Ухвала суду № 22237564, 23.03.2012, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

про розяснення рішення суду

23 березня 2012 року справа № 20-5/076

За заявоюВідділу державної виконавчої служби

Гагарінського районного управління юстиції у м. Севастополі

(пр. Жовтневої революції, 8, місто Севастополь, 99038)

про розяснення способу та порядку виконання судового рішення,

у справі № 20-5/076:

за позовомПрокурора Гагарінського району м. Севастополя

(99014, м. Севастополь, вул. Корчагіна, 16)

в інтересахСевастопольської міської Ради,

державиідентифікаційний код 24872845

в особі(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3)

доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

ідентифікаційний номер НОМЕР_1

(99003, АДРЕСА_1)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1.Головне управління Держкомзему у м. Севастополі,

ідентифікаційний код 22274637

(99011, м. Севастополь, вул. Демідова, 13)

2.Управління з контролю за використанням і охороною земель

у м. Севастополі, ідентифікаційний код 34030415

(99045, м. Севастополь, вул. Д. Ульянова, 16)

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки,

Суддя Головко В.О.,

Представники учасників судового процесу:

заявник (Відділ державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у м. Севастополі) ОСОБА_3 старший державний виконавець, посвідчення СЛ № 223, довіреність від 30.01.2012;

прокурор (Прокурор Гагарінського району м. Севастополя) Шульга А.М. старший прокурор відділу прокуратури м. Севастополя, посвідчення № 574 від 18.11.2008;

стягувач (Севастопольська міська Рада) явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечив;

боржник (ФОП ОСОБА_1) не зявився, явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечив;

третя особа (Управління з контролю за використанням і охороною земель у м. Севастополі) явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечила.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду міста Севастополя перебувала справа за позовом прокурора Гагарінського району міста Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки загальною площею 141,0м2, розташованої у АДРЕСА_2.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 24.05.2007 позов задоволений повністю: відповідача, серед іншого, зобовязано повернути Севастопольській міській Раді земельну ділянку, площею 141 м2, розташовану в АДРЕСА_2, яка використовується під бар “ІНФОРМАЦІЯ_1”, у стані, придатному для подальшого використання /том 1, арк. с. 47-49/.

На виконання рішення суду, що набрало законної сили, господарським судом м.Севастополя 21.06.2011 видано відповідний наказ /том 1, арк. с. 125-126/.

Ухвалою суду від 19.05.2008 /том 1, арк. с. 73-74/, залишеною без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.06.2008 /том 1, арк. с. 96-100/, виконання рішення господарського суду м. Севастополя від 24.05.2007 відстрочено до 24.05.2009.

Ухвалою суду від 12.07.2011 відмовлено у задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Севастополя від 24.05.2007 у справі №20-5/076 та останнє залишено без змін /том 2, арк. с. 40-43/.

Ухвалою від 11.08.2011 розяснено рішення господарського суду м. Севастополя від 24.05.2007 щодо порядку і способу його виконання, зокрема зазначено, що дане рішення підлягає виконанню відповідно до положень частини першої статті 61 Закону України “Про виконавче провадження” та підпункту 5.9.3 пункту 5.9 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №74/5 від 15.12.1999, шляхом вилучення зазначеної у рішенні суду земельної ділянки у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в присутності понятих і передачі її Севастопольській міській Раді зі складенням акта вилучення у боржника предметів, зазначених у рішенні суду, та передачі їх стягувачу /том 2, арк. с. 73-75/.

Утім, 15.03.2012 від Відділу державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у місті Севастополі в порядку статті 89 Господарського процесуального кодексу України вдруге надійшла заява про розяснення рішення у справі №20-5/076. Зокрема, заявник просить розяснити порядок та спосіб виконання судового рішення в частині приведення земельної ділянки у стан, придатний для подальшого використання /том2, арк. с. 127-128/.

Ухвалою суду від 16.03.2012 заяву Відділу державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у місті Севастополі прийнято та призначено до розгляду в судовому засіданні на 23.03.2012.

Заява обґрунтована тим, що господарський суд у виконавчому документі не зазначив спосіб та порядок виконання судового рішення в частині приведення земельної у стан, придатний для подальшого використання, а саме, які фактичні дії повинні бути здійснені, зі змісту виконавчого документа не убачається.

Прокурор не заперечував проти задоволення судом заяви Відділу державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у м. Севастополі та пояснив, що після попереднього розяснення судом порядку і способу виконання судового рішення Відділом державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у м.Севастополі був складений акт про вилучення спірної земельної ділянки у боржника та передачу її стягувачеві, на підставі якого державним виконавцем винесено постанову від 18.08.2011 про закінчення виконавчого провадження. Натомість, у звязку з порушенням при винесенні цієї постанови чинного законодавства, прокурор Гагарінського району м.Севастополя вніс протест, в якому вимагав скасувати вказану постанову та відновити виконавче провадження, оскільки передана Севастопольській міській Раді земельна ділянка не приведена у належний стан. На підтвердження викладених обставин прокурор надав для приєднання до матеріалів справи копію протесту /том 2, арк. с. 136-137/.

