Постанова № 22239677, 22.03.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.2012                                                                                           № 34/425

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Тищенко А.І.

суддів:           Михальської Ю.Б.

          Отрюха Б.В.

за участю представників:

від Прокуратури м.Києва: Лиховид О.С. - прокурор відділу

від третьої особи: нез»явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Альфа Вест Ойл Груп”

на рішення

Господарського суду м.Києва

від 11.08.2010р.

за заявою Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Надра” про перегляд за нововиявленими обставинами

рішення Господарського суду м.Києва

від 04.09.2009р.

у справі № 34/425

за позовом Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Надра”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Альфа Вест Ойл Груп”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Молпром — Фактор”

3-я особа: Приватне підприємство “Найт”

про стягнення 213 381 257, 22 грн.

за участю Прокуратури м. Києва

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» звернулось до Господарського суду м.Києва з позовом до ТОВ «Альфа Вест Ойл Груп» та ТОВ «Молпром-Фактор» про стягнення з кожного по 213381257,22 грн. заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 27/4/2008/980-К/65 від 15.10.2008р. у межах вартості предмета іпотеки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з метою забезпечення виконання зобов»язань Приватної фірми «Найт» (позичальник за договором) між банком та відповідачами 07.11.2008р. було укладено договори іпотеки, що посвідчені нотаріально та зареєстровані за № 8082, та № 8106. Через невиконання позичальником умов кредитного договору, у останнього виникла заборгованість перед банком у розмірі 213381257,22грн., що стало підставою для звернення банку до відповідачів, як до майнових поручителів позичальника з даним позовом.

Рішенням Господарського суду м.Києва від 04.09.2009р. у справі 34/425 у задоволенні позову відмовлено повністю з тих підстав, що ПП "Найт" є ліквідованим з моменту внесення державним реєстратором запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, внаслідок визнання його банкрутом та відсутністю у нього правонаступника, а відтак зобов'язання, які виникли з Кредитного договору є такими, що припинилися.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2010 рішення Господарського суду м. Києва від 04.09.2009 у справі № 34/425 скасовано, позов задоволено. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що у зв'язку з невиконанням позичальником умов кредитного договору, у позичальника виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 213 381 257,22 грн., що є підставою для звернення до відповідачів, як майнових поручителів позичальника з вимогами про стягнення предмету застави. Враховуючи той факт, що на момент розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції позичальник не визнаний банкрутом у встановленому законом порядку, та ту обставину, що відповідачі укладаючи договори іпотеки взяли на себе зобов’язання забезпечити виконання зобов’язань третьої особи перед позивачем несуть відповідальність, встановлену договорами, незалежно від того, чи визнано дану особу у встановленому порядку банкрутом, позовні вимоги було задоволено у повному обсязі.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.06.2010 у справі №34/425 постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2010 скасовано, а рішення Господарського суду м. Києва від 04.09.2009 у справі №34/425 залишено без змін.

Постанова Вищого господарського суду України мотивована тим, що станом на момент прийняття постанови Київським апеляційним господарським судом (25.01.2010) ПП „Найт” не було поновлено у державному реєстрі.

18.06.2010р. Відкрите акціонерне товариство комерційний банк „Надра” (надалі ВАТ КБ „Надра”) звернулося до Господарського суду м. Києва з заявою про перегляд рішення Господарського суду м. Києва від 04.09.2009 року у справі №34/425 за нововиявленими обставинами.

В обґрунтування заяви позивач посилається на те, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2009 р. у справі № Б15/64-09 про визнання банкрутом ПП "Найт", залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.07.2009 р., було затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора ПП "Найт", ліквідовано ПП "Найт" та припинено провадження у справі, внаслідок чого державним реєстратором внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, щодо припинення юридичної особи.

