Постанова № 22239622, 30.03.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

28.03.2012 р. справа №5006/23/4/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Бойченка К.І.

Суддів: Дібрової Г.І., Шевкової Т.А.

Розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Центральна збагачувальна фабрика "Добропільська" м.Добропілля

на рішення господарського суду Донецької області від 13.02.2012р. по справі № 5006/23/4/2012 ( суддя Забарющий М.І.)

за позовом Одеської залізниці м.Одеса

до відповідача Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Центральна збагачувальна фабрика "Добропільська" м.Добропілля

про стягнення 30 395,00грн.

За участю представників сторін:

від позивача не з»явився

від відповідача ОСОБА_1 за довіреністю №б/н від 03.01.12р.

В С Т А Н О В И В:

Одеська залізниця м.Одеса звернулась до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Центральна збагачувальна фабрика "Добропільська" м.Добропілля 30 395,00грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 13.02.2012р. по справі № 5006/23/4/2012 стягнуто з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Центральна збагачувальна фабрика "Добропільська" м.Добропілля на користь Одеської залізниці 24316 грн. штрафу та 1411,50грн. витрат на сплату судового збору. В решті вимог позивачу у позові відмовлено.

Дане рішення мотивовано наступним:

- положеннями п.2.3. Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, ч.1, ч.2 ст.24, ст.118, ст.129 Статуту залізниць України, п.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644; п.5.5. Правил оформлення перевізних документів; ч.2 ст.233 ГК України, ч.3 ст.551 ЦК України, п.3 ч.1 ст.83 ГПК України;

- частковою обґрунтованістю позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Донецької області від 13.02.2012р. у справі № 5006/23/4/2012, відповідач подав до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадане рішення частково та прийняти нове рішення, яким зменшити розмір штрафу до однієї провізної плати в сумі 6079грн.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує на те, що:

- рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права;

- п.3.15., п.3.23 Розяснень Президії ВГСУ №04-5/601 від 29.05.2002р., Розяснення від 29.09.2008р. №04-5/225 Президії ВГСУ.

Позивач відзиву на паляційну скаргу не надав, його представнику судове засідання не прибув. Про місце засідання суду обидві сторони повідомлені належним чином.

Частиною 2 ст.101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не звґязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

19.07.2011р. Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" (вантажовідправник) на адресу Бурштинської ТЕС ПАТ "Західенерго" (вантажоодержувач) у 7-ми вагонах, в тому числі у вагоні № 56322209 за залізничною накладною № 53518700 зі станції Добропілля Донецької залізниці на станцію Бурштин Львівської залізниці відвантажило вантаж- "вугілля камґяне марки Г 0-100" у вологому стані. За накладною вага нетто у вагоні 68000 кг, вага тари 22200кг.

При прийманні поїзда №2277, у складі якого був вагон №56322209, 20.07.2011р. на станції Знамґянка Одеської залізниці виявлено невідповідність відомостей, зазначених відповідачем у накладній №53518700, фактичним параметрам. Працівниками станції 20.07.2011р. складений акт загальної форми №20556, вагон був відчеплений для проведення контрольного переважування на статичних вагах.

21.07.2011р. на станції Знамґянка Одеської залізниці складено акт загальної форми №20582, в якому закріплено: за документом значиться вантаж навантажений навалом; розмір навантаження відносно висоти бортів вагону не вказаний; маркування не значиться; фактично у вагоні навантаження рівномірне на рівні бортів; маркування однією прокольною смугою; каток не застосовувався; просипання вантажу немає; двері люка щільно закриті; слідів крадіжки втрати вантажу не виявлено.

21.07.2011р. на попутній станції Знамґянка Одеської залізниці було здійснене контрольне зважування маси вантажу, завантаженого у вагон №56322209, на 150-тонних вагонних вагах станції Знамґянка. При контрольному переважуванні вагону з вантажем виявилось: вага брутто 84300 кг, вага тари (з брусу) 22 200кг, вага нетто 62100 кг, що менше проти даних залізничної накладної на 4900 кг.

За даним фактом залізницею складено комерційний акт від 21.07.2011р. № АА 057088/529/96 згідно з розділом Д якого, при перевірці виявлено навантаження рівномірне на рівні бортів; в вагоні двері заварені, люка щільно закриті; просипання вантажу відсутнє; на поверхні вантажу ознак крадіжки не виявлено; каток не застосовувався; мається маркування однією продольною смугою.

По прибуттю спірного вагону на станцію призначеннння залізницею здійснено контрольне зважування вантажу, за результатами якого у розділі є вказаного кометційного акту зроблена відмітка про те, що різниці проти цього акту не виявлено.

На підставі ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у вищевказаних залізничних накладних масу вантажу позивачем на відповідача нарахований штраф в сумі 30395,00грн. із розрахунку: 6079,00грн. х 5.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення.

Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно з ч.3 ст. 909 Цивільного кодексу України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту залізниць України (далі-Статут залізниць) накладна-це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обовґязковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи-одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Згідно зі ст.24 Статуту вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно з п.5.5. розділу 5 "Правил оформлення перевізних документів", затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. за № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст.122 Статуту залізниць України. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Згідно п.10 Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002р., зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08.07.2002р. за № 567/6855, комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчику, сортувальної платформи, старший прийомоздавальник) і прийомоздавальник станції, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Відповідно до п. 12 Правил перевезень вантажів, затверджених наказом Мінтрансу України від 09.12.2002 №873, зареєстрованих у Міністрестві юстиції України 29.12.2002 р. за №1030/7318, якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі «Є»комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: «Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено». Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається.

Згідно зі ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену в накладній масу вантажу з відправника стягується штраф в розмірі згідно із ст.118 Статуту залізниць (5-кратна провізна плата за всю відстань перевезення). У даному випадку провізна плата 6079 грн., сума штрафних санкцій 6079,00 х 5= 30395,00 грн.

Статтею 37 Статуту залізниць передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправник повинен зазначити їх масу у накладній основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу.

Згідно п.28 "Правил приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), а у даному випадку вагон є напіввагоном та приймається залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагонів, вантажу, їх маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагонах без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до ст.24 Статуту залізниць, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Частиною першою ст.26 Закону "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників та одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів посвідчуються актами.

За змістом ст.129 Статуту залізниць обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Залізниця зобовґязана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

Статтею 129 Статуту залізниць передбачено, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами. Правила складання актів затверджені наказом Міністерства транспорту України за № 334 від 28.05.2002р.

За пунктом 4 Правил складання актів комерційні акти на місцях загального користування складаються у день вивантаження або в день видачі вантажу одержувачу.

Наведені норми свідчать про те, що залізниця не зобовґязана перевіряти відповідність вказаних відправником вантажу даних, зазначених у накладних, фактичним даним при прийнятті вантажу до перевезення.

Правовідносини сторін регулюються наведеними нормами законодавства. Статутом залізниць не передбачено обов`язковість пред`явлення залізницею вантажовідправнику вимоги щодо сплати штрафу, нарахованого на підставі ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем невірно вказані відомості у накладній, в звґязку з чим, відповідно до вимог ст.ст.118, 122 Статуту залізниць, позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними у повному обсязі.

Відповідач звернувся до господарського суду з клопотанням про зменшення розміру штрафу до розміру однієї провізної плати за всю відстань перевезення у вагоні в сумі 6079,00грн.

Суд першої інстанції зменшив розмір стягуваємого штрафу за зазначеним порушенням до суми 24316,00грн.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських зобовґязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовґязання.

Пунктом 1 статті 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступень виконання зобовґязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовґязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Стаття 83 Господарського процесуального кодексу України, надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовґязання.

Судова колегія відзначає, що у даннному випадку порушення з боку відповідача не завдало збитків позивачу та останній проти даного клопотання відповідача не заперечив.

За таких обставин, є підстави вважати, що сума стягуваємого штрафу підлягає стягненню у розмірі однієї провізної плати, тобто, в сумі 6079,00 грн., а в частині штрафу в сумі 24316,00 грн. слід відмовити.

Таким чином, оскаржуване рішеня суду першої інстанції судовою колегією змінюється.

Судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 83, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів,-

П О С Т А Н О В И В:

1) Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Центральна збагачувальна фабрика "Добропільська" м.Добропілля на рішення господарського суду Донецької області від 13.02.2012р. по справі № 5006/23/4/2012 задовольнити частково.

2) Рішення господарського суду Донецької області від 13.02.2012р. по справі №5006/23/4/2012 - змінити.

3) Абзац перший резолютивної частини рішення господарського суду Донецької області від 13.02.2012 року у справі № 5006/23/4/2012 викласти в наступній редакції:

«Стягнути з публічного акціонерного товариства ”ДТЕК Добропільська ЦЗФ”(м. Добропілля, вул. Київська, 1, р/р 26008350057000 у відділенні ПАТ ”Донгорбанк” у м.Донецьк, МФО 334970, ЄДРПОУ 00176472) на користь Одеської залізниці (м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, р/р 26003000001 в Одеській філії АБ ”Експрес-банка”, МФО 328801, ЄДРПОУ 01071315) - 6079 грн. 00 коп. штрафу та витрати зі сплати судового збору за подання позову 1411,50 грн.»

4) Другий абзац рішення господарського суду Донецької області від 13.02.2012 року у справі № 5006/23/4/2012 залишити без змін.

5) Доручити господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий К.І.Бойченко

Судді Г.І.Діброва

Т.А.Шевкова

Надіслано 5 прим.:

1-позивачу

1-відповідачу

1-до справи

1-ДАГС

1-госп.суду