Рішення № 22238800, 23.03.2012, Господарський суд Чернігівської області

23.03.12

Україна

Господарський суд Чернігівської області

м.Чернігів,пр.Миру,20 Тел.67-28-47

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

20 березня 2012р. справа №5028/14/17/2012

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ашер»

вул.Борисенка,47, м. Чернігів, 14037

До відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

АДРЕСА_1

Предмет спору: про стягнення 5059грн. 70коп.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: ОСОБА_2 юрисконсульт довіреність №1403 від 14.07.11р.

Від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 4 156,70грн. за поставлений товар згідно договору №8402 від 25.02.11р., 588,34грн. пені за період з 29.03.11р. по 28.02.12р., 199,52грн. індексу інфляції за період з 29.03.11р. по 28.02.12р., 115,14грн. 3% річних за період з 29.03.11р. по 28.02.12р.

Представник позивача в судовому засіданні надав клопотання про нездійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.

Представник позивача в судовому засіданні надав клопотання від 20.03.12р., в якому зазначив, що 13.03.12р. після порушення провадження по справі відповідачем було частково сплачено борг в сумі 650грн. та просив припинити провадження у справі в частині стягнення боргу 650,00грн. за п.1-1 ст.80 ГПК України.

Згідно поданого представником позивача витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в реєстрі станом на 13.03.12р. та згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, отриманого судом у звязку із розглядом даної справи, в реєстрі станом на 20.03.12р. значиться фізична особа-підприємець ОСОБА_1, місце проживання АДРЕСА_1, в стані припинення підприємницької діяльності.

Відповідач відзив на позов не надав, повноважного представника в судове засідання не направив. Заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило. Ухвала про порушення провадження у справі від 07.03.12р., направлена на адресу відповідача, вказану у позовній заяві і яка співпадає з адресою державної реєстрації, повернулася до суду з відміткою відділення поштового звязку «за закінченням терміну зберігання».

У відповідності до ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

За загальним правилом особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу по порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. Судом надсилалась відповідачу ухвала про порушення провадження у справі від 07.03.12р. за адресою, вказаною в позовній заяві, яка є місцезнаходженням відповідача згідно відомостей із Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, на підставі чого суд доходить висновку, що відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.

Незявлення відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті. Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, зясувавши фактичні обставини справи, господарський суд встановив:

Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серія В04 №НОМЕР_2, ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, місце проживання АДРЕСА_1, зареєстрований як фізична особа-підприємець Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 05.10.10р., номер запису 2064000 0000 027623.

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, яка кореспондується з ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

25.02.11р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки №8402, відповідно до п.1.1. якого постачальник (позивач у справі) зобовязується передати у власність покупцю, а покупець (відповідач по справі) зобовязується прийняти та оплатити товар пиво, безалкогольні напої, мінеральну воду, соки, чіпси та інше (усе в асортименті).

Згідно п.2.1-2.2 асортимент (найменування), кількість та ціна товару визначаються за взаємним погодженням сторін на кожну окрему партію та вказуються в накладних (видаткових, товарно-транспортних або інших), оформлених на передачу постачальником товару покупцю. Ці накладні та асортимент (найменування), кількість і ціна товару, що в них зазначені, є невідємною частиною даного договору. Накладні, окрім функції накладних, виконують роль взаємоузгоджених сторонами специфікацій до договору. Прийняття товару покупцем підтверджує його згоду з вказаним в накладних асортиментом (найменуванням), кількістю та ціною поставленого йому товару.

Відповідно до п.8.1 договору він набирає чинності з дати укладання та діє до 31.12.13р.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар згідно товарно-транспортних накладних №АШ/вп-0000131454 від 25.02.11р. на суму 5617,98грн., №АШ/вп-0000138601 від 21.03.11р. на суму 5456,70грн., а всього на загальну суму 11074,68грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п.3.2. договору постачальник має право поставляти весь або частину товару на умовах відстрочення платежу. Якщо постачальник поставить товар покупцю без отримання попередньої оплати його вартості та/або заставної вартості зворотної тари, покупець зобовязується сплачувати постачальнику вартість товару та заставну вартість зворотної тари не пізніше 7 календарних днів з дати одержання кожної партії товару. При цьому оплаті підлягає попередньо не сплачені вартість всієї одержаної партії товару та заставна вартість усієї неповернутої в момент передачі товару зворотної тари (окрім кегів та балонів СО2), у яку ця партія товару упакована та розфасована. Партією товару є товар, передача якого від постачальника покупцю оформлена однією накладною.

