Рішення № 22237603, 27.03.2012, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2012 року справа № 5020-135/2012

Господарський суд міста Севастополя в складі судді Ребристої С.В.

при секретарі Сошніковій Ю.В. розглянувши у відкритому

судовому засіданні матеріали справи

за позовом Першого заступника прокурора міста Севастополя в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

(вул. Луначарського, б.5, м.Севастополь, 99011)

до:

відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_2)

про стягнення 263 127, 00 грн.

за участю:

прокурора Цуркан С.А., заступник начальника відділу прокуратури м.Севастополя, посвідчення №681 від 15.02.2011;

представників сторін:

позивача ОСОБА_2 представник, довіреність від 05.01.2012;

відповідача ОСОБА_3 представник, довіреність №631 від 02.03.2012.

Перший заступник прокурора міста Севастополя в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради звернувся до суду з позовною заявою в якій просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за неналежне виконання договірних зобов`язань в сумі 263 127,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланнями на умови договору №119ст/07 від 06.03.2007, положення ст. ст. 2, 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст.ст. 526, 530, 610 ЦК України.

29.02.2012 прокурор надіслав до суду заяву про уточнення позовних вимог в якій відкорегував прохальну частину позовних вимог, зазначених в поданому позові без посилання на статус відповідача, та просив вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачу, а також просить стягнути з відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованість за неналежне виконання договірних зобов`язань в сумі 263 127,00 грн. Дану заяву суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 01.03.2012 розгляд справи відкладався на 20.03.2012, з підстав, передбачених ст. 77 ГПК України.

15.03.2012 представник відповідача надав суду письмовий відзив на позов в якому позовні вимоги не визнає та інформує суд, що 06.03.2007 був укладений договір про пайову участь (внески) забудовників в розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м.Севастополя між ФОП ОСОБА_1 та Севастопольською міською державною адміністрацією.

У відзиві відповідач також зазначає: «згідно ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»п.2.1. договору «забудовник (ОСОБА_1) перераховує суму пайової участі в розмірі 263127,00 грн. на рахунок цільового фонду розвитку….»сумма повинна бути перерахована не пізніше введення об`єкта в експлуатацію (торгово-складського комплексу по вул. Токарева/Гідрографічна)»

Також відповідач вказує на ту обставину, що ФОП ОСОБА_1 зазначений об`єкт в експлуатацію не здавала, підписи на документах про введення в експлуатацію і інших документах не її, а невідомих осіб, у зв`язку з чим, заявлена в договорі сума нею не перераховувалась. Даний відзив суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

У судовому засіданні 20.03.2012 прокурор, в порядку ст. 22 ГПК України подав письмове клопотання в якому просить суд визнати поважними причини пропущення строку позовної давності на звернення першим заступником прокурора м.Севастополя з позовом в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Севастопольської міської ради до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором №119ст/07 від 06.03.2007 про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Севастополя у розмірі 263 127,00 грн..

Також у поданому клопотанні прокурор просить стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на користь Фонду комунального майна СМР заборгованість за договором №119ст/07 від 06.03.2007 про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Севастополя у розмірі 263 127,00 грн.. Дане клопотання та додані до нього документи суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

Представник позивача підтримав клопотання прокурора в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 20.03.2012 висловив заперечення проти позову.

У судовому засіданні 20.03.2012 оголошувалась перерва до 12 год. 30 хв. 27.03.2012, з підстав, передбачених ст. 77 ГПК України.

26.03.2012 представник відповідача надіслав до суду письмовий відзив на позов в якому позовні вимоги не визнає та просить суд не визнавати поважними причини пропуску строку позовної давності за поданим позовом. Даний відзив суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

У судовому засіданні 27.03.2012 прокурор та представник позивача підтримали свої правові позиції, зазначені в позові та поданих суду документах.

