Рішення № 22237987, 26.03.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2012 р. Справа № 5023/954/12

вх. № 954/12

Суддя господарського суду Лаврова Л.С.

при секретарі судового засідання Бараник В.В.

за участю представників сторін:

позивача - Капустник Ю.О. відповідача - не з*явився, прокурор -Якимчук О.О.

розглянувши справу за позовом Прокурора Київського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської Ради

до АТВТ "Харківський канатний завод" м. Харків

про стягнення коштів в сумі 10179,47 грн.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Київського району м.Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської Ради, Комунального підприємства "Харківводоканал" просить суд стягнути з Акціонерного товариства відкритого типу "Харківський канатний завод" інфляційні втрати пов*язані з простроченням виконання зобов*язань 6 113,36 грн та 3 % річних від простроченої суми 4066,11 грн.судові витрати покласти на відповідча.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на накази господарського суду Харківської області у справах за наступними номерами : 15/311-10, 33/292-10, 5023/2125/11, 5023/4644-11 , всі перелічені накази було своєчасно пред*явлено до Жовтневого ВДВС Харківського МУЮ на день звернення з позовом та не оплачені відповідачем.

Відповідач проти заявлених вимог заперечує та просить суд відмовити в задоволені позовних вимог з посиланням на ті обставини, що 17.05.2010 року господарським судом Харківської області порушена справа про банкрутство за № Б-19/81-10 відносно АТВТ"Харківський канатний завод".

У відповідності до п.6 ухвали від 17.05.2010 року у справі за № Б-19/81-10 з моменту прийняття ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, що передбачає:

- зупинення виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), термін виконання яких настав до порушення справи про банкрутство і до введення мораторію;

- припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання грошових зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), в тому числі податкової застави, адміністративного арешту та арешту в процедурі виконавчого провадження, що застосовані до порушення справи про банкрутство.

Під час дії мораторію:

- забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України;

- забороняється нарахування неустойки (штраф, пеня), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне, що згідно з частиною 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 23 Закону з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу; вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури; виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і в порядку, передбаченому цим розділом.

За приписами частини 1 статті 25 Закону з дня свого призначення ліквідатор заявляє в установленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство, і є неоплаченими.

За приписами частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як було встановлено в судовому засіданні інфляційні втрати, пов*язані з простроченням виконання зобов*язання в сумі 6 113,36 грн., 3 % річних від простроченої суми боргу в розмірі 4066,11 грн були нараховані позивачем за період з 22.08.2010 року по 31.01.2012 року.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд вправі захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом та не передбачений цивільним кодексом.

Отже, законодавством про банкрутство передбачено окремий спосіб захисту цивільних прав поточних кредиторів, які виникли у процедурах розпорядження майном та санації шляхом визнання їх грошових вимог в ході ліквідаційної процедури боржника.

Аналіз наведених норм цивільного законодавства також дозволяє зробити висновок про те, що інфляційні та річні є видом цивільних зобов'язань, які існують в силу закону (статті 625 Цивільного кодексу України), пов'язані з простроченням боржником терміну виконання грошового зобов'язання та є за своєю правовою природою відшкодуванням матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманням компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (з такою правовою позицією погодився Верховний Суд України у Постанові №06/212 від 16.05.2006 року у справі №10/557-26/155).

Правильність зазначеного розрахунку учасниками провадження у справі не оспорюється.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.1,2,33,44,75,82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовільнити в повному обсязі.

Стягнути з Акціонерного товариства відкритого типу "Харківський канатний завод" (61020, м. Харків, вул. Китаєнка, 1, р/р 26000301706635 в Жовтневому відділенні ПІБ м. Харків, МФО 351373, код 00306443) на користь Комунального підприємства "Харківводоканал" (61013, м. Харків, вул. Шевченко, 2, р/р 26004010085522 в АКБ "Золоті ворота", МФО 351931, код 03361715) - 6113,36 грн. інфляційних витрат, 4066,11 грн. 3% річних.

Стягнути з Акціонерного товариства відкритого типу "Харківський канатний завод" (61020, м. Харків, вул. Китаєнка, 1, р/р 26000301706635 в Жовтневому відділенні ПІБ м. Харків, МФО 351373, код 00306443) на користь держбюджету України одержувач коштів - УДК у Дзержинському районі м.Харкова, № рахунку 31210206700003, код ЄДРПОУ 24134567, код бюджетної класифікації 22030001, символ звітності банку 101, банк одержувача - Головне управління Державного казначейства України у Харківській області, МФО 851011) - 1609,50 грн. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Лаврова Л.С.

рішення підписане 27.03.2012 року