Рішення № 22237986, 14.03.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2012 р. Справа № 5023/10334/11

вх. № 10334/11

Колегія суддів господарського суду в складі:

Головуючий суддя Рильова В.В.

суддя Аюпова Р.М.

суддя Бринцев О.В.

при секретарі судовогозасідання Боброва Д.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 за довіреністю №326 від 23.02.2012р.;

першого відповідача - Жаровахін В.О. за посвідченням УК №НОМЕР_1;

другого відповідача - не з"явився;

третього відповідача - ОСОБА_3 за довіреністю №2 від 03.01.2012р.;

розглянувши справу за позовом

Статутного територіально-галузевого об"єднання "Південна залізниця", м. Харків;

до першого відповідача - Управління війскових сполучень на Південній залізниці, м.Харків;

до другого відповідача - Міністерство оборони України, м. Київ;

та до третього відповідача - Квартирно-експлуатаційний відділ м.Харків, м. Харків;

про стягнення коштів

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Статутне територіально-галузеве об"єднання "Південна залізниця", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Управління війскових сполучень на Південній залізниці про стягнення 23846,27грн. та 1411,50грн. судового збору. В обгрунтування позову позивач вказує на неналежне виконання відповідачем зобов"язань за Договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг №57-КЕР від 04.05.2005р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.01.2012р. було задоволено клопотання позивача про залучення до участі у справі в якості другого відповідача Міністерство оборони України та залучено до участі у справі, в якості другого відповідача Міністерство оборони України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.02.2012р. було задоволено клопотання другого відповідача про залучення до участі у справі третього відповідача та залучено до участі у справі, в якості третього відповідача, Квартирно-експлуатаційний відділ м.Харків.

Ухвалою суду від 28.02.2012р. було призначено для розгляду справи № 5023/10334/11 судову колегію.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Харківської області від 28.02.2012р., враховуючи рішення зборів суддів від 06.01.2011р. та беручи до уваги ухвалу суду від 28.02.2012р., про призначення судової колегії, для розгляду справи №5023/10334/11 було призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Рильова В.В., суддя Аюпова Р.М. та суддя Суярко Т.Д.

16.02.2012р. позивач надав до канцелярії суду супровідним листом (вх.№3379) опис вкладення до цінного листа та уточнення до позовної заяви, в яких просить суд солідарно стягнути з Управління військових сполучень на Південній залізниці, Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова на користь позивача пеню в розмірі 3100,77грн. та 1411,50грн. судового збору, обгрунтовуючи заяву тим, що в процесі судового розгляду справи основна сума заборгованості, у розмірі 20745,50грн., погашена. Суд долучив вказані документи до матеріалів справи.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Харківської області від 14.03.2012р., у зв"язку з хворобою судді Суярко Т.Д., склад колегії було змінено та, для розгляду справи №5023/10334/11, було призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Рильова В.В., суддя Аюпова Р.М. та суддя Бринцев О.В.

12.03.2012р. від другого відповідача - Міністерства оборони України, до канцелярії суду надійшла заява, в якій другий відповідач просить суд розглянути справу без участі його представника.

13.03.2012р. позивач надав пояснення для долучення до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 14.03.2012р. позов підтримав в частині стягнення пені в сумі 3100,77грн., посилаючись на сплату суми основного боргу.

Представник першого відповідача просив суд припинити провадження у справі в частині позовних вимог, заявлених позивачем, до нього, оскільки Управління війскових сполучень на Південній залізниці не є юридичною особою.

Представник другого відповідача в судове засідання 14.03.2012р. не з"явився.

Представник третього відповідача - Квартирно-експлуатаційний відділ м.Харків, в судовому засіданні 14.03.2012р. просив суд припинити провадження у справі в частині заявлених до стягнення 20745,50грн. основного боргу, на підставі п.1-1. ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, та зменшити розмірі пені на 90%, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву від 14.03.2012р.

Позивач надав пояснення, в яких, стосовно зменшення розміру пені, зазначає, що питання про зменшення суми пені, заявленої до стягнення, відповідно до норм Господарського кодексу та Господарського-процесуального кодексу України, належить до прав суду.

