Рішення № 22238050, 19.03.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2012 р. Справа № 5023/375/12

вх. № 375/12

Суддя господарського суду Погорелова О.В.

при секретарі судовогозасідання Болтенко А.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1., за дорученням, відповідача - не з"явився, 3-ї особи - ОСОБА_2,

розглянувши справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія", м. Харків

до Відкритого акціонерного товариства НАСК "Оранта" в особі Харківської обласної дирекції ВАТ НАСК "Оранта", м. Харків

3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "УКРТРЕЙД", м. Харків

про стягнення 10316,82 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача в порядку регресу суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 10316,82 грн. Позов обґрунтований ст.ст. 22, 542, 543, 625, 993, 1172, 1187, 1188 ЦК України та інш. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

До початку судового засідання позивач та третя особа звернулись до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.

19.03.2012 року до господарського суду від позивача надійшов супровідний лист, в якому він просить суд долучити до матеріалів справи витребувані ухвалою суду докази.

Суд, дослідивши надані докази, долучає їх до матеріалів справи.

19.03.2012 року від представника третьої особи до суду надійшло клопотання, в якому він просить суд відкласти розгляд справи та надати можливість ознайомитись з матеріалами справи.

Суд, дослідивши клопотання, долучає його до матеріалів справи.

В судовому засіданні 19.03.2012 року представник третьої особи відмовився від заявленого клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує позов у повному обсязі та наполягає на його задоволенні.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

14 липня 2010 р. по вул. Героїв Праці у м. Харкові трапилася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів Міцубіші Лансер, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням Протопопова В.Я. і ГАЗ 2705-222, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3.

Автомобіль Міцубіші Лансер, державний номерний знак НОМЕР_1, належить на праві власності ТОВ “НВП Екосфера”. Автомобіль ГАЗ 2705-222, державний номерний знак НОМЕР_2, належить ТОВ “Укртрейд”.

ТДВ "Міжнародна страхова компанія" згідно з умовами договору СНТ-К №1003/09-05 від 20.10.2009 р. здійснювало страхування автомобілю Міцубіші Лансер, державний номерний знак НОМЕР_1, у тому числі і від ризику пошкодження (знищення) транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В результаті зазначеної ДТП автомобіль Міцубіші Лансер, державний номерний знак НОМЕР_1, отримав механічні ушкодження, чим його власнику ТОВ “НВП Екосфера” була спричинена матеріальна шкода в розмірі 11 736 (одинадцять тисяч сімсот тридцять шість) грн. 00 коп., що підтверджується рахунком - фактурою № 7-00001369 від 21.07.2010 р. та службовою запискою аварійного комісару ОСОБА_4. від 09.08.2010 року.

За результатом розгляду заяви страхувальника ТОВ “НВП Екосфера” до ТДВ "Міжнародна страхова компанія" про виплату йому страхового відшкодування та доданих до неї матеріалів уповноважена комісія дійшла до висновку про наявність страхового випадку та було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування, що підтверджується страховим актом № 4036 від 09.08.2010 р.

Згідно з умовами страхування та страхового акту № 4036 від 09.08.2010 р. загальний розмір страхового відшкодування, обрахований шляхом віднімання від розміру матеріального збитку, завданого власнику застрахованого транспортного засобу, суми франшизи, встановленої за договором, склав 10 536 (десять тисяч п'ятсот тридцять шість) грн. 00 коп.

Відповідно до умов страхування та вказаного страхового акту перша частина страхового відшкодування в розмірі 6118 грн. 00 коп. мала бути сплачена ТДВ “Міжнародна страхова компанія” ТОВ “НВП Екосфера” в строк до 16.08.2010 року, друга частина страхового відшкодування в розмірі 4418 грн. 00 коп. сплачується після надання страхувальником постанови суду у справі про адміністративне правопорушення та акта виконаних робіт з СТО.

Відповідно до платіжного доручення №1553 від 16.08.2010 р. страхове відшкодування в розмірі 6118 грн. 00 коп. було сплачено на банківський рахунок ТОВ “НВП Екосфера”.