Представник відповідача проти позову заперечує, позовні вимоги не визнає, з підстав, викладених у відзивах на позов, також представником відповідача, було заявлено клопотання про призначення у справі почеркознавчої експертизи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши прокурора та пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

Перший заступник прокурора міста Севастополя в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради 06.02.2012 звернувся до суду з позовною заявою в якій просить суд стягнути з відповідача ФОП ОСОБА_1 заборгованість за неналежне виконання договірних зобов`язань в сумі 263 127,00 грн.

Предметом позову є позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за неналежне виконання договірних зобов`язань в сумі 263 127,00 грн.

Матеріали справи свідчать, що 18.06.2004 між Севастопольською міською радою (орендодавець) та відповідачем ФОП ОСОБА_1 (орендар) відповідно до рішення Севастопольської міської ради №1459 від 22.10.2003 (чинного на момент укладення угоди) укладено договір оренди земельної ділянки для будівництва торгово-складського комплексу з офісами, загальною площею 0,03311 га, яка розташована у АДРЕСА_1 (а.с.12-22).

Згідно умов п.10.1 даного договору відповідач взяв на себе зобов`язання укласти з Севастопольською міською державною адміністрацією договір про пайову участь забудовників у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м.Севастополя.

На виконання умов договору від 18.06.2004 між Севастопольською міською державною адміністрацією та відповідачем ФОП ОСОБА_1 06.03.2007 було укладено договір №119ст/07 про пайову участь (внесках) замовників в розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м.Севастополя (будівництво торгово-складського комплексу з офісними приміщеннями по АДРЕСА_1 (а.с.9-11).

Предметом даного договору сторони погодили, що відповідач (забудовник) здійснює пайову участь в розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м.Севастополя.

Положеннями розділу 2 даного договору сторони погодили свої зобов`язання, так, відповідач (забудовник) перераховує суму пайової участі в розмірі 263 127,00 грн. на рахунок цільового фонду розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міського бюджету відповідно до розрахунку.

Умовами п.2.2 договору сторони взаємопогодили, що розрахунки за даним договором здійснюються відповідачем (забудовником) протягом одного року з моменту підписання договору.

Отже, строк виконання зобов`язання за даним договором настав 07.03.2008.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про планування і забудову територій», в редакції, чинній на час укладення договору про пайову участь №221ст/07 від 15.05.2007, передбачалося, що юридичні особи, які отримали рішення сільської, селищної, міської ради чи уповноваженого на те виконавчого органу про погодження місця розташування об`єкта, мають право на одержання вихідних даних. Для проектування об`єктів, що згідно зі ст. 22 цього Закону визначені як переважні види забудови в межах окремої зони, замість архітектурно-планувального завдання як вихідні дані використовуються єдині умови і обмеження забудови земельних ділянок, визначені місцевими правилами забудови.

Вихідними даними можуть визначатися також вимоги до пайової участі замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів.

Пунктом 2 Порядку пайової участі замовників у створенні та розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури міста Севастополя, затвердженого рішенням сесії Севастопольської міської ради №1429 від 22.10.2003 (чинного на момент укладення угоди) зі змінами, внесеними рішенням сесії Севастопольської міської ради за №910 від 11.10.2006, пайова участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту полягає у відрахуванні замовником, після прийняття об`єкта в експлуатацію, до відповідного місцевого бюджету коштів для забезпечення створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Торгівельно-складський комплекс по АДРЕСА_1 завершений будівництвом та введений відповідачем в експлуатацію, що підтверджується належними доказами - актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта від 21.12.2007, затвердженим розпорядженням Ленінської райдержадміністрації м.Севастополя № 1569-р від 27.12.2007 та зареєстрованим в інспекції ДАБК за №462 (а.с.65-77).

Таким чином, строк виконання зобов`язання за договором №119ст/07 від 06.03.2007, щодо перерахування розміру пайового внеску у сумі 263127,00 грн. настав 07.03.2008, але відповідач його не виконав.

При вирішенні даного спору суд вважає за необхідне зазначити, що планування і забудова територій, відповідно до ст. 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», це діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування , юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, прогнозування розвитку територій, забезпечення раціонального розселення і визначення напрямів сталого розвитку територій, обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням, взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій, створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури.

