Рішення № 22238512, 20.03.2012, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" березня 2012 р.Справа № 17/5025/42/12 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Євро Лізинг” м. Київ

до малого підприємства „АРС” м. Нетішин

про стягнення 437 997,77 грн., з яких 385259,91 грн. заборгованість за лізинговими платежами, 17221,73 грн. 3% річних, 35516,13 грн. інфляційних втрат

Суддя Димбовський В.В.

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю №3 від 03.12.2011р.

відповідача: ОСОБА_2 - за дорученням №6 від 31.01.2012р. (в судовому засіданні 13.03.2012р.)

В судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення (вступна та резолютивна частини) оголошено 20.03.2012р., оскільки в судовому засіданні оголошувалась перерва.

Суть спору: позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 385259,91 грн. заборгованості за лізинговими платежами, 17221,73 грн. 3% річних, 35516,13 грн. інфляційних втрат. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором фінансового лізингу №728 від 05.03.2008р. щодо оплати лізингових платежів, внаслідок чого, як стверджує позивач, у відповідача виникла заборгованість. За порушення виконання грошового зобовязання позивач нарахував відповідачу 3% річних та інфляційні втрати.

В судовому засіданні повноважний представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що вони обґрунтовані та підтверджені поданими доказами.

Відповідач у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити в їх задоволенні. В обгрунтування своїх заперечень вказує, що в позовних вимогах позивач посилається на те, що згідно актів від 27 вересня 2010р. про вилучення транспортного засобу МАЗ д/н АА2068НР, та причеп д/н АА1354ХР, підписаних сторонами, договір фінансового лізингу №728 від 05.03.2008р. було достроково розірвано сторонами у відповідності до п. п. 8.4.1, 13.4 договору. Між тим, частиною позовних вимог є вимога про відшкодування додаткових послуг позивачу по сервісному обслуговуванню згідно рахунку №С-000755550 від 03.12.2010р. на суму 114 576,00 грн. Зауважує, що даний рахунок виписано позивачем через 2 місяці 7 днів після дня передачі відповідачем транспортних засобів позивачу. Зазначає, що сторонами 27 вересня 2010р. під час повернення відповідачем транспортних засобів було також оглянуто транспортні засоби та не виявлено ніяких пошкоджень на ТЗ, про що було складено та підписано два акти приймання двох транспортних засобів (МАЗ та причіп) датованих 27 вересня 2010р. В звязку з викладеним, на думку відповідача, позивач втратив право на відшкодування витрат по обслуговуванню транспортного засобу по закінченню дії договору. Також, вказує, що розрахунок боргу по лізингових платежах здійснений позивачем на підставі рахунків-фактур, які, на думку відповідача, не можуть слугувати достатнім доказом, оскільки позивачем не надано доказів надсилання або вручення відповідачу долучених до позовної заяви рахунків. Як вважає відповідач, рахунки є такими, до яких завідомо позивачем внесено неправдиві відомості, що, на думку відповідача, є кримінальним діянням, відповідальність за яке передбачено ст. 366 КК України. Вказує, що рахунки датовано починаючи з 04.08.2009р. по 03.12.2010р., що є, на його думку, завідомо неправдивою інформацією, так як в строці 2 рахунків позивачем прописано, що „резидент, що сплачує податок на прибуток за ставкою, що визначена згідно пункту 151.1 статті 151 ПКУ”. Зауважує, що позивач протягом 2009-2010 років не міг бути платником податку на прибуток за ставкою, визначеною Податковим кодексом України, коли ПКУ був підписаний Президентом України лише 02 грудня 2010р. та згідно РОЗДІЛУ XIX „Прикінцеві положення” набрав чинності 01 січня 2011р. Вважає, що рахунок-фактура за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа, оскільки ним не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції, а носить лише інформаційний характер. Посилаючись на п. 5.1. договору фінансового лізингу №728 від 05.03.2008р., яким передбачено порядок сплати лізингових платежів, зазначає, що з представлених позивачем рахунків - фактур вбачається, що за відповідні періоди виставляються до сплати рахунки з сумами, що значно перевищують суми визначені та узгоджені сторонами за тіж періоди в змінах до планів лізингу №728/001 від 11.09.2008р. та №728/002 від 11.09.2008р. Стверджує, що сторонами не складались акти виконаних робіт і, відповідно, на думку відповідача, у позивача відсутні законні підстави для предявлення позовних вимог. Як вважає відповідач, внаслідок безпідставності позовних вимог про стягнення основної заборгованості, також відсутні підстави для притягнення відповідача до відповідальності у вигляді застосування до нього інфляційних витрат та 3% річних. Між тим, відповідачем надано контррозрахунок, відповідно до якого зазначено, що заборгованість відповідача перед позивачем згідно узгоджених актів виконаних робіт по договору становить 8835,32 грн.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав подані раніше заперечення та просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Крім того, заперечував проти нарахування інфляційних втрат, посилаючись на те, що лізингові платежі здійснювались в доларовому еквіваленті.

