Постанова № 22239744, 20.03.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2012 № 53/520

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Тищенко А.І.

суддів: Отрюха Б.В.

Михальської Ю.Б.

За участю представників:

від позивача: не зявився;

від відповідача : Виговський Р.М. представник (керівник проекту); ОСОБА_1 юрист;

розглянувши у відкритому судовому апеляційну скаргу Військової частини А 1912

на рішення

Господарського суду м. Києва

від 19.12.2011р.

у справі № 53/520

за позовом Військової частини А 1912

до Центральної територіального управління капітального будівництва Міністерства оборони України

про стягнення 432668,00 грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 19.12.2011р. у справі № 53/520 в задоволенні позовних вимог Військовій частині А 1912 відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся до суду з апеляційною скаргою, просить рішення скасувати, оскільки вважає, що судом прийнято рішення, яке не відповідає обставинам справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, в ході проведення у вересні-жовтні 2008 року контрольно-ревізійним департаментом МО України ревізії фінансово-господарської діяльності відділу вибухопожежобезпеки логістики Командування Повітряних Сил Збройних Сил України були виявлені факти порушення договірних зобовязань зі сторони відповідача при виконанні договірних зобовязань у позивача, що в свою чергу призвело до завищення вартості виконаних робіт на загальну суму 432668,00 грн.

Апелянт звертає увагу суду, що судом першої інстанції не взято до уваги те, що філія ЦТУКБ «Дарницька автомобільна база» в порушення вимог п.п. 6.1, 6.2, договору без погодження із замовником, залучила субпідрядників: ФОП ОСОБА_2, та ОСОБА_3 для виконання робіт, необхідні документи (ліцензії, дозволи, статути) від приватних підприємств через генпідрядника військовій частині А1912 не надавались, що і призвело завищення суми оплати виконаних робіт.

В судове засідання представник позивача не зявився про причини неявки суд не повідомлено, однак повідомлений належним чином, про що свідчить розписка представника ОСОБА_4, яка залучена до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охороню вальних інтересів другої сторони, вживати необхідних заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Вислухавши думку представників відповідача, дослідивши матеріали справи, враховуючи строки розгляду справи, колегія вважає, що розгляд справи можливий за відсутності представника позивача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників відповідача, колегія встановила наступне:

10.06.2008 між Військовою частиною А 1912 та Центральним територіальним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України укладено договір № 08/08 на виконання робіт по капітальному ремонту дахів сховищ.

Відповідно до п. 1.1. договору замовник (позивач) доручає, а підрядник (відповідач) зобовязується виконати роботи по капітальному ремонту діючих сховищ на технічній території військової частини А 1912 відповідно до специфікації з дотримання норм ДБН.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Статтею 627 вказаного нормативно-правового акту передбачено, що відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 1.2. договору визначено обєкт будівництва: технічна територія військової частини А 1912; адреса розташування обєкту: с. Новоівницьке, Житомирська область. Склад та обсяги робіт, що доручаються підряднику (специфікація): найменування робіт: капітальний ремонт дахів сховищ № 164, 167, 168, 30, 31, 123, 125, 125А, 128Б; термін виконання робіт до 29.10.2008, обєм робіт: 15000 м. кв.; вартість робіт: 950000,00 грн.

Згідно з п. 3.1. договору тверда договірна ціна робіт складає 950000,00 грн. Ціна робіт визначена на основі кошторисної документації та протоколу Договірної ціни, яка є невідємною частиною цього договору.

Відповідно до протоколу від 10.06.2008 року договірна ціна в сумі 950000,00 грн. визначена на підставі кошторису.

Розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватися на підставі актів приймання виконаних робіт (ф. КБ-2в) та Ф КБ-3 за повністю завершені роботи (п. 10.1 Договору).

У відповідності до частини 1 статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобовязаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим до виконання сторонами.

