Постанова № 22239745, 22.03.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.2012 № 65/222

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Отрюха Б.В.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_1 - юрист

Від відповідача: ОСОБА_2 - юрист

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»

на рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2012

у справі № 65/222 (суддя Головіна К.І.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Фармак»

до Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»

про відновлення становища, що існувало до порушення прав

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.01.2012 року у справі №65/222 позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Фармак» задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначив, що при винесенні даного рішення були порушені норми матеріального права, на підтвердження чого в своїй апеляційній скарзі виклав ряд обставин та посилань на норми чинного законодавства, які, на його думку, спростовують правильність винесеного рішення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2012 року порушено апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал».

Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, колегією встановлено наступне:

19.08.2004 між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» (далі відповідач, постачальник) та Відкритим акціонерним товариством «Фармак» (далі позивач, абонент) укладено договір на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 04733/5-07, предметом якого є постачання питної води та приймання стічних вод у міську каналізаційну мережу, а також договором передбачена своєчасна сплата в повному обсязі за надані послуги, на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до п.п. 2.1.6 договору облікові дані абонента щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обовязковому звірянню у постачальника. Абонент щоквартально, або в інші строки, на вимогу постачальника, проводить з останнім звіряння обсягів наданих послуг у відповідному обліковому періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги. Для проведення звіряння абонент направляє свого представника до постачальника із необхідними для цього обліковими та бухгалтерськими документами. Звіряння вважається проведеним з моменту отримання постачальником підписаного повноважними особами акту звіряння розрахунків. В разі невиконання абонентом цього пункту договору, облікові дані постачальника щодо кількості та вартості наданих послуг та проведених абонентом розрахунків вважаються безумовно погодженими абонентом.

Згідно з п.п. 2.2.1 договору постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента платіжні документи для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. В разі зміни тарифів у період дії цього договору постачальник доводить абоненту нові тарифи у платіжних документах без внесення додаткових змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів.

Пунктом 5.2 договору встановлено, що у випадку прийняття органами місцевого самоврядування чи виконавчої влади нормативних актів, якими регулюються відносини з надання послуг за цим договором, прийняття рішень щодо змін порядку розрахунків між субєктами господарювання, нове законодавство та новий порядок поширюється на умови цього договору без узгодження його сторонами та внесення додаткових змін.

Як визначено п. 7.1. договору цей договір діє протягом всього часу надання послуг до моменту його розірвання. Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами.

Статтею 20 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» встановлено, що істотними умовами договору про надання послуг з питного водопостачання є: режим надання послуг; обсяги питного водопостачання за нормативами питного водопостачання; порядок надання послуг з водовідведення; розмір та порядок оплати послуг централізованого водопостачання і водовідведення; права та обов'язки сторін договору; відповідальність сторін договору. У договорі про надання послуг з питного водопостачання повинні бути зроблені посилання на нормативні документи, на підставі яких здійснюватиметься питне водопостачання.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення;

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» до повноважень органів місцевого самоврядування відноситься встановлення тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення (крім тарифів на ці послуги, які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг).

В п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» зазначено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів справи, за період грудень 2008 року - лютий 2009 року Відкрите акціонерне товариство «Фармак» спожило 87765 куб.м. води та водовідведення, за які відповідачем нараховано плату в розмірі 1362183,24 грн.

Позивачем за період з 01.12.2008 по 10.02.2009, відповідно до отриманих платіжних документів, сплачено на рахунки ПАТ АК «Київводоканал» грошові кошти у сумі 1362423,74 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями:

-№ 19478 від 22.12.2008 на суму 359566,26 грн.;

-№ 19252 від 16.12.2008 на суму 2526,23 грн.;

-№ 19477 від 22.12.2008 на суму 31,73 грн.;

-№ 1461 від 06.02.2009 на суму 10614,97 грн.;

-№ 442 від 20.01.2009 на суму 438584,32 грн.;

-№ 441 від 20.01.2009 на суму 6850,12 грн.;

-№ 1150 від 30.01.2009 на суму 65,46 грн.;

-№ 3417 від 18.03.2009 на суму 4486,18 грн.;

-№ 2153 від 23.02.2009 на суму 144765,60 грн.;

-№ 2338 від 26.02.2009 на суму 390519,36 грн.;

-№ 2154 від 02.03.2009 на суму 4362,23 грн.;

-№ 2582 від 02.03.2009 на суму 51,28 грн.

Позивач при нарахуванні вартості послуг керувався тарифами, затвердженими розпорядженнями Київської міської державної адміністрації № 1661 від 27.11.2008, № 1780 від 25.12.2008 та № 127 від 05.02.2009 та № 128 від 05.02.2009.