Заявник посилається на те, що постановою Вищого господарського суду України від 21.10.2009р. по справі № Б15/64-09 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2009 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі № Б15/64-09 про визнання банкрутом ПП "Найт" скасовано, справу передано на розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

Крім того, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2010р. з посиланням на постанову Вищого господарського суду України від 21.10.2009р. було припинено провадження у справі № Б26/8-10 ( № Б15/64-09) про банкрутство ПП “Найт”, а державним реєстратором 03.03.2010 р. стосовно ПП "Найт" внесено запис № 1 223 118 0014 002476 - внесення судового рішення про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи.

Також заявник зазначає, що з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, отриманого банком 16.06.2010 р., вбачається, що ПП "Найт" знаходиться в стані припинення юридичної особи, а не припинено. Враховуючи викладене, банк просить переглянути рішення Господарського суду м.Києва від 04.09.2009р. у справі № 34 425 за нововиявленими обставинами.

14.07.2010 р. через канцелярію суду ВАТ КБ «Надра» подано доповнення до заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, в якому позивач просить суд: переглянути рішення у зв’язку із нововиявленими обставинами, скасувати Рішення суду першої інстанції від 04.09.2009р. позовні вимоги ВАТ КБ "Надра" задовольнити у повному обсязі, стягнути з ТОВ "Альфа Вест Ойл Груп" заборгованість за Кредитним договором в межах вартості предмета іпотеки в розмірі 173 340 846,00 грн., а з ТОВ "Молпром-Фактор" в межах вартості предмета іпотеки в розмірі 42 087 513,00 грн.

Рішеням Господарського суду м. Києва від 11.08.2010 №34/425 заяву ВАТ КБ „Надра” задоволено, рішення Господарського суду м. Києва від 04.09.2009 у справі № 34/425 скасовано, позов задоволено частково. На підставі рішення суду з Товариства з обмеженою відповідальністю „Альфа Вест Ойл Груп” підлягає стягненню на користь Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №27/4/2008/980-К65 від 15.10.2008 в межах вартості предмета іпотеки в сумі 173340846,00 грн., державне мито у розмірі 10 357,50 грн., державне мито за подачу заяви про перегляд рвшення за нововиявленими обставинами у розмірі 6 375, 00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 126, 93 грн.

Крім того, на підставі рішення суду з Товариства з обмеженою відповідальністю Молпром-Фактор» підлягає стягненню на користь Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №27/4/2008/980-К65 від 15.10.2008 в межах вартості предмета іпотеки в сумі 42 087 513, 00 грн., державне мито у розмірі 2 514, 82 грн., державне мито за подачу заяви про перегляд рвшення за нововиявленими обставинами у розмірі 6 375, 00 грн. Та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 30, 82 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ «Альфа Вест Ойл Групп» звернулось до суду з апеляційною скаргою, просить рішення місцевого суду скасувати та відмовити у задоволенні заяви ВАТ КБ «Надра» про перегляд рішення від 04.09.2009р. по справі № 34/425 за нововиявленими обставинами.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2010р. апеляційну скаргу ТОВ «Альфа Вест Ойл Групп» задоволено частково, рішення місцевого суду у справі № 34/425 скасовано. Заяву ВАТ комерційний банк "Надра" про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2010 у справі №34/425 за нововиявленими обставинами до розгляду не прийнято та повернуто її ВАТ комерційний банк "Надра" разом з доданими до неї документами.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.02.2011р. № 34/425 постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2010р. по справі № 34/425 скасовано, справу передано до Київського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

Постанова мотивована наступним. Нововиявленою обставиною є не постанова Вищого господарського суду України від 21.10.2009 у справі №Б15/64-09, якою скасовано ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2009, адже в основу рішення покладена обставина припинення ПП "Найт", що пов’язана із внесенням відповідного запису до ЄДРПОУ, а не факт прийняття ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2009.

Стосовно твердження відповідачів про подачу заяви з пропуском визначеного ст. 113Господарського процесуального кодексу України строку, оскільки про нововиявлену обставину заявник міг довідатися 03.03.2010, а до суду звернувся 21.06.2010, перша інстанція вказує наступне.