Суд, розглянувши уточнення позивача до позовної заяви від 16.02.2012р., зазначає наступне.

Відповідно до приписів Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011р., а саме п.3.11., п.3.12. Господарським процесуальним кодексом України, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України та зазначені в цій постанові.

Право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 Господарського процесуального кодексу України з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу.

Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на вищевикладене, та те, що п.6 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставою для повернення позовної заяви без розгляду є неподання доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, та те, що позивачем не було надано доказів надсилання копії уточнень на адресу відповідачів, суд повертає уточнення до позовної заяви від 16.02.2012р., які по суті є заявою про зміну підстав позову, без розгляду.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

14.04.2005р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна по Харківській області (орендодавець) та Управлінням військових сполучень на Південній залізниці (орендар) було укладено договір оренди №1501-Н, відповідно до п.1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення - к. 413, 415-420, 422, розташовані на четвертому поверсі будинку Управління Південної залізниці, загальною площею 402,03кв.м., за адресою : м. Харків, вул. Червоноармійська, 7, що знаходиться на балансі Господарської служби Південної залізниці.

Факт передачі приміщень від орендодавця орендарю за договором оренди №1501-Н від 14.04.2005р. підтверджується матеріалами справи, а саме Актом приймання-передачі орендованого майна від 14.04.2005р. (том 1-ий, арк. спр. 77, зворотня сторона).

Строк дії договору оренди №1501-Н від 14.04.2005р. неодноразово продовжувався сторонами даного договору та, відповідно до умов додаткової угоди №9 від 12.09.2011р. до договору оренди №1501-Н від 14.04.2005р., строк дії договору було продовжено на 11 місяців, тобто з 10.09.2011р. до 10.08.2012р. (том 1-ий, арк. спр. 84).

04.05.2005р. між Статутним територіально-галузевим об"єднанням "Південна залізниця" (позивач) та Управліням війскових сполучень на Південній залізниці (перший відповідач) було укладено договір №57-КЕР про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю. Відповідно до п.1.1. Договору, балансоутримувач (позивач) забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: 61052, місто Харків, вулиця Червоноармійська, 7 у будівлі Управління південної залізниці, корисною площею 29650,00кв.м., а також утримання прибудинкової території, а орендар (перший відповідач) бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт, пропорційно до займаної ним площі в будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором.

03.04.2006р. позивачем та першим відповідачем було укладено додаткову угоду №1 до договору №57-КЕР про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю від 04.05.2005р., згідно умов якої орендодавець та орендар дійшли до згоди змінити договір №57-КЕР, у зв"язку зі зверненням орендаря від 09.03.2006р. №3/96, та доповнити преамбулу договору від 04.05.2005р. №57-КЕР після слів "у особі начальника Задворного А.Л., що діє на підставі наказу міністра оборони України від 11.06.1998р. №233 та начальника тилу збройних сил України від 05.03.2002р. №25", читати "Платник - Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харків у особі начальника Татаркіна С.О., що діє на підставі наказу Міністерства оборони України від 01.02.2003р. №14, - далі за текстом договору".

Сторонами договору неодноразово продовжувався строк дії договору №57-КЕР від 04.05.2005р., зокрема, додатковою угодою №13 від 08.07.2011р. (том 1-ий, арк. спр. 25) строк дії вказаного договору було продовжено до 31.12.2011р.

Приміщення, орендовані Управлінням військових сполучень на Південній залізниці, загальною площею 106,5кв.м., розташовані на четвертому поверсі будівлі Управління Південної залізниці за адресою: 61052, місто Харків, вулиця Червоноармійська, 7, в тому числі - кімната №415 площею 80,62кв.м. та частина коридору, площею 25,88кв.м., були повернуті Статутному територіально-галузевому об"єднанню "Південна залізниця" за актом прийому-передачі орендованого майна від 10.05.2011р. (том 1-ий, арк. спр. 26).

