Постанова № 22239579, 29.03.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

26.03.2012 р. справа №24/249

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддівСтойка О.В.

Діброва Г.І., Чернота Л.Ф.

За участю представників сторін

Від позивача

Від відповідача

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1., за довіреністю ОСОБА_2., за довіреністю

Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго", м. Донецьк

на рішення господарського суду Донецької області

від26.12.2011 р. (підписано 03.01.2012 р.)

у справі№ 24/249 (суддя Величко Н.В.)

за позовомПублічного акціонерного товариства "Донецькобленерго", м. Горлівка, Донецька область до Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго", м. Донецьк

простягнення 72 506,54 грн.

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2011 року до господарського суду звернулось Публічне акціонерне товариство "Донецькобленерго", м. Горлівка, Донецька область (Позивач) із позовом до Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго", м. Донецьк (Відповідач) про стягнення 72 506,54 грн. боргу за договором № 8\37 від 16.10.06р., з яких 30 828,20 грн. вартість активної електричної енергії спожитої у лютому 2011р., донарахованих на суму боргу трьох відсотків річних за період з 15.03.11р. до 30.09.11р. у розмірі 530,30 грн., інфляційні від суми боргу за період з 15.03.11р. до 12.09.11р. у розмірі 744,64 грн., пені за період з 15.03.11р. до 12.09.11р. у розмірі 2 504,18 грн., а також донараховані на суму заборгованості, стягнуту за рішеннями господарського суду Донецької області у справі № 7\184 від 13.11.2008р., по справі № 10/64 від 15.06.2009р., по справі №10/184 від 21.05.2009р., по справі №38/156 від 26.08.2010р., по справі №7/72 від 19.04.2011р. три відсотки річних у загальному розмірі 10 266,57 грн., інфляційні у загальному розмірі 23 999,24 грн., пеню у загальному розмірі 7 402,53 грн.

Господарський суд Донецької області рішенням від 26.12.11р. позовні вимоги про стягнення 72506,54 грн. задовольнив в повному обсязі.

Відповідач, не погодившись із рішенням господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду в повному обсязі та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог заявник скарги посилається на те, що господарським судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Зокрема, відповідач посилається на відсутність грошового зобовязання між сторонами через винесення господарським судом рішення щодо цього грошового зобовязання та порушення виконавчого провадження, через що інфляційні та 3 % річних не можуть нараховуватись, а також вказував на перебіг строку позовної давності.

Ухвалою апеляційного суду від 06.02.2012р. розгляд справи відкладено та зобовязано позивача надати обґрунтований розгорнутий розрахунок суми позовних вимог з урахуванням підстави та предмету позову за підписом уповноваженої особи. Такий розрахунок надано суду 02.03.2012 р.

Розпорядженням заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 20.02.2012р. змінено склад колегії суддів у звязку з виходом судді Діброва Г.І. з відпустки, суддю Бойченко К.І. було змінено на суддю Діброва Г.І.

Позивачем надано клопотання № 924/12 від 17.02.2012р. про витребування у господарського суду Донецької області матеріалів справ №№ 10/184, 10/64, 38/156 та призначити по справі № 24/249 судову економічну експертизу для встановлення правильності розрахунку пені, 3% річних та інфляційні.

Судовою колегією відмовлено в задоволенні зазначеного клопотання у зв'язку з недоцільністю, оскільки витребування вищенаведених матеріалів справи та призначення такої експертизи не може вплинути на зміст судових рішень, що є преюдиціальними для розгляду вказаної справи, а сам по собі розрахунок сум інфляційних та 3% річних спеціальних знань не потребує.

Позивачем також надано клопотання № 944/12 від 17.02.2012р. про зупинення провадження по справі №24/249 до надання господарським судом Донецької області розяснень за рішеннями господарського суду № 10/64 від 15.06.2009р., № 10/184 від 18.01.2010р., № 38/156 від 26.08.2010р. та клопотання № 945/12 від 17.02.2012р. про відкладення розгляду справи № 24/249 для надання додаткових розяснень господарського суду Донецької області за рішеннями № 10/64 від 15.06.2009р., № 10/184 від 18.01.2010р., № 38/156 від 26.08.2010р. стосовно періоду, за який було стягнуто інфляційні та 3% річних.

