Рішення № 22237856, 07.03.2012, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" березня 2012 р.Справа № 14/79/5022-1745/2011(6/93-1582)

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Руденка О. В.

розглянув матеріали справи

за позовом Приватного малого підприємства "Олімпік", вул. Транспортна, 8/17, м. Тернопіль, 46000

до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Філія державного підприємства Укрдержбудекспертиза в Тернопільській області, вул. Грушевського ,8, м. Тернопіль

про розірвання договору, cтягнення 34000 грн. проведеної оплати на розробку проекту магазину з офісним приміщенням та 8960 грн. збитків.

за участю представників сторін:

позивача: директор Смовж В. Л., паспорт НОМЕР_3 від 04.02.1998р.;

відповідача: ОСОБА_2

ОСОБА_4, довіреність №795 від 19.05.2011р.

третьої особи: Ваврух Н. В.

Суть справи:

Приватне мале підприємство "Олімпік" звернулось в господарський суд Тернопільської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору №3 від 27.11.2007 року на створення науково - технічної продукції, стягнення з відповідача 34000 грн. проведеної оплати на розробку проекту магазину з офісним приміщенням та 8960 грн. збитків.

Ухвалою суду до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено Філію державного підприємства "Укрдержбудекспертиза" в Тернопільській області.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач зазначає, що його контрагент допустив істотні порушення взятих на себе договірних зобов'язань, внаслідок чого мале підприємство позбавлене того, на що розраховувало при укладенні договору. Наведене, на думку суб'єкта господарювання, є підставою для розірвання спірного правочину, стягнення з відповідача сум проведених на його користь позивачем оплат та відшкодування заподіяних збитків.

В судових засіданнях відповідач та його представник проти позову заперечують, вказують на те, що приватний підприємець саме з вини позивача не зміг своєчасно та в повному обсязі виконати роботи, які передбачені спірною угодою.

Представник третьої особи в судових засіданнях надав пояснення щодо зауважень до проекту, які державним підприємством були сформовані за наслідками проведеної комплексної експертизи.

Розгляд справи судом неодноразово відкладався та у засіданнях оголошувались перерви з підстав, що викладені у відповідних ухвалах та протоколах (формулярах) судового засідання.

В засіданні представникам сторін, третьої особи, розяснювались належні їм права та обовязки, передбачені ст.ст.20,22,81-1 ГПК України.

За клопотанням відповідача проводилась технічна фіксація судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, суд встановив наступне:

27 листопада 2007 року між приватним підприємцем ОСОБА_2 та ПМП "Олімпік" було укладено договір №3 на створення науково-технічної продукції, за умовами якого Виконавець (відповідач у справі) взяв на себе зобовязання в строк до 20 березня 2008 року виготовити проект магазину з офісними приміщеннями по вул. Л.Курбаса в м. Тернополі, а Замовник (позивач у справі) зобовязувався оплатити вартість виконаних робіт.

Пунктом "а" особливих умов договору, його контрагенти обумовили, що обовязок приступити до виконання проектної документації у підприємця виникає з дати перерахування йому замовником авансу.

На виконання даної домовленості, 21 грудня 2007 року, 29 січня 2008 року, 23 травня 2008 року та 12 лютого 2009 року ПМП "Олімпік" передало підприємцю ОСОБА_2 34000 грн. готівкових коштів, що засвідчується розписками, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

В свою чергу приватний підприємець ОСОБА_2 виконав робочий проект на будівництво викупленої незавершеної будівництвом будівлі під магазин продовольчо-промислових товарів з офісними приміщеннями по вулиці Л. Курбаса в м. Тернополі.

Відповідно до вимог чинної на час існування спірних правовідносин постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх державної експертизи" №1269 від 31.10.07р., відповідно до договору №25 від 12 лютого 2009 року про виконання комплексної державної експертизи, робочий проект на будівництво, замовником було передано Філії державного підприємства "Укрдержбудекспертиза" (третя особа у справі) для проведення обовязкової комплексної державної експертизи.