У період з 25.01.2010 по 07.06.2010 банк не мав можливості подати заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, оскільки таке рішення не було чинним. Постанова Київського апеляційного господарського суду України від 25.01.2010 була скасована постановою Вищого господарського суду України від 07.06.2010, а відтак з вказаної дати у банка виникла можливість звернутися із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Заява подана 21.06.2010 –в межах місячного строку з моменту виникнення можливості на подачу такої заяви.

Стаття 111-7 ГПК України передбачає, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Оскільки за вищенаведених встановлених обставин у справі першою інстанцією посилання відповідачів на пропуск банком строку на подачу заяви встановлено такими, що не підтверджено матеріалами справи і не може бути самодостатньою підставою для відмови в задоволенні заяви, а тому відхилено, касаційна інстанція вважає помилковим застосування апеляційним господарським судом в даному випадку ст.113 ГПК України та повернення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами без розгляду за пропуском строку.

Відповідно до ст. 113 Господарського процесуального кодексу України правовим наслідком подачі заяви про перегляд судового рішення господарського суду за нововиявленими обставинами після закінчення встановленого строку є повернення такої заяви заявникові. При цьому, заяву банку прийнято до розгляду ухвалою господарського суду міста Києва від 24.06.2010. Питання пропуску процесуального строку вирішується на стадії прийняття заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, і за наявності ухвали про прийняття заяви, навіть, за встановлення факту подачі заяви з пропуском строку (не встановлено судом при подачі заяви банку у даній справі), не може бути підставою для повернення такої заяви без розгляду апеляційною інстанцією.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2011р. порушено апеляційне провадження у справі № 34/425, справу призначено до розгляду.

В судове засідання представники відповідача-1 та відповідача-2 та третьої особи не з»явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Від представника відповідача ТОВ «Молпром-Фактор» надійшло клопотання про розгляд справи у відсутності повноважного представника у зв»язку з неможливістю повноважного представника відповідача брати участь у розгляді справи.

Вислухавши думку представників позивача та Прокуратури м.Києва, колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників відповідачів та третьої особи, за наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія встановила наступне.

Відповідно до статті 112 ГПК України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення прав та обов»язків осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлена обставина – це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення конкретної справи. Якби ново виявлена обставина була відома суду під час винесення судового акту, то вона б обов»язково вплинула б на остаточні висновки суду.

Підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами може бути скасування рішення чи вироку суду, які у відповідності з частинами третьою і четвертою ст. 35 ГПК України обов»язкові для господарського суду щодо фактів або певних подій і покладені ним в основу судового рішення.

Постановою №17 від 26.12.11 Вищий господарський суд України надав роз'яснення щодо однакового і правильного застосування господарськими судами норм Господарського процесуального кодексу України про перегляд рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами.

Так, в п.2 вказаної постанови зазначено про те, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов:

          їх існування на час розгляду справи;

          те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи;

          істотність даних обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Згідно п.4 постанови ВГСУ від 26.12.11 №17 днем встановлення нововиявлених обставин, про які йдеться в п.1 ч.2 ст.112 ГПК України, слід вважати день, коли вони стали або повинні були стати відомі заявнику.

В даному випадку, заявник як на нововиявлену обставину, посилається на відновлення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про реєстрацію ПП "Найт" у зв’язку із внесенням запису про припинення на підставі незаконного судового рішення.

Як вбачається із матеріалів справи, відмовляючи в задоволенні позову у даній справі, суд виходив із факту припинення юридичної особи –ПП "Найт" (з моменту внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), позичальника за Кредитним договором, що має своїм наслідком припинення іпотеки за іпотечними договорами.

Відповідно до положень частини 5 статті 111 Цивільного кодексу України, частини 7 статті 59 Господарського кодексу України юридична особа (суб’єкт господарювання) є ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно з частиною 2 статті 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців" юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Абзацом 2 частини 6 статті 39 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців" передбачено, що дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи є датою припинення юридичної особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ч.1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Таким чином, обставина припинення юридичної особи може підтверджуватися виключно наявністю запису про припинення юридичної особи, який міститься в Єдиному державному реєстрі та підтверджується випискою, довідкою, витягом з ЄДР тощо.