Судовою колегією також відмовлено в задоволенні клопотання про зупинення провадження по справі № 24/249 за безпідставністю, відкладено розгляд справи на 19.03.2012р. та зобовязано позивача надати обґрунтований розгорнутий розрахунок суми позовних вимог за підписом уповноваженої особи, розрахунок інфляційних відповідно до вимог чинного законодавства, з доказами направлення їх відповідачу.

Позивачем надано письмові пояснення № 51 юр-1549/12 від 16.03.2012р., в яких зазначено, що розрахунок інфляційних здійснено без нарахування інфляції на інфляцію та розрахунок суми позовних вимог.

Розпорядженням заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 19.03.2012р. змінено склад колегії суддів у звязку з відрядженням судді Чернота Л.Ф., суддю Чернота Л.Ф. було змінено на суддю Бойченко К.І.

Клопотанням № 51юр-1553/12 позивач просив долучити до матеріалів справи № 24/249 копії ухвал господарського суду Донецької області по справах № 10/64 від 15.06.2009р., № 10/184 від 18.01.2010р., № 38/156 від 26.08.2010р. щодо розяснення судових рішень. Судовою колегією було задоволено вищенаведене клопотання та залучено до матеріалів справи № 24/249 зазначені ухвали господарського суду.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 19.03.2012р. відкладено розгляд справи на 26.03.2012р. для надання відповідачу часу на ознайомлення з розгорнутим розрахунком суми позовних вимог, наданих позивачем.

Розпорядженням заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 26.03.2012р. змінено склад колегії суддів у звязку з поверненням з відрядження судді Чернота Л.Ф., суддю Бойченко К.І. було змінено на суддю Чернота Л.Ф.

Позивачем надано письмові пояснення № 51юр-1698/12 від 23.03.2012р., в яких зазначено, що розрахунок інфляційних здійснено без нарахування інфляції на інфляцію та розрахунок суми позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, в яких підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача вважав рішення суду законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - частковому скасуванню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.10.2006р. між сторонами укладено договір про постачання електричної енергії № 8\37 (далі-Договір), за умовами якого позивач зобовязався постачати електричну енергію споживачу як різновид товарної продукції в межах 528,7 кВт приєднаної потужності, а відповідач - оплачувати її вартість та здійснювати інші платежі, згідно з умовами Договору та додатками до Договору, що є його невідємними частинами.

Пунктом 7 додатку №5 “Порядок розрахунків” до Договору встановлено, що оплата отриманого позивачем рахунку повинна виконуватись протягом не більше 5 банківських днів.

За внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4, 2.3.5 Договору, з порушенням термінів визначених додатком №5 “Порядок розрахунків за електроенергію”, сторони встановили відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати (п. 4.2.1 Договору).

З матеріалів справи вбачається, що позивач постачав електричну енергію, а відповідач отримував електроенергію, що підтверджується актом приймання-передачі від 25.02.2011р., за яким відповідачем спожито 68 889 квт-год електроенергії на суму 62 520,9 грн. у т.ч. ПДВ 10 420,15 грн., реактивної електроенергії 47 880 кВАр-год на суму 2 221,6 грн. у т.ч. ПДВ 320,27 грн. Через часткове невиконання відповідачем свого зобовязання по оплаті спожитої електроенергії позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення боргу за спожиту у лютому 2011р. електроенергію, що лишилась не сплаченою у сумі 30 838,2 грн.

Судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача суми боргу за спожиту електроенергію у лютому 2011р. у розмірі 30 838,2грн., скаржник наявність цього боргу не заперечує.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача пеню за період з 15.03.2011р. по 12.09.2011р. на суму 2 504,18 грн., 3 % річних за період з 15.03.2011р. по 30.09.2011р. на суму 530,30 грн. та інфляційні за період березень-вересень 2011р. на суму 744,34 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача пені за період з 15.03.2011р. по 12.09.2011р. на суму 2 504,18 грн., 3 % річних за період з 15.03.2011р. по 30.09.2011р. на суму 530,30 грн. та інфляційні за період березень-вересень 2011р. на суму 744,34 грн. через несплату вищевказаної суми заборгованості.

Позивач також просив стягнути з відповідача 3% річних, інфляційних та пені за порушення умов Договору № 8/37 щодо оплати за інші періоди, та у якості доказу своїх позовних вимог послався на рішення господарського суду Донецької області у справі № 7\190 від 11.02.2008р., по справі № 7/73 від 26.05.2009р., по справі № 7\184 від 13.11.2008р., по справі № 10/64 від 15.06.2009р., по справі №10/184 від 21.05.2009р., по справі №38/156 від 26.08.2010р., по справі №7/72 від 19.04.2011р., за якими також стягнуто суму заборгованості за спожиту електроенергію, інфляційні, 3 % річних та пеню.

Рішенням господарського суду Донецької області від 13.11.2008р. по справі №7/184, з відповідача на користь позивача було стягнуто заборгованість за спожиту електроенергію у березні 2007р. та квітні 2008р. в загальній сумі 18 438,49 грн., збитки від інфляції у сумі 3 439,72 грн., 3 % річних 558,96 грн., пеню 702, грн.

Рішенням господарського суду від 15.06.2009р. по справі №10/64, з відповідача на користь позивача було стягнуто заборгованість за спожиту за грудень 2008р. електроенергію в сумі 40 986,3 грн., збитки від інфляції у сумі 1 488,42 грн., 3 % річних 324,30 грн., пеню 1 167,46 грн.

Рішенням господарського суду від 18.01.2010р. по справі № 10/184, з відповідача на користь позивача було стягнуто заборгованість за спожиту у січні, березні, квітні 2009р. реактивну електроенергію 3 389,64 грн. збитки від інфляції у сумі 1 253,40 грн., 3 % річних 780,23 грн., пеню 5 791,69 грн.

Рішенням господарського суду від 26.08.2010р. по справі № 38/156, з відповідача на користь позивача було стягнуто заборгованість за спожиту активну електроенергію в грудні 2009р. в сумі 38 757,29 грн., за реактивну електроенергію жовтень, грудень 2009р. в сумі 2 998,75 грн., збитки від інфляції у сумі 2 061,75 грн., 3 % річних 790,07 грн., пеню 2 831,10 грн.

Рішенням господарського суду від 19.04.2011р. по справі № 7/72, з відповідача на користь позивача було стягнуто заборгованість за спожиту у грудні 2010р. та січні 2011р. активну електроенергію в сумі 94 227,12 грн., за реактивну електроенергію за період з липня по грудень 2010р. та січні 2011р. в сумі 6 386,34 грн., збитки від інфляції у сумі 1 474,50 грн., 3 % річних 528,30 грн., пеню 1 364,81 грн. Зазначені судові рішення набрали законної сили.

Вказаними судовими рішеннями встановлений факт укладання 16.10.2006р. між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як споживачем, договору про постачання електричної енергії № 8/37 (далі-Договір), а також встановлено наявність вищевказаних сум заборгованості за спожиту у відповідний період електричну енергію.

Згідно статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, факти встановлені рішеннями господарського суду Донецької області у вищезазначених справах мають преюдиціальне значення при вирішенні справи №24/249.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами не оспорюється, що заборгованість за Договором, яка встановлена у вищевказаних рішеннях не сплачена відповідачем до теперішнього часу в повному обсязі.

Відповідач в апеляційній скарзі зазначив, що господарським судом не вірно застосовані норми ст. 625 Цивільного кодексу України, оскільки при розрахунку вартості 3% річних та інфляційних не було враховано припинення грошового зобовязання між сторонами рішеннями суду та відкриттям виконавчого провадження.