Вартість експертизи в сумі 8960 грн. оплачено ПМП "Олімпік" платіжним дорученням №29 від 16 лютого 2009 року.

22 квітня 2009 року експертною установою надано зведений висновок №84/25, із змісту якого слідує, що виконаний підприємцем ОСОБА_2 робочий проект на будівництво містить ряд недоліків, які слід усунути для отримання позитивного висновку.

При цьому, у судовому засіданні представник державного підприємства "Укрдержбудекспертиза" пояснив, що після внесення змін та коригувань до робочої документації (усунення недоліків), експертною установою видається позитивний висновок без додаткової оплати.

Із змісту листа відповідача від 24 квітня 2009 року слідує, що підприємець ОСОБА_2 отримав зазначений вище негативний висновок експертизи та взяв на себе зобовязання усунути недоліки у робочому проекті згідно висловлених зауважень.

В розумні строки вказаного здійснено не було.

З наведених підстав приватне підприємство за захистом своїх порушених прав звернулось із позовом до суду про розірвання спірного договору та стягнення з відповідача відповідних сум грошових компенсацій.

Оцінивши зібрані у справі докази, заслухавши доводи та заперечення представників сторін та пояснення посадової особи експертної установи, суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією їх породжують. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

В розумінні ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В свою чергу, в силу ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За своєю правовою природою спірний правочин є договором підряду на проведення проектних робіт.

За таким договором підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію, а замовник зобов'язується її прийняти та оплатити (ст.887 ЦК України). При цьому частиною 2 даної правової норми обумовлено, що до даного виду договорів застосовуються положення ЦК України, якщо інше не передбачено законом.

З наведених підстав, суд при вирішенні спору враховує як домовленості, що викладені контрагентами у договорі №3, так і приписи глави 61 ЦК України, яка регламентує спірні правовідносини.

Зокрема, статтею 888 Цивільного кодексу України на замовника робіт покладено обов'язок передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації.

Виконуючи вказівки суду касаційної інстанції, судом на підставі пояснень ОСОБА_2, які надані ним в судовому засіданні 07.03.2012 року ( зафіксовано технічною фіксацією) з'ясовано, що позивачем було передано приватному підприємцю поряд із іншими документами, і наступні вихідні дані: державний акт відведення меж земельної ділянки та технічні умови на електропостачання, водопостачання і водовідведення, з державтоінспекції, енергозбереження та енергоефективності, ДЖКГ екології і транспорту, ТУ "Тернопільміськсвітло". Зазначеним спростовуються всі попередні письмові пояснення відповідача про те, що ним від замовника цих документів отримано не було.

При цьому, слід вказати на те, що дані акти та технічні умови були зазначені підрядником і в переліку документів використаних для проектування (розділ 10 пояснювальної записки - том 1 проекту).

Водночас приватний підприємець не зміг назвати причин, з яких ці документи не були долучені ним до складу проекту ( загальна частина зауважень у висновку №84/25 від 22.04.2009 року).

Аналіз зібраних у справі доказів вказує на те, що із тих вихідних даних, які відображені експертною установою у зауваженнях, були відсутніми, а відтак і не могли бути передані виконавцеві до початку виготовлення проекту лише технічні умови на телефонізацію та радіофікацію.

Однак, якщо відсутність даного документу впливала на результат роботи, то саме відповідач в силу ст.ст. 847, 848, 887, 888 ЦК України мав би повідомити про це замовника та не приступати до виконання робіт, що у спірних відносинах місця не мало.

Термін виконання робіт за договором його контрагенти встановили у п. 4 до 20.03.2008 року.

Порядок здачі і приймання робіт регламентований у п.7 спірної угоди.

За наслідками вирішення спору судом встановлено, що всупереч досягнутих домовленостей, виконавець не оформив та не надіслав замовнику акт здачі-прийомки науково-технічної продукції.

Натомість, із пояснень обидвох учасників спору слідує, що результати роботи були відповідачем передані замовнику без оформлення даного документу, поза межами встановлених у п.4 договору строків, а саме в лютому 2009 року.

