Постанова № 22239750, 22.03.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.2012 № 62/57

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Отрюха Б.В.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

За участю представників:

Від позивача: не зявилися

Від відповідача - 1: не зявилися

Від відповідача - 2: Василик Дмитро Володимирович юрист

Від третьої особи: Ягічев Сергій Олексійович представник

За участі ОСОБА_4 за довіреністю № 5041 від 29.09.2011, яка на даний час відкликана.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_5

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2011

у справі № 62/57

за позовом ОСОБА_5

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Моторс»

2) Публічного акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1

Відкрите акціонерне товариство «Автотранспортник 13066»

про визнання недійсним договорів та рішення

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.12.2011 в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Моторс», Публічного акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 Відкрите акціонерне товариство «Автотранспортник 13066» про визнання недійсним договорів та рішення відмовлено, припинено провадження у справі в частині визнання недійсним з моменту укладення рішення правління АТ «Піреус Банк МКБ» про прийняття у власність акцій Відкритого акціонерного товариства «Автотранспортник 13066» в кількості 5922410 штук.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2011.

В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначав, що при винесенні даного рішення були порушені норми матеріального та процесуального права, на підтвердження чого в своїй апеляційній скарзі виклав ряд обставин, які, на його думку, виступають підтвердженням правової позиції позивача та спростовують правильність винесеного рішення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2012 апеляційну скаргу прийнято до провадження. Відповідно до розпорядження № 02-15/37 від 26.01.2012 у звязку з перебуванням головуючого судді по даній справі Лобаня О.І. на лікарняному, призначено проведення повторного автоматичного розподілу справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2012 апеляційну скаргу прийнято до провадження у складі колегії суддів Отрюха Б.В., Михальської Ю.Б., Тищенко А.І.

Ухвалою суду від 16.02.2012 справу відкладено у звязку з незявленням у судове засідання повноважних представників позивача та відповідачів.

06.03.2012 судом винесено ухвалу про відкладення розгляду справи у звязку з повторним незявленням у судове засідання повноважних представників відповідача 1.

21.03.2012 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшла заява від ОСОБА_5 про відмову від апеляційної скарги, в якій позивач також зазначає про скасування довіреності на імя ОСОБА_4, посвідченої ОСОБА_6 29.09.2011 за реєстровим № 5041.

В судовому засіданні представник Публічного акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ» висловив свої заперечення стосовно задоволення даної заяви, мотивуючи це тим, що в разі її задоволення та припинення апеляційного провадження, буде порушено його право на оскарження рішення суду першої інстанції через закінчення процесуальних строків, передбачених законодавством для апеляційного оскарження рішення.

Представник відповідача - 2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_5.

Відповідно до ч. 2 ст. 100 ГПК України апеляційний господарський суд має право не приймати відмову від скарги з підстав, визначених у частині шостій статті 22 цього Кодексу. Стаття 22 ГПК України регламентує права та обовязки сторін, серед яких зазначено право оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку.

Розглянувши заяву ОСОБА_5 та заслухавши аргументи Публічного акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ», суд залишає без задоволення заяву позивача про відмову від апеляційної скарги з метою дотримання норм чинного законодавства в частині забезпечення прав учасників судового процесу.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку про розгляд даної справи по суті.

У звязку з належним повідомленням позивача та відповідача 1 про розгляд справи, суд ухвалив розглядати справу за їх відсутності.

Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегією встановлено наступне:

Позовні вимоги ОСОБА_5, враховуючи заяву про уточнення, становлять:

- визнання недійсним з моменту укладання договору застави цінних паперів № 3/07-71/К від 14.12.2007, укладеного між відповідачем - 1 та Відкритим акціонерним товариством «Міжнародний комерційний банк», правонаступником якого є відповідач - 2;

- визнання недійсним з моменту укладання договору про передачу майна (цінних паперів) в рахунок погашення заборгованості від 14.12.2007, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дельта Моторс» та Відкритим акціонерним товариством «Міжнародний комерційний банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Піреус Банк МКБ»;

- визнання недійсним з моменту укладання рішення правління Акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ» про прийняття у власність акцій третьої особи в кількості 5922410 штук, оформленого протоколом засідання правління Акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ» № 71/2/10-К від 31.10.2008.