Статтею 41 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців" визначено, що підставою для внесення до Єдиного державного реєстру запису про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи є постановлення судом рішення щодо відміни державної реєстрації припинення юридичної особи. Суд, який постановив рішення щодо відміни державної реєстрації припинення юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його державному реєстратору за місцем реєстрації юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи. Дата надходження судового рішення щодо відміни державної реєстрації припинення юридичної особи вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій.

Із Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців від 07.06.2010 р. (а.с. 139-143 т.2), яка надана відповідачем-2 вбачається, що 18.05.2009 р. стосовно ПП "Найт" внесено запис № 1 223 117 0013 002476 –державна реєстрація припинення юридичної особи у зв’язку із визнанням її банкрутом. Наявністю вказаного запису мотивоване Рішення (абз. 4 а.с. 160 т.1).

Внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи та, відповідно, припинення юридичної особи не тягне за собою незворотні юридичні наслідки.

03.03.2010 р. стосовно ПП "Найт" внесено запис №1 223 118 0014 002476 – внесення судового рішення про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи.

Тобто, 03.03.2010 р. внесено запис про відміну проведення реєстраційної дії (державна реєстрація припинення юридичної особи у зв’язку із визнанням її банкрутом), внесення запису про яку було підставою для висновку про припинення ПП "Найт", і як наслідок зумовило відмову в задоволенні позову.

В даному випадку, нововиявленою обставиною, є матеріально-правовий факт незаконного внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи –ПП "Найт" (1 223 117 0013 002476 від 18.05.2009 р.).

Колегія суддів відзначає, що такий матеріально-правовий факт (незаконність внесення запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи) існував на момент розгляду справи, проте з огляду на положення ч. 1 ст. 18, ст. 41 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців" та ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, сторони не знали та не могли знати про незаконність такого запису (могли дізнатися не раніше 03.03.2010 р.).

Суд відзначає, що запис про відміну проведення реєстраційної дії (державна реєстрація припинення юридичної особи) за судовим рішенням внесено в ЄДР 03.03.2010 р., а дана справа переглянута в апеляційному порядку 25.01.2010 р. (постанова Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2010 р.), а докази, які не були предметом дослідження судів першої та апеляційної інстанцій згідно приписів ст.ст. 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України не можуть розглядатися судом касаційної інстанції, а відтак не оцінювалися при винесенні постанови Вищого господарського суду України від 07.06.2010 р. у даній справі. Наведене підтверджується змістом постанови Вищого господарського суду України від 07.06.2010 р. (абз. 5-6 а.с.114т.2).

Дана обставина має істотне значення для вирішення справи, оскільки спростовує висновок суду, покладений в основу рішення, щодо припинення позичальника та припинення іпотеки за іпотечними договорами, звернення стягнення на майно за якими є предметом позову.

Станом на день винесення рішення згідно частини 5 статті 111 Цивільного кодексу України, частини 7 статті 59 Господарського кодексу України відсутні правові підстави для висновку про припинення ПП "Найт", а відтак така юридична особа не припинила свою діяльність.

Колегія суддів відзначає, що нововиявленою обставиною є не постанова Вищого господарського суду України від 21.10.2009 р. у справі №Б15/64-09, якою скасовано ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2009 р., адже в основу Рішення покладена обставина припинення ПП "Найт", що пов’язана із внесенням відповідного запису до ЄДР, та не факт прийняття ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2009р., а факт поновлення ПП «Найт» в ЄДРПОУ.

Посилання відповідачів на те, що про існування постанови Вищого господарського суду України від 21.10.2009 р. у справі №Б15/64-09 Банк був обізнаний під час розгляду справи та прийняття Рішення не спростовує висновок суду про наявність нововиявлених обставин, які мають істотне значення для розгляду справи.