Умовами договору експертиза об'єкта , що складає предмет договору передбачена не була.

В той же час, суд, виконуючи вказівки касаційної інстанції зважає на те, що обов'язковість такої комплексної будівельної державної експертизи була закріплена законодавчо, а саме пунктами 2 та 6 Порядку затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх державної експертизи, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 р. № 1269 (далі-Порядок). Вказаний нормативно-правовий акт, був чинним на час існування спірних правовідносин, а відтак посилання відповідача на його скасування у 2011 році суд вважає недоречним.

У пункті 7 Порядку зазначалось , що у процесі комплексної державної експертизи визначається стан додержання в програмах і проектах нормативів з питань міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, санітарного та епідемічного благополуччя населення, охорони праці, енергозбереження та енергоефективності і пожежної безпеки, а також виконання архітектурних вимог.

Таким чином, саме експертна установа перевіряє відповідність проекту приписам законодавства у сфері містобудування та , як наслідок, якість виконаних проектних робіт.

При цьому, суд зважає на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 року № 560 встановлено лише новий порядок затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, а не анульовано експертизу проектів взагалі, як помилково зазначає приватний підприємець.

В силу ч.1 ст. 857 ЦК України, робота виконана підрядником має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

Приписи ч.2 ст. 857 ЦК України вказують, що виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.

Результати державної будівельної експертизи дають підстави для висновку, що робочий проект вимогам законодавства, яке регламентує спірні правовідносини не відповідав.

Згідно до ст. 891 ЦК України саме підрядник несе відповідальність за недоліки проектно-кошторисної документації та пошукових робіт.

Із наявних у справі письмових пояснень посадової особи державної експертизи слідує, що окремі зауваження ( складання акту обстеження технічного стану "викупленої незавершеної будівництвом будівлі", виготовлення технічних умов на телефонізацію та радіофікацію) підлягали виправленню підрядником за участі замовника робіт. Всі інші зауваження до архітектурно-будівельної, сантехнічної та електротехнічної частин проекту мали б бути усунені проектантом - відповідачем у справі самостійно.

Саме приватним підприємцем готовий проект мав бути погоджений у управлінні містобудування та архітектурного комплексу ( п.1 загальної частини зауважень зведеного висновку, п.2 ч.1. ст.890 ЦК України).

При цьому законодавець у частині 2 ст.891 ЦК України обумовив, що недоліки у проектно-кошторисній документації підрядник на вимогу замовника зобов'язаний усунути безоплатно, переробивши проектно-кошторисну документацію .

Листом від 24 квітня 2009 року, приватний підприємець ОСОБА_2 засвідчив отримання негативного висновку експертизи та взяв на себе зобовязання усунути недоліки у робочому проекті згідно висловлених зауважень .

Незважаючи на наведене, на час звернення приватним підприємством із відповідним позовом до суду ( 28.09.2010 року ), недоліки у робочому проекті відповідачем усунуті не були.

При цьому судом критично оцінюються посилання приватного підприємця на те що всі зауваження експертної установи були ним виправлені в процесі вирішення спору, адже дане твердження відповідними доказами не засвідчується.

Більше того, після набрання чинності Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" проектна документація мала б бути приведена у відповідність до даного Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів, що також зроблено не було.

На виконання вказівок ВГСУ, що викладені у постанові від 22.11.2011 року, судом з'ясовано, що всупереч умов договору, позивач у повному обсязі свої зобов'язання не виконав, а саме неоплатив усю вартість проектної документації (сума недоплати - 10000 грн.).

Водночас суд констатує , що наведена обставина не могла слугувати підставою для несвоєчасної передачі замовнику результатів роботи, оскільки відповідальність боржника за такі дії передбачена ст. 625 ЦК України.

Крім того, законодавець у ст. 856 ЦК України передбачив, що якщо замовник не сплатив встановленої ціни роботи або іншої суми, належної підрядникові у зв'язку з виконанням договору підряду, підрядник має право притримати результат роботи.