Здійснення юридичними особами забудови територій населених пунктів, з ухиленням від здійснення вищезазначеної діяльності, насамперед щодо участі у розвитку інженерно-транспортної інфраструктури сприяє порушенню інтересів держави, спрямованих на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням громадських та приватних інтересів.

Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», встановлюють органи місцевого самоврядування.

Відповідно до п.4 Положення про Фонд комунального майна Севастопольської міської ради, затвердженого рішенням сесії Севастопольської міської ради № 9128 від 26.01.2010, Фонд є виконавчим органом Севастопольської міської ради, якому делеговані повноваження щодо укладення цивільно-правових угод про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури міста Севастополя, а також виконання зобов`язань за угодами із вищезазначених питань, укладених Севастопольською міською державною адміністрацією у період до 26.01.2010, якій до вказаної дати делегувалися ці повноваження відповідно до рішення Севастопольської міської ради №1429 від 22.10.2003.

Отже, органом, який наділений повноваженнями виступати стороною на захист інтересів держави у спірних правовідносинах з питань створення інженерно-транспортної інфраструктури на території м. Севастополя є Фонд комунального майна Севастопольської міської ради.

У судовому засіданні 20.03.2012 прокурором, у порядку ст. 22, 29 ГПК України було подано письмове клопотання в якому прокурор просить суд визнати поважними причини пропущення строку позовної давності на звернення першим заступником прокурора м.Севастополя з позовом в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Севастопольської міської ради до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором №119ст/07 від 06.03.2007 про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Севастополя у розмірі 263127,00 грн..

Також у поданому клопотанні прокурор просить стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Фонду комунального майна СМР заборгованість за договором №119ст/07 від 06.03.2007 про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Севастополя у розмірі 263127,00 грн..

Дане клопотання прокурор обґрунтовує тими обставинами, що позивач - Фонд комунального майна Севастопольської міської ради, після прийняття за актом прийому-передачі від Севастопольської міської державної адміністрації договорів про пайову участь забудовників у розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м.Севастополя до прийняття рішення Севастопольської міської ради від 26.01.2010 №9128 не мав правових підстав вимагати у боржників виконання зобов`язань по пайовій участі забудовників у розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м.Севастополя за договорами, укладеними між Адміністрацією та забудовниками.

Також у поданому клопотанні прокурор зазначає, що в період 2009-2011 років кошторисами видатків з місцевого бюджету Фонду комунального майна не виділялися кошти на оплату судового збору за позовами про стягнення із забудовників заборгованості по пайових внесках на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Севастополя, у зв`язку з чим, Фонд був позбавлений можливості у встановлений законом трирічний строк з моменту порушеного права звернутися з позовом до суду про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Фонду комунального майна СМР заборгованість за договором №119ст/07 від 06.03.2007 про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Севастополя у розмірі 263127,00 грн..

Прокурор стверджує, що про існування даної заборгованості прокурору м.Севастополя стало відомо після надходження до прокуратури м.Севастополя вх..№18691 від 15.11.2011 з Адміністрації копії зведеної довідки про результати ревізії бюджету м.Севастополя за 2010 та завершальний звітний період 2011 року, проведеної Голов КРУ України.

Представник позивача підтримала дане клопотання прокурора у повному обсязі

Відповідно до приписів ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові. Якщо сторона заявила суду до винесення ним рішення про необхідність застосування позовної давності, друга сторона може заявити клопотання про поновлення строку давності, посилаючись на поважні, з її погляду, причини пропуску строку позовної давності.

Сутність закріпленого в ч.2 ст.267 ЦК України правила полягає в тому, що суд надає захист порушеному суб`єктивному праву, незважаючи на закінчення позовної давності.

Імперативними положеннями ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів громадян і держави в судах у випадках, передбачених законом.

Згідно ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, визначених законом.

Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами та заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави.