- застосування наслідків недійсності правочину шляхом зобовязання відповідача - 2 повернути відповідачу - 1 прості іменні акції документарної форми існування (код ЦП UA3054751791) емітента Відкритого акціонерного товариства «Автотранспортник 13066» (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 05475179) в кількості 5922410 штук, номінальною вартістю 1 акції 0,25 грн., шляхом переказу акцій з рахунку у цінних паперах Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Моторс» № 001105, відкритого у зберігача Публічного акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ», 04070, Україна, м. Київ, Контрактова площа, 4, ліцензія № АВ 520522 на рахунок у цінних паперах Публічного акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ» № 004089, відкритий у зберігача Публічного акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ», 04070, Україна, м. Київ, Контрактова площа, 4, ліцензія № АВ 520522.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на відчуження ТОВ «Дельта Моторс» на користь відповідача - 2 простих іменних акцій Відкритого акціонерного товариства «Автотранспортник 13066» в кількості 5922410 шт., що порушує права позивача, як акціонера Відкритого акціонерного товариства «Автотранспортник 13066» на переважне придбання акцій зазначеного товариства, оскільки положеннями статуту Відкритого акціонерного товариства «Автотранспортник 13066» передбачено таке право.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч.1 ст.3 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» цінними паперами є документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам. Одним із видів цінних паперів є акція.

14.12.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дельта Моторс» (далі відповідач - 1, заставодавець) та Публічним акціонерним товариством «Піреус Банк МКБ» (далі відповідач 2, заставодержатель) укладено договір застави цінних паперів № З/07-71/К, за змістом п.1.1 якого зазначений договір забезпечує вимогу заставодержателя, яка випливає з кредитного договору № К/07-43 від 13.12.2007 та додаткових угод до нього, укладеного між заставодержателем (банк за кредитним договором) та заставодавцем (позичальник за кредитним договором), за умовоми якого позичальник (заставодавець) зобовязаний повернути банку (заставодержателю) кредитні кошти в сумі 6550000 доларів США, надані на термін по 13.12.2014, а також всі інші суми (проценти, пеня, штрафи), в тому числі за користування кредитом 12% річних, підтверджені кредитним договором та додатковими угодами до нього в строки, визначені кредитним договором та додатковими угодами до нього, що можуть бути укладені між сторонами в майбутньому.

14.12.2007 між відповідачами було укладено договір про передачу майна (цінних паперів) в рахунок погашення заборгованості. Згідно із п.1.1 цей договір укладено з відкладальною умовою, а саме: у випадку прострочення боржником на строк, що перевищує 30 календарних днів виконання зобовязань за кредитним договором № К/07-43 від 13.12.2007 та додатковими угодами до нього, укладеними між кредитором (банк за кредитним договором) та боржником (позичальник за кредитним договором), за умовами якого боржник (позичальник) зобовязаний повернути кредитору (банку) кредитні кошти в сумі 6550000 доларів США, надані на термін по 13.12.2014, а також всі інші суми (проценти, пеня, штрафи), в тому числі за користування кредитом 12% річних, підтверджені кредитним договором та додатковими угодами до нього, в строки, визначені кредитним договором та додатковими угодами до нього, що можуть бути укладені між сторонами в майбутньому, боржник передає, а кредитор приймає у власність в рахунок погашення (часткового погашення) такої заборгованості цінні папери прості іменні акції Відкритого акціонерного товариства “Автотранспортник 13066” в кількості 5922410 штук, що є предметом застави згідно договору застави цінних паперів № З/07-71/К від 13.12.2007, укладеного між кредитором та боржником.

Відповідач - 1 обовязок по поверненню коштів, отриманих за кредитним договором № К/07-43 від 13.12.2007, не виконав, внаслідок чого рішенням правління Акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ», оформленим протоколом засідання правління Акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ» № 71/2/10-К від 31.10.2008, прийнято у власність відповідача - 2 акції Відкритого акціонерного товариства «Автотранспортник 13066» в кількості 5922410 штук.

Відповідно до п.п.2.2.3, 7.3 договору застави цінних паперів № З/07-71/К від 14.12.2007 заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави при невиконанні позичальником своїх зобовязань відповідно до умов кредитного договору та цього договору застави. Звернення стягнення на предмет застави та його реалізація здійснюється або за рішенням суду, або згідно з домовленістю сторін на підставі договору про передачу майна (цінних паперів) в рахунок погашення заборгованості від 14.12.2007, укладеного між банком та заставодавцем, або на підставі іншої цивільно-правової угоди. Право вибору способу звернення стягнення на предмет застави, належить заставодержателю.

За приписом ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до розяснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними» від 12.03.1999 № 02-5/111, вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Пунктом 4.13 статуту третьої особи визначено, що акції товариства не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі. Акціонери товариства мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами товариства. Порядок реалізації переважного права на придбання акцій товариства визначається відповідним положенням, яке затверджується загальними зборами.

Згідно з п. 5.4 статуту товариства акціонери товариства зобовязані, зокрема, при відчуженні акцій товариства в першу чергу запропонувати їх для продажу всім акціонерам товариства.

Одночасно, перехід права власності на акції Відкритого акціонерного товариства «Автотранспортник 13066» від відповідача - 1 до відповідача - 2 відбувся внаслідок невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Дельта Моторс» власних боргових зобовязань згідно вимог договору застави цінних паперів № 3/07-71/К від 14.12.2007 та договору про передачу майна (цінних паперів) в рахунок погашення заборгованості від 14.12.2007.