Розглянувши подані документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

05.03.2008р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Євро Лізинг” м. Київ (лізингодавець) та малим підприємством „АРС” м. Нетішин (лізингоотримувач) було укладено договір фінансового лізингу №728 із додатками, відповідно до умов якого лізингодавець передає лізингоодержувачу, а лізингоодержувач отримує від лізингодавця в платне користування на умовах фінансового лізингу транспортний засіб у відповідності з замовленням на ТЗ. Транспортний засіб, що передається в лізинг, придбаний на підставі наданого лізингоодержувачем замовлення на ТЗ. Лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу на строк, вказаний в Плані лізингу. Після надання транспортного засобу лізингоодержувачеві на дату надання сторони підписують акт приймання-передачі транспортного засобу (п.п. 2, 3, 4.5.).

В розділі 5 договору фінансового лізингу сторони погодили умови оплати, зокрема, згідно п.п. 5.1. 5.3., 5.6., 5.8. за переданий у лізинг транспортний засіб в період з дати надання до завершення строку лізингу сплачуються лізингові платежі. Розмір та строки сплати лізингоодержувачем лізингових платежів лізингодавцю встановлюється в Плані лізингу (додаток 3 до договору) та інших додатках. Якщо вартість транспортного засобу до моменту передачі лізингоодержувачу змінюється постачальником транспортного засобу, то лізингодавець має право скоригувати пропорційно такій зміні вартість ТЗ, за якою цей ТЗ передається лізингоодержувачу, а також порядок сплати та розмір лізингових платежів. Якщо вартість ТЗ до моменту передачі лізингоодержувачу змінюється внаслідок зміни офіційного курсу гривні до валюти, яку використовує для обчислення вартості ТЗ постачальник ТЗ, то лізингодавець має право скоригувати пропорційно такій зміні курсу вартість ТЗ, за якою цей ТЗ передається лізингоодержувачу, а також порядок сплати та розмір лізингових платежів. Нарахування лізингових платежів здійснюється згідно актів виконаних робіт, які підписуються сторонами. Підписання актів обома сторонами підтверджує досягнення згоди сторонами щодо змісту актів виконаних робіт. Лізингові платежі включають суму, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості ТЗ; комісію лізингодавця за наданий у лізинг ТЗ; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо повязані з виконанням цього договору. У термін, встановлений в плані лізингу лізингоодержувач здійснює оплату першого лізингового платежу. У разі прострочення лізингоодержувачем лізингових платежів (несплати або часткової несплати) більше 30 днів, на вимогу лізингодавця предмет лізингу підлягає поверненню у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса. Оплата вартості послуг лізингодавця здійснюється в українських гривнях. Кожний наступний лізинговий платіж здійснюється у наступному порядку: сума, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості ТЗ сплачується у сумі, зазначеній у Плані лізингу; комісія лізингодавця за наданий у лізинг ТЗ.