Під час підписання Додаткової угоди №10 від 10.05.2011р. до Договору №57-КЕР від 04.05.2005р., сторони договору: Балансоутримувач - СТГО "Південна залізниця", Орендар - Управління військових сполучень на Південній залізниці та Платник - КЕВ м. Харків, дійшли згоди про заміну п.1.2. Договору, виклавши його, з дати підписання Акту прийому-передачі орендованого майна, у новій редакції, а саме встановили, що орендар користується приміщеннями, які складаються з службових приміщень загальною площею 295,53кв.м., в тому числі з кімнат 413, 416-420, 422 площею 218,41кв.м. і коридорів площею 77,12кв.м., які розташовані на четвертому поверсі будівлі Управління Південної залізниці за адресою: 61052, місто Харків, вулиця Червоноармійська, 7.

Відповідно до п. 2.2.4. договору, орендар зобов"язався, не пізніше 6-го числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок балансоутримувача за виконання робіт і послуг, передбачених Переліком, а також за комунальні послуги.

Слід зазначити, що у додатковій угоді №1 до договору №57-КЕР про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю від 04.05.2005р. (том 1-ий, арк. спр. 51-52), орендодавець та орендар дійшли згоди, стосовно того, що згідно з розпорядженням начальника Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління №303/22/2/298 від 16.12.2005р., розрахунки за послуги, спожиті Управлінням військових сполучень на Південній залізниці, відповідно до договору №57-КЕР від 04.05.2005р., проводяться через Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харків.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість за договором №57-КЕР від 04.05.2005р., за липень-жовтень 2011 року, становила 20745,50грн. (том 1-ий, арк. спр. 10).

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересі, та є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Нормами статті 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В процесі судового розгляду справи, 23.12.2011р., платником за договором №57-КЕР від 04.05.2005р. - Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харків, було сплачено 42426,60грн., що підтверджується платіжним дорученням №775 від 23.12.2011р., із призначенням платежу - оплата за експлуатаційні витрати за договором №57-КЕР від 04.05.2005р. В судовому засіданні 14.03.2012р. позивач та третій відповідач підтвердили, що до вказаної суми входить заборгованість за липень-жовтень 2011 року у розмірі 20745,50грн.

Враховуючи вищевикладене, та те, що, відповідно до п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору, суд припиняє провадження у справі в частині заявлених до стягнення 20745,50грн. основного боргу.

Стосовно позовної вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 3100,77грн., суд зазначає наступне.

Розглянувши позовні вимоги позивача до першого відповідача - Управління війскових сполучень на Південній залізниці, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для припинення провадження у справі на підставі п.1., ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, виходячи з наступного.

З огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій України і статус суддів", згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та вимоги статей 1, 4 -1, 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Аналіз суб'єктного складу та характеру правовідносин свідчить, що перший відповідач - Упралвіння війскових сполучень на Південній залізниці не може бути відповідачем у даному спорі, оскільки не є юридичною особою.

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Відповідно до чинного законодавства, зокрема, Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України "Про господарські товариства", "Про акціонерні товариства", "Про банки і банківську діяльність", юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами.

Коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу.

З матеріалів справи вбачається, що Управління військових сполучень на Південній залізниці (код 08140752) є відокремленим підрозділом Міністерства оборони України (том 1-ий, арк. спр. 104).

Враховуючи вищевикладене, на підставі п. 1 ч.1 ст. 80 ГПК України, суд припиняє провадження у справі, оскільки Управління військових сполучень на Південній залізниці не є юридичною особою.

Як вже зазначалось вище, у додатковій угоді №1 до договору №57-КЕР про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю від 04.05.2005р. (том 1-ий, арк. спр. 51-52), сторони договору: Балансоутримувач - СТГО "Південна залізниця", Орендар - Управління військових сполучень на Південній залізниці та Платник - КЕВ м. Харків, дійшли згоди, стосовно того, що згідно з розпорядженням начальника Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління №303/22/2/298 від 16.12.2005р., розрахунки за послуги, спожиті Управлінням військових сполучень на Південній залізниці, відповідно до договору №57-КЕР від 04.05.2005р., проводяться через Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харків. Вказані обставини, зокрема, були підтверджені сторонами у справі в судових засіданнях 07.02.2012р., 28.02.2012р. та 14.03.2012р.