Зазначені твердження є хибними за наступних обставин.

Підстави припинення зобовязання передбачені ст.ст. 202-205 ГК України, ст.ст. 599-601, 604-609 ЦК України. Зокрема за ст.599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним виконанням зобовязання є виконання, що прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обовязки сторін зобовязання.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобовязальних правовідносин сторін за Договором, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобовязання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Виходячи із положень зазначеної норми, відповідальність за прострочення боржником грошового зобовязання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки чинне законодавство не повязує припинення зобовязання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобовязань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків, тому висновок суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача інфляційних та 3 % річних є вірним, а доводи апеляційної скарги цього висновку не спростовують.

Аналогійна позиція викладена в Постанові Верховного суду України від 12.09.2011р. по справі № 6/433-42/183.

Також є безпідставними доводи відповідача щодо перебігу строку позовної давності по даним позовним вимогам через перебіг трирічного строку з моменту виникнення зобовязання по оплаті за Договором, оскільки, по-перше, основний борг вже стягнуто за рішенням суду та на нього вже не розповсюджуються норми цивільного права щодо позовної давності для можливості звернення кредитора до суду за захистом його порушеного права, по-друге, з моменту виникнення права позивача на нарахування спірних в даній справі сум інфляційних та річних до моменту звернення за їх стягненням до суду - жовтень 2011 року, ще не закінчився трирічний строк позовної давності, оскільки нарахування інфляційних та 3% річних є триваючою в часі мірою відповідальності боржника до моменту погашення ним суми боргу в повному обсязі.

Судова колегія, перевіривши розрахунок інфляційних та 3% річних та за несплату заборгованості за Договором:

- у сумі 18 438,49 грн. (за рішенням суду від 13.11.2008 р. по справі №7/184) - 3% річних у розмірі 1 592,78 грн. за період з 14.11.08р. до 30.09.11р., інфляційних - на суму 5 968 грн. за період з листопада 2008р. до вересня 2011р.; - у сумі 40 986,31 грн. (за рішенням суду від 15.06.2009 р. по справі № 10/64) - 3% річних у розмірі 4 422,05 грн. за період з 26.03.09р. до 30.09.11р., інфляційних - на суму 8 739,67 грн. за період з квітня 2009р. до вересня 2011р.

- у сумі 3 389,64 грн. (за рішенням суду від 21.05.2009 р. по справі № 10/184) - 3% річних у розмірі 512,24 грн. за період з 26.09.09р. до 30.09.11р.; інфляційних нарахувань - на суму 2211,89 грн. за період з вересень 2009р. до вересня 2011р.;

- у сумі 38 757,29 грн. за активну електроенергію та 2 998,75 грн. за реактивну електроенергію (за рішенням суду від 26.08.2010 р. по справі № 38/156) - 3% річних у розмірі 1 676,25 грн. за період з 01.06.2010р. по 30.09.2011, інфляційних на суму 4 026,24 грн. за період червень 2010р. по вересень 2011р.;

- у сумі 94 227,12 грн. за активну електроенергію та 6 386,34 грн. за реактивну електроенергію (за рішенням суду від 19.04.2011 р. по справі №7/72) - 3% річних у розмірі 1 532,95 грн. за період з 29.03.2011 по 30.09.2011, інфляційних на суму 2 308,67 грн. за період з березня по вересень 2011р. та пеню у розмірі 4 898,35 грн. за період з 29.03.2011р. по 09.08.2011р. вважає його вірним в частині розрахунку 3% річних, а рішення господарського суду в цій частині законним та обґрунтованим.

Разом з тим, перевіривши вищевказаний розрахунок в частині інфляційних та пені, що нарахована за несплату вищевказаних заборгованостей, судова колегія вважає, що позивачем необґрунтовано заявлені, а судом першої інстанції помилково стягнуті визначена сума інфляційних та пеня за наступних підстав.