В розділах 7-9 договору фінансового лізингу визначено права та обовязки сторін, зокрема, згідно п. п. 7.16., 8.3., 8.4., 8.4.1. лізингоодержувач зобовязався вчасно та у повному обсязі сплачувати лізингодавцю всі необхідні лізингові платежі, а також платежі за послуги, надані лізингодавцем, штрафні санкції відповідно до положень договору та інші платежі, які повязані з використанням ТЗ і не входять до складу щомісячних лізингових платежів. Лізингодавець має право змінити лізингові платежі пропорційно або на одну й ту ж саму суму, якщо ціни, тарифи, платежі, податки, нормативи, страхування танспортних засобів, що встановлюються органами центральної або місцевої влади та інші складові лізингових платежів, які повязані з виконанням даного договору, змінюються протягом терміну дії договору. Відповідні зміни аргументуються розрахунками та копіями документів, що свідчать про зміну вартості складових лізингових платежів. Лізингові платежі, належні до сплати за цим договором, коригуються лізингодавцем на підставі окремого підрахунку, на дату, коли такі зміни набули чинності або були надані для сплати лізингоодержувачем в формі одноразового платежу. Лізингодавець може припинити дію договору (стосовно одного, декількох, або всіх задіяних ТЗ) і зажадати негайного повернення ТЗ, якщо лізингоодержувач припиняє сплату лізингових платежів, передбачених графіком платежів, або інших сум, встановлених цим договором та додатками до нього, на строк понад 30 днів.

Згідно п. п. 12.7., 12.8. договору ТЗ повертається в чистому і вимитому вигляді, і в такому стані і з таким обладнанням як під час надання, беручи до уваги нормальний знос, який може бути визначений, на вимогу лізингоодержувача, в додатку до даного договору. Якщо ТЗ повертається лізингодавцеві в такому стані, який не відповідає вимогам, передбаченим в пункті 12.7. договору (пошкодженим), то лізингодавець має право виконати ремонт з метою відновлення стану ТЗ і має право на одержання компенсації від лізингоодержувача для покриття витрат на ремонт. При цьому акт про повернення ТЗ підписується на дату завершення ремонту і лізингоодержувач зобовязаний продовжувати сплачувати лізингові платежі протягом всього періоду ремонту ТЗ.

Відповідно до п.п. 13.1.2., 13.2., 13.4. дія договору може бути достроково припинена з ініціативи лізингодавця, якщо лізингоодержувач не виконує будь-якого зі своїх зобовязань за цим договором. В такому випадку лізингодавець письмово повідомляє лізингоодержувача про припинення дії цього договору. У випадку дострокового припинення дії цього договору лізингоодержувач зобовязаний протягом 10 банківських днів з дати предявлення повідомлення лізингодавця перерахувати йому в повному обсязі суму лізингових платежів та інші суми, встановлені цим договором та додатками до нього, що залишились несплаченими на дату розірвання договору, та сплатити на вимогу лізингодавця неустойку (окрім випадків, які зазначені в пунктах 6.6 та 13.1.3 даного договору) за дострокове припинення цього договору. В разі дострокового припинення дії договору, лізингоодержувач повертає ТЗ в місці передачі разом з обладнанням та іншими елементами, які були надані лізингоодержувачеві.

Відповідно до замовлення на ТЗ №728/001 та №728/002 (додатки 1 до договору фінансового лізингу) лізингоодержувач - мале підприємство „АРС” - замовив та доручив лізингодавцю - ТОВ „Євро Лізинг” - придбати у постачальника та передати у термін, який передбачений договором, транспортні засоби, а саме: МАЗ 650108-020 та причеп МАЗ 856100-014.

Згідно актів прийому-передачі від 12.09.2008р., підписаних та скріплених печатками сторін, відповідач прийняв у лізинг транспортні засоби МАЗ 650108-020, шасі YЗМ65010880000269, реєстраційний номер АА2068НР та причеп МАЗ 856100-014, шасі YЗМ85610080003291, реєстраційний номер АА1354ХР.