Стосовно твердження відповідачів про подачу заяви з пропуском визначеного ст.113Господарського процесуального кодексу України строку, оскільки про нововиявлену обставину заявник міг довідатися 03.03.2010 р., а до суду звернувся 21.06.2010 р., колегія суддів відзначає наступне.

По-перше, відповідно до частин 1, 2 ст. 114 Господарського процесуального кодексу України рішення і ухвали, що набрали законної сили і прийняті судом першої інстанції, переглядаються господарським судом, який прийняв ці судові рішення. Перегляд за нововиявленими обставинами постанов і ухвал апеляційної і касаційної інстанції, якими змінено або скасовано судове рішення суду першої інстанції, здійснюється судом тієї інстанції, яким змінено або прийнято нове судове рішення.

Із матеріалів справи вбачається, що Рішення було скасоване постановою Київського апеляційного господарського суду України від 25.01.2010 р., якою позовні вимоги Банку було задоволено.

Таким чином, у період з 25.01.2010 р. по 07.06.2010 р. банк не мав можливості подати заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, оскільки таке рішення не було чинним.

Постанова Київського апеляційного господарського суду України від 25.01.2010 р. була скасована постановою Вищого господарського суду України від 07.06.2010 р., а відтак з вказаної дати у Банка виникла можливість звернутися із заявою про перегляд Рішення за нововиявленими обставинами.

Заява подана 21.06.2010 р. –в межах місячного строку з моменту виникнення можливості на подачу такої заяви.

За змістом ст. 113 Господарського процесуального кодексу України правовим наслідком подачі заяви про перегляд судового рішення господарського суду за нововиявленими обставинами після закінчення встановленого строку є повернення такої заяви заявникові.

Разом з тим, заява банку прийнята до розгляду ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2010 р.

Питання пропуску процесуального строку вирішується на стадії прийняття заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, і за наявності ухвали про прийняття заяви, встановлення факту подачі заяви з пропуском строку (не встановлено судом при подачі заяви Банку у даній справі) не може бути підставою для відмови в задоволенні заяви. Аналогічна позиція міститься в постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 29.03.2005 р. у справі №56/16-03.

Таким чином, посилання відповідачів на пропуск Банком строку на подачу заяви по-перше, не підтверджується матеріалами справи, по-друге, не може бути самодостатньою підставою для відмови в задоволенні заяви, отже місцевий суд дійшов правильного висновку про відхилення вищезазначених доводів.

Як свідчать матеріали справи, 15.10.2008 р. між Банком та ПП "Найт" було укладено Кредитний договір, відповідно до пункту 1.1 якого предметом цього договору є порядок та умови надання Банком Позичальнику кредитних коштів у межах відкритої невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії (далі –"Кредитна лінія") на наступних умовах:

- Банк встановлює ліміт заборгованості за Кредитною лінією в сумі, яка не може перевищувати 211 000 000,00 гривень (підпункт 1.1.1);

- строк користування Кредитною лінією встановлюється з 15 жовтня 2008 року до 15жовтня 2013 року (включно) (підпункт 1.1.2).

У підпункті 1.1.3 пункту 1.1 Кредитного договору сторонами був узгоджений розмір відсоткової ставки за користування кредитом.

Пунктом 1.2 Кредитного договору було погоджено, що видача Банком коштів в межах кредитної лінії здійснюється окремими Траншами.

Транші в межах Кредитної лінії надаються на строк до 15 жовтня 2013 року (пункт 2.3 Кредитного договору).

На виконання умов Кредитного договору та додаткових угод до нього №1 від 04.11.2008р., №2 від 06.11.2008 р., №3 від 12.11.2008 р. Банк надав ПП "Найт" кредитні кошти на загальну суму 211 000 000,00 грн., що підтверджується наданими до матеріалів справи банківськими виписками.