З наданого позивачем розрахунку суми позовних вимог вбачається, що розрахунок інфляційних останнім зроблено виходячи не з сум боргу, що встановлених зазначеними рішеннями, а з сум боргу, які вже збільшені на розмір інфляційними втрат.

Зазначений розрахунок протирічить вимогам ст.625 ЦК України, що передбачає збільшення суми боргу на індекс інфляції за весь період прострочення, а не наростаючим порядком з урахуванням щомісячного збільшення, а також не відповідає вимогам Листа ВСУ "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997р № 62-97р, яким передбачена відповідна методика розрахунку.

Судовою колегією, згідно із вищевказаними рекомендаціями, зроблений відповідний розрахунок інфляційних втрат в межах позовних вимог, що складає :

- 5 968,13 грн. інфляційних - за період з листопада 2008р. до вересня 2011р. на суму 18 438,49 грн. (за рішенням суду від 13.11.2008 р. по справі №7/184) - зроблений позивачем вірно;

- 8 443,18 за період з квітня 2009р. до вересня 2011р на суму 40 986,31 грн. (за рішенням суду від 15.06.2009 р. по справі № 10/64);

- 610,14 грн. за період з квітня 2009р. до вересня 2011р. на суму 3 389,64 грн. (за рішенням суду від 21.05.2009 р. по справі № 10/184);

- 4 008,58 грн. за період червень 2010р. по вересень 2011р. на суму 38 757,29 грн. за активну електроенергію та 2 998,75 грн. за реактивну електроенергію (за рішенням суду від 26.08.2010 р. по справі № 38/156);

- 2 308,67 грн. за період за період з березня по вересень 2011р. на суму 94 227,12 грн. за активну електроенергію та 6 386,34 грн. за реактивну електроенергію (за рішенням суду) - зроблений позивачем вірно. Загальна сума інфляційних складає 21 338,70 грн.

Отже рішення суду по даній справі підлягає зміні в частині розміру суми стягнутих інфляційних з 23 994,24 грн. на 22 078,34 грн. (з урахуванням 744,64 грн. за прострочення оплати за спожиту в лютому 2011 року реактивної електричної енергії).

Щодо вимог про стягнення 4 898,35 грн. пені за прострочення оплати 100 613,46 грн. заборгованості, що встановлена рішенням господарського суду Донецької області по справі № 7/72 від 19.04.2011р., то вони заявлені за період з 29.03.2011р. до 09.08.2011р.

Зазначена загальна заборгованість в 100 613,46 грн. складається із суми вартості активної електричної енергії 94 227,12 грн. та 6 386,34 грн. реактивної електроенергії, що спожиті в грудні 2010 року січні 2011 року.

Згідно п.п 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом першої інстанції встановлено, що за пунктом 7 Додатку №5 “Порядок розрахунків” до Договору сторонами визначено строк остаточного розрахунку за спожиту електричну енергію протягом 5 банківських днів з дня отримання відповідного рахунку.

Зазначеним рішенням суду по справі № 7/72 вже стягнуто суму пені в розмірі 1 364,81 грн. (з урахуванням перерахунку господарського суду) за прострочення оплати вказаних сум в період з 10.08.2010 року по 28.03.2011 року, але без розподілу за кожний місяць окремо. Також рішення суду по вказаній справі не містить вказання на момент порушення права по кожному рахунку. Вважаючи зазначене рішення суду преюдиціальним, позивач не надав інших належних доказів у підтвердження наданого розрахунку. Зміст рішення суду по справі №7/72 наданого позивачем розрахунку не підтверджує.

Оскільки право позивача на нарахування пені припиняється через шість місяців після спливу 5 банківських днів з дня отримання рахунку на оплату окремо на кожну помісячну частину заборгованості, а в рішенні суду по справі № 7/72 встановлено лише загальну суму заборгованості, виникнення права позивача на отримання спірної пені за прострочення суми заборгованості в розмірі 100 613,46 грн. за період з 29.03.2011р. до 09.08.2011р. у сумі 4 898,35 грн. є недоведеним.