В планах лізингу від 05.03.2008р. №728/001 та №728/002, зі змінами внесеними 11.09.2008р., сторонами підписано узгоджені розміри та строки сплати лізингових платежів (додатки №3 до договору фінансового лізингу).

Позивачем відповідачу були виставлені рахунки-фактури на оплату лізингових платежів, а саме: №С-00037546 від 08.07.2009р. на суму 5671,38 грн., №С-00044173 від 04.08.2009р. на суму 5595,18 грн., №С-00044171 від 04.08.2009р. на суму 3293,82 грн., №С-00047778 від 01.09.2009р. на суму 6235,48 грн., №С-00047777 від 01.09.2009р. на суму 3293,82 грн., №С-00054597 від 01.10.2009р. на суму 5899,50 грн., №С-00054652 від 01.10.2009р. на суму 3229,20 грн., №С-00060799 від 01.11.2009р. на суму 5995,54 грн., №С-00060797 від 01.11.2009р. на суму 3358,38 грн., №С-00064840 від 01.12.2009р. на суму 5844,84 грн., №С-00064791 від 01.12.2009р. на суму 3358,38 грн., №С-00001386 від 04.01.2010р. на суму 7139,24 грн., №С-00001441 від 04.01.2010р. на суму 4086,54 грн., №С-00006674 від 01.02.2010р. на суму 15558,50 грн., №С-00006673 від 01.02.2010р. на суму 7277,15 грн., №С-00011142 від 01.03.2010р. на суму 15438,58 грн., №С-00011141 від 01.03.2010р. на суму 7277,15 грн., №С-00014948 від 15.03.2010р. на суму 1,96 грн., №С-00015567 від 01.04.2010р. на суму 15243,70 грн., №С-00015566 від 01.04.2010р. на суму 7277,15 грн., №С-00020947 від 05.05.2010р. на суму 21857,31 грн., №С-00020946 від 05.05.2010р. на суму 10506,40 грн., №С-00029689 від 01.06.2010р. на суму 21865,78 грн., №С-00029688 від 01.06.2010р. на суму 10506,40 грн., №С-00036605 від 01.07.2010р. на суму 21875,87 грн., №С-00036604 від 01.07.2010р. на суму 10506,40 грн., №С-00040733 від 02.08.2010р. на суму 13823,88 грн., №С-00040732 від 02.08.2010р. на суму 6549,43 грн.; №С-00037550 від 08.07.2009р. на суму 1262,98 грн., №С-00044177 від 04.08.2009р. на суму 1237,85 грн., №С-00044175 від 04.08.2009р. на суму 728,16 грн., №С-00047782 від 01.09.2009р. на суму 1377,95 грн., №С-00047780 від 01.09.2009р. на суму 728,16 грн., №С-00055146 від 01.10.2009р. на суму 1331,25 грн., №С-00055201 від 01.10.2009р. на суму 728,16 грн., №С-00060803 від 01.11.2009р. на суму 1300,89 грн., №С-00060801 від 01.11.2009р. на суму 728,16 грн., №С-00064790 від 01.12.2009р. на суму 1268,20 грн., №С-00065290 від 01.12.2009р. на суму 728,16 грн., №С-00006677 від 01.02.2010р. на суму 3417,44 грн., №С-00006676 від 01.02.2010р. на суму 1609,74 грн., №С-00011145 від 01.03.2010р. на суму 3391,01 грн., №С-00011144 від 01.03.2010р. на суму 1609,74 грн., №00015570 від 01.04.2010р. на суму 3348,06 грн., №С-00015569 від 01.04.2010р. на суму 1609,74 грн., №С-00020950 від 05.05.2010р. на суму 4840,52 грн., №С-00020949 від 05.05.2010р. на суму 2337,96 грн., №С-00029692 від 01.06.2010р. на суму 4842,41 грн., №С-00029691 від 01.06.2010р. на суму 2337,96 грн., №С-00036608 від 01.07.2010р. на суму 4844,92 грн., №С-00036607 від 01.07.2010р. на суму 2337,96 грн., №С-00040736 від 02.08.2010р. на суму 3037,16 грн., №С-00040735 від 02.08.2010р. на суму 1448,77 грн.