Пунктом 2.1 Кредитного договору передбачено, що в забезпечення виконання зобов'язань по цьому Договору, які полягають у поверненні Траншів у межах Кредитної лінії, сплаті відсотків за користування ними, комісійної винагороди, а також можливої сплати неустойки (штрафу, пені) Позичальник забезпечує в строк до 07.11.2008 р. (включно) надати в іпотеку передбачені у цьому пункті земельні ділянки, які належать відповідачу 1, як майновим поручителем.

Також, за умовами підпункту 2.1.1.2 п. 2.1 Кредитного договору позичальник в строк до 07.11.2008 р. (включно) забезпечує надання в іпотеку земельних ділянок загальною площею 12,178 га, що належать майновому поручителю –відповідачу 2 по справі.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно пунктів 2.1 та 3.2.2, 07.11.2008 р. між позивачем та відповідачем-1 був укладений договір іпотеки, що був посвідчений нотаріально та зареєстрований в реєстрі за № 8082, відповідно до умов якого відповідач-1 передав в іпотеку Банку земельні ділянки, що розташовані на території Мостищенської сільської ради Макарівського району Київської області, узгодженою вартістю 173 340 846,00 грн.

07.11.2008 р. між позивачем та відповідачем-2 був укладений договір іпотеки, що був посвідчений нотаріально та зареєстрований у реєстрі за №8106, відповідно до умов якого відповідач-2 передав в іпотеку Банку земельні ділянки, що розташовані на території Мостищенської сільської ради Макарівського району Київської області, узгодженою вартістю 42 087 513,00 грн.

Зазначені Договори іпотеки були укладені з метою забезпечення виконання зобов'язань ПП "Найт", як Позичальника за Кредитним договором, відповідно до умов якого Позичальник взяв на себе зобов'язання повернути отриманий кредит в межах відкритої строком з 15.10.2008р. до 15.10.2013 р. невідновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості в сумі не більш ніж 210 000 000,00 грн.

Позичальник своїх зобов'язань за Кредитним договором не виконав та починаючи з листопада 2008 року проценти за користування кредитними коштами не сплачує, в зв’язку з чим, згідно розрахунку заборгованості третьої особи, що наявний в матеріалах справи, її заборгованість за Кредитним договором станом на 27.04.2009 р. становила 229 549 757,22грн., з них: прострочена заборгованість за кредитом –211 000 000,00 грн., за процентами -17964987,94 грн., пеня за порушення строку сплати процентів –548 292,35грн., сума індексації простроченої заборгованості за відсотками –14 306,62 грн., штраф за ненадання звітності –22 170,31 грн.

На підставі розрахунку заборгованості позивача станом на 09.06.2009 р. загальна заборгованість третьої особи перед позивачем за Кредитним договором склала 234522318,82грн. з яких:

за кредитом –211 000 000,00 грн. (що підтверджується випискою з позичкового рахунку третьої особи № 20734002699001/980 від 12.11.2008 р.);

за процентами, які є простроченими –21 657 487,92 грн. (що підтверджується виписками з зазначеного рахунку від 06.08.2009 р., від 01.09.2009 р.);

нарахована за час прострочення сплати процентів пеня –1 277 585,00 грн.;

інфляційні нарахування –563 980,14 грн.;

штраф за ненадання фінансової звітності –23 265,76 грн.

Доказів на спростування викладеного відповідачами чи третьою особою не надано.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно положень статті 1 Закону "Про іпотеку" основне зобов'язання - зобов'язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов'язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечено іпотекою.

Як встановлено ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовується положення параграфа 1 (Позика) цієї глави (Глава 71 Позика. Кредит. Банківський вклад), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 526 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 вказаної статті, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової шини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

За приписами ст. 1052 Цивільного кодексу України у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Сторони погодили та в п. 3.3.8 Кредитного договору зазначили, що Банк має право вимагати дострокового погашення траншів, виданих в межах Кредитної лінії і нарахованих відсотків за них у випадку хоча б одноразового порушення Позичальником строку повернення відсотків за кредитом та/або кредиту (його частини), а також у разі порушення Позичальником будь-яких інших умов цього Договору та порушення Позичальником/ заставодавцем/ іпотекодавцем/ поручителем договорів, що забезпечують виконання зобов'язань позичальника за цим Договором.