Представники стягувача, боржника у судове засідання не зявилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, будь-яких клопотань та/або письмових пояснень по суті заяви про розяснення порядку та способу виконання судового рішення не надали.

Відповідно до частини четвертої статті 89 Господарського процесуального кодексу України заява про розяснення рішення суду розглядається протягом десяти днів. Неявка осіб, які брали участь у справі, і (або) державного виконавця не перешкоджає розгляду питання про розяснення рішення суду.

Зважаючи на обмеженість у строках розгляду заяви про розяснення судового рішення та відсутність перешкод для такого розгляду, суд визнав за можливе розглянути відповідну заяву у відсутність інших учасників судового процесу.

Дослідивши в судовому засіданні надані державним виконавцем матеріали виконавчого провадження, інші наявні у справі докази, обговоривши доводи заявника та прокурора, суд вважає заяву Відділу державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у м. Севастополі про розяснення порядку та способу виконання рішення господарського суду міста Севастополя від 24.05.2007, що набрало законної сили 11.06.2011, такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 89 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя за заявою сторони чи державного виконавця розяснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення. Про розяснення рішення, ухвали, а також про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала. Подання заяви про розяснення рішення суду допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути предявлене до примусового виконання.

Як убачається з наказу господарського суду м. Севастополя у справі № 20-5/076, виданого 21.06.2011, цей наказ дійсний для предявлення до виконання державному виконавцеві в строк до 22.06.2012 /том 1, арк. с. 126/. Тобто строк, протягом якого рішення може бути предявлене до примусового виконання, не закінчився.

Постановою Відділу державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у м. Севастополі від 18.08.2011 виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду м. Севастополя від 21.06.2011 № 20-5/076 закінчено /том 2, арк. с. 105а/.

Проте, прокурор вніс протест на зазначену постанову та вимагав її скасувати /том 2, арк. с. 136-137/. Як установлено судом, 14.03.2012 постановою начальника Відділу державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у м. Севастополі протест прокурора задоволено, постанову про закінчення виконавчого провадження скасовано, тобто виконавче провадження відновлено, а отже наказ господарського суду м. Севастополя від 21.06.2011 у справі 20-5/076 підлягає подальшому виконанню.

Статтею 34 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про розяснення відповідного рішення.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі статтею 32 вказаного Закону, заходами примусового виконання рішень є:

1)звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2)звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3)вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4)інші заходи, передбачені рішенням.

Таким чином, способи та заходи примусового виконання судових рішень передбачені не лише Законом України “Про виконавче провадження”, але й іншими нормативно-правовими актами.

З огляду на наведене суд вважає за необхідне зазначити, що статтею 212 Земельного кодексу України унормовано, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Рішенням господарського суду м. Севастополя від 24.05.2007 було встановлено, що відповідач (фізична особа-підприємець ОСОБА_1) використовує земельну ділянку орієнтованою площею 141,0 м2, розташовану у АДРЕСА_2 під бар “ІНФОРМАЦІЯ_1” /том 1, арк. с. 47 зворотний бік/.

Отже, приведення вказаної земельної ділянки у придатний для використання стан передбачає знесення будинків, будівель і споруд (в тому числі і будівлі бару “ІНФОРМАЦІЯ_1”), які розташовані на цій земельній ділянці.

Також при виконанні рішення господарського суду м. Севастополя від 24.05.2007 Відділу державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у м.Севастополі слід врахувати викладене в ухвалі господарського суду м. Севастополя від 11.08.2011.

У пункті 2 листа Вищого арбітражного суду України від 11.12.2000 №01-8/739 “Про Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у звязку з прийняттям Законів України “Про державну виконавчу службу” та “Про виконавче провадження” зазначено, що статтею 89 Господарського процесуального кодексу України запроваджено обовязок судді розяснювати рішення, ухвалу за заявою сторони чи державного виконавця. Отже, в разі надходження такої заяви суд не може відмовити у розясненні відповідного судового акта, зокрема, за тим мотивом, що такий акт, на думку суду, не потребує розяснення.

Беручи до уваги вищевикладене, суд вважає заяву Відділу державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у м. Севастополі про розяснення порядку та способу виконання рішення господарського суду міста Севастополя від 24.05.2007 у справі № 20-5/076 такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 86, 89 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Заяву Відділу державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у м. Севастополі про розяснення порядку та способу виконання рішення господарського суду м. Севастополя від 24.05.2007 у справі № 20-5/076, яким фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 зобовязано повернути Севастопольській міській Раді земельну ділянку у стані, придатному для подальшого використання, задовольнити.

2.Розяснити, що приведення земельної ділянки площею 141,0 м2, яка розташована у АДРЕСА_2 та використовується під бар “ІНФОРМАЦІЯ_1” в стан, придатний для подальшого використання, передбачає знесення будинків, будівель і споруд (в тому числі і будівлі бару “ІНФОРМАЦІЯ_1”), які розташовані на цій земельній ділянці.

Суддя підпис В.О. Головко