ст. 358 ч.3 КК України, та під час розгляду Тячівським районним судом Закарпатської області кримінальної справи судом встановлено, що ОСОБА_2, перебуваючи на посаді виконавчого директора товариства, підробив протокол №7 загальних зборів співзасновників товариства, тобто на аркуш паперу з підписами засновників ТзОВ „Ованго” ОСОБА_3 та ОСОБА_4 без погодження з ними та їх відома, вніс текст з неправдивими відомостями про необхідність залучення зовнішніх коштів у вигляді кредиту в сумі 200 тисяч доларів США та надання йому права підписання спірних договорів. Крім цього, 19.02.2007р. ОСОБА_2 використав завідомо підроблений протокол зборів засновників ТзОВ „Ованго” №7 від 01.02.2007р., надавши його відповідачу, та на основі якого уклав від імені товариства кредитний договір та договір іпотеки.

Відтак, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскільки встановлено, що учасники товариства не уповноважували директора на укладення кредитного договору та договору іпотеки, то вказані обставини свідчать про відсутність волевиявлення учасників на укладення таких договорів, а відтак особа (директор ОСОБА_2), яка підписала спірні правочини від імені ТзОВ „Ованго”, діяла без належного обсягу цивільної дієздатності, межі якої визначені статутом товариства.

В силу частини 1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частини 1, 2, 3, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачають, що: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, про те, що позов слід задоволити та визнати недійсними кредитний договір та договір іпотеки.

Також, слід зазначити, що доводи відповідача, наведені в запереченнях, поданих до суду першої інстанції, та з огляду на встановлені обставини справи, не спростовують висновків суду. У частині застосування загального строку позовної давності тривалістю у три роки, про що письмово зазначив відповідач, враховуючи, що спірний кредитній договір укладений 19.02.2007 року, слід зазначити наступне. Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно з ст.ст. 261, 267 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права; заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності; позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові; якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту. Вироком Тячівського районного суду Закарпатської області від 07.10.2011 року у справі №1-437/11 встановлено, що спірні договори були укладені з використанням завідомо підробленого документа і засновники ТзОВ „Ованго” дізналися про факт отримання кредиту в серпні 2010 року. Відтак, доводи відповідача про пропуск строків позовної давності, судом відхилено.

Відповідно до ст.4і ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Скаржник не подав у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в апеляційній скарзі, та обґрунтували неправомірність рішення місцевого господарського суду.

Таким чином, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що Господарським судом Закарпатської області належним чином досліджені обставини справи та оцінені докази, що мають значення для справи, при прийнятті рішення правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, відтак, немає підстав для скасування рішення.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1.Залишити рішення Господарського суду Закарпатської області від 18.11.2011р. у справі № 5008/1435/2011 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.Витрати по сплаті судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Процик Т.С.

Суддя Данко Л.С.

Суддя Скрипчук О.С.