У разі порушення позичальником зобов'язань, встановлених Кредитним договором та/чи обов'язків іпотекодавця за цими Договорами, а також інших обов'язків іпотекодавця, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, а в разі його невиконання –отримати задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки.

Таким чином, у зв'язку з невиконанням Позичальником умов Кредитного договору у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 234 522 318,82 грн., що є підставою для звернення до відповідачів, як до майнових поручителів Позичальника, з вимогами про стягнення заборгованості в межах вартості предмету іпотеки.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області 14.05.2009 р. у справі №Б15/64-09 про визнання банкрутом ПП "Найт" було затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора ПП "Найт", ліквідовано ПП "Найт" та припинено провадження у справі, внаслідок чого державним реєстратором внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо припинення юридичної особи.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.07.2009 р. ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2009 р. залишено без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.10.2009 р. у справі № Б15/64-09 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2009 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.07.2009 р. скасовано, справу передано на розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

03.03.2010 р. державним реєстратором ПП "Найт" внесено запис № 1 223 118 0014 002476 про внесення судового рішення про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи.

Тобто, станом на день винесення рішення згідно частини 5 статті 111 Цивільного кодексу України, частини 7 статті 59 Господарського кодексу України відсутні правові підстави для висновку про припинення ПП "Найт", а відтак така юридична особа не припинила свою діяльність.

Згідно з абзацом першим статті 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Підпунктами 5.1.6, 5.1.7 пункту 5.1 договорів іпотеки передбачено право Банку звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо при настанні строку виконання зобов'язання (або тієї чи іншої його частини), воно не буде виконане.

Пунктом 7.1 іпотечних договорів встановлено, що Іпотекодержатель має право вимагати задоволення вимог за рахунок предмету іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником та/чи Іпотекодавцем зобов’язання в цілому або в тій чи іншій його частині.

За умовами укладених іпотечних договорів, ці договори набувають чинності з моменту їх нотаріального посвідчення та діють до повного виконання зобов’язання за Кредитним договором.

На момент винесення рішення, суду не було надано доказів виконання (повного, або часткового) зобов’язаної сторони за Кредитним договором свого обов’язку, зокрема щодо погашення існуючої заборгованості, яка складається з заборгованості по кредиту, процентам, пені за порушення строку сплати процентів, індексу інфляції та штрафу за ненадання фінансової звітності.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов»язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов»язання, а в разі його невиконання – звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону "Про іпотеку" майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Враховуючи те, що відповідачі виступили майновими поручителя Позичальника (третьої особи) за Кредитним договором, а останній, порушив його умови, позовні вимоги ВАТ КБ "Надра" підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідачів заборгованості в межах вартості предмета іпотеки.

Відповідно до укладених 07.11.2008р. між позивачем та відповідачем-2 договорів іпотеки, що були посвідчені нотаріально та зареєстровані в реєстрі за № 8082, № 8106, відповідач-2 передав в іпотеку Банку земельні ділянки сільськогосподарського призначення, розташовані на території Мостищенської сільської ради Макарівського району Київської області. На момент укладення договору оціночна вартість предмета іпотеки становила 173340846, 00 грн. та 42 087 513,00 грн.

У разі задоволення позову про стягнення на предмет іпотеки, судом зазначається спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України «Про іпотеку». При цьому ціна продажу предмету іпотеки встановлюється на підставі оцінки майна, на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Згідно ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, у рішенні суду зазначається початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. Однак, місцевим судом під час розгляду справи жодного разу не досліджувалось питання щодо ринкової вартості переданих у іпотеку земельних ділянок, не робилось переоцінок та не аналізувався вартісний ринок землі.

Враховуючи ту обставину, що за період з моменту укладення договору іпотеки до моменту винесення оскаржуваного рішення сплинув час, вартість нерухомого майна змінилась, Київським апеляційним господарським судом з метою встановлення ціни предмета іпотеки було призначено судову товарознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково - дослідного інституту судових експертиз.