Позивачем відповідачу направлялись акти прийому-передачі наданих послуг, а саме:

- №ЕЛ-00021317 від 31.08.2009р. на суму 5671,38 грн., №ЕЛ-00021318 від 31.08.2009р. на суму 1262,98 грн., вказані акти надіслані відповідачу, про що свідчать список рекомендованих поштових відправлень від 03.09.2009р. та фіскальний чек №7435 від 03.09.2009р.;

- №ЕЛ-00022697 від 30.09.2009р. на суму 5595,18 грн., №ЕЛ-00022698 від 30.09.2009р. на суму 1237,85 грн., вказані акти надіслані відповідачу, про що свідчать список №2 рекомендованих поштових відправлень від 07.10.2009р. та фіскальний чек №0445 від 07.10.2009р.;

- №ЕЛ-00025003 від 31.10.2009р. на суму 6235,48 грн., №ЕЛ-00025004 від 31.10.2009р. на суму 1377,95 грн., вказані акти надіслані відповідачу, про що свідчать список №2 рекомендованих поштових відправлень від 04.11.2009р. та фіскальний чек №6278 від 04.11.2009р.;

- №ЕЛ-00026538 від 30.11.2009р. на суму 5899,50 грн., №ЕЛ-00026539 від 30.11.2009р. на суму 1331,25 грн., вказані акти надіслані відповідачу, про що свідчать список №1 рекомендованих поштових відправлень від 04.12.2009р. та фіскальний чек №1811 від 04.12.2009р.;

- №ЕЛ-00027488 від 31.12.2009р. на суму 5995,54 грн., №ЕЛ-00027489 від 31.12.2009р. на суму 1300,89 грн., вказані акти надіслані відповідачу, про що свідчать список №1 рекомендованих поштових відправлень від 08.01.2010р. та фіскальний чек №9356 від 08.01.2010р.;

- №ЕЛ-00000690 від 31.01.2010р. на суму 5844,84 грн., №ЕЛ-00000689 від 31.01.2010р. на суму 1268,20 грн., вказані акти надіслані відповідачу, про що свідчать список №2 рекомендованих поштових відправлень від 08.02.2010р. та фіскальний чек №2750 від 08.02.2010р.;

- №ЕЛ-00001628 від 28.02.2010р. на суму 7139,24 грн., №ЕЛ-00002622 від 28.02.2010р. на суму 1085,69 грн., №ЕЛ-00002624 від 28.02.2010р. на суму 322,85 грн., №ЕЛ-00002626 від 28.02.2010р. на суму 203,72 грн. Вказані акти надіслані відповідачу, про що свідчать список №2 рекомендованих поштових відправлень від 12.03.2010р. та фіскальний чек №8337 від 12.03.2010р.;

- №ЕЛ-00002967 від 31.03.2010р. на суму 3417,44 грн., №ЕЛ-00002966 від 31.03.2010р. на суму 15558,50 грн., вказані акти надіслані відповідачу, про що свідчить список №4 поштових відправлень від 07.04.2010р.;

- №ЕЛ-00005071 від 30.04.2010р. на суму 3391,01 грн., №ЕЛ-00005070 від 30.04.2010р. на суму 15438,58 грн., вказані акти надіслані відповідачу, про що свідчить список №4 поштових відправлень від 07.05.2010р.;

- №ЕЛ-00005877 від 31.05.2010р. на суму 15243,70 грн., №ЕЛ-00005878 від 31.05.2010р. на суму 3348,06 грн., вказані акти надіслані відповідачу, про що свідчать список №1 рекомендованих поштових відправлень від 10.06.2010р. та фіскальний чек №0022 від 10.06.2010р.;