Дослідивши зміст клопотання прокурора та додані до нього документи, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, у зв`язку з чим, суд визнає причини пропуску прокурором строку позовної давності поважними та поновлює строк позовної давності у спорі по справі № 5020-135/2012.

Згідно приписів ст.180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Доказів оспорювання або визнання недійсним договору №119ст/07 від 06.03.2007 про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Севастополя, учасниками судового процесу, зокрема, відповідачем, суду не надано.

Згідно положень ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Нормами ст.509 ЦК України визначено поняття зобов`язання та підстави його виникнення. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання і неналежне виконання.

Відповідно до положень ст.ст.32-34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 263127, 00 грн. підтверджена належними доказами, письмових доказів сплати даного боргу відповідачем суду не надано.

Суд відхиляє доводи відповідача, викладені ним у відзиві на позов та заяві про застосування строку позовної давності, як такі, що не відповідають обставинам справи і не підтверджені належними доказами.

Також не підлягає задоволенню клопотання відповідача щодо призначення у даній справі почеркознавчої експертизи, оскільки є необґрунтованим і не містить жодних доказів, які б підтверджували викладені в ньому факти, у зв`язку з чим, суд відмовляє відповідачу в задоволенні даного клопотання.

Крім того, суд приймає до уваги ту обставину, що відповідачем також не надано жодних доказів оспорювання або визнання недійсним договору №119ст/07 від 06.03.2007 про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Севастополя.

Факти, викладені відповідачем у відзивах по справі від 15.03.2012 та 26.03.2012 є суперечливими за своїм змістом, оскільки у відзиві від 15.03.2012 відповідач не заперечує факту укладення між Севастопольською міською державною адміністрацією та відповідачем ФОП ОСОБА_1 06.03.2007 договору №119ст/07 про пайову участь (внесках) замовників в розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м.Севастополя (будівництво торгово-складського комплексу з офісними приміщеннями по АДРЕСА_1 (а.с.9-11), що в свою чергу свідчить про те, що відповідач знав і усвідомлював наявність свого боргу за договором № 2119ст/07 від 06.03.2007 перед позивачем.

Жодних письмових доказів, які б підтверджували факт направлення ФОП ОСОБА_1 звернень на адресу позивача, в передбаченому чинним законодавством порядку, спрямованих на врегулювання спірних відносин, відповідачем суду не надано.

Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства та дослідивши подані прокурором і позивачем письмові докази в обгрунтування своїх позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

З відповідача стягуються до Державного бюджету 5 262,54 грн. судового збору, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено прокурору і представникам сторін про час складення повного рішення.

На підставі викладеного, ст.ст.180, 193 ГК України, ч.5 ст. 267 ЦК України, ст.ст.509, 525, 526, 530, 610 ЦК України, керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Визнати поважними причини пропуску строку позовної давності на звернення першим заступником прокурора м.Севастополя з позовом в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором №119ст/07 від 06.03.2007 про пайову участь (внесках) замовників в розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м.Севастополя у розмірі 263 127,00 грн. та поновити строк позовної давності у спорі по справі № 5020-135/2012.

2 Позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (99055, АДРЕСА_1, реєстраційний номер фізичної особи-підприємця ЄДР НОМЕР_1) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

(99011, м.Севастополь, вул. Луначарського, б.5, ОКПО 23895637, р/р 31517932700001 в УДК м.Севастополя, МФО 824509, отримувач - місцевий бюджет, код платежу 50110001) заборгованість в сумі 263127,00 грн.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (99055, АДРЕСА_1, реєстраційний номер фізичної особи-підприємця ЄДР НОМЕР_1) до Державного бюджету м.Севастополя, ЄДРПОУ 38022717 ГУДКСУ у місті Севастополі МФО: 824509, р/р 31210206700001, код бюджетної класифікації: 22030001, судовий збір , код 23013519 пункт 1 ч.2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір») 5 262,54 грн. судового збору.

5. Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.В. Ребриста

Повне рішення складено 29.03.2012