Висновком експертів КНДІСЕ № 4669/11-42 від 31.10.2011р. судової експертизи встановлено, що ринкова вартість земельних ділянок, що розташовані на території Мостищенської сільської ради Макарівського району Київської області, переданих в іпотек згідно договорів іпотеки від 07.11.2008, що посвідчені нотаріально та зареєстровані у реєстрі за № 8082, 8106 станом і в цінах на момент проведення дослідження становить 8895290, 00 грн.

Київським апеляційним господарським судом 27.12.2011р. було призначено повторно судову експертизу для визначення ринкової вартості земельних ділянок, що розташовані на території Мостищенської сільської ради Макарівського району Київської області, переданих в іпотек згідно договорів іпотеки від 07.11.2008, що посвідчені нотаріально та зареєстровані у реєстрі за № 8082, № 8106 у зв»язку з тим, що представники позивача та відповідача-1 вважають що у висновку експертизи зазначено значно нижчу ціну вартості земельних ділянок, переданих в іпотеку. Проведення експертизи доручено експертам Українського центру судових експертиз.

Супровідним листом № 44/02 від 23.02.2012 Український центр судових експертиз повернув матеріали справи № 34/425 до Київського апеляційного господарського суду без проведення експертного дослідження у зв»язку з непроведеннням ПАТ «Комерційний банк «Надра» оплати за проведення експертного дослідження.

Відповідно до ч.1 ст.41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає експертизу. Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу».

Враховуючи вищезазначені обставини, колегія приходить до висновку про те, що заява Відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 04.09.2009 р. у справі №34/425 за нововиявленими обставинами підлягає задоволенню, рішення місцевого суду підлягає зміні з врахуванням експертного висновку № 4669/11-42 від 31.10.2011р. щодо вартості предмету іпотеки.

Судові витрати підлягають перерозподілу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103 – 105, 112-114 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Альфа Вест Ойл Груп” задовольнити частково.

Заяву Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Надра” про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду м.Києва від 04.09.2009р. у справі № 34/425 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Господарського суду м.Києва від 11.08.2010р. про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду м.Києва 04.09.2009р. у справі № 34/425 змінити, викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

«Рішення Господарського суду м.Києва від 04.09.2009р. у справі № 34/425 скасувати.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Надра” задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Вест Ойл групп" (01000, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, буд. 35, гр. нежил. прим. № 7, ідентифікаційний код 34765283) на користь Відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" (04053, м. Київ, вул. Артема, Б. 15, ідентифікаційний код 20025456) заборгованість за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 27/4/2008/980-К65 від 15.10.2008 р. в межах вартості предмета іпотеки в розмірі 7157475,00 грн., 1020,00 грн. витрат по сплаті державного мита, державне мито за подачу заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у розмірі 510 та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 9, 44 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Молпром-Фактор" (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 143/2, ідентифікаційний код 33919287) на користь Відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" (04053, м. Київ, вул. Артема, 15, ідентифікаційний код 20025456) заборгованість за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 27/4/2008/980-К65 від 15.10.2008 р. в межах вартості предмета іпотеки в розмірі 1 737 815,00 грн., 1020,00 грн. витрат по сплаті державного мита, державне мито за подачу заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у розмірі 510 та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 9, 44 грн.

В іншій частині позову відмовити.»

Видати наказ.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" (04053, м. Київ, вул. Артема, 15, ідентифікаційний код 20025456) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Вест Ойл групп" (01000, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, буд. 35, гр. нежил. прим. № 7, ідентифікаційний код 34765283) 6120грн. витрат по сплаті держаного мита за подання апеляційної скарги.

Видати наказ.

Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 34/425 повернути до Господарського суду м.Києва.

Головуючий суддя                                                                      Тищенко А.І.

Судді                                                                                          Михальська Ю.Б.

                                                                                          Отрюх Б.В.