Порядок застосування даного виду забезпечення виконання зобов'язання викладений у ст. ст.594-597 ЦК України і передбачає обов'язкове повідомлення боржника про притримання, чого відповідачем зроблено не було, адже доказів такого повідомлення матеріали справи не містять.

В розумінні закону , порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) - ст. 610 ЦК України.

У відповідності до ст. 611 цього Кодексу, в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом ( ч.2 ст.652 ЦК України).

В свою чергу, законом, а саме ч. 2 статті 852 ЦК України передбачено що за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків, замовник має право вимагати розірвання договору.

За відсутності позитивного висновку будівельної експертизи та без усунення в розумний строк встановлених нею недоліків, робочий проект не може бути придатним до використання, а відтак суд погоджується із твердженням приватного підприємства, що останнє з вини відповідача позбавлене того на що воно розраховувало, укладаючи договір із приватним підприємцем.

Враховуючи все вищенаведене, вимоги позивача про розірвання договору слід задовольнити.

Водночас, суд відмовляє позивачу в позові про повернення йому проведеної на підставі договору оплати на користь відповідача в розмірі 34000 грн., оскільки дана вимога на нормах матеріального права не ґрунтується.

Так, в силу частини 5 ст. 653 ЦК України правовими наслідками розірвання договору, у зв'язку з істотним його порушенням однією із сторін, може бути вимога другої сторони про відшкодування збитків.

При цьому в частині 4 даної правової норми зазначено, що сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положень щодо повернення контрагентами виконаного ними за зобов'язаннями у разі розірвання договору, спірний правочин не містить. Відсутні подібні вказівки і в законодавчих актах, що регулюють взаємовідносини учасників договору підряду.

Натомість, ч.2 статті 852 ЦК України містить імперативну норму про те, що наслідком порушення підрядником договору підряду та розірвання договору з цих підстав, може бути вимога замовника про відшкодування йому збитків.

Таким чином, зважаючи на те, що позивачем невірно обрано спосіб захисту порушеного права в цій частині позовних вимог, то останні залишаються судом без задоволення.

Щодо позовних вимог про відшкодування збитків в сумі 8960 грн. - вартості проведеної обовязкової комплексної державної експертизи суд зазначає наступне.

В порядку ст.ст.15, 16, 22 ЦК України, у разі порушення цивільного (особистого немайнового або майнового) права та інтересу, кожна особа має право звернутися до суду за його захистом, у т.ч. шляхом відшкодування збитків.

У розумінні ст. 22 ЦК України, збитками є, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Господарський кодекс України (стаття 225) включає до складу збитків лише витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків. Тому, у господарських відносинах витрати, які особа мусить зробити в майбутньому, до складу збитків не включаються (п.41 Листа ВГСУ від 07.04.2008р. №01-8/211).

Окрім того, збитки підлягають відшкодуванню за наявності складових для їх відшкодування, а саме: порушення зобовязання зі сторони боржника, факту заподіяння збитків та їх розмір, вини боржника у їх завданні, причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача і збитками).

Доказів на підтвердження понесення реальних збитків позивачем не представлено. Не можуть бути визначені як збитки завдані з вини відповідача витрати позивача на експертизу, оскільки її проведення є обовязковим, а у разі усунення недоліків у проекті, позитивний висновок надається без додаткової оплати.

Відтак, у задоволенні позову в частині відшкодування збитків в сумі 8960 грн. вартості проведеної обовязкової комплексної державної експертизи (з наведених позивачем підстав) слід відмовити.

Відповідно до ст.ст. 44-49 ГПК України, судові витрати по справі відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно до задоволених вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 4-3, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 48, 49, 82-85 ГПК України, суд -

вирішив

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати договір №3 від 27.11.2007 року на створення науково - технічної продукції укладений між приватним малим підприємством "Олімпік" та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_2) на користь Приватного малого підприємства "Олімпік" (вул. Транспортна, 8/17, м. Тернопіль, код 14031286) - 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. сплаченого держмита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання рішення через місцевий господарський суд.

СуддяО.В. Руденко

Повний текст рішення складено

" _29- " _березня_ 2012р.