Відповідно до п. 10.2. договору підрядник визначає обсяги та вартість робіт, що підлягають оплаті, та готує відповідні документи і подає їх для підписання замовнику протягом 3-х днів після виконання робіт.

Замовник зобовязаний підписати подані підрядником документи, що підтверджують виконання робіт, або обґрунтувати причини відмови від їх підписання за 3 днів з дня одержання. Оплата виконаних робіт здійснюється протягом 3 днів з дня підписання документів замовника.

Згідно з актами приймання виконаних підрядних робіт: № 1 за вересень 2008 року, № 2 за вересень 2008 року, за жовтень 2008, № 3 за жовтень 2008, № 4 за жовтень 2008 року, за грудень 2008, які підписано уповноваженими представниками сторін (підрядника та замовника), посвідчені печатками останніх (належним чином засвідчені копії знаходяться в матеріалах справи), виконані відповідачем роботи були прийняті позивачем.

Відповідно до матеріалів справи позивач в повному обсязі розрахувався з відповідачем за виконані роботи.

З наявних матеріалів справи відомо, що контрольно-ревізійним департаментом МО України проведено ревізію по військовій частині А1912 щодо використання коштів, виділених у 2007-2009 роках на виконання заходів живучості та вибухонебезпеки, на підставі якої було складено акт.

Згідно акту ревізії контрольно-ревізійного департаменту МО України від 23 жовтня 2009 року № 234, підрядником в порушення вимог п.п. 6.1, 6.2 договору та вимог Державних будівельних норм України ДБН Д. 1.1-1-2000 «Правила визначення вартості будівельних норм» п. 3.3.2, ЦТУКБ МО України до виконання робіт було залучено субпідрядників без погодження із замовником, тобто військовою частиною А1912, що в свою чергу призвело до завищення вартості робіт на суму 290 000,00 грн. Крім того, в порушення Державних будівельних норм ДБН 2.4-1-2000 «Ресурсні елементи кошторисні норми на ремонтно-будівельні роботи» група 32 «Улаштування покрівель рулонних матеріалів, що наплавляються...» при ремонті покрівель сховищ було виконано двохшарове покриття покрівлі з наплавленого руберойду. Дані роботи були оплачені, що в свою чергу, враховуючи вищевказане, призвело до завищення вартості виконаних робіт на загальну суму 142 668,00 грн.

Позивачем було проведено претензійну роботу на виконання вимог контрольно-ревізійного департаменту. 15.11.2009 на адресу відповідача направлено претензією №1934 про відшкодування завданої шкоди позивачу в розмірі 432 668,00 грн.

Листом від 09.02.2010 року № 10/131 відповідач вказав, що виконав покладені на нього зобовязання у відповідності до договору № 08/08 від 10.06.2008 та зазначає про відсутність підстав для перерахування будь-яких коштів на користь позивача.

Відповідно Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» органи державної контрольно-ревізійної служби при проведенні контрольних заходів мають право визначити збитки чи матеріальну шкоду.

Разом з цим їх розмір підлягає доказуванню стороною та оцінці судом на загальних підставах за правилами, встановленими чинним процесуальним законодавством України, зокрема статтями розділу V Господарського процесуального кодексу України (Лист Верховного Суду України від 09.08.2006р. №1-11/477).

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

В матеріалах справи є наявними акти виконаних робіт, підписані сторонами що свідчить, що робота, виконана підрядником відповідно до договору підряду, прийнята замовником. Доказів негайного повідомлення підрядника про відступи від умов договору або інші недоліки не заявлялося.

Згідно з ст. 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказом, який позивач наводить в обґрунтування заявлених вимог, є виписка з акту ревізії Контрольно-ревізійного департаменту МО України.

Відповідно до ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Акт перевірки ( ревізії) це документ про результати проведеної перевірки, який складається інспекційною групою, є носієм інспекційних дій та інформації про виявлені недоліки.