Отже, стягуючи суму пені в даній справі за період з 29.03.2011р. до 09.08.2011р. у сумі 4 898,35 грн., суд першої інстанції не дослідив докладного розрахунку пені у відповідності з вимогами чинного законодавства.

За таких підстав рішення суду підлягає скасуванню в частині стягнення пені, через недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав доведеними, а також через неправильне застосування судом вищезазначених норм матеріального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення господарського суду в іншій частині.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області 26.12.2011 року у справі №24/249 підлягає зміні в частині розміру стягнених з відповідача сум інфляційних з суми 23 999,24 грн. на суму 22 083,34 грн. та підлягає скасуванню в частині стягнення з відповідача пені, а також в частині розподілу судових витрат. В скасованій частині слід прийняти нове рішення, яким позов про стягнення пені задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача 2 504,18 грн. пені за прострочення оплати спожитої в лютому 2011 року активної електричної енергії. В задоволенні вимог про стягнення пені в іншій частині слід відмовити за недоведеністю.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за подання позовної заяви слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у звязку з чим з відповідача на користь позивача слід стягнути державне мито у сумі 656,95 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 213,82 грн.

Судові витрати за подання апеляційної скарги слід покласти на позивача пропорційно розміру задоволених апеляційних вимог, стягнувши з останнього на користь відповідача судовий збір у розмірі 75,63 грн.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго", м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 26.12.2011 року по справі №24/249 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 26.12.2011 року по справі №24/249 змінити в частині розміру стягнення інфляційних витрат з Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" (83086, м. Донецьк, вул. Донецька, 38, код ЄДРПОУ 03337119) на користь Публічного акціонерного товариства "Донецькобленерго" (”(84601, м. Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00130915, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання відокремленого підрозділу Кіровських ЕМ для Олександрівського РЕМ №260323051291 в Донецькому управлінні ВАТ “Ощадбанк”, МФО 335106) з суми «23 999,24 грн.» на суму «22 083,34 грн.».

Скасувати рішення господарського суду Донецької області від 26.12.2011 року по справі №24/249 в частині стягнення суми пені з Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго", м. Донецьк на користь Публічного акціонерного товариства "Донецькобленерго", м. Горлівка, Донецька область.

В скасованій частині прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Донецькобленерго", м. Горлівка, Донецька область про стягнення пені задовольнити частково.

Стягнути з Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" (83086, м. Донецьк, вул. Донецька, 38, код ЄДРПОУ 03337119) на користь Публічного акціонерного товариства "Донецькобленерго" (”(84601, м. Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00130915, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання відокремленого підрозділу Кіровських ЕМ для Олександрівського РЕМ №260323051291 в Донецькому управлінні ВАТ “Ощадбанк”, МФО 335106) пеню в сумі 2 504,18 грн.

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Донецькобленерго", м. Горлівка, Донецька область про стягнення пені в сумі 7 402,53 грн. відмовити. В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 26.12.2012 року по справі №24/249 залишити без змін.

Стягнути з Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго (83086, м. Донецьк, вул. Донецька, 38, код ЄДРПОУ 03337119) на користь Публічного акціонерного товариства "Донецькобленерго" ”(84601, м. Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00130915, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання відокремленого підрозділу Кіровських ЕМ для Олександрівського РЕМ №260323051291 в Донецькому управлінні ВАТ “Ощадбанк”, МФО 335106) витрати на сплату державного мита у сумі 656,95 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 213,82 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Донецькобленерго" ”(84601, м. Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00130915, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання відокремленого підрозділу Кіровських ЕМ для Олександрівського РЕМ №260323051291 в Донецькому управлінні ВАТ “Ощадбанк”, МФО 335106) на користь Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго (83086, м. Донецьк, вул. Донецька, 38, код ЄДРПОУ 03337119) судовий збір у розмірі 75,63 грн.

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Стойка О.В.

СуддіДіброва Г.І.

Чернота Л.Ф.

Надр.5 прим.

1 позивачу

2 відповідачу

3 до справи

4 ДАГС

5 ГС