- №ЕЛ-00007472 від 30.06.2010р. на суму 21857,31 грн., №ЕЛ-00007473 від 30.06.2010р. на суму 4840,52 грн., вказані акти надіслані відповідачу, про що свідчить список №6 поштових відправлень від 08.07.2010р.;

- №ЕЛ-00009230 від 31.07.2010р. на суму 21865,78 грн., №ЕЛ-00009231 від 31.07.2010р. на суму 4842,41 грн., вказані акти надіслані відповідачу, про що свідчить список №8 поштових відправлень від 06.08.2010р.;

- №ЕЛ-00009934 від 31.08.2010р. на суму 21875,87 грн., №ЕЛ-00009935 від 31.08.2010р. на суму 4844,92 грн., вказані акти надіслані відповідачу, про що свідчать список рекомендованих поштових відправлень від 09.09.2010р. та фіскальний чек №1972 від 09.09.2010р.;

- №ЕЛ-00011599 від 27.09.2010р. на суму 13823,88 грн., №ЕЛ-00011600 від 27.09.2010р. на суму 3037,16 грн., вказані акти надіслані відповідачу, про що свідчать список рекомендованих поштових відправлень від 08.10.2010р. та фіскальний чек №5973 від 08.10.2010р.

Між тим, відповідач належним чином не виконував свої зобовязання за договором фінансового лізингу №728 від 05.03.2008р. стосовно оплати лізингових платежів утворивши заборгованість.

На підставі п. п. 8.4.1., 13.4. договору між сторонами 27.09.2010р. були підписані акти про вилучення транспортних засобів та акти приймання транспортних засобів - МАЗу 650108-020, шасі YЗМ65010880000269, реєстраційний номер АА2068НР та причепу МАЗ 856100-014, шасі YЗМ85610080003291, реєстраційний номер АА1354ХР.

Крім того, позивачем відповідачу був виставлений рахунок-фактура №С-00075550 від 03.12.2010р. на суму 114576,00 грн., а також акт виконаних робіт №ЕЛ-00014789 від 30.11.2010р. на суму 114576,00 грн. за додаткові послуги по сервісному обслуговуванню.

Згідно наданого позивачем розрахунку борг відповідача за договором фінансового лізингу №728 від 05.03.2008р. за період з 20.07.2009р. по 20.08.2010р. складає загалом 385259,91 грн.

Як вбачається з акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2010р. по 30.06.2010р. борг відповідача складав 111218,40 грн.

За порушення відповідачем грошового зобовязання, на підставі ст. 625 ЦК України, позивачем відповідачу нараховано 3% річних в сумі 17221,73 грн. (за період з 01.01.2010р. по 28.12.2011р.) та інфляційні втрати в розмірі 35516,13 грн. (за період січень 2010 року по листопад 2011 року).

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173,174 Господарського кодексу України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч.2 п.1 ст.175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

З положень ст. 11 та ст. 509 ЦК України вбачається, що в силу зобовязання боржник зобовязаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку, тобто сплати боргу, однією з підстав виникнення, цивільних прав та обовязків сторін є укладення між ними договору.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства , звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як свідчать матеріали справи між сторонами укладено договір фінансового лізингу.

З аналізу ст. 806 ЦК України, ч. 1 ст. 297 ГК України вбачається, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобовязується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про фінансовий лізинг” за договором фінансового лізингу лізингодавець зобовязується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" на Лізингоодержувача покладено обов'язок своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Невиконання зобовязання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобовязання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав взяті на себе за договором фінансового лізингу №728 від 05.03.2008р. зобовязання, зокрема, передав відповідачу у фінансовий лізинг транспортні засоби МАЗ 650108-020 та причеп МАЗ 856100-014, про що складено відповідні акти приймання-передачі. У свою чергу, відповідач вказані транспортні засоби отримав, проте взятих на себе договірних зобовязань з повної та своєчасної сплати лізингових платежів згідно затверджених планів лізингу від 05.03.2008р. №728/001 та №728/002, зі змінами внесеними 11.09.2008р. не виконав. Доказів погашення заборгованості суду не подано.