З урахуванням вказаного, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені з Міністерства оборони України, оскільки угоди між позивачем - СТГО "Південна залізниця" та другим відповідачем - Міністерством оборони України, щодо внесення плати за Договором №57-КЕР від 04.05.2005р. та угоди про забезпечення виконання таких таких зобов"язань, відповідно, не укладалось.

Натомість, саме третій відповідач - Квартирно-експлуатаційний відділ м.Харків є платником за договором №57-КЕР від 04.05.2005р., пунктом 2.2.5. якого сторони встановили, що при несвоєчасному внесенні плати орендар зобов"язується сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), а у разі порушення зобовязання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. ст. 230, 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання. Законом щодо окремих видів зобовязань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Ст. 3 цього ж закону передбачено, що розмір пені, передбачений ст. 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення пені з третього відповідача - Квартирно-експлуатаційний відділ м.Харків, у розмірі 3100,77грн., заявлені позивачем правомірно, є обгрунтованими та доведеними матеріалами справи та не заперечуються Квартирно-експлуатаційним відділом м.Харків.

Проте, в судовому засіданні 14.03.2012р. третій відповідач - Квартирно-експлуатаційний відділ м.Харків, в судовому засіданні надав клопотання про зменшення розміру пені на 90%.

Відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Приписами Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. (п. 3.17.4.) встановлено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК) ( 1798-12 ), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України (435-15) і статтею 223 Господарського кодексу України (436-15). Якщо відповідні санкції застосовуються не у зв'язку з порушенням зобов'язання, а з інших передбачених законом підстав (наприклад, за порушення вимог конкурентного законодавства), їх розмір не може бути зменшено судом.

У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

З урахуванням вищевказаного, те, що зменшення неустойки є правом суду та вирішується в контексті обставин справи, те, що нормами діючого законодавства не регламентовано розміру або процентного співвідношення неустойки, те, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, зважаючи на те, що Квартирно-експлуатаційний відділ м.Харків є бюджетною організацією і належне виконання обов"язку щодо своєчасної сплати орендної плати повністю залежить від бюджетних надходжень, і оплата орендної плати відбувається несвоєчасно саме з підстав несвоєчасного надходження коштів з бюджету, а також, беручи до уваги те, що позивач будь-яких заперечень щодо зменшення розміру пені не висловив, колегія суддів зменшує розмір суми пені заявленої до стягнення на 50% - 1550,38грн.

Таким чином, стягненню з третього відповідача підлягає сума пені у розмірі 1550,39грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на третього відповідача - Квартирно-експлуатаційного відділу м.Харків, в сумі 1411,50грн., з вини якого спір доведено до суду та з урахуванням того, що суму основного боргу було сплачено після звернення позивача із позовом до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 525, 526, 530, 611 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 49, 75, п. 1, п.1-1, ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Повернути без розгляду уточнення до позовної заяви від 16.02.2012р.

Припинити провадження у справі в частині заявлених до стягнення 20745,50грн. основного боргу.

Припинити провадження у справі за позовом Статутного територіально-галузевого об"єднання "Південна залізниця" до першого відповідача - Управління війскових сполучень на Південній залізниці.

Відмовити в задоволенні позовних вимог Статутного територіально-галузевого об"єднання "Південна залізниця" до другого відповідача - Міністерства оборони України.

Задовольнити позовні вимоги Статутного територіально-галузевого об"єднання "Південна залізниця" до третього відповідача - Квартирно-експлуатаційного відділу м.Харків, про стягнення пені частково.

Зменшити суму пені, заявлену позивачем до стягнення, на 50% - 1550,38грн.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м.Харкова (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61, р/р №35217001000219 УДК Харківської області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 07923280) на користь Статутного територіально-галузевого об"єднання "Південна залізниця" (61052, м. Харків, вул. Червоноармійська, 7, р/р №26000000128467 в ВАТ "Укрексімбанк", МФО 351618, код ЄДРПОУ 01072609) 1550,39грн. пені та 1411,50грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддя Рильова В.В.

суддя Аюпова Р.М.

суддя Бринцев О.В.

Повний текст рішення складено та підписано 19.03.2012р.

Справа №5023/10334/11