З огляду на умови договору поставки №8402 від 25.02.11р. відповідач зобовязався провести оплату отриманого товару по товарно-транспортним накладним: №АШ/вп-0000131454 від 25.02.11р. у строк 04.03.11р., №АШ/вп-0000138601 від 21.03.11р. у строк 28.03.11р.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Між позивачем та відповідачем станом на 18.11.11р. складено двосторонній акт звірки розрахунків, відповідно до якого заборгованість відповідача за товар становила 5156,70грн.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач в порушення умов договору за поставлений товар розрахувався частково на суму 6917,98грн., сплативши позивачу 22.03.11р. 5617,98грн., 31.03.11р. 300,00грн., 12.01.12р. 1000,00грн.

Заборгованість відповідача на день подання позову складала 4156,70грн., що підтверджується матеріалами справи.

Після порушення провадження у справі відповідач в добровільному порядку перерахував позивачу 650,00грн. боргу, що підтверджується копією банківського («Полікомбанк») реєстру платежів населення від 13.03.12р.

Оскільки, заборгованість в сумі 650,00грн. відповідачем сплачена, спір між сторонами в цій частині врегульовано, предмет спору відсутній, провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 650,00грн. підлягає припиненню по п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, а відповідне клопотання представника позивача задоволенню.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

За таких обставин борг в сумі 3506,70грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у розумінні ст.230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

У п. 6.3. договору сторони передбачили, що покупець за кожен день прострочення оплати товару, заставної вартості зворотної тари, вартості неповернутої зворотної тари, переведеної в розряд товару, та тари, вказаної в п.7.3, окрім відшкодування збитків, зобовязується сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочки, розрахованої за кожен день прострочення платежу та нарахованої на суму заборгованості. Нарахування пені здійснюється за весь період прострочення, починаючи з моменту виникнення простроченої заборгованості і до моменту її повного погашення.

Позивач просить стягнути з відповідача 588,34грн. пені за період з 29.03.11р. по 28.02.12р., нарахованої на суму заборгованості 4156,70грн.

Приймаючи до уваги, що матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем термінів оплати за поставлений товар, дослідивши наведений позивачем розрахунок пені, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені обґрунтовані і підлягають задоволенню повністю в сумі 588,34грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97р. № 62-97р .

Позивач просить стягнути з відповідача 199,52грн. індексу інфляції за період з 29.03.11р. по 28.02.12р., 115,14грн. 3% річних за період з 29.03.11р. по 28.02.12р.

Дослідивши наведений позивачем розрахунок 3% річних, суд доходить висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі 115,14грн.

Позовні вимоги в частині стягнення індексу інфляції підлягають частковому задоволенню в сумі 57,66грн. за період з 01.04.11р. по 31.01.12р., оскільки на час звернення позивача до суду (06.03.12р.) розмір індексу інфляції за лютий 2012р. не був визначений Державним комітетом статистики України і позивач, вказуючи період нарахування інфляції січень-лютий 2012р., фактично проводив нарахування за 1 місяць у розмірі 100,2%. Крім того, позивачем при здійсненні розрахунку не враховано рекомендації Верхового Суду України, викладені в листі №62-97р від 03.04.97р., фактичний розмір індексу інфляції, встановлений Державним комітетом статистики України за період нарахування березень 2011р. лютий 2012р., а також не враховано дати виникнення прострочки виконання зобовязання відповідача по оплаті отриманого товару та дати його оплати. В решті стягнення індексу інфляції у сумі 141,86грн. слід відмовити у звязку з безпідставністю проведеного нарахування.

Оскільки відповідач в порушення ст.525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, взяті на себе зобовязання не виконав, за отриманий товар своєчасно і в повному обсязі не розрахувався, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу в сумі 3506,70грн., в частині стягнення пені в сумі 588,34грн., в частині стягнення 3% річних в сумі 115,12грн., в частині стягнення індексу інфляції в сумі 57,66грн. Провадження у справі в частині стягнення 650,00грн. боргу підлягає припиненню. В решті позову відмовити.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача у звязку з несвоєчасним виконанням договірних зобовязань та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судових збір в сумі 1564,37грн. пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 625, 627, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 216, 230, 231, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 49, 75, п.1-1 ст.80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Припинити провадження у справі в частині стягнення боргу в сумі 650грн. 00коп.

2. Позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ашер» (вул.Борисенка,47, м. Чернігів, р/р 26008018893 в ПАТ «Полікомбанк»м. Чернігів, МФО 353100, ідентифікаційний код 14236924) 3506грн.70коп. боргу, 588грн.34коп. пені, 115грн.14коп. три проценти річних, 57грн.66коп. індексу інфляції, 1564грн. 37коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Суддя Н.Ю.Книш

Повний текст рішення складено 23.03.2012р.