Свої позовні вимоги Відкрите акціонерне товариство «Фармак» мотивує тим, вище зазначені розпорядження скасовані Указами Президента України № 1199/2008 від 24.12.2008, № 65/2009 від 03.02.2009, № 76/2009 від 09.02.2009, як такі що не відповідають законам та Конституції України. Таким чином, ПАТ АК «Київводоканал» завищило вартість послуг за водопостачання та водовідведення за спірний період на загальну суму 971553,32 грн.

У позові Відкрите акціонерне товариство «Фармак» просить зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» здійснити перерахунок вартості послуг з водопостачання та водовідведення, спожитих позивачем протягом грудня 2008 року лютого 2009 року за договором № 04733/5-07 від 19.08.2004, на підставі тарифів згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 28.08.2007 № 1127 «Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води» на загальну суму 971553,32 грн.

Господарський суд міста Києва своїм рішенням задовольнив позовні вимоги в повному обсязі. Однак, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не взяті до уваги доводи ПАТ АК «Київводоканал» стосовно правомірності прийняття Розпорядження «Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води водовідведення холодної та гарячої води для бюджетних установ та інших споживачів» № 1661 від 27.11.2008, «Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для бюджетних установ га інших споживачів» № 1780 від 25.12.2008, «Про затвердження тарифів на теплову енергію та встановлення, погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання холодної та гарячої води і водовідведення холодної та гарячої води для інших споживачів № 127 від 05.02.2009 та «Про затвердження тарифів на теплову енергію та встановлення, погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання холодної та гарячої води і водовідведення холодної та гарячої води для інших споживачів» № 128 від 05.02.2009 Київською міською державною адміністрацією як виконавчим органом Київської міської ради, тобто органом місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 140 Конституції України та ч. 2 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами про міста Київ і Севастополь. Особливістю виконавчого органу у місті Києві є те, що Київська міська державна адміністрація та виконавчий орган Київради є фактично одним органом, хоча мають різні повноваження та порядок діяльності.

У відповідності з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Відповідач стверджує, що Господарський суд міста Києва при винесенні рішення від 30.01.2012 не врахував, що до повноважень Київської міської державної адміністрації, як виконавчого органу Київської міської ради, згідно п. 2 п. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та п. 2 ч. «а» ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», віднесено повноваження встановлювати та погоджувати ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги, тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення, а тому виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) були прийняті оскаржувані розпорядження в межах його повноважень та у спосіб, що встановлений законами України.

Зазначені вище Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради, як і Укази Президента України набули чинності з дня їх оприлюднення, а тому їх дія не може бути поширена на правовідносини, що існували або виникли до набрання чинності вказаних Указів.

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Фармак» становлять відновлення становище, що існувало до порушення прав, а також здійснення перерахунку тарифів.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов'язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Таким чином, законодавством не передбачено такого способу захисту прав як здійснення перерахунку.

Положеннями ч. 2 ст. 20 ГК України визначено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом визнання наявності або відсутності прав, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів, визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом, відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання, припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення, присудження до виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків, застосування штрафних санкцій, застосування оперативно-господарських санкцій, застосування адміністративно-господарських санкцій, установлення, зміни і припинення господарських правовідносин, іншими способами, передбаченими законом.

Стосовно відновлення становища, яке існувало до порушення права, то даний спосіб пов'язаний з застосуванням певних заходів, спрямованих на відновлення порушеного суб'єктивного права особи у тому стані, в якому воно існувало до його порушення. Тобто, для того, щоб подати цей позов необхідно, щоб суб'єктивне право не було припинене, і його можна було відновити шляхом усунення наслідків правопорушення. Цей спосіб захисту може знаходити свій прояв у вимогах про виселення особи з незаконно зайнятого нею приміщення, про усунення перешкод у здійсненні права власності, про застосування наслідків недійсного правочину.

Зазначене положення не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки не надано належної оцінки відповідності пред'явленої вимоги способам захисту права, встановлених законом до спірних правовідносин, її співвідношення з підставами позовних вимог.

Враховуючи предмет даного позову та його мотивацію, в даному випадку не можна стверджувати про відновлення порушеного права, оскільки характер спірних відносин між ВАТ «Фармак» та ПАТ АК «Київводоканал» не передбачає їх врегулювання в порядку застосування зазначених норм права.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2012 у даній справі підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» задоволенню. Підстав для задоволення позову Відкритого акціонерного товариства «Фармак» колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не знаходить.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2012 у справі № 65/222 скасувати.

3. В задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства «Фармак» відмовити.

4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Фармак» (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 63; код 00481198) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А; код 03327664) 536 (пятсот тридцять шість) грн. 50 (пятдесят) коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Видачу виконавчих документів доручити Господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи № 65/222 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддяОтрюх Б.В.

СуддіТищенко А.І.

Михальська Ю.Б.