Відповідно до п. 2 Стандарту державного фінансового контролю за використанням бюджетних коштів, державного та комунального майна 4, затверджений наказом ГоловКРУ України від 09.08.2002р. № 168, документування результатів та оформлення матеріалів контрольних заходів здійснюється з метою надання власникові та іншим визначеним законодавством користувачам, у тому числі ініціаторам контрольних заходів, суттєвої, повної і достовірної інформації про результати контрольних заходів, які проводилися у певного суб'єкта господарювання.

Відповідно до вищепереліченого сторонами узгоджені всі істотні умови договору відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, відповідачем виконані роботи, обсяги та вартість яких узгоджена позивачем.

З наявних матеріалів справи вбачається, що відповідно до п. 1.2. договору сторонами було встановлено договірну ціну вартістю 950000 грн. (з ПДВ).

Відповідно до ст. 844 ЦК України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлене договором.

Відповідно до форм КБ2в та КБ3, які складені та підписані належним чином, на виконання умов договору, вбачається, що загальна сума виконаних робіт становить 950000 грн., тобто повністю співпадає з договірною ціною.

Відповідно до п. 3.3.3.2. та п. 3.3.9. ДБН Д.1.1-1-2000 тверда договірна ціна встановлюється незмінною на весь час обсягу будівництва та не уточнюється. За твердої договірної ціни взаєморозрахунки проводяться на підставі обсягів робіт та їхньої вартості, визначеної в договірній ціні.

Стосовно того, що філія ЦТУКБ «Дарницька автомобільна база» в порушення вимог п. 6.1., 6.2., договору без погодження із замовником залучила субпідрядників: ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 для виконання робіт необхідні документи (дозволи, ліцензії, статути) однак, дані документи через генпідрядника до в/ч 1912 не надавались, що і призвело до завищення суми оплати виконаних робіт.

Відповідно до листа від 13.06.2008 року № 1/658/13 командир військової частини А1912 погодив ЦТУКБ залучення філії ЦТУКБ «Дарницька автомобільна база», як субпідрядника. Але це не призвело до збільшення твердої договірної ціни встановленою договором між замовником та генпідрядником визначену кошторисом та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, колегія суддів підтримує суд першої інстанції стосовно того, що позовні вимоги про стягнення зайво використаних бюджетних коштів у розмірі 432668,00 грн. за договором №08/08 від 10.06.2008, є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Позивач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені відповідачем, не спростував та не довів доказів належного та допустимого виконання зобовязань.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги Військової частини А 1912, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення місцевого господарського суду є обгрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству України, фактичним обставинам та матеріалам справи, тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Апелянтом при поданні апеляційної скарги була подана заява на підставі ст. 46 ГПК України про відстрочку оплати судових витрат, у звязку з відсутністю фінансування.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2012 року порушено апеляційне провадження у справі та відстрочено сплату судового збору терміном до 29.02.2012 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2012 року сплату судового збору відстрочено до 20.03.2012 року.

В судове засідання апелянт не зявився докази сплати судового збору суду не надав, за таких обставин колегія вважає за необхідне стягнути з апелянта суму судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Військової частини А 1912 на рішення Господарського суду м. Києва від 19.12.2011р. у справі № 53/520 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду м. Києва від 19.12.2011р. по справі № 53/520 залишити без змін.

Стягнути з Військової частини А 1912 (13419с. Новоївницьке Андрушівського району Житомирської області, Код ЄДРПОУ 24979158, МФО 811039 УДК м. Житомир р/р 35219012003717) в дохід Державного бюджету України (ГУ ДКСУ у м. Києві, ЄДРПОУ 37993783, МФО 820019, р/р 31216206782001, код класифікації доходів бюджету 22030001, символ звітності 206) 4326 грн. 68 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Видати наказ.

Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.

Матеріали справи № 53/520 повернути Господарському суду м. Києва.

Головуючий суддяТищенко А.І.

СуддіОтрюх Б.В.

Михальська Ю.Б.