08.09.2010 р. страхувальник надав постанову суду у справі про адміністративне правопорушення та акт виконаних робіт СТО про здійснення ремонту автомобілю.

21.09.2010 року друга частина страхового відшкодування в розмірі 4418 грн. 00 коп. відповідно до платіжного доручення № 124 була перерахована на банківський рахунок ТОВ “НВП Екосфера”.

Відповідно до постанови Московського районного суду м. Харкова від 25.08.2010 року ОСОБА_3. був визнаний винним у скоєнні ДТП 14.07.2010 р. Під час скоєння адміністративного правопорушення ОСОБА_3. знаходився у трудових відносинах з ТОВ “Укртрейд”.

Згідно з Полісом ВС/6344860 від 11.01.2010 р. ВАТ НАСК “Оранта” здійснювало страхування цивільно-правової відповідальності водіїв ТОВ “Укртрейд”. Вказаний поліс був виданий на умовах 1 типу договору страхування.

Статтею 29 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”(далі - Закон) визначається, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу страховиком відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством. Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку № 19/0910 від 06.10.2010 р. вартість відновлювального ремонту автомобілю Міцубіші Лансер, державний номерний знак НОМЕР_1, складає 10 316 грн. 82 коп.

Відповідно до ст. 6 Закону, страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Згідно ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Також відповідно до ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Згідно рекомендацій дирекції МТСБУ (Протокол № 153 Президії МТСБУ від 27.04.2006 р.) страховик за договором майнового страхування має право звернутися до страховика за договором ОСЦПВВНТЗ (страхування цивільно-правової відповідальності) з проханням відшкодувати кошти, сплачені в якості страхового відшкодування. Незадоволення такого прохання може розглядатися порушенням страховика за договором ОСЦПВВНТЗ зобов'язань перед своїм страхувальником.

Таким чином, мав місце страховий випадок і Відповідач має відшкодувати Позивачу належним чином оцінену шкоду.

19 жовтня 2011 року Позивач, керуючись вищезазначеними нормами законодавства, звернувся до головного офісу ВАТ НАСК “Оранта” з заявою про сплату страхового відшкодування в порядку регресу (вих. № 956) з пропозицією розглянути питання щодо компенсації здійсненої страхової виплати в порядку регресу у розмірі 10 316 грн. 82 коп.

Відповідачем вказана заява була отримана 25.10.2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

До заяви були додані всі документи, передбачені нормами ст. 35 Закону і яких було достатньо для прийняття рішення щодо виплати страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 36 Закону після розгляду страховиком наданих йому визначених у статті 35 цього Закону документів про дорожньо-транспортну пригоду, страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у її здійсненні. Виплата страхового відшкодування здійснюється не пізніше 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування. Страховик зобов'язаний також узгодити з собою, що має право на отримання страхового відшкодування його розмір.

На момент звернення до суду Відповідач не узгодив з Позивачем розмір страхового відшкодування та не сплатив його. Відповідач не відреагував на заяву про сплату страхового відшкодування вих. № 956 від 19.10.2011 року, ніяких звернень з боку Відповідача не було.

Відповідно ч. 1 ст. 33 Господарсько процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарсько процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Дослідивши матеріали справи, докази надані в обґрунтування позовних вимог, суд приходить до висновку про те, що позивачем доведено наявність передбачених Законом умов для стягнення суми виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу, у звязку з чим позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові витрати з цієї справи слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 993, 1166, 1187, 1191 ЦК України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Залишити клопотання третьої особи про відкладення розгляду справи без розгляду, в зв'язку з відмовою від нього третьої особи.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" в особі Харківської обласної дирекції ВАТ НАСК "Оранта" (61166, м. Харків, вул. Новгородська, 11-А, код ЄДРПОУ 00034186, р/р 26501010000488 у ГО ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" (61023, м. Харків, вул. Мироносицька, 99, літера А-3, р/р 26500010151329 в ПуАТ "СЕБ банк" м. Київ, МФО 300175, код ЄДРПОУ 31236795) - 10316,82 грн. суми виплаченого страхового відшкодування та 1609,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Погорелова О.В.

Повний текст рішення складений та підписаний 20 березня 2012 року