При цьому, будь-яких застережень стосовно попереднього повідомлення акціонерів товариства про укладання договору застави або договору про передачу майна (цінних паперів) в рахунок погашення заборгованості статут Відкритого акціонерного товариства «Автотранспортник 13066» не містить.

У відзиві на апеляційну скаргу АТ «Піреус Банк МКБ» посилається на ст. 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», відповідно до якої якщо інше не встановлено цим Законом, обтяжувач, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку, зобов'язаний надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання. Повідомлення надсилається одночасно з реєстрацією в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. Обтяжувач має право після одержання предмета обтяження у володіння задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов'язанням шляхом набуття права власності на предмет забезпечувального обтяження, якщо інше не встановлено законом або договором. При цьому обтяжувач зобов'язаний повідомити боржника та інших обтяжувачів відповідного рухомого майна про свій намір набути право власності на предмет забезпечувального обтяження.

05.09.2008 року на адресу відповідача-1 надіслано вимогу (повідомлення) про усунення порушення, в якій вимагалося протягом 30 календарних днів з моменту отримання такої вимоги усунути порушення умов Кредитних договорів в повному обсязі.

У зв'язку з невиконанням відповідачем-1 вказаних вимог відповідачем - 2 було прийнято рішення про звернення стягнення на предмет застави в позасудовому порядку, в порядку визначеному Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», шляхом прийняття у власність заставного майна.

31.10.2008 відповідачем-2 було прийнято рішення про прийняття у власність акцій ВАТ «Автотранспортник 13066» в кількості 5922410 штук, яке оформлено протоколом № 71/2/10-К засідання Правління Публічного акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ» від 31.10.2008. В порушення п. 4.13 та п.пп 1 п. 5.4. Статуту ВАТ «Автотранспортник 13066», 28.11.2008 відповідач-1 видав розпорядження № 98 про списання цінних паперів (акцій ВАТ «Автотранспортник 13066» в кількості 5922410 штук) на користь відповідача-2, в зв'язку з чим право власності на акції ВАТ «Автотранспортник 13066» в кількості 5922410 штук перейшло від відповідача-1 до відповідача-2.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Моторс» в своїй письмових пояснення висловив заперечення стосовно апеляційної скарги, зазначивши, що скаржником не доведено належними та допустимими доказами факт порушення його прав та законних інтересів внаслідок укладення договору застави цінних паперів № 3/07-71/К від 14.12.2007 та договору про передачу майна (цінних паперів) в рахунок погашення заборгованості від 14.12.2007. Пунктом 4.13 статуту Відкритого акціонерного товариства «Автотранспортник 13066» визначено, що акції товариства не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі. Акціонери товариства мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами товариства. Порядок реалізації переважного права на придбання акцій товариства визначається відповідним положенням, яке затверджується загальними зборами.

Перехід права власності на акції ВАТ «Автотранспортник 13066» від ТОВ «Дельта Моторе» до ПАТ «Піреус Банк МКБ» відбувся внаслідок невиконання відповідачем - 1 власних боргових зобов'язань згідно вимог договору застави цінних паперів № 3/07-71/К від 14.12.2007 та договору про передачу майна (цінних паперів) в рахунок погашення заборгованості від 14.12.2007.

При цьому, будь-яких застережень стосовно попереднього повідомлення акціонерів товариства про укладання договору застави або договору про передачу майна (цінних паперів) в рахунок погашення заборгованості статут ВАТ «Автотранспортника 13066» не містить. Статтею 116 ЦК України передбачено, що учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, зокрема, здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом.

За твердженням відповідача 1 скаржником не надано належних та допустимих доказів, що підтверджували б, які саме передбачені законом та статутом корпоративні права або охоронювані законом інтереси скаржника порушені внаслідок укладення спірних договорів та яким чином обраний скаржником спосіб захисту може усунути порушення та поновити право або інтерес ОСОБА_5

Аналогічна мотивація міститься у відзиві Відкритого акціонерного товариства «Автотранспортник 13066», в якому останній просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_5, а рішення Господарського суду міста Києва залишити без змін.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як визначено ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як визначено у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу України, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів зазначає, що в даному випадку скаржником та відповідачем - 2 не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правої позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, які давали б підстави для задоволення позовної заяви в повному обсязі.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2011 у даній справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, повним зясуванням обставин, що мають значення для справи та відповідністю висновків, викладених в рішенні, дійсним обставинам справи, тому рішення є законним та обґрунтованим. Підстав для скасування або зміни вказаного рішення та задоволення апеляційної скарги колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не знаходить.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2011 у справі № 62/57 залишити без змін.

Матеріали справи № 62/57 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку.

Головуючий суддяОтрюх Б.В.

СуддіМихальська Ю.Б.

Тищенко А.І.