З приводу тверджень відповідача, що сторонами не складались акти виконаних робіт, а рахунки-фактури не можуть слугувати достатнім доказом наявності боргу, оскільки, як стверджує відповідач, позивачем не надано доказів надсилання або вручення йому вказаних рахунків, необхідно зазначити наступне.

Умови оплати лізингових платежів сторонами були визначені в договорі фінансового лізингу, зокрема, пунктом 5.1. договору зазначено, що розмір та строки сплати лізингоодержувачем лізингових платежів лізингодавцю встановлюються в Плані лізингу (додаток №3 до договору) та інших додатках. Нарахування лізингових платежів здійснюється згідно актів виконаних робіт, які підписуються сторонами. Підписання актів обома сторонами підтверджує досягнення згоди сторонами щодо змісту актів виконаних робіт.

Відповідач підписав Плани лізингу від 05.03.2008р. №728/001 та №728/002, зі змінами внесеними 11.09.2008р., в яких сторони узгодили розмір та строки сплати лізингових платежів: комісії та амортизаційних нарахувань. Також, відповідачу надсилались акти прийому-передачі наданих послуг за період серпень 2009 року - вересень 2010 року, про що свідчать списки рекомендованих поштових відправлень та фіскальні чеки.

Оскільки, розмір лізингових платежів погоджувався сторонами при укладенні договору, і в подальшому сплата здійснювалась відповідно до планів лізингу та актів прийому-передачі, посилання відповідача на відсутність боргу у звязку з неотриманням рахунків-фактур, судом до уваги не приймається.

Також, доказом визнання відповідачем заборгованості за частиною лізингових платежів за період з 01.01.2010р. по 30.06.2010р. є акт звірки взаєморозрахунків, підписаний сторонами.

Крім того, згідно рішення господарського суду Хмельницької області від 03.09.2009р. по справі №18/1125 судом було встановлено, що у відповідача існував борг по сплаті лізингових платежів згідно договору фінансового лізингу №728 від 05.03.2008р., однак, за інший період. Також, із зазначеного рішення вбачається, що сума боргу по договору була стягнута на підставі плану лізингу, а не актів виконаних робіт, з чим погодився відповідач.

Отже, позивач правомірно здійснював відповідачу нарахування лізингових платежів відповідно до Планів лізингу та на підставі актів виконаних робіт.

Статтями 10, 11 Закону України „Про фінансовий лізинг” передбачено, що лізингодавець має право, зокрема вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках та зобовязаний, зокрема, прийняти предмет лізингу в разі дострокового розірвання договору лізингу або в разі закінчення строку користування предметом лізингу; лізингоодержувач зобов'язаний, зокрема, у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Умовами договору фінансового лізингу (п.п. 8.4., 8.4.1., 12.7., 12.8.) передбачено, що лізингодавець може припинити дію договору (стосовно одного, декількох, або всіх задіяних ТЗ) і зажадати негайного повернення ТЗ, якщо лізингоодержувач припиняє сплату лізингових платежів, передбачених графіком платежів, або інших сум, встановлених цим договором та додатками до нього, на строк понад 30 днів. ТЗ повертається в чистому і вимитому вигляді, і в такому стані і з таким обладнанням як під час надання, беручи до уваги нормальний знос, який може бути визначений, на вимогу лізингоодержувача, в додатку до даного договору. Якщо ТЗ повертається лізингодавцеві в такому стані, який не відповідає вимогам, передбаченим в пункті 12.7. договору (пошкодженим), то лізингодавець має право виконати ремонт з метою відновлення стану ТЗ і має право на одержання компенсації від лізингоодержувача для покриття витрат на ремонт. При цьому акт про повернення ТЗ підписується на дату завершення ремонту і лізингоодержувач зобовязаний продовжувати сплачувати лізингові платежі протягом всього періоду ремонту ТЗ.

У звязку з невиконанням відповідачем договірних зобовязань по своєчасній сплаті лізингових платежів, на підставі п.п. 8.4., 8.4.1., 12.7., позивач припинив дію договору; між сторонами підписано акти про вилучення транспортних засобів та акти приймання транспортних засобів.

Між тим, судом було встановлено, що позивач, посилаючись на п. 12.8. договору фінансового лізингу, виставив відповідачу рахунок-фактуру №С-00075550 від 03.12.2010р. на суму 114576,00 грн. та акт виконаних робіт №ЕЛ-00014789 від 30.11.2010р. на суму 114576,00 грн. за додаткові послуги по сервісному обслуговуванню.

Як пояснив представник позивача в судовому засіданні, позивачем було проведено ремонтні роботи вилучених транспортних засобів у звязку з виявленими пошкодженнями.

Однак, судом не приймаються до уваги вказані акт та рахунок, оскільки позивачем не дотримано порядок, встановлений п. 12.8. договору фінансового лізингу стосовно ремонту транспортного засобу, зокрема, під час повернення транспортних засобів їх було оглянуто позивачем та не виявлено ніяких пошкоджень, про що між сторонами складено та підписано акти приймання транспортних засобів та акти про вилучення транспортних засобів. Тобто, позивач погодився та прийняв транспортні засоби в тому вигляді, в якому вони були на момент здачі. Ремонт транспортних засобів був проведений позивачем вже після їх прийняття, отже позивач втратив право на відшкодування витрат по сервісному обслуговуванню транспортних засобів. Крім того, акт виконаних робіт про додаткові послуги по сервісному обслуговуванню складений позивачем без участі відповідача.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за лізинговими платежами складає 270683,91 грн.

Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних втрат на суму боргу 270683,91 грн., суд прийшов до висновку, що 3% річних, які підлягають стягненню з відповідача за період, визначений позивачем, з 01.01.2010р. по 28.12.2011р., складають 13549,02 грн., а інфляційні втрати за період січень 2010 року по листопад 2011 року - 29573,82 грн.

Суд вважає безпідставним твердження відповідача про неможливість нарахування інфляційних втрат з огляду на наступне.

Грошове зобовязання зобовязання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Передбачені частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати є санкціями за порушення грошового зобовязання. При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

З огляду на викладене та враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства, положення договору, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, в частині стягнення з відповідача 270683,91 грн. - заборгованості за лізинговими платежами, 13549,02 грн. 3% річних, 29573,82 грн. інфляційних втрат.

В решті позовних вимог належить відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю „Євро Лізинг” м. Київ до малого підприємства „АРС” м. Нетішин про стягнення 437 997,77 грн., з яких 385259,91 грн. заборгованість за лізинговими платежами, 17221,73 грн. 3% річних, 35516,13 грн. інфляційних втрат задовольнити частково.

Стягнути з малого підприємства „АРС” (м. Нетішин, а/с 424; код ЄДРПОУ 21321694) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Євро Лізинг” (м. Київ, проспект Пермоги, 67; поштова адреса: м. Київ, бул. І. Лепсе, 4; код ЄДРПОУ 32774741) 270683,91 грн. (двісті сімдесят тисяч шістсот вісімдесят три гривні 91 коп.) заборгованості за лізинговими платежами, 13549,02 грн. (тринадцять тисяч пятсот сорок девять гривень 02 коп.) 3% річних, 29573,82 грн. (двадцять девять тисяч пятсот сімдесят три гривні 82 коп.) інфляційних втрат, 6276,14 грн. (шість тисяч двісті сімдесят шість гривень 14 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Суддя В.В. Димбовський

Повний текст рішення виготовлено та підписано 26 березня 2012 року.

Віддруковано 3 примірника:

1 до справи,

2 позивачу,

3 відповідачу (рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу: 30100, м. Нетішин, а/с 424.